Як знизити запаси дров'яної деревини?

Щодня лісгоспи заготовляють близько 16 тисяч кубометрів деревного палива — це 260 вагонів. І з кожним роком обсяг зростає. Добре, коли дрова без особливих проблем розходяться серед місцевих організацій і населення, але так не скрізь. Загалом по республіці незатребуваними залишаються понад 1,4 млн кубометрів дров'яної деревини. Як знизити ці чималі запаси?

Якби йшлося про заводське виробництво, для розвантаження складів можна було б призупинити конвеєр. Але дрова рідко готуються цілеспрямовано. Найчастіше це «побічний» продукт лісогосподарської діяльності. Тому зупинити виробництво дров — означає зупинити рубки взагалі, і догляду, і головного користування. Це недоцільно, а в багатьох випадках і неможливо, оскільки лісу потрібен планомірний догляд, а споживачам — ділова деревина. У процесі заготівлі в середньому за всіма видами рубок утворюється 35—40 відсотків дров'яної деревини.

Другий варіант розвантаження запасів — стимулювати попит на дрова. Для цього потрібно розібратися, наскільки вони привабливі сьогодні порівняно з іншими видами палива з погляду економіки.

Візьмемо систему ЖКГ. За даними Комітету з енергоефективності Державного стандарту Республіки Білорусь, виробництво теплової енергії зі щепи котельням обходиться на 20—30 відсотків дешевше, ніж за спалювання газу. Виходить, на кожній гігакалорії тепла завдяки лісовому ресурсу комунальні служби економлять близько 20 рублів. Економічна доцільність використовувати замість імпортних енергоносіїв деревне паливо є. З погляду собівартості енергії дрова поступаються щепі. Але й вони вигідніші за газ приблизно на 10—15 відсотків, навіть з урахуванням усіх витрат на доставку та більшої кількості робітників-кочегарів у котельнях. Тож для збільшення обсягів їх використання є і економічні передумови, і ресурс, який лісгоспи готові не лише виростити, а й заготовити та доставити на територію ТЕЦ чи котельні.

За невисокого попиту на дрова реалізувати їх — велика проблема. 

Особистий рахунок

Інша ситуація складається в приватному секторі. Для населення газ сьогодні поза конкуренцією як за зручністю використання, так і за ціною. А як же дрова? Важко повірити, але в перерахунку на кількість енергії вони більш ніж удвічі дорожчі за імпортне блакитне паливо.

Але перш ніж приступити до розрахунків, є привід замислитися, а чи потрібні в 21-му столітті дрова для опалення приватних будинків узагалі? Тим паче це далеко не найзручніший вид палива. У цивілізованому світі відповідь на це питання лежить в екологічній площині — насамперед це відновлюване природне паливо. Тому йому — «зелене» світло. Виходячи з цього, держави вибудовують відповідну тарифну політику та передбачають різні варіанти підтримки споживачів деревного палива. Це можуть бути дотації на закупівлю палива, субсидії або пільгові кредити на встановлення котельного обладнання. Варіантів багато. Для держав, багатих на лісові ресурси, до яких, безсумнівно, належить і Білорусь, попит на дрова — це обов'язкова умова збільшення обсягів заготівлі деревини загалом.

Наприклад, у Фінляндії близько 80 відсотків усіх односімейних будинків, фермерських господарств і літніх котеджів опалюється деревним паливом. Лише односімейних осель у країні понад 1,2 млн. За даними статистики, щороку їх будується близько 10 000. Дев'ять із десяти таких осель обладнані котлами або камінами, що використовують деревне паливо.

У Білорусі турботу про екологію поки що не можна вважати вагомим стимулом використання деревного палива. Набагато важливішими для білорусів є зручність використання та ціна. Тому поява поруч із будинком газової магістралі в селах і приватному секторі малих міст сприймається як прихід цивілізації. Люди охоче відмовляються від пічного опалення, і лише одиниці топлять «по-старому».

