Експорт лісу як дзеркало української економіки
Чи зможе скасування мораторію на вивезення лісу стимулювати економічне зростання
Заборона на експорт необробленої деревини, на перший погляд, не заслуговує на ту увагу, яку приділяють цій проблемі чиновники ЄС та України. Насправді йдеться про те, щоб поставити під питання принципи вільної торгівлі, що лежать в основі всіх злетів і падінь української економіки останніх двадцяти років. Експорт лісу може стати тим помахом крил метелика, який потягне за собою тектонічні зрушення в національній економіці.
Україна - країна лісів
Читач перших томів Історії України-Руси Михайла Грушевського, особливо сцен полювання та лісового бджільництва (бортництва), переживає певний когнітивний дисонанс. З одного боку, його зачаровують картини "богатих лїсом і звірем країв". З іншого - кожен, хто відвідав сучасну Україну, знає, що лісів тут залишилося не так багато.
Втім, заклик Козьми Пруткова "не вірити очам своїм" під час оцінки лісового потенціалу більш ніж актуальний. За величиною лісової ренти - часткою вартісного вираження продуктів лісокористування у ВВП - Україна випереджає Росію, ліси якої якраз і вражають. У Росії ліси займають половину території, в Україні - приблизно шосту частину.
Частка лісової ренти у ВВП України та Росії в 1991-2014, %
Джерело: дані Світового банку
Примітно, що особливо інтенсивне зростання лісокористування припадало на ті роки, коли ціни на інші продукти українського експорту, наприклад, чорні метали, були низькими - до початку 2000-х років і після 2012-го. Перефразовуючи відоме прислів'я - "радi навiть тим, чим не так багатi".
Битва за ліс
У такій ситуації не дивно, що питання регулювання лісокористування піднімалося задовго до нинішнього мораторію на експорт необробленої деревини. Закон про державне регулювання діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів, було ухвалено ще за президента Віктора Ющенка у 2006 році. У 2015-му до нього додали положення про повну заборону експорту необробленої деревини на десятирічний строк. Поправки, які лобіювали 11 депутатів, що представляють весь політичний спектр від Самопомочi до Радикальної партії Ляшка, було ухвалено за примітної відсутності голосів проти.
Через два роки після ухвалення закон продовжує викликати найзапекліші дебати. Обурюються європейці. На думку Представництва ЄС в Україні, запровадження мораторію порушує принципи вільної торгівлі та інтеграції країни в європейський економічний простір. До останнього часу скасування мораторію навіть висувалося як умова отримання Україною від ЄС 600 млн євро технічної допомоги. Їм вторять українські чиновники з Міністерства економічного розвитку і торгівлі.
З іншого боку, екологи вважають мораторій недостатнім і закликають посилити покарання за незаконне лісокористування. З'явилися навіть онлайн-карти незаконних вирубок у Карпатах - за аналогією з google-картами.
Реальна ціна питання
Екологічні наслідки лісокористування в умовах відкритої економіки лякають. У цьому нескладно переконатися, здійснивши віртуальну чи реальну прогулянку місцями вирубок. Проте основна проблема все-таки не в екології. За даними все того ж Світового банку, вкриті лісом площі в Україні за роки незалежності не скоротилися, а дещо зросли завдяки рекультивації та новим посадкам - з 16% від загальної площі в 1991 році до 16,7% у 2014-му.
Навіть з урахуванням незаконних вирубок, які, із зрозумілих причин, не відображені в статистиці, ситуація не така катастрофічна. За оцінкою тимчасово виконувачки обов'язків керівника Державного агентства лісових ресурсів Христини Юшкевич, незаконна заготівля деревини у вартісному вираженні не перевищує часток відсотка від законної вирубки. Детальний аналіз об'єктивних даних дистанційного зондування землі за допомогою ГІС моніторингу лісів показує, що на Закарпатті - одному з найпроблемніших регіонів - площа незаконної вирубки становить 2,3% від площі законної.
