Карпати програють. Про реформи для порятунку українського лісу

Думаю, про цю чудово організовану, але надто  розфокусовану подію буде багато публікацій... Основні чекайте на УЛ  завтра. М.П.

Лисіючі Карпати – прикмети катастрофи українського лісового господарства. Але фури з кругляком із південних областей – не її причина.

Завтра, в четвер, 27 квітня відбудеться круглий стіл «Регуляторна хаща: Ліс товар чи ресурс?». Ми говоритимемо з регуляторами та учасниками ринку й презентуємо аналітичне дослідження проблематики та можливих шляхів її вирішення. Подробиці на сайті BRDO, приєднуйтеся.

Українське законодавство, що регулює ринок деревини, давно застаріло. Більшість норм затверджено в 90-ті, зокрема Лісовий кодекс. Десять із 44 законодавчих актів неактуальні, а шість узагалі поза існуючим правовим полем.

Чи можна з таким недосконалим інструментом ефективно керувати лісовим господарством? На жаль, ні. Більше того, застаріле законодавство не дозволяє ринку розвиватися і створює корупційні ризики.

Час визнати, що мораторій на експорт лісу аж ніяк не панацея.

Цей інструмент, згідно з нормами СОТ, застосовується лише в разі загрози національній безпеці або для цілей збереження природних ресурсів. Наскільки його застосування було ефективним в Україні? Що отримала держава від мораторію – дохід чи витрати, який їх розмір. Чи досягнуто ефекту перерозподілу між внутрішніми виробниками? Деревообробка стверджувала, що мораторій дозволить ефективно залучати інвестиції та створити якісно нові виробництва. Але чомусь їх кількість не зростає.

Мораторій загалом дає сильний ефект захисту для внутрішнього виробника, і при цьому нівелює витрати виробника, що збільшилися з інших економічних причин. Але головний момент – це ефект споживача.

Найбільший споживач — деревообробна промисловість. Скільки деревини вона споживає, якої саме? Як вплине доступ до ресурсу на зростання галузі впродовж п’яти років?.

На ці питання, а також вплив на них мораторію відповіді немає! Просто немає цифр, про який аналіз і прогноз може йтися? А це ж основа для ухвалення будь-яких рішень.

Розбіжності є навіть за статистикою ділової деревини. Наші та європейські цифри не збігаються. За 2015-й, коли вперше було запроваджено мораторій на вивезення лісу кругляка, українська сторона декларувала значно більші дані експорту паливної деревини (дров), ніж Європа. А ось експорт необроблених лісоматеріалів – нижче даних європейської статистики. Причому різниця між дровами та діловою деревиною – ті самі 0,55 млн куб, тільки за нашими даними, ми більше експортували дров, а за даними ЄС – ділової деревини… Це і є сірий експорт.

І проблеми, знову підкреслю, саме в законодавчій базі, яка має «діри» в ключових, стратегічних місцях.

Немає визначеності, коли ліс стає товаром. Відсутні єдині підходи до визначення «необроблена деревина», «дрова паливні», «дерева лісові» тощо. Зі ста товарних позицій у 50% немає точних визначень!

Не ведеться облік лісів та їх раціонального використання. Саме невизначеністю лісу як товару можна пояснити зростаючі збитки від незаконних рубок лісу.

Порівняно з 2011-м збиток збільшився на 77,5%, із 49 до 87 млн грн. При лише 5-7% справ про таке браконьєрство розглядаються правоохоронними органами. Найчастіше вони до суду навіть не доходять, у зв’язку з неможливістю довести склад злочину. За весь 2016-й рік по всій Україні за незаконними рубками як адмінпорушеннями було направлено до суду аж 15 справ. З них сім було повернуто через неправильно складений протокол, вісім було розглянуто. Але за жодною справою не було притягнуто до адмінвідповідальності жодної людини! А в 2015-му за результатами розглянутих справ було нараховано штрафні санкції аж на 185 грн. Як кримінальні злочини такі рубки взагалі не розглядаються, адже в Кримінальному кодексі в статтях про незаконні рубки немає визначення розміру суттєвої шкоди. Ця проблема потребує якнайшвидшого ухвалення законодавчих змін, безвідповідальність лише збільшуватиме зростання незаконних рубок.

Механізми реалізації деревини залишаються непрозорими. Ситуація ускладнюється дефіцитом бюджетного фінансування відновлення лісів та його охорони. При цьому щороку лісові господарства поповнюють бюджети всіх рівнів на 3,2 млрд грн. Однак суми, що виділяються з держбюджету на відновлення фондів, постійно зменшуються. Так, у 2015-му було виділено близько 53%, у 2016 цей показник значно знизився до 8,5% запитуваного, у бюджеті 2017-го й того менше, близько 5%.

Експерти BRDO провели аналітичне дослідження законодавчого поля лісового господарства та представили його у форматі Зеленої Книги.

Ми розпочали он-лайн консультації з проблем лісового господарства. Після зустрічей і круглих столів з експертами та практиками отримані пропозиції стануть основою законопроєктів. Життєво важливо створити загальну систему електронного обліку деревини, удосконалити торгівлю. Також необхідно внести зміни до Лісового та Кримінального кодексів. Мета – знайти гармонійний баланс між соціальними, економічними та екологічними функціями вітчизняних лісів.