Тариф не на користь лісу

Спробуємо розрахувати, скільки коштуватиме опалювати середній за розмірами приватний будинок площею 120 квадратних метрів різними видами палива за чинних у Білорусі тарифів. Згідно з будівельними нормами в середньому на опалення одного квадратного метра площі необхідно 100 Вт/год тепла в найхолодніший тиждень року. Але морози нижче 20—25 °С рідко бувають тривалий час, тому для розрахунку приймається показник у 50 відсотків від максимальних тепловтрат — це 50 Вт/год на квадратний метр площі. Таким чином, для опалення будинку на місяць знадобиться 4400 кВт/год теплової енергії.

Один кубометр природного газу під час спалювання дає приблизно 10,5 кВт/год енергії. Так, для підтримання в будинку комфортної температури в 22—23 °С необхідно спалити 460 кубометрів газу, за чинних тарифів це 42 рублі. Якщо опалювати будинок дровами, знадобиться близько 2,5 кубометра сухих дров. До слова, вологість дров з погляду ефективності їх спалювання має величезне значення. Сухі дрова дають удвічі більше тепла, ніж сирі. Кубометр колотих дров із доставкою коштує близько 45 рублів. Якщо дрова сирі (вологість 50 відсотків), то для отримання тієї самої кількості тепла знадобиться 5—6 кубометрів дров. Таким чином, на опалення будинку сухими дровами доведеться витратити понад 110 рублів на місяць. Якщо дрова сирі — до 270 рублів. Виходить, навіть добре висушені колоті дрова обходяться в 2,6 раза дорожче за газ!

Сухі дрова дають удвічі більше тепла, ніж сирі. фото

Доставка дорожча за паливо?

Можна заощадити, якщо купити дрова в «круглому» вигляді, розпиляти й поколоти їх самому. Двометрові дрова для населення на проміжному складі лісгоспу коштують близько 13 рублів. За один рейс трактор з візком доставляє 7 кубометрів. Самі дрова обійдуться в 91 рубль. І ще 100—130 рублів доведеться заплатити за доставку та розвантаження. Разом — 30 рублів за кожен кубометр, доставлений на подвір'я покупцю. Навіть якщо заощадити на розпилюванні та колоті дров (зробити це самостійно), на паливо на місяць доведеться витратити 75 рублів, якщо дрова попередньо будуть висушені протягом року. Або 150—180 рублів, якщо закидати в топку деревину природної вологості.

А як у них?

В європейських країнах дрова користуються стабільним попитом. При цьому значні обсяги колотих дров імпортуються, зокрема й з Білорусі. Наприклад, у Фінляндії ціни на дрова можуть сильно відрізнятися залежно від регіону та конкретного постачальника. Розкид — від 35 до 70 євро за кубометр. Але в середньому колоті дрова обходяться фінам у 50—60 євро за куб. В Естонії вони коштують 35—45 євро. Доставка може бути безкоштовною в радіусі 30 кілометрів, якщо покупець придбаває продукцію більш ніж на 300 євро. Популярність дров підтримується постійно зростаючими цінами на викопні енергоносії. До того ж сучасні технології збільшують комфорт використання деревного палива. На допомогу — котли тривалого горіння та теплоакумулятори (спеціальні ємності з великою кількістю води), щоб підкидати дрова якомога рідше. Конкуренцію дровам становить радше не газ (у західних країнах він надто дорогий), а пелети. Котли на гранулах можуть працювати на одному завантаженні кілька діб.

У середньому за всіма видами рубок утворюється 35—40 % дров'яної деревини.  

Що в залишку?

