Ліс рубають. Чи допоміг Україні мораторій на експорт лісу-кругляка

Незначне збільшення інвестицій у деревообробку — єдиний плюс двох років мораторію на експорт необробленої деревини. З нелегальними вирубками українських лісів ця міра впоратися не допомогла

У липні 2015 року Петро Порошенко підписав закон про мораторій на експорт лісо- і пиломатеріалів у необробленому вигляді. Держава заборонила вивезення деревини будь-яких сортів, окрім сосни. З 1 січня 2017-го заборонено експортувати і її. Прихильники запровадження мораторію говорили, що ця міра збільшить обсяги переробки деревини, а також сприятиме скороченню незаконних вирубок. Насправді ж тіньовий ринок деревини в нашій країні процвітає, і поки що передумов до його скорочення немає. "Відповідно до наявних у мене даних, щороку тіньовий обіг деревини коливається в межах 3–4 млн кубометрів", — каже перший заступник міністра економіки Максим Нефьодов. За даними Держстату, у 2016 році заготовили 19,6 млн кубометрів ліквідної деревини, тобто розміри тіньового ринку деревини можна оцінити в 20–25%.

Контроль і облік

Один з головних аргументів прихильників заборони на вивезення необробленого лісу — це дало змогу залучити у вітчизняну деревопереробку іноземні інвестиції. "За два роки бачимо, що, наприклад, завод у Вінниці отримав 30 млн євро для нарощування виробництва, у Коростені будується велике підприємство, у Рівненську область найбільші інвестиції йдуть саме в деревообробку", — наводить приклади вигоди від мораторію позафракційний народний депутат Остап Єднак.

Проте, як стверджують експортери лісу, українські деревообробники часто йдуть шляхом найменшого опору — 75% загального обсягу деревообробки становлять пиломатеріали. При цьому їхня ціна часто невиправдано завищується. Як пояснює представник Європейської Бізнес Асоціації Богдан Цуприк, експортерів цілком влаштував би і варіант вивезення вже розпиляного українськими підприємствами лісу, але за розумною ціною. "Варіант довгострокових договорів із внутрішніми переробниками прийнятний, але важливо розуміти, як змінюється ціна, щоб не було механізмів і можливостей її невиправданого завищення", — каже він.

Ускладнюють ситуацію з нелегальними вирубками й низькі штрафи. В Україні розмір штрафу — 170 грн. Наприклад, у Литві матеріальна відповідальність за незаконні рубки лісу в 11 тис. разів вища і становить $92 тис.

Більше того, розпилювання лісу українськими підприємствами аж ніяк не розв'язує проблеми незаконної вирубки. Власникам деревини досить показати документи на купівлю лісу в приватного підприємства — і правоохоронні органи не цікавитимуться походженням деревини. За словами керівника сектору "сільське господарство" офісу ефективного регулювання BRDO Андрія Заблоцького, в Україні фактично відсутня інформація про власників лісів, кількість і якість деревини в них. Як підсумок, найвища корупційна складова під час оформлення дозвільної документації в галузі фіксується саме при отриманні сертифіката походження лісоматеріалів. "Потрібно запровадити презумпцію незаконності походження деревини. Якщо той, хто транспортує або переробляє деревину, не може довести її походження, він має розуміти, що ця деревина буде визнана незаконною та конфіскується", — пропонує Остап Єднак.

Змінити ситуацію з липовими документами допоможе створення системи електронного обліку деревини. Над цим зараз працює Держлісагентство в партнерстві з кількома приватними організаціями. Австрійська компанія Latschbacher GmbH уже впровадила систему електронного обліку у 280 державних лісгоспах. Їхня система дає змогу в режимі реального часу стежити за процесом проведення рубок на лісосіці. Зараз компанія планує створити застосунок, який дасть можливість поліції в режимі реального часу перевіряти інформацію про законність проведення тієї чи іншої вирубки.