У чому ж тоді реальне коріння проблеми, якщо не в екології? В економіці. Точніше - у відсутності національної економіки. Відкривши свою економіку зовнішнім ринкам уже на ранньому етапі, не дозволивши зміцніти національним виробникам, Україна обмежила свою участь у міжнародному поділі праці насамперед постачанням продуктів з низьким ступенем доданої вартості, чи то деревина в необробленому вигляді, чи сталевий прокат. Ціна на ці продукти на світових ринках особливо мінлива. Крім того, основний прибуток від переробки таких продуктів дістається закордонним покупцям.
Ключова проблема мораторію не в тому, що за його допомогою робиться спроба захисту національного виробника для його підготовки до повноцінної участі в конкуренції на європейських і світових ринках, а в тому, що це робиться непослідовно і "через задні двері".
Основними покупцями деревини виступають виробники меблів і оздоблювальних матеріалів (наприклад, паркету) з Румунії, Словаччини, Польщі та Австрії. Протести європейських чиновників проти мораторію, таким чином, продиктовані насамперед прагненням захистити інтереси виробників меблів у Східній Європі. Українські виробники меблів просто не готові конкурувати з ними на рівних.
В Україні ситуація діаметрально протилежна. Протекціонізм потрібен для того, щоб захистити національних виробників на етапі їх становлення і підготувати до конкуренції із закордонними виробниками. Мораторій насправді й слугує цій меті. За даними регіональної статистики, загальний обсяг заготівель деревини (легальних, звісно) у 2013 році залежав від частки вкритих лісами площ, загального обсягу експорту та обсягу продукції з деревини низького ступеня обробки (лісу-кругляку, бруса і шпал). Внесок експорту мав від'ємну спрямованість: якщо регіон міг запропонувати на зовнішніх ринках щось окрім лісу, то заготівля деревини була відносно невеликою. У 2014 році ситуація змінилася, і до останніх двох чинників, які залишилися значущими, додався імпорт меблів. Саме так: що вищий обсяг імпорту меблів, то більша заготівля деревини. Нарешті, у 2015 році значущою знову стала частка вкритих лісами площ і площа нових лісопосадок - не виключено, що завдяки мораторію. Регіональні дані за 2016 рік з'являться ще нескоро - без них точно оцінити економічний ефект від мораторію важко.
Чинники, що впливають на загальний обсяг заготівлі деревини в регіонах України, 2013-2015 (бета-коефіцієнти)
Джерело: розрахунки автора на основі регресійного аналізу
Ключова проблема мораторію не в тому, що за його допомогою робиться спроба захистити національного виробника. А в тому, що це робиться непослідовно і "через задні двері". На словах уряд, як і раніше, відданий принципам відкритої економіки, а насправді не поспішає скасовувати мораторій навіть під фінансовим тиском.
Відкрите визнання того, що в умовах воєнних дій, які тривають, і втрати російського ринку економіка України не здатна вийти з кризи, повністю зберігши відданість принципам вільної торгівлі, було б розумним і чесним рішенням. Як тимчасові заходи потрібно зробити ставку на розвиток і захист національного ринку за чітко обумовленої умови його подальшого відкриття.
Ні Європа, ні США сьогодні не готові запропонувати Україні нову версію "плану Маршалла". Якщо країни Заходу справді солідарні з Україною, вони з розумінням поставляться до можливої альтернативи - часткової відкритості української економіки, під якою розуміється збереження вільного доступу українських виробників на зовнішні ринки за регулювання доступу на національний ринок.
Прецеденти є. Саме таке асиметричне розв'язання проблеми периферійних економік Латинської Америки пропонував у 1960-ті роки Рауль Пребіш, відомий аргентинський економіст. Схоже асиметричне розв'язання обговорюється і в доповіді про стан української економіки, підготовленій у 2015 році на замовлення Інституту міжнародних економічних досліджень у Відні.
Так, "асиметричне розв'язання" суперечить зобов'язанням України в межах СОТ та інтеграції в європейський економічний простір. Але визнання цього факту й обґрунтування тимчасового характеру заходів із захисту національного ринку все ж краще за лицемірні спроби врятувати його прихованими, а тому половинчастими й неефективними заходами, подібними до мораторію на вивезення необробленої деревини.
Автор: Антон Олійник, доктор економічних наук і доктор соціології, професор університету Меморіал (Канада)
Джерело: liga.net, 29.03.2017