Білоруські фахівці вивчали передовий досвід ведення лісового господарства Німеччини

У жовтні цього року група фахівців лісового господарства на чолі з першим заступником міністра лісового господарства Білорусі Олександром Куликом відвідала Федеративну Республіку Німеччина. Головна мета поїздки — це, звісно ж, вивчення передового досвіду ведення лісового господарства європейської країни для ефективнішого господарювання в нас на батьківщині. Також під час поїздки наша делегація взяла участь у переговорах із питань розвитку економічної, торговельної та науково-технічної співпраці з німецькими колегами. Яких домовленостей вдалося досягти білоруським лісівникам і що найбільше вразило їх під час візиту, наша сьогоднішня розмова з одним із учасників делегації, головним лісничим Брестського ДВЛГО Олександром МАТЮШЕВСЬКИМ.

Олександр Кулик оцінює якість садивного матеріалу із ЗКС. фото

— Олександре Миколайовичу, які напрями ведення лісового господарства для білоруських лісівників були пріоритетними для вивчення?

— Білоруська делегація ознайомилася зі структурою управління лісовим господарством Німеччини, науковими розробками, технологією здійснення моніторингу стану лісів, лісовідновлення та лісорозведення, перетворення хвойних лісів на твердолистяні, прогнозом зміни клімату, боротьби зі шкідливими викидами та багато чим іншим. Нам були цікаві всі напрями. Вивчення почалося з відвідування центру передового досвіду лісового господарства Sachsenforst, де нас ознайомили з веденням лісового господарства загалом, а також із діяльністю Спілки лісового господарства. Зокрема, Маркус Кюлінг, заступник голови спілки, зазначив, що одного з найкращих показників лісистості в Центральній Європі — 32 %, або 11,4 млн га вкритих лісом площ, — вдалося досягти завдяки зусиллям усіх зацікавлених сторін.

— І які сторони є зацікавленими?

— Майже 50 % лісів у Німеччині приватні, 29 % — муніципальні та 4 % — у федеральній власності. А ось контроль за веденням лісового господарства на всій території здійснюють лісгоспи та муніципальні служби. Допомогу й консультацію в проведенні різного виду робіт надає й Спілка лісового господарства, утворена 1899 року. Її основна мета — турбота про ліси, поліпшення умов роботи в них, інформування громадськості, освіта та міжнародний обмін.

— Як вони взаємодіють і з якими проблемами стикаються?

— Загалом зазначу: лісовому господарству Німеччини притаманні ті самі проблеми, що й Білорусі: масове всихання ялинових і ясеневих лісів, підтоплення лісів унаслідок надмірної чисельності бобра, негативний вплив на лісові культури диких мисливських тварин, негативний вплив на лісові угруповання зміни клімату, аномальних погодних явищ (вітровали, буреломи та ін.) і промислових викидів. Не менш актуальні завдання підготовки кадрів для лісового господарства, вдосконалення лісового законодавства та зв’язків із громадськістю.

— Так усе-таки як господарюють у лісах у Німеччині?

— Як розповів начальник відділу сільського та лісового господарства, розвитку сільських територій Міністерства довкілля та сільського господарства Саксонії Даніїл Гельнер, ще 300 років тому відомий німецький лісівник Карл фон Карловіц створив керівництво з природного відновлення і, попри високе демографічне навантаження (22 людини на 1 км²), цим принципом користуються й тепер. У Німеччині створена добре розвинена дорожня мережа (13 тис. км), яка дозволяє займатися інтенсивним лісокористуванням. Розроблена програма реорганізації лісів на 2020—2050-ті роки, яка передбачає відхід від монокультур хвойних порід і перехід до змішаного типу лісових насаджень.

— Яке співвідношення порід зараз?

— Сосна займає 28 % площі, ялина близько 20. Під час проведення переважно несуцільних рубок поставлено завдання досягти збільшення частки листяних порід, таких як дуб і бук, до 50 % площі. На її досягнення спрямована робота лісовпорядкування, яке проходить, як і в нас, раз на 10 років, але з проміжним контролем кожні 5 років.

— А як організована робота державних лісових підприємств Саксонії?

— Про це я можу розповісти на прикладі роботи підприємства Sachsenforst, яке очолює професор Хуберт Браун. До його структури входить 12 лісгоспів, площа яких становить від 9 до 18 тис. га, 107 лісництв, що працюють із державними лісами (середня площа близько 1080 га) і 63 лісництва, що курують приватних лісокористувачів. Є 3 природоохоронні території (8 % площі), 3 розсадницькі господарства.

Лісокористування в лісах Саксонії здійснюється в обсязі 2,3 млн м³, що становить 80 % приросту. Заготівля ведеться приватними компаніями на 70 % механізованим способом. Лісові підприємства також активно беруть участь в освітньому процесі. На їхній базі щороку проходять практику 40 студентів різних рівнів освіти.

— Які ще об’єкти привернули увагу делегації?

— Ми відвідали розсадницьке господарство, де вирощується 2,3 млн саджанців, із них 200 тис. — із закритою кореневою системою. Розсадник оснащений італійською лінією висіву, яку обслуговує шість осіб.

