Деревообробка: глобальні процеси «з’їдають» рентабельність

Член правління SIA Rettenmeier Industry Latvia і SIA Rettenmeier Baltic Timber Роланд Рімицанс Foto: Ritvars Skuja, Dienas Bizness

Оборот лісопилок, що працюють у Латвії, за останні п’ять років зріс, але зменшилася їхня рентабельність у співвідношенні з оборотом, свідчать розрахунки експертів DNB banka.

Аналізувалися річні звіти найбільших лісопилок Латвії — з річним нетто-оборотом понад 10 млн євро: SIA AKZ, SIA Kurekss, SIA Vika Wood, SIA Gaujas koks, SIA BSW Latvia, SIA Lameko Impex, SIA Timberex Group, AS Pata Saldus, SIA Jēkabpils mežrūpsaimniecība, SIA Rettenmeier Industry Latvia, SIA Rettenmeier Baltic Timber).

Ці підприємства — виробники й експортери пиляної продукції, вони або лише виробляють, або закуповують у інших виробників та експортують. Майже всі ці підприємства в період 2011–2015 рр. здійснили великі інвестиційні проєкти, спрямовані, зокрема, на впровадження нових продуктів.

Хоча загальна рентабельність групи підприємств у відсотковому відношенні до нетто-обороту у 2015 році впала майже на 22%, директор Латвійської федерації лісової промисловості Крістап Клаус вважає, що ситуацію потрібно переоцінити з погляду абсолютних цифр. «Так, у відсотковому відношенні рентабельність скоротилася, але в абсолютних цифрах вона залишилася без змін», — каже він. «Набагато важливіша за розмір нетто-обороту пов’язана з інвестиціями здатність в абсолютних цифрах заробити стільки ж, як раніше, або навіть більше», — вважає Клаус.
На рентабельність лісопилок впливає не лише позитивне сальдо собівартості й продажних цін, а й ціни на реалізацію побічних продуктів (кори, тріски, тирси). Останніми роками через теплі зими впав попит на деревину для опалення, і ціни на неї зменшилися. Відхід скандинавських виробників целюлози з Балтійського ринку теж ускладнює ситуацію, пояснив Клаус. У минулому були часи, коли саме побічні продукти формували основний прибуток лісопилок, а зараз ситуація зворотна. Було б не так, якби не великі інвестиційні проєкти, що дають змогу виробляти нові продукти з високою доданою вартістю.

Ще один аспект, що впливає на рентабельність лісопилок, — коливання валют, переважно британського фунта. Свою роль відіграє й слабкість російського рубля, адже в цій країні деревна продукція дешевша, ніж у Балтії. «Коливання валют були завжди, і виробники довели свою здатність до них пристосовуватися», — каже Клаус.

Він зазначає, що найбільші лісопильні підприємства Латвії, змінивши технології, вийшли на один рівень зі скандинавами. «Рентабельність в умовах ринку не гарантована нікому, і на нові великі інвестиції підприємці наважаться після того, як побачать віддачу. Щоб іти, наприклад, у напрямку хімічної обробки деревини, потрібні знання та ясні перспективи ринку», — вважає Клаус.

На думку члена правління Kurekss Арніса Апситіса, єдиний шлях — стати ефективними на всіх етапах, від розпилювання кругляку до реалізації побічних продуктів. «Нічого принципово нового в нашій галузі не придумано», — вважає він.

За словами керівника відділу виробничих підприємств DNB banka Яніса Гайбішеліса, падаюча рентабельність латвійських лісопилок великою мірою пов’язана із зовнішніми чинниками, наприклад, послабленням шведської та норвезької крони, що дає скандинавам відомі переваги. Проте, якщо порівнювати великі латвійські та скандинавські підприємства, у останніх ширший портфель продуктів із високою доданою вартістю. «Думаю, що виробництво матеріалів з деревини, які використовуються в будівництві, — логічний наступний крок в еволюції латвійських підприємств», — вважає він.