Цифровий вимір лісової справи

Сучасні засоби збирання й оброблення інформації в лісовому господарстві обговорили учасники міжнародного семінару за участю іноземних фахівців. Захід пройшов 24—25 листопада на базі підприємств системи Мінлісгоспу.

Під час семінару його учасники ознайомилися з методами проведення лісовпорядкування та використання при цьому інформаційних технологій. Їм розповіли про особливості роботи унітарних підприємств «Бєллісозахист» і «Білдержмисливство». Практична частина семінару була присвячена демонстрації можливостей програмно-вимірювального комплексу Field-Map у польових умовах. Вона пройшла на демонстраційних об’єктах у ДЛГУ «Логойський лісгосп». А детальний розгляд і зацікавлене обговорення всіх аспектів цього перспективного напряму відбулися в Центрі підвищення кваліфікації керівних працівників і фахівців лісового господарства.

Мету семінару визначив заступник міністра лісового господарства Олександр Корбут. За його словами, ураган, який минулого літа пройшов над Білоруссю, і ліквідація його наслідків показали, що наші оперативні дані про стан лісового фонду не завжди відповідають реаліям. Доводиться постійно їх уточнювати. Це трудомістка робота. Водночас іде активний розвиток інформаційних технологій, які дають змогу спростити отримання достовірної оперативної інформації, потрібної лісівникам. Деякі з них останні п’ять років Мінлісгосп намагається впроваджувати через УП «Білдержліс».

— Це вже дає змогу зменшити трудовитрати, — сказав Олександр Корбут. — Але є потреба обмінятися досвідом із колегами з інших країн, використати їхній передовий досвід і визначити напрями, за якими йтиме впровадження інформаційних технологій у білоруське лісівництво.

Заступник міністра зазначив, що Мінлісгосп стоїть перед необхідністю впровадження електронного обліку деревини. На жаль, просте запозичення успішного зарубіжного досвіду, польського чи шведського, наприклад, неможливе через особливості вітчизняного законодавства. Воно змушує лісівників адаптувати чужий досвід до наших реалій і стикатися при цьому з низкою складнощів. Тому Олександр Корбут висловив надію, що під час семінару не лише прозвучать заплановані програмою доповіді, а й відбудеться жваве й зацікавлене обговорення перспектив використання інформаційних технологій різного рівня в системі Мінлісгоспу.

Мартін ЧЕРНИ. фото

Начальник відділу організаційно-технічного забезпечення та інформаційних технологій Мінлісгоспу Ігор Сергейчик ознайомив учасників семінару з концепцією побудови єдиної державної автоматизованої інформаційної системи (ЄДАІС) «Облік деревини та угод із нею». Спочатку він охарактеризував лісовий фонд Білорусі: у розрізі фондоутримувачів, породного складу та груп віку, функціонального призначення. Потім доповідач зазначив деякі особливості вітчизняного лісокористування на сучасному етапі. Зокрема, це безліч місць складування деревини в одній лісогосподарській установі, наявність конфліктних ситуацій під час визначення сортності фактично поставленої деревини, передавання заготовленої деревини між суб’єктами господарювання з використанням бланків суворої звітності.

За словами Ігоря Сергейчика, метою концепції є побудова системи, яка дасть змогу контролювати всі етапи руху деревини з використанням лише електронної інформації. Це дозволить скоротити витрати, підвищити ефективність бізнес-процесів і боротьби з розкраданнями. У виступі також було представлено запропоновані в рамках системи схеми обліку заготовленої деревини та її реалізації. На завершення він зазначив, що відповідно до намічених строків реалізації проєкту ЄДАІС планується впровадити в промислову експлуатацію 2020 року.

Представник Лісової опікунської ради (Forest Stewardship Council, FSC) Олександр Тітков розповів учасникам семінару про використання технологій дистанційного зондування землі (ДЗЗ) у роботі сертифікованого підприємства. Він виокремив цілу низку питань, які можуть вирішувати лісівники за допомогою геоінформаційних систем (ГІС) і ДЗЗ. Це перегляд і редагування картографічних матеріалів, добір і аналіз таксаційних показників орендованих ділянок лісового фонду, добір територій, призначених для рубок на підставі космічних знімків, складання плану рубок, відведення ділянок та їх матеріально-грошова оцінка, облік і планування лісогосподарських робіт, планування дорожньої мережі та інженерних споруд. Також він розповів про низку інформаційних ресурсів, які можуть бути корисними під час вивчення розглядуваної на семінарі теми. Зокрема, про сайт російської єдиної державної інформаційної системи «Облік деревини та угод із нею».

