Хто поклав око на український ліс

Відповідь на запитання, винесене в заголовок, дадуть вибори 20 березня. Щодо цієї статті, то вона вийшла одразу в кількох виданнях, які помічені в розміщенні компромату на злобу дня. Це дає змогу припустити "замовлення". М.П.

Олександр Григорович, якого прочать у крісло голови Держлісагентства, завжди дослухався до бажань своїх кураторів. Уже на наступному засіданні Кабміну може відбутися призначення нового керівника Державного агентства лісових ресурсів України...

Олександр Григорович, якого прочать у крісло голови Держлісагентства, завжди дослухався до бажань своїх кураторів

Уже на наступному засіданні Кабміну може відбутися призначення нового керівника Державного агентства лісових ресурсів України (Держлісагентство). За даними ЗМІ, замість Христини Юшкевич відомство має очолити Олександр Григорович, нині в.о. голови правління Державної продовольчо-зернової корпорації України (ДПЗКУ). Нібито кандидатуру Григоровича вже схвалено міністром аграрної політики Тарасом Кутовим, у чиєму підпорядкуванні перебувають і ДПЗКУ, і Держлісагентство. Також відповідне «добро» на це призначення отримано й в Адміністрації Президента, і з боку впливового нардепа від БПП Ігоря Кононенка, якого називають куратором самого Кутового.

Низка галузевих експертів поспішила охарактеризувати можливе кадрове рішення своєрідним проривом у реформі українського лісового господарства, що відкриває нові можливості побороти тіньові схеми в цій сфері. Мовляв, Григорович є ефективним топменеджером, який уже довів свою здатність розв'язувати кризові ситуації державного масштабу. Наприклад, у заслугу чиновникові ставиться його нинішня робота в ДПЗКУ з оптимізації корпорації та поліпшення її фінансових показників.

Утім, при ближчому розгляді і поточної діяльності найбільшої аграрної держкомпанії України, і попередніх віх антикризового менеджменту у виконанні кандидата в крісло головного лісничого країни спливає безліч насторожливих фактів.

Слід почати з того, що за всі 23 роки трудової біографії Григоровича він, будучи випускником Української сільськогосподарської академії за спеціальністю «механізація сільського господарства», жодного дня не працював у лісовій галузі.

Зате з приходом на президентську посаду Віктора Януковича він зумів зробити феноменальну кар'єру в структурах Мінагрополітики. Так, 2010 року Григорович став радником аграрного міністра Миколи Присяжнюка (його 2014-го українські правоохоронці оголосили в розшук, підозрюючи в корупційних діях у галузі разом зі своїм старим другом і бізнес-партнером Юрієм Іванющенком). 2011-го – уже в заступниках голови Сільгоспінспекції, що має монопольне право контролю якості продукції та видачі відповідних сертифікатів. А з 2012 року й до падіння режиму Януковича в лютому 2014-го Григорович працював директором департаменту інженерно-технічного забезпечення та сільськогосподарського машинобудування Мінагрополітики.

Після перемоги Майдану він також не розгубився й через якийсь час виринув у ДПЗКУ, яку спеціально створив під себе та «сім'ю» Януковича колишній шеф Григоровича Присяжнюк. Але тепер увесь «гешефт» від діяльності держкорпорації, що має найпотужнішу інфраструктуру на українському аграрному ринку, став уже йти новим куратором.

Хоча з окремими з них Григорович добре знайомий саме з присяжнюківського періоду МінАПК. Ідеться про чинного нардепа від БПП Сергія Тригубенка (обертається в орбіті згаданого вище Кононенка), який і був 2011-го його начальником у Сільгоспінспекції, про масштаби корупції в якій безліч ЗМІ складали справжні легенди.

Що ж до нібито успішної оптимізації ДПЗКУ та поліпшення її фінансових показників під час керівництва корпорацією Григоровича, то далеко не всі погоджуються з цим твердженням. По-перше, за деякими оцінками, широко розрекламована восени 2016 року «найуспішніша форвардна програма на ринку України» під забезпечення рекордних планів ДПЗКУ з експорту 5 млн т зерна дала змогу прогарантувати сільгоспвиробникам менш як 1% від потреби. А по-друге, у межах підготовки до приватизації корпорації Державна фіскальна служба оприлюднила дані про те, що ДПЗКУ сформувала 104,6 млн грн фіктивного ПДВ, який пред'явила до відшкодування.

І такі «ефективні підходи антикризового менеджменту», мабуть, невдовзі застосовуватимуться в роботі всього лісового господарства України. І це при тому, що режим державного регулювання цієї галузі в частині мораторію на експорт лісу до ЄС є предметом переговорів з Єврокомісією. Також варто враховувати сам факт стрімкого погіршення лісових ресурсів країни, помітного навіть неозброєним оком звичайним обивателям під час їхніх відвідин тих-таки Карпат. А в перекладі на експертну мову цифр це звучить так: найбільшу площу в лісових насадженнях займають молодняки (45,4%) та середньовікові насадження (37,7%), що природно призведе до різкого зменшення пропозиції деревної сировини вже в осяжному майбутньому.

За матеріалами: Comments.ua