Управління копитними в заказнику «Налибоцький»: від полювання до розселення

Епідемія африканської чуми свиней призвела до різкого зниження чисельності дикого кабана, який довгі роки залишався головним мисливським видом. У результаті на державному рівні було вирішено зробити ставку на розселення благородного оленя. Призначених для цього тварин завозять переважно з-за кордону. Проте в Білорусі є власні досить великі популяції, які могли б стати основою для створення нових. Одна з них мешкає на території республіканського біологічного заказника «Налибоцький».

Проте місцеві тварини не утримуються у вольєрі, а мешкають на волі. Тому головною перешкодою тривалий час залишалася необхідність їх відлову. Усунути її було вирішено два роки тому, коли розпочалися роботи зі створення необхідної інфраструктури. Насамперед на території заказника з'явився вольєр площею 5,4 га, куди можна поміщати тварин для їх витримки (з моменту відлову до транспортування).

Він також включає годівниці, стійло, де тварини перебувають три дні, доки в них не буде взято всі необхідні аналізи, тощо. Утім, головним елементом цього комплексу є так званий розкол. До цієї споруди заманюють оленів, а вже потім спрямовують їх у спеціальні контейнери, що використовуються для транспортування.

Проте наявність інфраструктури є необхідною, але недостатньою умовою успіху. Найважливіше – це спіймати тварину, що мешкає на волі. 2016 року для мисливського господарства «Червоний бір» уже було відловлено 10 зубрів, які потім поповнили популяцію, що мешкає на самій півночі Білорусі, у Верхньодвінському районі. Це був перший досвід, проте всі етапи, включно з знерухомленням тварин за допомогою спеціальних препаратів, пройшли успішно.

Наступним етапом став відлов благородних оленів. Наразі цей вид користується найбільшим попитом. Від різних установ надійшли заявки на постачання понад 100 особин. Проте Міністерство природних ресурсів дало дозвіл на відлов лише 25 оленів (із них 20 призначаються для Чаусського лісгоспу та ще п'ять самців – для мисливського господарства «Червоний бір»).

Вхід до ловчого поля

При цьому слід розуміти, що всі роботи проводяться в межах так званого плану вилучення. Цей документ затверджується за підсумками зимових обліків і визначає, яку кількість тварин можна вилучити з цієї конкретної популяції без шкоди для неї. У цьому разі заказник сам вирішує, відловити їх чи зробити об'єктом полювання. Керівництво «Налибоцького» віддало перевагу першому варіанту.

Причому економічна складова відіграє в цьому разі аж ніяк не головну роль. Як стверджує директор заказника Василь Гурков, живий олень у середньому коштує більше, ніж ця сама тварина, але у вигляді трофея. Проте слід брати до уваги, що пастки потрібно перевіряти щодня, але при цьому далеко не щодня в них потрапляють тварини. До витрат на пальне (за один день його йде близько 80 л) додається оплата робочого часу співробітників.

Відлов копитних дозволено з середини листопада до кінця березня. Пізніше робити це небажано, оскільки в самок, які перебувають на пізніх строках вагітності, може трапитися викидень. Самців теоретично можна ловити впродовж усього року. Проте навіть узимку це складне завдання, оскільки вони виявляють найбільшу обережність. Лише голод може змусити тварин зайти в пастку, яка являє собою невеликий загін, усередину якого поміщають корм. Достатньо зачепити мотузку, щоб двері автоматично зачинилися. Загалом на території заказника встановлено 5 ловчих полів, 14 живоловок і 1 км сіток.

Вигляд на підгодівельний майданчик

Таким чином, відлов оленів безпосередньо пов'язаний із зимовою підгодівлею. У заказнику вона починається за умови, що температура опускається нижче -5°С або ж товщина снігового покриву досягає 10 см. 2016 року для цих цілей у місцевому господарстві було закуплено 200 тонн силосу, 60 тонн зерна (із них 20 тонн кукурудзи) і 20 тонн коренеплодів. Цей корм розподіляють між 23 годівницями, розкиданими по всій території заказника.

Наразі спіймано 15 оленів, тож сміливо можна говорити про те, що використовуваний метод працює. Його можна було б поширити й на інших копитних, включно з лосем. Проте поки що попиту на цих тварин немає. Що стосується благородного оленя, то його чисельність на території «Налибоцького» оцінюється в 850–900 особин, а природний приріст, за оцінками фахівців, становить лише 5%. Василь Гурков вважає, що першочерговою причиною цього є хижацтво з боку вовка. Таким чином, спроби перетворити заказник на своєрідний природний розсадник копитних суперечать охоронному режиму, який діє на більшій частині його території й не дозволяє регулювати чисельність вовка. У такій ситуації конфлікт виглядає неминучим.

Фото автора