Директор Інституту лісових екосистем (Чехія) Мартін Черни у своїй доповіді представив технологічний комплекс Field-Map, що забезпечує підтримку в польовій роботі таксатора. Комплекс складається з приймача GPS, польового планшетного комп’ютера та дендроскопа. Останній є комбінацією з лазерного далекоміра, електронного схиломіра, електромагнітного компаса й оптичного прицілу для вимірювання діаметрів. Цей комплекс, по суті, є польовою ГІС для збирання даних. Він повністю русифікований, використовується вже близько 15 років і випробуваний майже в 40 країнах. До нього включено три застосунки (ПІК — програмно-інформаційний комплекс): із державної інвентаризації лісів у Росії, відведення лісосік і лісовпорядкування.

За словами доповідача, ПІК «Лісосіки» є надійним інструментом для визначення запасів деревини на пні. А докладніше він зупинився на ПІК «ЛісТакс», який є комплексним технологічним рішенням зі створення централізованої електронної державної системи таксації. Мартін Черни на конкретних прикладах дав порівняльну оцінку традиційної таксації та електронної. Серед основних переваг ПІК «ЛісТакс» він назвав те, що в таксатора завжди під рукою є вся потрібна йому інформація, вищу точність таксації, надходження даних до центральної бази фактично онлайн.

Продукція чеських розробників пройшла обкатку не лише в Росії, а й в Україні. Адаптація й застосування польової ГІС Field-Map проходили там у рамках проєкту ТехІнЛіс. Про його результати розповів завідувач лабораторії моніторингу та сертифікації лісів Українського НДІ лісового господарства та агролісомеліорації Ігор Букша. Проєкт реалізовувався в період із 2004-го по 2010 рік. Мабуть, найважливішим його результатом можна назвати вироблення інформаційного стандарту лісового господарства та формату обміну даними, які повністю ґрунтуються на чинних нормативних документах лісовпорядкування.

Іншим значущим результатом є те, що використання ГІС Field-Map дасть змогу автоматизувати таксаційні роботи й отримувати готові цифрові карти лісів та пов’язані з ними бази даних безпосередньо в процесі польових робіт. Завдяки цьому повний комплект лісовпорядних документів може бути переданий замовнику через кілька днів після завершення польових робіт.

Під час проєкту на основі вибірково-статистичних методів було розроблено системні рішення для всіх етапів національної інвентаризації лісів України. Також з’ясовано, що застосування Field-Map дає змогу оцінювати загальний запас деревини на лісосіці з похибкою в 1 % і дає можливість визначати сортиментно-сортову структуру деревостану без рубки модельних дерев. Уперше було інвентаризовано та картографовано міські зелені насадження.

Своє бачення шляхів удосконалення й розвитку лісовпорядкування в нашій країні на семінарі представив і завідувач кафедри лісовпорядкування БДТУ Ігор Толкач. Він визначив такі магістральні напрями — це вдосконалення технологій лісоінвентаризації та методів таксації, розроблення й упровадження автоматизованих систем і методів дешифрування матеріалів дистанційного зондування лісів, підвищення точності планово-картографічних лісовпорядних матеріалів.

Як стратегічний напрям Ігор Толкач виокремив розвиток інформаційної системи управління лісовим фондом і лісовими ресурсами, інтеграцію тематичної та геопросторової інформації, створення серверів — сховищ даних.

Після доповідей відбулася дискусія, під час якої висловлювалися різні точки зору щодо порушених у доповідях питань. Підбиваючи її підсумки, заступник міністра лісового господарства Олександр Корбут наголосив, що основою лісогосподарської діяльності є лісовпорядкування. Тому від білоруських таксаторів та їхніх колег значною мірою залежить, які стратегії буде використано під час інформатизації галузі. Їм належить зробити істотний внесок у розвиток сучасних засобів збирання й оброблення інформації в лісовому господарстві.