Незнищенний мораторій. Чи можна зберегти заборону на експорт деревини

Хто б пояснив Анжелі, що за кодом 4403 в Україні заготовляється близько 10 млн кбм. Решту державна статистика обліковує як дрова паливні.  Тобто щоб вибрати квоту на використання ВСІЄЇ ділової деревини української заготівлі (10 млн кбм або 15 після перегляду правил класифікації), а решту імпортувати. Стаття корисна для тих, хто хоче розібратися  в положеннях ГАТТ. М.П.

У Раді пропонують новий механізм збереження мораторію на експорт деревини

Напевно, лише ледачий не критикував чи не обговорював мораторій на експорт лісу-кругляка, запроваджений у квітні минулого року строком на 10 років.
Це питання й на сьогодні лишається притчею во язицех, особливо коли Україна "веде торги" з міжнародною спільнотою щодо надання чергового траншу фінансової допомоги.

7 грудня Верховною Радою було зареєстровано законопроєкт "Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів" №5495.

Документ передбачає, окрім іншого, обмеження внутрішнього споживання вітчизняних лісоматеріалів необроблених (код 4403 УКТ ЗЕД) у розмірі 20 мільйонів метрів на рік на строк дії мораторію з прямим посиланням на ст. ХХ(g) ГАТТ 1994.

Згідно з Пояснювальною запискою до законопроєкту, мораторій на експорт лісу-кругляка повністю відповідає положенням ГАТТ 1994, оскільки:

• є недискримінаційним (застосовується до всіх країн);
• має тимчасовий характер, безпосередньо пов’язаний з існуванням екологічної загрози й відповідає ст. XX(g) ГАТТ 1994;
• узгоджується з положеннями ст. XI:2(а) ГАТТ 1994.

Спробуємо проаналізувати, наскільки ухвалення законопроєкту № 5495 дасть змогу виправдати застосування мораторію на експорт лісу-кругляка перед світовою спільнотою.

XI:2(а) ГАТТ 1994

Згідно з практикою вирішення спорів у СОТ (зокрема, спір China – Raw Materials) передбачено три критерії, які мають дотримуватися для того, щоб член СОТ міг виправдати застосовані обмеження, посилаючись на ст. XI:2(a) ГАТТ 1994, а саме:

• обмеження має бути тимчасовим;
• стосуватися товарів, які справді важливі для відповідного члена СОТ;
• запобігати або послаблювати ризик критичної нестачі відповідного товару.

На нашу думку, пояснювальна записка до Законопроєкту № 5495 не містить достатніх обґрунтувань за всіма наведеними вище пунктами.

Так, заборону ухвалено тимчасово. Але чому встановлено строк на 10 років, де обґрунтування цього строку?!

Справді, згідно зі спором China – Raw Materials член СОТ має право сам визначити, який товар є для нього важливим. Але той самий спір показав, що визначення товару має бути зумовлене конкретними/зрозумілими обставинами.
Зокрема, інформація про те, що

а) подібні обмеження існують у понад 33 країнах світу;
б) поліпшилися економічні показники української деревообробки, меблевої та паперової промисловості;
в) процвітає контрабанда лісу-кругляка, на нашу думку, не відповідає на всі відкриті питання, не проливає світло на вибір товару.
Питання про те, чи мала місце критична нестача, підтверджена хоч якоюсь статистикою!!!, необробленого лісу на момент ухвалення мораторію на експорт лісу-кругляка, лишається риторичним.

XX(g) ГАТТ 1994

Як правильно було процитовано в пояснювальній записці, виправдовувати будь-які обмеження експорту з посиланням на ст. XX(g) ГАТТ 1994 можна лише за одночасного обмеження внутрішнього виробництва чи споживання.

Безумовно, чинний мораторій не відповідав вищезгаданій вимозі.

Тепер же, коли законопроєкт № 495 прямо передбачає обмеження внутрішнього споживання, в України має з’явитися "виправдання" для мораторію у вигляді посилання на ст. XX(g) ГАТТ 1994.

Але чи все так гладко?

