Facebook-відставка: Кутовий вийшов із «глухого кута»

Ще вчора опівдні в аграрному королівстві нічого не віщувало біди. Міністр АПК Тарас Кутовий постив козочок і рекламував дотації для села. Його заступник Максим Мартинюк писав про цілющу силу ринку землі. А голова Держлісагентства Христя Юшкевич хвалилася створенням геопорталу. Але наприкінці робочого дня Кутовий виставив на Facebook заяву про відставку. І майже одразу прем'єр Володимир Гройсман на своєму Facebook цю заяву задовольнив...

Через годину після відставки, що відбулася таким чином, у ЗМІ з'явилися перші коментарі, де писали, що причиною раптового відходу Кутового стали розбіжності з Гройсманом через земельну реформу. А також загалом напружені стосунки з прем'єр-міністром, який, як пише “Українська правда”, нав'язав йому першого заступника Максима Мартинюка та відібрав контроль над "Укрспиртом" і "Укрлісом".

У публікаціях не згадувався ще один можливий чинник. У березні держсекретарем Мінагропроду став Владислав Андронов, який обіймав посаду заступника генерального директора компанії з управління активами «Інвестиційні ресурси». Хоча Кутовий, за чутками, лобіював кандидатуру Ульяни Грачової. Вона виграла другий за рахунком конкурс, проте в Кабміні на посаду держсекретаря Мінагропроду її так і не призначили. Тому конкурс пройшов утретє, і посаду посів Андронов. Всупереч бажанню міністра.

Андронов поповнив когорту людей, з якими в Кутового стосунки не склалися. На першому місці в цьому рейтингу Максим Мартинюк – уродженець Вінниці, колишній голова Держгеокадастру, поставлений, як пишуть, Гройсманом першим заступником міністра аграрної політики та продовольства, щоб:

а) контролювати міністерство;

б) підсиджувати Кутового.

Зовні їхні розбіжності не були помітні широкій громадськості. Але якщо вчитатися в пости одного та другого, різниця у поглядах міністра та його заступника стає очевидною.

Тарас Кутовий ще у 2016 році запропонував запровадити в Україні ринок довгострокової оренди земель сільськогосподарського призначення з можливістю перепродажу цього права. І весь час гнув цю лінію – не продаж землі як такої, а продаж права оренди.

Проте його шеф стояв на своєму й не втомлювався повторювати, що відстоюватиме в уряді запуск ринку землі шляхом продажу права оренди. Наприкінці квітня, в ефірі "5-го каналу" він чітко заявив, що “на нинішньому етапі ми можемо говорити виключно про продаж прав оренди на землю та банківську заставу прав оренди, щоб під ці права можна було залучати додаткові інвестиції аграріям у бізнесі

Водночас Максим Мартинюк заявив на своїй сторінці у Facebook, що дискусія щодо альтернативи запровадження ринку землі сільськогосподарського призначення шляхом удосконалення договорів оренди не витримує перевірки бізнес-логікою.

За його словами, крім адміністративних витрат, формат тимчасового (орендного), нехай і довгострокового використання має й інші недоліки. Так, він дає високоризиковий статус проєктам із тривалим терміном окупності, а також не створює умов для дбайливого використання землі.

«Безумовно, зняття мораторію не повинно зруйнувати наявну систему взаємовідносин в АПК, і інтереси поточних орендарів мають бути захищені. Проте в державі нарешті має бути створена повноцінна власність на землю, а права власників паїв розблоковані від штучних обмежень», – писав Максим Мартинюк.

Проте його шеф стояв на своєму й не втомлювався повторювати, що відстоюватиме в уряді запуск ринку землі шляхом продажу права оренди. Наприкінці квітня, в ефірі "5-го каналу" він чітко заявив, що “на нинішньому етапі ми можемо говорити виключно про продаж прав оренди на землю та банківську заставу прав оренди, щоб під ці права можна було залучати додаткові інвестиції аграріям у бізнесі. Права власності на землю залишаться в селян, і ці права не будуть предметом господарських відносин".

Тоді ж він висловив надію, що “цю позицію я зможу відстояти в парламенті, оскільки вона не зачіпає нагальних інтересів, приносить додаткові інвестиції в галузь, створює ціноутворення, робить ринок динамічнішим і прозорішим”.

