Лісничий повинен мати такі самі права, як інспектор, міліціонер, військовий

Основні завдання, що стоять перед лісовим господарством, визначено «Програмою розвитку лісового господарства Республіки Білорусь на 2007–2011 роки», затвердженою Радою Міністрів Республіки Білорусь від 29.12.2006 р. № 1760. Безпосередньо в лісі всі завдання, поставлені в Програмі, реалізує лісничий. Але в умовах сучасної соціально-економічної ситуації лісничий зайнятий не підвищенням продуктивності лісів за рахунок поліпшення якості та ефективності лісогосподарських заходів, що проводяться, з метою збільшення запасів насаджень на всіх етапах лісовирощування і на цій основі повнішим забезпеченням потреб деревообробних виробництв у деревній сировині, а заготівлею деревини та виконанням виробничого плану, що забезпечує надходження грошей до лісгоспу і, відповідно, вчасно виплачену заробітну плату.

Так старанно попрацювали, підрахували — прослезилися

Сьогодні поставлено ефемерне завдання переходу галузі на самофінансування. Строки, щоправда, не раз змінювалися і переносилися, а фінансування продовжувало з року в рік зменшуватися. В умовах переходу галузі на самофінансування перед лісничим у рамках наявної структури управління стоїть низка важливих напрямів роботи, що потребують безумовного виконання. Серед них: виконання виробничого плану із заготівлі деревини; виконання лісогосподарського плану; забезпечення гідної заробітної плати лісникам і лісорубам шляхом грамотної організації праці; охорона праці; забезпечення виробничого процесу всіма необхідними матеріалами; охорона та захист лісу; документообіг. І багато, багато іншого, згідно з посадовою інструкцією.
Проте прагнення лісничого виконати виробничий план з промислової діяльності тягне за собою необхідність більше рубати лісу й заготовляти сортиментів, а отже, освоювати розрахункову лісосіку головного користування, тобто проводити рубки головного користування. Але дивним чином збільшення обсягів заготівлі сортиментів на рубках головного користування не гарантує забезпечення гідної заробітної плати лісникам і лісорубам, які й заготовляють лісоматеріали.
Адже, здавалося б, вища продуктивність праці – вища заробітна плата, більше лісгосп виробив продукції – більший дохід. Але в системі лісового господарства, на відміну від ринкової економіки, для розрахунку заробітної плати на головному користуванні застосовуються збірники (№ 2) з різними, залежно від середнього обсягу хлиста, нормами виробітку та відповідними розцінками.
І коли лісничий наприкінці місяця виконав виробничий план (1000 м3) – забезпечив постачання хвойних сортиментів, фанерної сировини, пиловника і баланів — і може зітхнути вільно, не тут-то було. Необхідно скласти місячний звіт про виконану лісництвом роботу, згідно з яким буде нараховано заробітну плату лісникам і лісорубам. Лісничий кличе майстрів, помічника і бухгалтера, і пишуть звіт три дні, а потім перевіряють у лісгоспі та здають – ще два дні. І тут виявляється — у збірнику № 2 норми виробітку завищені, розцінки занижені, у підсумку зарплата в робітників маленька, люди незадоволені.
Виникає питання: лісничий витрачав 80 % свого часу на організацію роботи, на виконання виробничого плану, ніби все робив правильно, виробив лісопродукцію в необхідному обсязі, а грошей на лісництво не заробив?
Отже, або лісничий поганий – рахувати не вміє, або лісники й лісоруби працюють погано, або все-таки збірники застаріли й застосовувана в галузі система оплати праці неефективна. Можливо, необхідно переглянути норми виробітку та розцінки?
Немає логіки, усі лісничі не люблять лісосіки з великим запасом деревини, з великим обсягом хлиста. Виростили добрий урожай, а прибирати невигідно. Вихід – занизити обсяг хлиста під час відводу лісосіки, щоб норма виробітку стала нижчою? Не можна, кримінал.
Досвідчені лісничі виходять із ситуації таким чином. Тижні два-три бригада працює на головному користуванні – дає план, а наприкінці місяця стає на рубки проміжного користування (прорідження, прохідні, ОЧЗ, освітлення і прочищення (влітку)), а там і обсяг хлиста менший, і збірник інший — № 1, а в ньому — і розцінки вищі, і норма менша. Таким чином і нараховується заробітна плата в більш-менш гідному розмірі, хто як працював.
У підсумку: працювали багато, важко й довго, виробили необхідну продукцію, виконали план, лісгосп отримав дохід, а грошей лісництво не заробило. НЕ ЛОГІЧНО, СУПЕРЕЧЛИВО І БЕЗГЛУЗДО.
Необхідні термінові ЗАХОДИ ЩОДО ЗМІНИ ОПЛАТИ ПРАЦІ В ГАЛУЗІ ТА МЕТОДІВ НАРАХУВАННЯ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ. У селах, де розташовані лісництва, незабаром нікому буде працювати. Необхідно стимулювати приплив кваліфікованих кадрів за рахунок або збільшення зарплати, або переходу до сучасних процесів заготівлі деревини з використанням харвестерів і форвардерів, що в рази полегшить умови праці, підвищить виробіток і якість.
Повторюся, лісничий витрачає 80 відсотків часу на лісозаготівлі, а має зосередитися на підвищенні продуктивності лісів за рахунок поліпшення якості та ефективності лісогосподарських заходів, що проводяться.

