Кіотські перспективи лісового господарства - очима сусідів...
Уряд України загалом і керівництво Держкомлісгоспу зокрема розглядає можливість торгівлі вуглецевими квотами як величезний резерв збільшення прибутковості. Можливо, це й так, - прийдешня зустріч у Копенгагені покаже. Проте не все так просто в цьому питанні. Досвід друзів - лісівників Росії, які ризикнули пройти шляхом пілотних кіотських проєктів далі, ніж ми, про це свідчить.... М.П.
"Кіотський обман": лісгоспам Нижньогородської області не сплачують створення "кіотських лісів"
Лісгоспи Нижньогородської області досі не можуть отримати гроші за створення в регіоні 2008 року так званих "кіотських лісів" - лісів, що висаджуються та вирощуються на раніше не вкритих лісом площах (колишніх землях сільгосппризначення) з метою додаткового поглинання та зв'язування вуглекислого газу з атмосфери. Вирощування таких лісів передбачається Кіотським протоколом до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, із чим і пов'язана їхня неофіційна назва. Офіційна назва цих лісів у документації Федерального агентства лісового господарства - вуглецедепонувальні насадження, ВДН.
2008 року в Нижньогородській області було висаджено близько 4 тисяч гектарів таких лісів, а також забезпечено догляд за ними. Передбачалося, що з федерального бюджету на ці цілі буде виділено близько ста мільйонів рублів. Лісогосподарські підприємства регіону розраховували на те, що завдяки коштам на створення кіотських лісів вони зможуть зберегти штат кваліфікованих співробітників, купити нову техніку, що використовується для лісокультурних робіт і боротьби з лісовими пожежами. Проте фактично вони отримали лише аванс (близько 10 %), а решту коштів досі не отримано. Ситуація ускладнюється тим, що основне фінансування лісового господарства - через механізм субвенцій з федерального бюджету на здійснення переданих Нижньогородській області повноважень у галузі лісових відносин - також затримується майже на три місяці. У результаті багато лісогосподарських підприємств регіону нині перебувають на межі банкрутства.
Головним підрядником за договором на створення кіотських лісів була державна установа Нижньогородської області "Семенівський спецсемлісгосп". Загалом у цій роботі брали участь 16 лісгоспів і близько шести тисяч осіб, задіяних на сезонних роботах із садіння лісів. У чому саме полягає основна причина невиплати коштів за цим контрактом - на цей момент достеменно невідомо. У листопаді 2008 р. Федеральне агентство лісового господарства висунуло органам управління лісами суб'єктів Російської Федерації, що беруть участь у програмі створення кіотських лісів, претензії у зв'язку зі "значними відступами від умов, визначених технічними завданнями до державних контрактів на виконання 2008 року робіт зі створення ВДН"; проте поки що невідомо, наскільки ці претензії були обґрунтованими і наскільки їх зрештою було визнано учасниками програми.
За інформацією Федерального агентства лісового господарства, 2008 року в програмі створення кіотських лісів брали участь республіка Марій Ел, Брянська, Нижньогородська, Омська, Оренбурзька, Орловська, Саратовська та Ульяновська області.
Лісовий форум Грінпіс Росії, 21.03.09
http://forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=5067
Чи заплатять архангельським лісам вуглецеву зарплату?
Черговий візит до Архангельська експертів міжнародного дослідницького проєкту спільного здійснення в лісовому господарстві Росії розставив крапки над «і» в його успішній реалізації.
Цей проєкт за механізмом спільного здійснення у сфері лісового господарства в рамках Кіотського протоколу – перший проєкт подібного роду не лише в Росії, а й у світі. Під час проєкту реалізуються два підходи, які, за оцінками експертів, найперспективніші в лісогосподарській галузі для виконання Росією зобов'язань зі зниження викидів парникових газів і водночас найпривабливіші з екологічної, соціальної та інвестиційної точок зору.
У результаті проєкту планується зберегти ділянку найцінніших малопорушених лісів усередині Двінсько-Пінезького лісового масиву шляхом надання йому статусу особливо охоронюваної території. А регіон зможе продати згенеровані вуглецеві квоти за невирубаний ліс на вуглецевому ринку та компенсувати збитки від відмови від лісозаготівель.
