Серйозна проблема: про нелегальні рубки в Молдові

Як «чорні» лісоруби знищують у Бельцях насадження. У насадженні по вул. Івана Франка таких пеньків ми нарахували кілька десятків. Фото: Андрій Образцов

«СП» стали відомі нові факти масової вирубки дерев у Бельцях. Отримавши інформацію про місця, де орудують браконьєри, журналісти вирушили в рейд.

Читач указав місце вирубки

Про незаконну вирубку дерев на території міста та в його безпосередній близькості ми писали неодноразово. У серпні 2015 року ми розповіли про вирубку багаторічних дубів в районі насадження за об'їзною дорогою, на території, що належить НДІ польових культур «Селекція». Тоді журналісти «СП» навіть стали свідками роботи нелегальних дроворубів.

Знову звернутися до цієї проблеми спонукав візит до редакції одного з читачів. Він указав точну адресу, за якою протягом тривалого часу йде несанкціонована вирубка дубів, і навіть намалював схему, за якою легко можна знайти цілу просіку вирубаних дерев. Ми, зі свого боку, поділилися інформацією з Екологічним агентством, а воно — з правоохоронними органами.

Екологи й поліцейські провели спільний рейд і виявили понад 10 свіжих пеньків. Заступник начальника Екологічного агентства Ігор Лазар констатував: «У насадженні між залізницею та спорудами АТ "Бельць-газ" по вулиці Івана Франка незаконно вирубано 12 багаторічних дубів. Дозволу на зруб дерев ніхто не давав. Хто це міг зробити, поки встановити не вдалося. Поліція проводить розшукові дії, збирає інформацію. Зараз вирубку там припинено».

Ми вирушили на місце, указане нашим читачем, а заразом відвідали й інші проблемні ділянки поблизу міста, щоб оцінити масштаб браконьєрських вирубок.

Цілі просіки зі зрубаних дубів

Ми пройшли насадженням від залізничного переїзду на вул. І. Франка до стадіону ліцею ім. О. Пушкіна на нижньому «БАМі». Протягом усього шляху нам траплялися зрізані дерева. Найчастіше це були дуби діаметром від 40 до 80 сантиметрів. Зрідка траплялися акації. Ми нарахували кілька десятків пеньків. Щоб розпиляти багаторічні дуби, завантажити дерева та вивезти їх із лісосмуги, без техніки не обійтися.

 
Замість дубів — просіка з пнів. Фото: Андрій Образцов

Досліджуючи насадження, ми зустрілися з мешканкою мікрорайону Дачія Тетяною.

Мешканка «БАМу» Тетяна: « Я бачила, як росли ці дерева». Фото: Андрій Образцов

«Я часто ходжу на город цією доріжкою, — розповіла нам жінка. — Бачу, як валяються гілки й листя. На місці здорових великих дерев дедалі частіше з'являються пеньки. Це відбувається і з тієї, і з цієї сторони насадження.

Вони не рубають сухі розколоті дерева, а тільки хороші. Натомість ростуть погані чагарники, кволі маленькі деревця. Відновити насадження таким, як воно було, мабуть, уже не вдасться.

Я жодного разу не бачила, хто це робить. Швидше за все, рубають уночі. Не знаю, до якої організації належить лісосмуга і куди звертатися, якщо раптом побачу цих шкідників.

Живу на "БАМі" з 1979 року. Бачила, як росли ці дерева. Ходила сюди гуляти з дітьми. Дуже шкода, що дерев стає дедалі менше. Таке враження, що нікого це не хвилює: рубають і рубають. Я рада, що хтось узявся за цю справу. Може, щось зміниться».

Після розмови з Тетяною в радіусі буквально 10 метрів ми виявили цілу просіку спиляних дубів.

Дрон допоміг знайти сліди вирубки на території пам'ятки природи. Фото В. Петрусевича

Схожа картина чекала на нас і в іншому міському насадженні, розташованому недалеко від об'їзної дороги та газової станції (у бік дачного кооперативу «Гудок»). За інформацією Екологічного агентства Бельців, ця частина території належить до пам'яток природи, і вирубка дерев тут категорично заборонена. Однак для «чорних» лісорубів це не стало перешкодою.

Редакційний дрон з висоти допоміг нам знайти ділянки, на яких зрізано дерева. Ми побачили сліди браконьєрських вирубок по обидва боки стежки, що йде вздовж насадження. Від величезних дубів залишилися лише пеньки. А сама пам'ятка природи сьогодні нагадує велике міське сміттєзвалище — десятки куп сміття розкидано між кущами та деревами.