Контроль запитає...

Сьогодні ж складається ситуація, коли лісничий САМ ВИРОЩУЄ ЛІС, САМ ЙОГО ОЦІНЮЄ І ВЕДЕ ОБЛІК – ВІДВОДИТЬ ЛІСОСІКИ, РУБАЄ ЇХ, КОНТРОЛЮЄ – СКЛАДАЄ АКТИ ОБСТЕЖЕННЯ. У рамках такої системи в будь-якого лісничого виникатимуть суперечності: що важливіше — бюджет чи госпрозрахунок; постійно будуть проблеми з якістю робіт, що проводяться, чи то лісогосподарських (приписки, неправильне виконання робіт, несвоєчасне проведення доглядів, якість відводів), чи то виробничих (недовикористання розрахункової лісосіки, погане очищення лісосік тощо).
У такій системі суперечностей дуже сприятливий ґрунт для всілякого роду перевірок – внутрівідомчих і зовнішніх. Контролюють усі – лісгосп, ДПЛГО, Мінлісгосп, Мінприроди, Державна інспекція охорони тваринного і рослинного світу, Комітет державного контролю. А той, хто за посадовими обов'язками має здійснювати захист і охорону лісу, опиняється по той бік Рубікона, не він, а його перевіряють. Контролю в галузі цілком достатньо, щоб здійснити її успішне функціонування. Приїжджає до лісництва фахівець із лісгоспу і відразу запитання – чому план не виконується? А як обстеження проведено, а як з охороною праці, а як матеріальні цінності, відводи, культури, дрова населенню, сіно й побічне користування, зарплата, ПММ? Відповідай, пояснюй. Потім комплексна перевірка ДПЛГО – якість робіт, відводів, доглядів, обсягів, нарахованої зарплати, приписок, очищень лісосік, документів.
Контроль має бути, але коли в тих, кого перевіряють, завжди все погано, хоч увесь лісгосп виганяй, це свідчить про те, що або вся галузь без фахівців і працювати не вміє, або структура, що склалася, неправильна. А слідом приїде Державна інспекція охорони тваринного і рослинного світу. Знайде, що покручені дубки на лісосіці зрізано, і нарахує по повній.

