Економічний прогноз на 2017 рік: гірше буде у 2018-му

Говорячи про ризики, автор забуває про те, що катастрофи бувають не лише техногенні... і за теорією ймовірності Природа це 2017 року цілком може нагадати. М.П.

Наш базовий прогноз: темпи зростання ВВП у 2017 році — 2%. Інфляція за підсумками року — 11%, тому що ціни на нафту зросли й у січні вони дійдуть до АЗС.

Також у нас помітно зростають ціни в промисловості, а це теж впливає на інфляцію. Цього не було в 2015 році та в першому півріччі 2016 року.

Вища інфляція дасть до 20 млрд грн додаткових надходжень до держбюджету. Це дасть змогу компенсувати прорахунки, які Мінфін закладає до бюджету країни. Інфляція може згладити ці помилки.

Валютні резерви в 2017 році не зростуть і залишаться на рівні цього року — близько 15 млрд дол. Резерви не зміняться через зростання виплат за зовнішніми боргами. Це й не загрожує стабільності, але виплати зростатимуть.

Погіршиться зовнішньоторговельне сальдо: позитивний ефект від триразової девальвації вже зійшов нанівець, і в нас уже зростає дефіцит зовнішньої торгівлі.
Думаю, за підсумками четвертого кварталу ми побачимо серйозні погіршення, тому що почалися закупівлі газу. А зростання цін на нафту автоматично збільшує й ціни на газ, що не дуже добре для української торгівлі.

За валютними резервами НБУ закладає 17 млрд дол. і 2 млрд дол. від МВФ. На мій погляд, це дуже оптимістично: не зрозуміло, звідки вони їх візьмуть.
За ринковим курсом долара наші очікування на кінець 2017 року — 29,3 грн за дол. При цьому плавно зростатиме різниця між офіційним і ринковим курсами. Вона вже сягає 1,5 грн, а за підсумками 2017 року ця різниця лише зросте, і в нас буде два різні валютні курси, загалом-то, як і сьогодні.
Виходячи з бюджету, який буде ухвалено, варто очікувати збільшення податкового навантаження на економіку та зростання частки держави в економіці. Це відбуватиметься за рахунок ринкової економіки.

Найбільших втрат зазнають сектори, орієнтовані на внутрішній попит. Експортно-орієнтовані галузі будуть більш-менш у плюсі, насамперед — АПК. Легше буде металургії, складніше — машинобудуванню.

Що може загрожувати базовому сценарію?

З внутрішніх загроз — техногенні катастрофи. На жаль, немає інвестування в основні фонди, інфраструктуру, енергетику, ЖКГ. Усе це збільшує ризики загрози великого масштабу. Поки що я не бачу жодних заходів, які можуть дозволити цього уникнути.

Другий ризик — відсутність значного прогресу в реформах і відсутність стратегічного бачення економіки. Яка економіка в нас будується? Чим має бути економіка через чотири-п'ять років?

Основні загрози на нас чекатимуть у 2018 році.

2017 рік ми переживемо відносно спокійно, але якщо економіка не прискориться, на нас чекатиме чергова реструктуризація зовнішніх боргів.
Тому що коли із заробітку України, з ВВП, вилучається величезна частка на виплату за зовнішніми боргами, і ми змушені підтримувати вкрай зношену інфраструктуру, нам доведеться обирати. Або рятувати від розвалу енергетику, автодороги та залізниці, або платити за зовнішніми боргами.

Завадити реалізації базового сценарію можуть два зовнішні чинники.

Перший — яка буде зовнішня політика США за президента Трампа. Усе йде до того, що новим держсекретарем країни стане глава нафтового гіганта Exxon Mobil Рекс Тіллерсон, який свого часу отримав нагороду з рук Путіна і який виступав проти антиросійських санкцій.

Це чинник, який у будь-якому разі змінить відносини України та США. Проте відносини можуть бути набагато категоричнішими. Відповідно, від України вимагатимуть набагато більшого, ніж вона може дати, зокрема щодо темпів проведення реформ.

Другий зовнішній ризик — висока ймовірність економічної кризи в Китаї, Індії та Туреччині. Те, що там відбувається, підказує, що уникнути кризи не вдасться. А якщо в Китаї почнеться криза, то через три місяці вона докотиться до нас.

Також нам невідомо, що вирішить стокгольмський арбітраж у газовій справі: виграють Україна, Росія чи буде нічия?

Не менш важливий чинник — незавершене банківське очищення. Це той дамоклів меч, який висить і заважає поверненню вкладників.

Ринок землі та велика приватизація. Хтось каже, що ринок землі у 2017 році відкриється, хтось у це не вірить, але якщо це станеться, то може суттєво поліпшити інвестиційний клімат, залучить сюди мільярди інвестицій і до кінця 2017 року поліпшить економічну ситуацію в країні.

Навіть якщо буде криза в Китаї, а ми при цьому відкриємо ринок землі, то втечу капіталу з Китаю може бути перенаправлено до нас.
Окремий чинник невідомості — ціни на аграрну продукцію. Не виключаю, що ціни на неї у 2017 році можуть зрости в рази, що зіграє нам на руку.