Нові методи вирощування саджанців дають змогу прискорити ріст лісу

До речі, уже рік, як у Тарту, у місцевому розсаднику фахівці RMK вирощують ліс у зовсім нових теплицях. За новою технологією – у спеціальних касетах. Це означає, що саджанці стануть міцнішими й рости будуть швидше. Плюс заощадяться роки часу.

Процес вирубок в Естонії ніколи не відбувається за принципом «після нас хоч потоп». Попри те, що в народі міцно живе думка про те, що ліс у країні рубають безконтрольно й безповоротно, лісники завжди садять нові ліси на місцях колишніх вирубок. Причому часто залучають до цих кампаній і населення: багато хто користується нагодою власноруч посадити крихітний саджанець і дізнатися останні новини лісового господарства з перших вуст.

Парниковий ефект

Але для того, щоб можна було посадити новий ліс, спершу необхідно підготувати саджанці. Які вирощують у спеціальних розсадниках. Цей процес дуже копіткий і неспішний, а починається він і зовсім зі збору стиглих шишок і подальшого сушіння насіння.

Причому шишки на насіння збирають не з першої-ліпшої сосни, а зі спеціальних дерев, що ростуть на спеціальних територіях. Тому що, як і будь-який живий організм, дерево теж передає генетичну інформацію. Дуже важливо, щоб насіння було зібране зі здорових і гарних дерев. І вже потім зі спеціально відібраного насіння починають вирощувати молодий ліс.

Це теж непростий процес: саджанці вирощують на спеціальних угіддях, причому все це займає кілька років. Адже щоб деревце можна було посадити на лісову ділянку, воно має бути підрослим і достатньо сильним, щоб протистояти мінливій естонській погоді та іншим катаклізмам.

Зараз Естонія поступово переходить на нову систему вирощування саджанців. Так, наприклад, з минулого року в Тартуському розсаднику з’явилося п’ять величезних теплиць, у яких саджанці вирощують за новою, касетною, технологією.

І хоча на загальних обсягах вирощуваного в Естонії молодого лісу це особливо не позначиться, важливе інше. Покращає якість молодих рослин і скоротиться час, який минає від посадки насіння до пересадки саджанців на ділянку.

Рік за два

«Перший важливий момент той, що в ялинок, вирощених за касетною системою, розвивається хороша й сильна коренева система, – каже керівник відділу розсадницького та насінницького господарства RMK Ееско Крінал. – Це означає, що висаджені в ґрунт рослини добре приживуться».

Крім того, якщо порівнювати дві системи – посадку в ґрунт з відкритою кореневою системою і нову – касетну, виявиться, що для ялин, наприклад, ідеальний саме касетний варіант. «Якщо з деревців, вирощених за системою з відкритим корінням, придатні для посадки лише 75% рослин, то касетна система дасть 85% придатних саджанців», – пояснює Ееско Крінал.

Крім того, не останню роль відіграє і фінансове питання. Особливо якщо врахувати, що щороку RMK вирощує 10 млн ялин.

Друга особливість касетної системи в тому, що суттєво економиться час. Якщо, наприклад, ялинка, що росте за відкритою кореневою системою, рік проводить у теплиці, а потім два роки звикає до умов на полі, то тепер саджанець проведе лише чотири місяці в теплиці, а потім переміститься на поле лише на півтора року. Економиться понад рік часу.

Якщо говорити про сосни, то саджанець з відкритою кореневою системою можна пересаджувати в ґрунт у два роки. Якщо ж він росте в горщику, то пересадку можна здійснювати вже через рік.

Літо в осінь

До речі, прискорити ріст хвойних саджанців можна і штучною зміною сезонів. Наприклад, улаштувати їм улітку «осінь», затемнюючи посадки таким чином, щоб світловий день починався о 8 годині ранку й тривав до 8 години вечора, а потім ішла «ніч». Це впливає на рослини таким чином, що вони починають ніби готуватися до зими, і таким чином з’являється можливість заощадити час – за рік можна виростити здорову й сильну рослину, яка відповідатиме дворічному саджанцю.

Така система «вкороченого дня» застосовується в розсаднику в Марана, і в Тарту також тепер використовується саме цей метод вирощування саджанців.

Касетна система посадок економить ще й місце. Наприклад, на території однієї теплиці, а це 0,16 га, можна розмістити понад півмільйона саджанців сосни. Або 800 000 саджанців ялини. Якщо вирощувати дерева у відкритому ґрунті, буде потрібно три гектари площі.

На рік у Тарту вирощують 5–6 мільйонів саджанців лісу. І за рік саджанець сосни вже цілком придатний для лісопосадок. Ялинам буде потрібно трохи більше часу – ще один додатковий рік у полі. Щоб потім уже осісти на лісовій ділянці.

Необмежені можливості

Із запуском у роботу тартуських теплиць RMK повністю припиняє вирощування саджанців за відкритою кореневою системою.

З чотирьох гектарів площі два гектари вже вільні й чекають саджанців, які ростимуть за новою системою. І всі лісопосадки тепер відбуватимуться виключно в теплицях, причому двічі на рік.

«Касету заповнюють торфом, трохи утрамбовують, – пояснює Ееско Крінал. – Потім робиться невелике заглиблення для насінини, вона кладеться, причому лише одна. Потім злегка вкривається шаром торфу й поливається. Усе. Таку касету переносять на спеціальний піддон і відвозять разом з іншими в теплицю, де вони залишаються до шести тижнів. Потім рослини ростимуть на свіжому повітрі на спеціально відведених майданчиках. А наприкінці травня в теплицю приїдуть нові касети з майбутніми саджанцями».

Чим хороші теплиці – так це практично необмеженими можливостями. Наприклад, на відміну від полів, їх можна опалювати в холодний період. Крім того, рослини в теплицях не так залежать від погодних катаклізмів. А всі необхідні поливи й добрива додає автоматика.