Вихід із ситуації — реорганізація
 

Молодий лісничий або майстер невдовзі замислиться, а навіщо мені це потрібно? Усі перевіряють, за все відповідаю, роботи багато, зарплата не найвища в республіці. Може, в сусідній колгосп махнути, там хоч котедж дадуть. Або податися в ту саму інспекцію, що ще краще, міліцію, армію тощо. Чому галузь не включено до Програми відродження та розвитку села, чому в агроміськах нам немає житла? Живемо і працюємо ж на селі. Чому галузь не будує житло? Де соціальний пакет, де держпрограми?
Державній інспекції охорони тваринного і рослинного світу держава нічого не шкодує: ні зарплати, ні форменого одягу, купує і автомати Калашникова, і ПММ, і автомобілі, і човни, квартири в містах будують, напевно.
Лісове господарство на самофінансування переведемо. А може, вже час змінити структуру ведення лісового господарства? Хтось вирощує, охороняє, захищає, відводить лісосіки, контролює, а хтось рубає, трелює, перевозить, переробляє, надає послуги.
ТЕРМІНОВО ПОТРІБНО РОЗДІЛИТИ БЮДЖЕТ І ГОСПРОЗРАХУНОК. У лісництві має функціонувати окремо лісова охорона у складі: лісничий, помічник лісничого, два майстри лісу, шість-дев'ять лісників, тракторист і окремо лісозаготівельний відділ – наприклад, начальник лісозаготівель, три майстри лісозаготівель, три бригадири (вальники) і три бригади лісорубів, трактористи на трелюванні та вивезенні лісу.
Лісничий і начальник лісозаготівель не підпорядковуються один одному. Лісничий і вся лісова охорона займаються охороною та захистом лісу, відводять лісосіки для лісозаготівель, проводять обстеження місць рубок і контроль за дотриманням законодавства в частині заготівлі лісу, якості проведення рубок догляду.
Начальник лісозаготівель організовує роботу з виконання госпрозрахункових заходів, розроблення лісосік, контроль за охороною праці, використання розрахункової лісосіки на 100 % на підставі проведених лісовою охороною відводів. Ця реорганізація дасть змогу звільнити лісову охорону від невластивих їй функцій.
І це не свідчить про те, що лісничий і лісова охорона залишаться без діла. Вони якісно виконуватимуть свою основну роботу. Тоді в галузі зменшаться всілякого роду зловживання, підвищиться якість робіт, поліпшиться система державного контролю за станом, використанням, охороною, захистом лісового фонду та відтворенням лісів.
Один з основних напрямів, який дасть реорганізація – підвищення якості відводу лісосік, що призведе до зниження різного роду зловживань.
Лісничий, помічник, майстри й лісники до червня місяця мають закінчити всі відводи, і не так, як зараз, а якісно, з використанням GPS і ГІС «Лісові ресурси». Тоді галузі можна говорити про перехід від базового лісовпорядкування до постійно-базового. Постійне проводитиме на рівні лісництва лісничий і помічник лісничого з використанням ГІС «Лісові ресурси», формуючи повиділовий банк даних. Базове лісовпорядкування — фахівці «Белдержлісу» з десятирічною періодичністю, використанням повиділового банку даних у ГІС «Лісові ресурси» конкретного лісництва.
Майстри лісу належним чином виконуватимуть посадові обов'язки із захисту та охорони лісу. Їм не треба буде постійно перебувати з бригадами лісозаготівельників на ділянці й відповідати за технологічний процес і охорону праці. Більше уваги буде приділено охороні майстерської ділянки від самовільних порубок, дотриманню законодавства, вирощуванню лісових культур, вчасно проведеним доглядам, оцінці стану деревостанів і призначенню лісогосподарських заходів.
Лісники стануть відповідальніше ставитися до свого обходу й не даватимуть пояснень, що, мовляв, мене не було в обході, коли хтось ліс крав або підпалював, я ж перебував далеко – ліс заготовляв. Тому й лісників на роботу необхідно брати з освітою (училище, технікум, коледж). У нього мають бути лісові знання з обліку, відтворення, охорони та захисту лісу, він має вміти вести первинний документообіг.
Щоб перейти на нову форму організації праці, необхідно вирішити низку питань, переважно фінансових. Можна, звісно, різко скоротити кількість лісників, майстрів лісу, але згадаймо початок 90-х з численними пожежами. Якби не велика кількість лісників, то наші ліси горіли б так, як зараз в Австралії, Греції та США. До зменшення чисельності працівників необхідно ставитися розумно.