Практика вирішення спорів у СОТ (наприклад, спір US — Gasoline) передбачає низку обов’язкових вимог, які мають дотримуватися для того, щоб член СОТ міг послатися на ст. XX ГАТТ 1994:

• винятки можуть використовуватися для "виправдання" невиконання будь-яких зобов’язань, передбачених ГАТТ 1994, на відміну, наприклад, від ст. XI:2(а) ГАТТ 1994, що "виправдовує" лише експортно-імпортні обмеження. Отже, у членів СОТ у цьому контексті є достатня маневреність;
• винятки мають застосовуватися без дискримінації членів СОТ. У цьому разі йдеться про те, що спочатку необхідно проаналізувати, чи є певний захід дискримінаційним, і лише якщо не є таким, можна посилатися на певний виняток.

Додатково для ст. XX(g) ГАТТ 1994 передбачено такі вимоги:

• обмеження має бути пов’язане з (relating to) збереженням вичерпних природних ресурсів. Це означає, що зв’язок між застосовуваним обмеженням і кінцевим результатом має бути тісним і реальним (close and real);
• обмеження мають одночасно запроваджуватися для експортерів і внутрішнього виробництва чи споживання. В іншому разі йтиметься про дискримінацію перших з метою захисту локальних виробників.
• Повернімося до законопроєкту № 5495. :
• мораторій на експорт лісу-кругляка підпадає під дію ст. XX ГАТТ 1994;
• мораторій не дискримінує членів СОТ.

На жаль, пояснювальна записка жодним чином не пояснює, як мораторій пов’язаний зі збереженням вичерпних природних ресурсів. Хоча застосування обмеження для внутрішнього споживання лісу-кругляка, безумовно, наближає можливість "виправдання" мораторію на експорт з посиланням на ст. XX(g) ГАТТ 1994,однак незрозуміло, наскільки цифра в розмірі 20 мільйонів кубічних метрів на рік є обґрунтованою, тобто чи не є ця цифра просто "для галочки".

Згідно зі спором US — Gasoline від члена СОТ не вимагається запроваджувати аналогічні обмеження для експортерів і внутрішніх виробників, однак якщо de facto запропонований механізм означає, що члени СОТ можуть порушити питання про обґрунтованість посилання на ст. XX(g) ГАТТ 1994.
Ще один важливий момент.

Згідно зі спором China — Raw Materials цілі ст. XI:2(a) ГАТТ 1994 і ст. XX(g) ГАТТ 1994 істотно відрізняються. Зокрема, група експертів дійшла висновку, що ст. XI:2(a) ГАТТ 1994 не обмежується лише заходами, пов’язаними з охороною довкілля, а й передбачає інші заходи, які в обов’язковому порядку мають застосовуватися тимчасово для усунення критичної нестачі товару.

Обмеження ж, що застосовуються згідно зі ст. XX ГАТТ 1994, мають ураховувати умови поза членом СОТ, який застосовує подібні обмеження, а також мають запроваджуватися з одночасним внутрішнім обмеженням.

Отже, вони в будь-якому разі відрізняються від тимчасових заходів, що застосовуються з метою впоратися з певною внутрішньою кризою.

У пошуках виходу

І нарешті - що підказує Угода про асоціацію?

Ст. 35 УА прямо забороняє Україні застосовувати будь-які обмеження та заборони імпорту/експорту, окрім випадків, передбачених самою Угодою або відповідно до ст. XI ГАТТ 1994.

Крім того, згідно зі ст. 36 Угоди про асоціацію Сторони мають право застосовувати заходи відповідно до ст. XX ГАТТ 1994.
Оскільки УА не передбачає жодних додаткових винятків у цьому контексті, вищезгадані висновки щодо ст. XI ГАТТ 1994 і ст. XX ГАТТ

1994 повністю релевантні й для Угоди.

Як результат - аргументи на користь збереження мораторію не виглядають переконливими.

А отже - Україні варто шукати легальні способи захисту свого природного середовища. Головне, що ці можливості існують. Це доведено багатьма країнами, в яких збереження лісів не викликає конфлікту з виконанням норм СОТ.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями й відображають виключно точку зору автора