Чому мораторій на експорт лісу не допоможе зберегти українські ліси

Логічно, але не точно. Мораторій спочатку не має стосунку до охорони  лісів: законопроєкт поданий і ухвалений як захід захисту вітчизняного виробника та збільшення доданої вартості експортованої продукції. Саме в цьому суть претензій ЄС. Вони б мовчали в тому разі, якби заборона експорту була  пов'язана з проблемами екології — як в Албанії. Проте в цьому випадку вона мала б бути поєднана із заходами, що обмежують рубки. В Україні цього не спостерігається, тому ЄС і розглядає мораторій як порушення принципів вільної, справедливої конкуренції. Риторика про природоохоронне значення мораторію з'явилася у 2016 році як додатковий аргумент у діалозі з  ЄС. Це не більше ніж риторика. Автор правий — справді, попри мораторій і втрату частини територій, обсяг  рубок в Україні рік у рік збільшується. У 2016 році поставлено черговий рекорд — подолано планку в 22 млн кбм за загальною масою, а обсяг заготівлі ліквіду впритул наблизився до 20 млн кбм (19,6 — по пам'яті) М.П.

«Євросоюз хоче вирубати ліси! Врятуймо Карпати, ні траншам ЄС! Карпати їдуть до Європи! Нам не треба безвіз, нам треба наш ліс», — заявляють політики всіх рівнів.

«Вимагаємо садити ліс із дронів, вимагаємо припинити рубати ліс усюди й назавжди, вимагаємо обов'язково засаджувати всі вирубки», — заявляють активісти й створюють петиції.

«Виявили сотні вагонів контрабандного лісу на вокзалі, заблокували незаконні лісовози, перекрили незаконний експорт», — такі пости у Facebook отримують сотні репостів.

Насправді частина з цього всього — відверта маніпуляція. Частина — щире бажання зберегти природу за відсутності навіть базового розуміння ситуації.

Спробуймо розібратися в цій надзвичайно чутливій, але часто надто міфологізованій темі.

У факті, що ліс десь там зрубали, #неправди немає. До того ж за кожне зрізане дерево лісівники платять ренту (так звану рентну плату). Частина з неї йде до місцевих бюджетів і іноді є основним джерелом доходу сільських громад. Решта йде до державного бюджету, і це — сотні мільйонів гривень.

Окрім рентної плати, є ще податок на прибуток, податок на доходи фізичних осіб. Тому лісова галузь — це така сама важлива частина економіки країни, як і всі інші.

Яким би дірявим не було українське лісове законодавство, все-таки зрубати все «прямо й зараз» воно не дозволяє. На рубки головного користування (коли рубають дерева, які досягли певного віку) є обмеження у вигляді «розрахункової лісосіки».

Більше, ніж дозволено, лісгоспи не вирубують. І хоча нечисті на руку лісівники навчилися обходити ці обмеження за рахунок збільшення «рубок оздоровлення та формування лісів», але межа все-таки є, і останніми роками загальний обсяг рубок майже не зростає.

Тож мораторій стосується насамперед економіки і жодним чином не впливає на екологію.

З погляду охорони природи — що є мораторій, що ні — у принципі байдуже. Після запровадження мораторію рубають по суті так само, як і раніше.