Він уточнив, що права оренди великими компаніями (2-3 тис. га) вже давно в Україні продаються разом з корпоративними правами, а фермер, який хотів би купити права оренди на 15 га, цього зробити не може, оскільки для цього йому потрібно створювати ТОВ, отримувати корпоративні права, вести бухгалтерію. "Тому сьогодні великі компанії мають право торгувати договорами оренди, а дрібні фермери залишаються осторонь", – додав міністр.

Не знаю точно, хто маячив за цією позицією. Пишуть, що цього хочуть великі агрохолдинги, яким цей варіант здається кращим за ідею Гройсмана продавати по 200 га землі в одні руки. Вважається, що сукупний земельний банк агрохолдингів після запуску ринку землі зменшується на 20%.
Не знайшовши спільного знаменника, що робити із землею, прем'єр-міністр і міністр обмінялися на Facebook повідомленнями про відставку останнього. Відчувши майбутню ротацію, підготувалася до виходу й Христя. У Гройсмана з'явилася можливість посадити свого Мартинюка в крісло в.о., а то й зручніше – в крісло міністра

Проте представники аграрного комітету ВРУ Тараса Кутового не підтримали, а його земельну реформу забракували. Потім підоспів новий Меморандум із МВФ, що передбачає відкриття ринку землі (тобто продаж державних земель) уже з 2018 року, одразу після закінчення мораторію.

Про те, що проведення земельної реформи є умовою продовження співпраці між Україною та Міжнародним валютним фондом, заявив і постійний представник МВФ в Україні Жером Вакі. "Ми рекомендуємо розпочати продаж державних земель якомога швидше та якомога прозоріше. І в ідеалі держава та державні підприємства мають вивести на ринок достатні обсяги землі", – сказав він.

Вийшло, що позиція Кутового різко розійшлася з вимогами МВФ, думкою прем'єра і навіть поглядами його власного заступника. Конфлікт із Гройсманом ще більше посилився, коли питання торкнулося грошей і призначень.

Тарасу Кутовому не вдалося закріпити в ДП «Укрспирт» свого «наглядача» – радника директора Олега Недомовного. За чутками, він утік, побоюючись старої кримінальної справи.

Також із великими труднощами йому вдалося впхнути на посаду голови Агентства лісових ресурсів свою протеже Христю Юшкевич, яка ще недавно була в помічницях у попереднього голови агентства. Але, пропрацювавши місяць, вона також збирається тікати (знову за чутками).

Проте ще недавно Кутовий у відставку не збирався. І казав на пресконференції наприкінці квітня, що “всі коливання в медіа щодо моєї персони не мають фундаментальних підстав. Ні розмов, ні натяків не було”. Так він спростував чутку про швидке призначення губернатором Полтавщини.

До речі, на тій самій пресконференції він вкотре публічно розкритикував Гройсмана за його “200 га”. Заявивши, що продаж землі по 200 га несе ризики для агрохолдингів. Чим додатково ускладнив і без того непрості стосунки з прем'єром.

Згідно з вимогою МВФ, закони, необхідні для відкриття ринку землі, («Про обіг сільськогосподарських земель», консолідації та інші) мають бути розглянуті до кінця травня. Тарас Кутовий і тут відзначився, сказавши при місії МВФ, що до середини червня все буде.

«У мене один дедлайн – наприкінці травня. Від Мінфіну вимога подати раніше: у перші тижні роботи Ради після свят», – сказав він. Кутовий також не виключив, що можливий варіант подання двох законопроєктів про обіг сільськогосподарських земель: один – від уряду, інший – від депутатів із різними базовими позиціями щодо механізму ринку землі.

Далі – суто версія автора. Не знайшовши спільного знаменника, що робити із землею, прем'єр-міністр і міністр обмінялися на Facebook повідомленнями про відставку останнього. Відчувши майбутню ротацію, підготувалася до виходу й Христя. У Гройсмана з'явилася можливість посадити свого Мартинюка в крісло в.о., а то й зручніше – в крісло міністра. Для Кутового ж відставка стала виходом із “глухого кута”, в який зайшли його стосунки з главою уряду.