Побували ми в насадженні, що належить НДІ «Селекція», — місці, про яке писали в попередньому матеріалі. За нашими спостереженнями, кількість пеньків лише збільшилася. Саджанців нових дерев ми не бачили.

Результати рейду привели нас до таких висновків: дерева, як і раніше, незаконно вирубуються на міській території, а лісові браконьєри не бояться бути знайденими й діють дедалі рішучіше.

З нашою думкою виявився не згоден керівник бельцького Екологічного агентства Адріан Краснобаєв.

«І ми, і поліція займаємося тим, щоб упіймати цих людей»

Головний еколог Бельців повідомив «СП», що незаконна вирубка дерев, як правило, активізується в опалювальний сезон.

«І ми, і поліція займаємося тим, щоб упіймати цих людей. З початком опалювального сезону збільшується кількість охочих заробити на продажу незаконно вирубаних дерев. Найчастіше вони вирубуються не на території міста, а в лісосмугах. Тут є конкретні пояснення.

Під час упіймання порушників ми завжди з'ясовуємо, де саме були вирубані дерева, і складаємо протокол. Поряд зі штрафом ми також виставляємо рахунок за шкоду, завдану довкіллю відповідно до Лісового кодексу. Якщо дерева вирубані в межах міста, то ці суми дуже великі. Браконьєри про це знають і намагаються ввести нас в оману.

Навесні ми з інспекторатом поліції впіймали людей, які перевозили на мікроавтобусі кілька дерев вишні. Після розбирань вони показали нам, що зрубали їх у насадженні між двома селами: Садове та Корлатени. Коли порахували збитки, вони становили понад тисячу леїв. В іншому випадку ми порахували збитки людині, яка зрізала дві вишні в межах міста. Вони становили близько чотирьох тисяч леїв. Різниця суттєва, тому порушники й намагаються обдурити фахівців. Але ми завжди перевіряємо ті місця, де були здійснені незаконні вирубки», — пояснив Адріан Краснобаєв.

Говорячи про браконьєрську вирубку дубів у насадженні по вул. Івана Франка, голова Екологічного агентства додав: «Ми проводимо різні заходи, щоб знайти цих людей. Можу припустити, що вони живуть десь поруч або неподалік розташований їхній склад. У поліції вже є підозрювані. Вони перебувають під наглядом. Думаю, що нам вдасться знайти порушників».

Адріан Краснобаєв поінформував, що з початку року інспектори агентства склали 19 протоколів про порушення екологічного законодавства у сфері зелених насаджень. Накладено штрафи на суму 8100 леїв. Визначено й загальну суму шкоди, завданої довкіллю. Вона становить 18 200 леїв. На сьогодні до бюджету надійшло 2762 леї. Юридичний відділ агентства підготував нові матеріали на стягнення шкоди в 12 600 леїв.

Головний еколог нагадав бельчанам, що для законної вирубки дерев необхідна авторизація, яку видає Екологічне агентство. Цього року фізичним і юридичним особам було видано 125 таких авторизацій.

Були випадки, коли наших інспекторів зустрічали люди, озброєні ножами й дубинками.

Адріан Краснобаєв поділився труднощами, з якими стикаються інспектори Екологічного агентства під час упіймання лісових браконьєрів.

«Під час отримання інформації про людей, які займаються незаконною вирубкою, ми виходимо [на місце] разом із поліцією. Це необхідна умова. Були випадки, коли наших інспекторів зустрічали люди, озброєні ножами й дубинками. Поки інспектор хотів зупинити одного порушника з пилкою "Дружба", інший дістав ніж і напав на інспектора. Добре, що в того була хороша фізична підготовка. Йому вдалося визволитися, але порушники втекли».

Керівник Екологічного агентства визнав: «Є організовані банди, які займаються цим видом діяльності. У них є транспорт, необхідна техніка, пилки. Вони розставляють людей так, щоб убезпечити себе. Одна людина чергує на в'їзді в лісосмугу, робить вигляд, що ремонтує машину. Побачивши небезпеку, попереджає тих, хто вирубує дерева. Вони знають нас і наші машини. Поводяться обережно. Тож упіймати їх не так легко.

#
Іноді ми робимо це на дорозі й зупиняємо транспорт, що перевозить деревину. При цьому завжди викликаємо поліцію. Ми можемо лише встановити факт. Подальшими діями займаються правоохоронні органи», — додав наш співрозмовник.

На його думку, простежується тенденція зменшення кількості незаконних вирубок. Змінити ситуацію допоможе й посилення законодавства. Проект поправок до Кодексу про правопорушення вже є. Парламентарі обіцяли ухвалити його до кінця цього року.

