Повернути товар обличчям до споживача

В Україні мало хто пам'ятає, що на балансі казенного лісового господарства дореволюційної Росії були не лише контори лісництв, а й лісоторговельні склади, а також магазини лісових товарів у великих містах – центрах споживання деревини. У період кризи саме час подумати про реалізацію своєї продукції, як це роблять наші сусіди.
 

М.П.
 

Незважаючи на те, що будівельні магазини ростуть як гриби після дощу, вільно купити пиломатеріали або погонажні вироби навіть у великих районних центрах буває проблематично.
Звісно, якщо звернутися до лісгоспу або цеху деревообробки, ніхто не відмовить. Але навіщо їхати на край міста, а цехи рідко розташовані в центрі, якщо в будь-якому будівельному відділі повно привізних штучних матеріалів. Ті самі плінтуси, сайдинги, лиштви хоч і пластмасові, зате такі доступні. Їх можна купити цієї ж хвилини й нікуди їхати не потрібно. Продавці зазначають, що можливість одразу забрати товар або замовити доставку в більшості випадків стає визначальною під час купівлі.

Продукція цехів деревообробки в цьому плані сильно програє. Схоже, настав час виробникові самому йти до покупця — створювати всі умови, щоб кожен охочий міг придбати деревину або пиломатеріали максимально зручно та швидко. Адже від того, що вона лежить на складі, жодної користі немає. На такий підхід націлює підприємства галузі Міністерство лісового господарства Республіки Білорусь. Зараз підготовлено й перебувають на погодженні в Раді Міністрів Республіки Білорусь документи, спрямовані на лібералізацію ринку деревини. Але багато чого можна зробити на місцях силами одного підприємства.

У Логойському лісгоспі вже котрий рік проводять дров'яні базари. Коли вперше привезли кілька причепів дров до сільрад, у населення було певне здивування, розповідає лісничий Плещеницького лісництва Олексій Кислюк. Але незвичайний базар викликав інтерес, і одразу ж стали надходити дзвінки із заявками. Логойський район газифікований не повністю, тому потреба в дровах з боку населення та місцевих підприємств досить висока. Лише під самозаготівлю населенню щороку відпускається до 37 тисяч кубометрів дров'яної деревини. Як правило, це розчищення лісу від захаращеності. Відведення ділянок під очищення лісу від захаращеності потребує додаткових витрат на відведення та контроль за проведенням робіт. А ціна за кубометр — символічна. Набагато цивілізованіше виглядає професійна заготівля дров працівниками лісгоспу хоча б тому, що простіше забезпечити безпеку праці та виконання лісогосподарських вимог. Проведення дров'яних базарів стимулює попит на дрова в заготовленому вигляді. Їх відпускають без обмежень усім охочим — без зайвих довідок.

Максимально зручною в лісгоспі намагаються зробити також реалізацію ділової деревини та пиломатеріалів населенню. Щоб ознайомити потенційних покупців зі своєю продукцією, в будівлі лісгоспу та лісництв розміщено спеціальні інформаційні стенди. Тут можна дізнатися режим роботи, розцінки, знижки пільговикам. Така сама інформація розміщена в сільських радах. Кожен відвідувач, вирішуючи в сільраді свої справи, зверне увагу на стенд лісгоспу.

У Плещеницькій селищній раді інформаційний стенд Плещеницького лісництва на видному місці. За словами заступника голови селищної ради Віктора Кирилова, розмістити свою інформацію хотіли й інші організації. Але перевагу віддали лісництву, тому що їхній стенд виявився найзмістовнішим і найкориснішим для місцевих жителів. Найчастіше люди звертаються виписати дрова, жердини та штахети, пиломатеріали. Минулого року придбали 100 кубометрів деревини для будівництва житла. Не такий великий асортимент, щоб створювати зайві тяганини. 

Загалом темпи індивідуального будівництва в країні активно зростають. У моду входить оздоблення натуральними матеріалами. Це також значний резерв збільшення реалізації круглої деревини та пилопродукції населенню. Очевидно, поки що задіяно далеко не всі шляхи стимулювання попиту. Належить посилити співпрацю з місцевими торговельними мережами, будівельними магазинами та відділами. Для початку — встановити в них стенди фірмової продукції, як це роблять практично всі серйозні виробники, передбачити знижки та доставку покупцям великих партій товарів. Навряд чи це стане панацеєю від усіх складнощів, пов'язаних з нестабільністю ринку лісопродукції, але вже точно зробить продукцію лісгоспів привабливішою хоча б на внутрішньому ринку. А отже, й затребуваною.