Черешневі плантації та лісостеп: якими стануть ліси в Білорусі?

Цвітучі черешні й акації можуть з’явитися на півдні Білорусі, у новій для нас агрокліматичній зоні. У той же час учені спробують урятувати ясен, від популяції якого залишилося менше половини. Світова наука теж не дрімає й іде до того, щоб відокремити сировинні території від інших. Про те, як зміняться ліси Білорусі в майбутньому, розповідає фахівець із лісозахисту В’ячеслав Звягінцев.

Ліси хворіють через стреси

Основна проблема лісів у Білорусі — масове всихання насаджень через цілий комплекс причин:

«Вплив на лісові спільноти дедалі жорсткіший, і основним чинником є масова антропогенна трансформація лісових екосистем», — каже В’ячеслав Звягінцев, кандидат біологічних наук, завідувач кафедри лісозахисту та деревинознавства Білоруського державного технологічного університету.

Ліси вже складно вважати природними: вони стали виробничою системою, там проводять рубки й створюють лісові культури, нетипові для природи, як, наприклад, суцільні соснові посадки.

Важливим чинником є опосередкований вплив на ліси через викиди та забруднення повітряного басейну. Ще сильніше впливає глобальна зміна клімату.

Проблемою в Білорусі є поступове зникнення ясена. За офіційними даними, з середини 2000-х Білорусь втратила половину популяції ясенників, і тенденція не змінюється. Щоб не позбутися їх повністю, учені з 2016 року проводять дослідження й працюють над стратегією захисту та відновлення дерев.

За 4,5 року — час виконання тематичного проєкту — вони мають розробити комплексну програму підвищення стійкості, захисту та відновлення насаджень ясена. Один з напрямів — створення лісонасіннєвої плантації клонів дерев, стійких до нового для Європи патогену Hymenoscyphus fraxineus.

Але зникає не лише ясен, а й, як не дивно, сосна. Масове всихання соснових насаджень, що домінують у республіці, — нове явище, перші симптоми якого почали відзначатися ще у 2011 році.

«Ми підозрюємо, що проблема за своєю шкідливістю може перевершити проблему ялинових насаджень», — акцентує увагу В’ячеслав Звягінцев.

Справа не лише в масштабі, а й у причинах: можливо, це пов’язано з агрокліматичним зсувом зон. Тренд є загальноєвропейським, і такими ж глобальними можуть бути наслідки. Що робити — поки неясно, і вчені шукають нові методи та засоби захисту.

З’являться посадки з черешні та акації білої

Імовірно, південь республіки опиниться частково в зоні лісостепу. Це означає, що частина звичних нам порід втратить стійкість, і в науковій спільноті зараз думають, як бути.

«Такі прогнози існують, і в учених-практиків є кілька стратегій адаптації. Серед них — ідея добирати ті південні породи, які раніше були нетиповими для нашої країни: черешня, несправжня акація, глоди, горіх волоський та інші види з метою їх плантаційного вирощування», — розповідає співрозмовник.

За цей варіант говорить той факт, що, наприклад, акація за якістю деревини не поступається дубу, хоч і вважається інвазивним видом. Мінус — плоди черешні навряд чи можна буде їсти: ідеться скоріше про дикі породи дерева. Але поки це лише прогнози.

Ялина збережеться

На відміну від сосни всихання ялини вже під контролем. Але ялинників залишилося мало, близько 9,5% деревостану порівняно з 10% до останньої хвилі всихання в 1994 році.

«Опубліковано дані, згідно з якими межа суцільного поширення ялини в деяких регіонах відсунулася на північ, — зазначає В’ячеслав Звягінцев. — За цією межею є острівні ялинники, до яких почасти належить і Біловезька пуща. Але навіть там кількість ялинових насаджень різко скоротилася за останні 20 років».

Ліси розділяться на сировинні та природні

На ліси чекають більш кардинальні зміни, і В’ячеслав зазначає два напрями:

«Перший — це пошук максимально екологізованих технологій ведення лісового господарства, які дадуть змогу отримувати ресурси без суттєвих порушень стійкості лісових екосистем. А другий — створення цільових лісових плантацій з вирощування деревини», — просвітлює він.

Такі плантації будуть розраховані на вирощування деревини в максимально стислі терміни. Вони матимуть спрощену структуру без деяких ознак лісової екосистеми й розміщуватимуться, наприклад, на нелісових територіях: вироблених родовищах, виснажених сільгоспземлях та інших невикористовуваних ділянках.

Дослідження за цими напрямами пройдуть у межах Меморандуму про співпрацю, який підписали БДТУ та Академія наук наприкінці 2016 року. Вони спільно працюватимуть над пошуковими проєктами, присвяченими збереженню твердолистяних насаджень, проблемам глобальних інвазій фітопатогенних організмів і комах-шкідників.

Зелена сітка