Пристрасті навколо експорту деревини. Що прийде на зміну мораторію

Саміт Україна-ЄС залишив у пам’яті не лише #зраду щодо безвізу. Не менший резонанс мала й інша #зрада – можливе скасування мораторію на експорт необробленої деревини. Суперечки навколо цього рішення не вщухають.

Прихильники скасування звертають увагу на те, що мораторій не дав істотного економічного ефекту, а головне – не вберіг українські ліси від варварської вирубки. Крім того, таке грубе порушення як Угоди про асоціацію, так і норм СОТ істотно погіршує імідж України.

Противники скасування значно активніші. Вони оперують емоційнішими аргументами, звинувачуючи ЄС у бажанні забрати собі виробництво з доданою вартістю, залишивши Україні лише право постачати до ЄС необроблену сировину. І головне – скасування мораторію, на думку його противників, призведе до екологічної катастрофи в країні.

У такій ситуації внесення до Ради рішення про скасування мораторію може виявитися іскрою в бочці з порохом.

Як неофіційно кажуть депутати, провести це рішення буде ще складніше, ніж антидискримінаційні поправки до Трудового кодексу. В обох випадках - багато репутаційних ризиків, однак тоді був «пряник» у вигляді безвізу. У контексті інсайдів про можливість перенесення рішення щодо України на невизначений строк цей пряник, а також обіцянки виділити макрофінансову допомогу в розмірі 600 млн євро вже не виглядають такими вже привабливими.

Водночас в уряді є розуміння, що мораторій не досяг обіцяних цілей. «Мораторій не розв’язує проблеми незаконної вирубки лісу чи підтримки нашої деревообробної галузі. Ця заборона створює більше проблем, ніж розв’язує», - заявила раніше в інтерв’ю ЄвроПравді заступниця міністра аграрної політики Ольга Трофімцева, додавши, що попри дію мораторію виробники як і раніше продовжують скаржитися на дефіцит сировини на внутрішньому ринку.

За її словами, «з уведенням мораторію на експорт лісу вся торгівля фактично перейшла в тінь. Просто майже на 100 % пішла контрабанда. Виходить, ми від мораторію маємо лише збитки, а наживається на цьому хтось інший. При цьому незаконні вирубки від цього теж не припинилися, бо контролю як не було, так і немає».

Позиція Мінагрополітики однозначна – «мораторій потрібно скасовувати, але замінивши його іншими формами підтримки». Подібну оцінку поділяють і в інших міністерствах, зокрема й у Мінекономрозвитку.

Проте досі незрозуміло – що саме має прийти на зміну мораторію? Завдання ускладнюється тим, що це рішення має бути проголосовано в Раді, «підігрітій» заявами про здачу національних інтересів.

Виходить, що уряду належить сісти на надскладний шпагат – усунути порушення міжнародних зобов’язань України, уникнувши повної лібералізації галузі.

При цьому можливості «залити проблему грошима» - наприклад, замінивши мораторій масштабними пільгами для вітчизняної деревообробки, - у Кабміну також немає.

Втім, зовсім не виключено, що разом зі скасуванням мораторію як «підсолодженої пігулки» депутатам буде запропоновано проголосувати й за фінансові стимули для галузі. Гроші на які в уряду все ж знайдуться.

Ключове питання: яке рішення зрештою ухвалить уряд?

На початку нинішнього року в уряді (тоді ще – Арсенія Яценюка) впритул підійшли до розв’язання цієї проблеми, запропонувавши альтернативу забороні. Цією альтернативою мала стати система аукціонів, за яких першочерговий доступ до купівлі отримували українські компанії, а вже залишки продавалися серед експортерів.

Ця схема також виглядала сумнівно з погляду зобов’язань України, однак з погляду її розробників була єдино можливим компромісом між зобов’язаннями країни та наполяганнями народних депутатів.

Зрештою цей законопроєкт так і не було винесено на голосування - після відставки уряду його було відкликано.

Зараз, як зазначають співрозмовники ЄвроПравди, цей варіант уже неактуальний – ЄС виступає проти такого компромісу.

Новий компромісний варіант зараз намагаються створити в Кабміні, і цю роботу курує особисто прем’єр-міністр. Більше того, перелік можливих компромісів було направлено до Європейської комісії ще напередодні саміту – цей лист і дав президентові Єврокомісії Жану-Клоду Юнкеру підстави казати, що проблему буде розв’язано «найближчими кількома тижнями».

Кінцевий результат ще незрозумілий, але відомі основні ідеї уряду.

По-перше, уряд не піде на запровадження повного мораторію – не лише на експорт, а й на продаж на внутрішньому ринку. Цей крок, запроваджуваний з погляду інтересів довкілля, був би цілком легальним з погляду міжнародного права. Інтереси деревопереробних компаній поки що виглядають значно важливішими, ніж екологія.

Втім, це не виключає можливості часткових обмежень, запроваджених і на внутрішньому ринку - такий підхід автоматично легалізує й обмеження для експортерів.

Також малоймовірна заміна мораторію експортним митом – до такої практики ЄС ставиться вкрай негативно, трохи краще, ніж до повної заборони.

Хоча саме ідею експортних мит у тому чи іншому вигляді українська влада пропонує ЄС під час кожної зустрічі.

Зокрема, новий механізм може бути скопійований із нещодавньої схеми з реєстрації контрактів на експорт металобрухту. Тобто експортне мито (орієнтовно - 20 євро за тонну), а на додачу - обов’язкова реєстрація експортних контрактів у МЕРТ.

Втім, варто згадати, як ЄС боровся з аналогічною схемою експорту металобрухту, щоб зрозуміти - подібний механізм навряд чи влаштує Європу.

У такій ситуації можливим виходом може бути формальне зняття заборони, одночасно зі створенням штучних перешкод, що роблять експорт деревини економічно невиправданим.

Наприклад – такий експорт буде можливий лише через один митний пункт пропуску. Можливо – що розташований не на кордоні з Європейським Союзом, що потребуватиме додаткового транспортного плеча.

Наскільки таке рішення відповідає зобов’язанням України? Лише частково, оскільки норми СОТ передбачають як порушення не лише заборону, а й обмеження експорту чи продажу на експорт будь-якого товару, а також обмеження транзиту. Проте довести факт навмисного запровадження обмеження значно складніше, ніж опонувати прямій забороні.

У будь-якому разі - підсумковий варіант може бути обрано вже дуже скоро. 30 листопада новий механізм має обговорюватися у Верховній раді.

І нарешті – про екологію. І тут, мабуть, найгірші новини.

Річ у тім, що повноцінний контроль за вирубкою можливий лише в умовах абсолютно легального та прозорого ринку. Коли компанії простіше купити легальну ліцензію, кошти від якої йдуть на відновлення лісів, ніж діяти за тіньовими схемами.

Водночас будь-які обмеження лише збільшують стимул до нелегальної діяльності. А отже, нелегальна вирубка й контрабанда як і раніше будуть привабливішими, ніж легальна діяльність.