А ось контроль за якістю проведених робіт, станом води та субстрату здійснюють сторонні організації. Що стосується технологій вирощування саджанців, то вони аналогічні білоруським.

— Ви сказали, що в Німеччині переважають хвойні породи, а серед листяних що домінує?

— Серед широколистяних порід перше місце посідає бук. Близько 15 % вкритої лісом площі Німеччини припадає на букові ліси, майже 10 % — на дубові. За загальним переконанням ботаніків, без втручання людини бук у Німеччині поширився б по всій території (крім гірських регіонів).

І якщо раніше на місці вирубаних букових лісів здійснювалися посадки інших видів дерев, то нині лісівники Німеччини повертаються до їх відновлення через велику цінність деревини та стійкість букових насаджень до кліматичних змін.

— Цікаво, а як налагоджено процес заготівлі деревини?

— Заготівлю деревини нам продемонстрували в лісництві Тарандт Беренфельзького лісгоспу на прикладі поступової рубки. У цьому лісгоспі щороку заготовляється 120 тис. кубометрів деревини. Близько 90 % цього обсягу освоюється залученими фірмами, і лише 10 % — власними силами, здебільшого на рубках догляду. Суцільні рубки, включно із суцільними санітарними, у середньому на рік проводяться на площі 10 га. На демонстрованій ділянці заготівля велася механізованим способом із прорубуванням технологічних коридорів. Для зниження негативного впливу лісозаготівельної техніки на надґрунтовий покрив ширина пасік становить 40 м. Харвестер прорубує заздалегідь намічені коридори та вибирає намічені лісничим до рубки дерева з пасік. Після чого бензопилами здійснюється валка дерев із середини пасіки перпендикулярно волоку. Харвестер повторно заходить у коридор, дістає дерева з пасік і розкряжовує їх.

— Який відсоток лісів у Німеччині сертифіковано?

— Сертифіковані й державні ліси, і приватні, і муніципальні. Наприклад, у лісгоспі Наумберг за системою FSС сертифіковано 10 тис. га лісу, або близько 30 % від загальної площі. Для цього лісгоспу сертифікація FSС важлива лише для продажу дуба. Деревина сертифікованого дуба коштує на 6 євро дорожче — 126 євро за кубометр.

— А як ведеться мисливське господарство?

— На його розвиток із коштів Європейського союзу лісівникам щороку виділяють 1 млн євро. Німці мають високий показник добування тварин. Наприклад, лише копитних добувається близько 2000 голів на рік, що становить 13 копитних на 100 га угідь.

— Садять ліси в Німеччині, як і в Білорусі?

— Так, під меч Колесова. Тільки в них називають його по-іншому. Догляд за культурами проводять 2—3 рази за сезон. Наприклад, на вирощування лісових культур дуба до висоти 1,7—1,9 м витрачається близько 25 тис. євро за гектар. На менш родючих ґрунтах, із меншою кількістю доглядів, вирощування лісових культур обходиться приблизно в 13 тис. євро. Що стосується рубок лісу, то під час їх проведення волоки розміщуються не ближче 40 м один від одного.

— Олександре Миколайовичу, а як ведеться боротьба з пожежами?

— З системою пожежної безпеки в лісах ми ознайомилися в Айленбурзі — одному з десяти окружних управлінь Саксонії. В окружній адміністрації є департамент правопорядку, якому підпорядковується управління лісового господарства, до складу якого й входить відділ пожежного нагляду.

Відділ здійснює функції контролю, нагляду, охорони природи на території лісу. Пожежний нагляд ведеться безкоштовно для всіх власників лісу.

Що цікаво, у разі виявлення пожежі черговий заповнює електронний протокол, у якому зазначаються всі дані GPS-координат, і пересилає начальникові, після цього інформується найближча пожежна частина. Час передавання протоколу займає буквально секунди. І далі займання — це вже проблема пожежних. В обов’язок пожежної служби входить ще й прокласти маршрут пожежній техніці.

Особливість Саксонії в тому, що всі пожежні команди — це добровільні дружини, і оскільки людей треба відкликати з роботи, то інформацію про осередок пожежі необхідно давати точну. Після гасіння пожежі на місце виїжджає лісничий і визначає власника лісу. Гасіння пожежі для власника лісу також безкоштовне. Але він повинен забезпечити окарауливання, тому що якщо осередок відновиться, то ліквідацію пожежі буде проведено вже за його рахунок.

— Що, на ваш погляд, із досвіду німецьких колег можна застосувати в Білорусі?

— Перспективне використання позитивного досвіду німецьких лісівників у сфері лісовпорядкування, лісової селекції та генетики, насінництва, розсадницького та мисливського господарства, а також відтворення лісів і лісозахисту, лісової науки та освіти, мисливського та екологічного туризму. Вивчений під час відрядження досвід німецьких колег у сфері розсадницького господарства, зокрема створення садивного матеріалу із закритою кореневою системою, буде використано під час реалізації проєкту «Розвиток лісового сектору Республіки Білорусь».

Але, вважаю, головний підсумок, якого ми досягли, — це єдність думок у тому, що білорусько-німецька співпраця в галузі лісового господарства має значний потенціал для розвитку.