Заявником проєкту до Координаційного центру з підготовки до затвердження проєктів спільного здійснення (Міністерство економічного розвитку РФ) виступає Департамент лісового комплексу Архангельської області. Створена методологія розрахунку вуглецевих одиниць і підготовлене обґрунтування проєкту дадуть змогу вже найближчим часом сформувати повний пакет документів для його подання на реєстрацію. Єдиною перешкодою не лише для цього проєкту, а й для вже поданих на розгляд може стати відсутність або негативне рішення Уряду щодо проведення на території Росії проєктів спільного здійснення за механізмом Кіотського протоколу.
«У разі схвалення проєкту він може правити за чудовий приклад застосування нового підходу зі збереження малопорушених лісових територій і поліпшення практик лісозаготівель в експлуатованих лісах, що дає змогу залучати додаткові фінансові кошти, що немаловажно в умовах кризи лісової галузі. Тиражування досвіду проєкту дасть змогу наочно продемонструвати можливість переходу до сталого лісокористування та внесок Росії в боротьбу зі зміною клімату», - вважає Дар'я Луговая, координатор проєкту від WWF Росії.
2 квітня 2009
Коментар
1. Жоден проєкт спільного здійснення (ПСЗ) в рамках Кіотського протоколу (КП) у Росії не буде реалізовано, доки не буде закону про порядок регулювання прав на викиди (квот) і поглинання парникових газів (ПГ) на території Росії та порядок розподілу прав на викиди ПГ між суб'єктами господарської діяльності. Усі піар-акції з реалізації ПСЗ - не більше ніж введення в оману громадян, у спробах отримати «відкат» за кордоном за екологічні результати, отримані на території РФ.
2. Проведення операцій із продажу вуглецевих квот за невирубаний ліс за демпінговими цінами (5 євро за т), контрольованими вуглецевим ринком країн ЄС, у 15-20 разів нижче за величину витрат на реальне скорочення викидів парникових газів. У результаті країни ОЕСР не скорочують викиди, а збільшують їх, купуючи права на викиди за рахунок поглинальної здатності лісів інших країн.
3. Демпінгові ціни на поглинальний ресурс лісів, що утворюється внаслідок припинення лісогосподарської діяльності, не покривають місцевих витрат, пов'язаних зі скороченням робочих місць, і завдають значної шкоди соціальним умовам місцевого населення.
4. Міжнародну методологію розрахунку «вуглецевих одиниць» поглинання лісами створено 1996 р., узгоджено рішенням МГЕЗК і існує чотирма мовами ООН, зокрема й російською. Може, Департамент лісового комплексу Архангельської області http://www.ipcc- nggip.iges.or.jp/public/gl/lucfrusn.html не знав про це й оплатив додатково створення методології розрахунку?
5. Нині ПСЗ в рамках КП економічно збиткові для Росії так, як згідно з проведеними дослідженнями інституту ІЕА ефективна ціна продажу квот Росією становить щонайменше 350 $ за т в екв. СО2, тобто в 70 разів дорожче за пропоновану інвесторами з Європи. Тоді як ефективна ціна купівлі квот розвиненими країнами становить до 4000 $, що в 800 разів дорожче за демпінгову ціну.
Виходячи з вищевикладеного, спроби реалізації на території Росії ПСЗ в рамках КП - не що інше, як спроби завдати економіці Росії значної шкоди.
WWF активно лобіював ратифікацію КП Росією, оцінюючи його економічну привабливість можливістю реалізації ПСЗ в рамках Кіотського протоколу. У результаті ПСЗ відіграли роль «морквини перед носом осла, якого ведуть на заклання». Осел після ратифікації здох, але залишилися від нього самі «вуха» звітності перед Сторонами КП щодо обсягів емісії та поглинання ПГ і політики та заходів щодо їх скорочення на території РФ і зашморг обмежень економічного зростання вуглеводневої економіки.
Лісам Росії і без КП весь світ має платити заробітну плату за поглинання антропогенних викидів парникових газів інших країн. Але для того й вигаданий КП, щоб російським лісам не платити цю заробітну плату. Щоб витрати з раціонального лісокористування несла Росія, а користуватися поглинальними ресурсами російських лісів могли інші країни.
Загалом усе, як у російській народній казці «Вершки й корінці», де вперше описуються результати дії Угоди про розподіл продукції, які дістаються ведмедю….
Автор: -. Джерело: Ссылки в тексте обзорной информации