«Після Нового року штраф у 1000 леїв для фізичних осіб замінять на 5000 леїв. Передбачається конфісковувати автомобілі за незаконне вивезення деревини. З 1 жовтня було оголошено мораторій на її експорт. Є пропозиції оголосити мораторій і на вирубку. Ці й інші заходи дадуть змогу поліпшити ситуацію», — упевнений Адріан Краснобаєв.

Експерт: «Рубати дерева набагато вигідніше, ніж садити»

Висловити свою точку зору на незаконну вирубку дерев у населених пунктах Молдови «СП» попросила експерта, виконавчого директора екологічного руху міста Кишинева Володимира Граба.

На його думку, «особливого нашестя на зелені насадження останніми роками не спостерігається». «Це пов'язано з тим, що посилився контроль з боку відповідних органів, екологічної служби. Але поодинокі випадки все-таки є».

Як одну з причин незаконної вирубки дерев наш експерт назвав «незнання закону».

Бачив, що в Бельцях на вул. Міхая Вітязула люди почали знищувати дерево, щоб воно засохло і його можна було зрубати.

«Дерева вирубуються поруч із будинком, у дворі або на дорозі. Вони з якихось причин заважають господарям будинків. Друга серйозніша — дерева рубають підприємці, економічні агенти з метою розширення території, облаштування парковок тощо. Відбувається це переважно вночі», — каже експерт і продовжує: — Це робиться потайки. Так, у Кишиневі в центрі вирубали дерева. Бачив, що в Бельцях на вул. Міхая Вітязула люди почали знищувати дерево, щоб воно засохло і його можна було зрубати. На думку господарів, воно затінює двір будинку. Якщо громадяни вчасно повідомляють органи, то з цими випадками швидко розбираються. Накладають штраф і карають порушників.

Небезпека в іншому: місцеві органи влади ліберально ставляться до підприємців і дозволяють їм рубати зелені насадження, не порушуючи закону, і в парковій зоні, і поза парковою зоною. Особливо багато дерев рубають усередині кварталів. Це території шкіл, дитячих садків, лікарень, підприємств».

Виявилося, що рубати дерева в нас набагато вигідніше, ніж садити навіть для зелених господарств. На це виділяються гроші.

Одна з причин, через які це стало можливим, на його погляд, відсутність реєстру зелених насаджень.

«Закон про зелені насадження в міських і сільських населених пунктах передбачає наявність такого реєстру в кожному місті чи селі. Він дає змогу вести облік усіх дерев. На підставі реєстру можна сказати, скільки посаджено дерев, скільки вирубано та яких порід. Ні Кишинів, ні Бельці, ні інші населені пункти такого реєстру не мають. Тому й можливі такі факти, коли економічні агенти приходять і отримують дозвіл на знесення. У них є підпис Екологічного агентства, місцевої влади. А насправді ці дерева підпадають під закон, який забороняє скорочувати території зелених насаджень у населених пунктах.

Підприємці беруть дозвіл у місцевої влади на оренду території для створення зони відпочинку в парковій зоні. Потім змінюють проект і будують там інші об'єкти, аж до житлових будинків.

Є ще один спосіб обійти закон. Підприємці беруть дозвіл у місцевої влади на оренду території для створення зони відпочинку в парковій зоні. За законом це не заборонено. Потім змінюють проект і будують там інші об'єкти, аж до житлових будинків. Примарія робить спробу скасувати дозвіл на будівництво. Але вони звертаються до суду й вигравають його різними способами. Таким чином, десятки, а то й сотні гектарів землі в парковій зоні відходять від зеленого господарства до приватних підприємців. Ці хитрощі ми спостерігаємо вже десять років. Нібито за законом, а насправді незаконно вирубуються дерева на території міста», — пояснив лідер екологічного руху.

Пан Граб також розповів, що очолювана ним організація пропонувала оголосити мораторій на вирубку дерев до створення реєстру зелених насаджень. Володимир Граб упевнений, що потрібно рубати дерева, які становлять конкретну небезпеку для людей. Однак усе відбувається інакше.

«90 % вирубаних дерев здорові й лише 10 % — ті, які треба знести. Не вистачає техніки, часу та грошей рубати дерева, які небезпечні. А ось для здорових дерев усе є. За це платять великі гроші підприємці. Виявилося, що рубати дерева в нас набагато вигідніше, ніж садити навіть для зелених господарств. На це виділяються гроші. Вони отримують деревину, яка різною мірою придатна для використання й іде на переробку. Такий ось парадокс», — дивується Володимир Граб..