Минулого року перед лісгоспами було поставлено завдання знизити залишки дров'яної деревини. Але, попри докладені зусилля, повністю розвантажити накопичені запаси не вдалося жодному ДВЛГО. Так, у Берестейському ДВЛГО, за даними на початок року, на складах лісгоспів перебувало 158,2 тис. кубометрів дров'яної деревини, що в 3,2 раза більше запланованого обсягу. Більш ніж у 2,5 раза перевищено залишки дров у Гродненському та Мінському ДВЛГО. Найбільші обсяги незатребуваної дров'яної деревини накопичено в Гомельському ДВЛГО — понад 280 тис. кубометрів.

З кожним роком обсяги заготівлі деревини зростають. Пропорційно зростають і обсяги виробництва деревного палива.

Але які перспективи збільшення обсягів використання деревного палива? У сфері ЖКГ і Міненерго споживання деревного палива зростає за рахунок реалізації низки державних програм і відповідного фінансування. Будуються нові котельні, після реконструкції старі газові котли замінюються сучасними твердопаливними. Так, за останні десять років частка деревного палива в балансі котельно-пічного палива збільшилася вдвічі. За даними Міненерго, найближчими п'ятьма роками в межах Державної програми «Енергозбереження» на 2016—2020 роки планується ввести в експлуатацію 138 енергоджерел на місцевих видах палива сумарною потужністю близько 680 МВт.

Але при цьому в приватному секторі ситуація з дровами менш оптимістична. Через активну газифікацію та відносно невисокі тарифи на газ дедалі більше людей переходять на його використання. Упродовж останніх 20 років мережа газопроводу активно зростала. Наразі газифіковано всі 118 районних центрів країни, 113 міст (зі 113) і 88 селищ міського типу (з 90). За даними Міненерго, міські квартири газифіковано на 73,9 відсотка, агромістечка — на 64 відсотки, у сільській місцевості до газу підключена кожна третя квартира. Протяжність мереж природного газу становить 56,8 тис. кілометрів.

Не дивно, що попит на дрова з боку населення неухильно знижується. 2015 року їх було реалізовано 856,9 тис. куб. метрів. 2016 року — на 107 тис. кубометрів менше (749,6 тис. кубометрів).

Замінити газ дровами не вийде навіть за вирівнювання цін на ці два види палива. І навряд чи в цьому є потреба та здоровий глузд. Хоча б з тих міркувань, що працювати кочегаром, хай і у власному будинку, мало в кого є бажання, та й можливість теж. Питання стоїть лише в гарантованому збуті зростаючих обсягів утворення дров'яної деревини. Частина цієї сировини подрібнюється на щепу. 2016 року лісгоспи випустили її рекордний обсяг — понад 1,7 млн кубометрів. (2015 року було вироблено 1,3 млн кубометрів.) Певні надії в лісгоспах покладають на запуск у листопаді цього року Світлогорського целюлозно-картонного комбінату, який орієнтований на споживання технологічної сировини. За стійкого попиту на низькосортну деревину межі між дров'яною деревиною та технологічною сировиною стануть ще умовнішими. Частина того, що зараз можна використовувати лише як паливо, цілком можливо знайде застосування на сучасному високотехнологічному целюлозно-паперовому виробництві.

Але при цьому не завадила б і наявність гарантованих споживачів серед населення. За зменшення розриву в ціні між дровами та газом у власників приватних будинків з'явився б інтерес додатково до газового прикупити й котел на дровах. Така практика себе виправдовує, наприклад, у період міжсезоння, коли ще діють високі «літні» тарифи на газ, а надворі вже похолодало й хочеться протопити будинок. Поширена вона й в європейських країнах, де на додачу до основного опалення більшість будинків оснащена камінами та котлами, що працюють на деревному паливі.

Тільки цифри

Витрати на опалення залежно від виду палива будинку площею 120 кв. м:

Природний газ — 460 куб. м (42 рублі).

Дрова колоті вологістю до 25 % — 2,5 куб. м (110 рублів).

Дрова колоті вологістю 50 % — 6 куб. м (270 рублів).

Пелети — 880 кг (176 рублів).

Електрика (нічний тариф) — 4400 кВт/год (366 рублів).