«У боротьбі з шахраями не можна морити голодом чесних трудівників»

Так заявили херсонські лісники, коли в листопаді минулого року Херсонська обласна рада ухвалила рішення, яким тимчасово заборонила вирубку дерев у лісах, лісових масивах і лісосмугах усіх категорій на території області, у тому числі санітарні вирубки, на строк до 30 квітня 2017 року.

Лісників залишили без зарплати

–ЦЕЙ захід призвів до того, — каже еколог Андрій Василенко, — що лісові масиви Херсонщини на деякий час залишилися без захисту. Адже підвищивши ставки мінімальної оплати праці, уряд одночасно відмовив держлісгоспам у бюджетному фінансуванні. І виходить, що запроваджений облрадою мораторій на вирубку зелених насаджень позбавив лісгоспи можливості заробляти кошти, які дали б змогу наповнити фонд зарплати. А на нього цього року потрібно близько 66 мільйонів гривень. У нас уже стало звичкою звинувачувати центральну владу в невдалих реформах, що зруйнували великі промислові та сільськогосподарські виробництва, у знищенні малого й середнього бізнесу, а тепер ось і представники обласної влади ухвалили рішення, що розвалює природоохоронні структури.

З нового року співробітники лісгоспів обласного управління лісового та мисливського господарства почали йти в неоплачувані відпустки цілими колективами. Причому такі заяви писали всі: єгері, майстри лісу, економісти, бухгалтери. Першими залишили без нагляду близько 32 тисяч гектарів очеретяних заростей і рукотворних насаджень навколо обласного центру працівники Херсонського лісгоспу.

— Потім заяви про відпустки поклали на стіл співробітники Великоолександрівського, Олешківського, Гологристанського, Новотроїцького держлісгоспів, Присиваського дослідного господарства, — додає головний лісничий Херсонської області Володимир Михайленко.

— Ситуація набувала загрозливого характеру, — підкреслює Андрій Василенко. — Обллісгосп міг розгубити висококваліфікованих фахівців. Добре, що втрутився Херсонський окружний адміністративний суд, який, розглянувши справу за позовами Великокопанівського, Каховського та Цюрупинського лісгоспів, скасував рішення Херсонської облради про встановлення мораторію на вирубку дерев.

100 мільйонів дісталися махінаторам

До речі, подібну справу Херсонський окружний адміністративний суд розглядав у січні 2014 року за позовом обласної прокуратури. Тоді суд також скасував рішення депутатів облради «Про тимчасову заборону проведення рубок деревини в області» і зазначив, що облрада не мала на це повноважень відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Лісового кодексу. І, як заявляє прес-служба адміністративного суду, постанова, ухвалена в січні 2014 року, є чинною й сьогодні. Але депутати це чомусь не врахували.

Ідеї щойно скасованого мораторію на вирубку лісу почали закладатися на торішній вересневій сесії облради. Тоді перший заступник голови облради Василь Зеленчук розповідав депутатам, як він брав участь у рейді з боротьби з браконьєрами в Гологристанському районі. Бачив, як на деяких масивах площею до 50 гектарів було вирубано до 30-40 відсотків насаджень сосни. Причому дерева вирубувалися цілими рядами, а їхній діаметр перевищував 30-40 сантиметрів. Піднявши статистику діяльності обллісгоспу, Зеленчук виявив, що управління реалізувало 77 тисяч кубометрів деревини. І діяло воно на підставі постанови облдержадміністрації про те, що підрозділи лісгоспів можуть рубати дрова й відпускати населенню за ціною 280-330 гривень.

Під час рейду з’ясувалося, що близько 50 тисяч кубометрів реалізовано без документів. Коли ж прикинули, скільки було реалізовано дров, а скільки лісу пішло за ціною ділової деревини, то виявилося, що близько 100 мільйонів гривень потрапило до кишень лісової мафії.

— Під час мораторію обласні чиновники мали намір навести лад у діяльності лісгоспів, — каже юрист Микола Архипов. — Але ж лад-то слід наводити законними заходами. Дивне ж призупинення діяльності лісгоспів нагадує, що саме такими заходами деякі чиновники змушують махінаторів ділитися з ними солідними відкатами.

Як налагодити боротьбу з браконьєрами

–ВВАЖАЮ, облраді та облдержадміністрації давно вже слід було домогтися, щоб обласне управління лісового та мисливського господарства чітко показувало на інтерактивній карті, де і яка організація-підрядник веде розчищення або офіційну вирубку зелених насаджень, — зазначає Архипов. — Усі перевезення деревини слід, як того вимагає закон, забезпечувати чітким документальним підтвердженням. У супроводжуючих мають бути довідки лісомисливських господарств на відвантажену продукцію, чеки із зазначенням відправника та одержувача лісу. Має вказуватися в документах і обсяг лісу, що перевозиться, його сертифікація, вартість. Загалом, ефективну боротьбу з лісовими браконьєрами налагодити неважко. Треба лише саме таке завдання ставити і перед лісгоспами, і перед правоохоронцями.

Нещодавно під час зустрічі вчених Херсона з головою облради Владиславом Мангером директор ДП «Степова філія УкрНДІЛГ» Віктор Шевчук і професор Херсонського держуніверситету Олександр Ходосовцев заявили, що поганий контроль за вирубкою лісових насаджень може призвести до різкого збільшення в області піщаної пустелі. Сьогодні вона займає тут понад 170 тисяч гектарів. Проблема загострюється тим, що з 2015 року лісгоспи позбавлені держфінансування та переведені на самоокупність. Щоб виправити ситуацію, вчені запропонували створити регіональний парк, до якого увійдуть ліси та лісосмуги. На цій зустрічі було вирішено протягом місяця визначитися з територією регіонального парку та розробити договір про його спільну діяльність з лісгоспами.

Херсонська область.