Україна тримається на землі

Не один десяток років і старі, і малі були переконані, що Україну годує Донбас. І це навіть не викликало сумнівів, адже саме на Донбасі були зосереджені вугільна промисловість, металургія, хімічні підприємства… Ніхто не хотів розуміти, що шахти були вже давно спрацьовані, тому видобуток був небезпечним, а вугілля задорогим. Більше того, Донбас, який традиційно вважався годувальником, отримував із державного бюджету майже вдвічі більше, аніж відраховував, бо вугільна галузь стала збитковою. Звісно, багато говорилося й про валютну виручку, яку країна одержувала завдяки промисловості Донбасу. Але так сталося, що те все залишилося в минулому, і сьогодні левову частину валюти приносить і не вугілля, і не металургія.

Дуже боляче, що сьогодні Донбас потрапив не просто у скрутне становище, але у вирву справжнісінької війни. Причому завдячувати за це може саме своїм, «донбаським хлопцям» і їхнім російським «друзям» і покровителям. Але ж навіть за війни й маючи анексовані й окуповані території Україна потроху приходить до тями, оговтується й продовжує працювати на світових ринках. Звичайно, уже не тільки на металургійному чи хімічному.

Сьогодні Україну, як і за кожного лихоліття, годує земля. І з 2014 року експорт рятується не за рахунок корисних копалин і всього, що з ними зв’язується, а за рахунок того, що на землі росте, за рахунок продукції аграрного сектора економіки.

У Мінагрополітики говорять про просто фантастичні темпи зростання галузі — у 2016 році експорт українських аграрних і харчових продуктів перевищив 15,5 млрд доларів, що становило 42,5% від загального експорту країни (у 2015 році було 38%, а в 2014 — 31%).

Подобається це комусь чи ні, але поки що факт залишається саме таким — Україна досить швидко стає аграрною державою, і регіони-годувальники тепер змінюються.

Найперше, про що варто згадувати, — це експорт зерна. У 2016 році Україна змогла продати на світових ринках 39 млн тонн зерна, побивши рекорд минулого сезону аж на 13%. Але уряд прогнозує, що цього року експорт зернових зросте ще більше, хоча минулорічний урожай (65,9 млн тонн) вважався рекордним. Традиційно ведуть перед у вирощуванні й збиранні зернових Полтавська й Вінницька області, де в 2016 році виростили 17% усіх зернових нашої країни. Та це й не диво, бо ці дві області традиційно є лідерами в зерновій галузі.

Мабуть, на особливу увагу заслуговує Полтавщна, яка таки й справді скоро зможе вважатися годувальницею країни — тут розвивається не тільки аграрний сектор економіки, але й нафтодобувна промисловість (тут є немало нафтогазових свердловин), і гірничо-збагачувальні комбінати.

Значна частина українського експорту — це зовнішня торгівля соняшниковою олією. У загальній структурі експорту товарів «олійна» частка збільшилася до 10,2%, хоча усього п’ять років тому становила лише 4,6%. Звісно, найкраще соняшник росте на півдні й сході країни, але це не Донбас. Майже 40% українського соняшнику в 2016 році виросло в Харківській, Дніпропетровській, Кіровоградській і Миколаївській областях.

Овочами Україну годує Херсонщина. І хоча для овочівництва 2016 рік не був рекордним, але ж урожай однак був 2,2% більшим, ніж минулого року. Після окупації Криму частка Херсонської області у вирощуванні овочів збільшилась із 11,8% до 13,6%.

Важливою культурою для України традиційно вважається картопля, яку часто називають другим хлібом. Згадаймо, що навіть у екс-прем’єра Миколи Азарова був «невеличкий» картопляний бізнес — потужності для зберігання картоплі на 10 тисяч тонн у селі Семиполки Чернігівській області. Цікаво, чи дотепер вони залишаються Азарівськими? Проте лідерами промислового вирощування бульби є Вінницька, Київська й Львівська області, де в 2016 році зібрано близько 23% української картоплі. Хоча не слід забувати й про непромислове вирощування картоплі в Україні. Хто ж не знає, як усе весняно-осіннє життя мільйонів українців узгоджується саме із картоплею?

Ну, і ще одна традиційна для України сільськогосподарська культура — це цукровий буряк. У 2016 році врожай буряка зріс найбільше — на цілих 34,3%, причому понад третина (34%) була зібрана на Вінниччині і Полтавщині. У результаті в 2016 році Україна експортувала (тобто продала за валюту) майже 466 тисяч тонн цукру.

Ось і виходить, що сьогодні Україну годують аграрії й аграрна промисловість, експортний потенціал якої постійно зростає. Тож сьогодні Україну «годують» аграрні області, зокрема Вінницька й Полтавська, причому їхні можливості дедалі збільшуються.

Звісно, хотілося б, щоб Україна повернула собі славу промислової держави. І це обов’язково станеться. Тим більше, що збереглися могутні підприємства у Дніпропетровській і Харківській областях, набирають сил ІТ-технології й програмування. А там, дивись, повернуться і Донбас, і Крим… Але поки що, як і колись казали, так і тепер, чорна земля білий хліб родить.