Допоможе боротися з нелегальними вирубками й проєкт кількох українських IT-розробників "Знайдено" — сервіс з автоматичного збору безкоштовних моніторингових даних. Система порівнює нові супутникові та аерофотознімки лісових масивів зі зробленими певний час тому і в разі змін сигналізує про це. Наприклад, кілька років поспіль проводився тестовий облітання території лісового господарства в Бориспільському районі. Знімки, датовані 2017-м, порівняли зі знімками за 2015 і 2016 роки. За два роки площа незаконних рубок становила 5,5 га, що еквівалентно 300 кубометрам деревини.

Зараз команда "Знайдено" працює над масштабним проєктом у Львівській області. На цьому етапі стартап починає співпрацю з Держлісагентством. Проєкт фінансується з фонду конкурсу EgapChallenge, створеного в межах програми "Електронне урядування для підзвітності влади та участі суспільства", яка реалізується Держагентством з питань електронного урядування за підтримки Швейцарської Конфедерації.

Втім, головною складовою електронної системи обліку лісу має стати єдиний електронний майданчик торгів, до якого можуть мати доступ усі продавці та покупці. "Деревина — це товар, який сьогодні продається адміністративним шляхом. Виставивши на аукціони 9,3 млн куб. м деревини, Держлісагентство продало лише 5,6 млн куб. м, решта продається за прямими договорами", — зазначає Єднак. Створення подібного майданчика ще попереду.

Дуже недорого

Ускладнюють ситуацію з нелегальними вирубками й низькі штрафи. "У нас розмір штрафу становить 170 грн. У 2016 році жодна кримінальна справа не була доведена до кінця, оскільки в законодавстві немає поняття суттєвої шкоди", — пояснює Андрій Заблоцький і додає, що, наприклад, у Литві матеріальна відповідальність за незаконні рубки лісу в 11 тис. разів вища і становить $92 тис.

Євросоюз вимагає скасувати мораторій на експорт лісу, вважаючи його дискримінаційним, — українські деревопереробники отримують преференції порівняно з європейськими

Складність ситуації ще й у тому, що лісників стає дедалі менше. За словами голови Держлісагентства Христини Юшкевич, лише з початку року звільнилося близько 2 тис. працівників через великі борги із заробітної плати. "Основний відсоток незаконних рубок припадає на південно-східний регіон — там масово звільняються люди через недоотримання зарплати", — скаржиться Юшкевич, зазначаючи, що за законодавством матеріальну відповідальність за незаконну рубку на ділянці несе саме лісник, тому охочих так ризикувати за більш ніж скромну зарплату немає.

Народні депутати, щоправда, обіцяють уже в червні-липні цього року винести на голосування доопрацьований проєкт закону про відповідальність за незаконні рубки, тож можна сподіватися, що проблема штрафів буде вирішена.

Шлях до Європи

Євросоюз вимагає скасувати мораторій на експорт лісу, вважаючи його дискримінаційним — українські деревопереробники отримують преференції порівняно з європейськими, що заборонено Угодою про асоціацію України з ЄС. "Ми розуміємо, що ваш уряд намагається формалізувати діяльність із лісозаготівлі, щоб покращити ситуацію. Але заборона може бути лише на дуже короткий час для проведення внутрішніх реформ. Заборона — це не рішення", — пояснює Фокусу позицію європейської сторони керівник лісового департаменту міністерства сільського та лісового господарства Австрії Херхард Маннсбергер.

Як підкреслює австрійський чиновник, обмеження на експорт лісу раніше діяли і на його батьківщині, проте вони не принесли очікуваних результатів. "В Австрії близько 40 років тому існувало квотування. Було дозволено експортувати лише певну кількість деревини. Зрештою ми побачили, що нічого не буде без вільного ринку. Для того щоб цей вільний ринок був, вам потрібна правильна структура та регулювання. Але для цього потрібен час. У вас є історія управління лісами. У нас ця історія зовсім інша. Ми не можемо сказати: переймайте наш досвід один до одного", — зазначає він.

Читайте також: Не хлібом єдиним. Навіщо лендлорди інвестують в IT-компанії
З австрійським колегою погоджується і Христина Юшкевич. За її словами, мораторій дав галузі можливість перейти від експорту "кругляка" на сировинний експорт обрізної дошки, і не більше того. Для розвитку деревообробної галузі насамперед потрібен сприятливий економічний клімат, доступність банківських кредитів, пільги на ввезення обладнання. Поки нічого цього немає.