Він також поскаржився на те, що «замість здорових, якісних дерев висаджують низькосортні, малоросклі, що не мають декоративної цінності».

Пояснюючи ситуацію з вирубкою дубів у насадженнях Бельців, Володимир Граб зауважив:

«Я думаю, що впіймати порушників можна, і це не так уже складно. У лісі не ходять люди, а в місті в парковій зоні, у насадженнях ходять. Думаю, що просто ніхто не хоче нікого ловити. Рубають ті, у кого є така техніка. Таких підприємств небагато в місті. Якщо захотіти, то можна впіймати. Тут є усна домовленість або інший інтерес».

Поліція: цього року два протоколи

Прессекретарка Бельцького інспекторату поліції Ольга Беженару повідомила, що за ст. 122 Кодексу про правопорушення (незаконна вирубка дерев) торік було складено три протоколи. Цього року — два. Кожен порушник виплатив штраф у розмірі 1000 леїв.

«1 жовтня поліція встановила факт вирубки семи дубів невстановленими особами в насадженні по вул. Івана Франка. Порушено адміністративне провадження. Проводяться слідчі дії», — зазначила Ольга Беженару.

Згідно з Параграфом

Які покарання передбачені за незаконну вирубку

Стаття 122 Кодексу про правопорушення

Незаконна порубка або пошкодження дерев і чагарників передбачає накладення штрафу на фізичних осіб у розмірі від 40 до 50 у. о. (від 800 до 1000 леїв) або призначення покарання у вигляді неоплачуваної праці на користь суспільства на строк від 40 до 60 годин. На юридичних осіб накладається штраф у розмірі від 400 до 500 у. о. (від 2000 до 2500 леїв).

Стаття 142 Кодексу про правопорушення

Порушення порядку використання лісосічного фонду, заготівлі, вивезення та експорту деревини й продукції тягне накладення штрафу на фізичних осіб у розмірі від 10 до 30 у. о. (від 200 до 600 леїв) і на посадових осіб у розмірі від 100 до 300 у. о. ( від 2000 до 6000 леїв).

Стаття 231 Кримінального кодексу

За незаконну порубку дерев і чагарників лісового фонду або природних територій, що охороняються державою, вчинену особами, відповідальними за охорону та захист лісу в розмірах, що перевищують 500 умовних одиниць, накладається штраф у розмірі від 500 до 1000 у. о. (10 000 до 20 000 леїв). Передбачено також неоплачувану працю на користь суспільства на строк від 180 до 240 годин або позбавлення волі на строк до 3 років з позбавленням або без позбавлення в усіх випадках права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років. Юридична особа карається штрафом у розмірі від 1000 до 3000 у. о. (від 20 000 до 60 000 леїв) з позбавленням права займатися певною діяльністю.

Порівняння Корисно

Електронні чіпи проти незаконної вирубки лісу

Австрійська компанія «Holzindustrie Schweighofer» починає розробку глобальної цифрової системи із запобігання незаконній вирубці лісу.

Як пишуть східноєвропейські ЗМІ, проект упровадження системи PIL-RFID починається в Румунії, де «Holzindustrie Schweighofer» володіє кількома лісопилками. За кожним зрубаним деревом можна буде стежити за допомогою RFID-чіпів, тобто практично будь-хто зі свого смартфона зможе дізнатися, звідки ця колода прибула і де вона росла, визначивши GPS-координати пня, що залишився в лісі.

Лісозаготівельники будуть зобов'язані застосовувати RFID-чіп, який, імовірно, забиватимуть приблизно на 1 сантиметр безпосередньо в кожну колоду. Чіп міститиме точні координати місця, де було зрубано дерево, повідомляючи про походження деревини. Лісопильні заводи можуть, наприклад, легко з'ясувати, чи надходить доставлений матеріал з авторизованих лісосік.

Подібна технологія працює в харчовій промисловості, наприклад, у глобальних торговельних потоках. Так званими RFID-чіпами відстежуються туші яловичини глибокого заморожування. Тепер щось подібне хочуть запровадити в лісовій промисловості, а як поле для експериментів обрали Румунію.

У сусідній Румунії, щоб захистити ліси від незаконної вирубки, уряд країни разом із природоохоронною організацією «Грінпіс» запровадив спеціальну програму. Волонтери складатимуть карти диких лісів і додаватимуть їх до національної бази даних, яка гарантуватиме їм захист закону.

До захисту насаджень також запрошують і простих громадян — спеціальний додаток для смартфона дає змогу кожному інформувати уряд про будь-які лісозаготівлі в заповідних місцях.

Джерело — noi.md

Матеріал опубліковано в № 43 (1147) «СП» від 02.11.2016.