Хто обкрадає мисливські угіддя Чернігівщини?

Мисливські господарства Чернігівщини – це вся наша країна в мініатюрі. Є багатство, є можливість розвитку та примноження. Але.. повна беззаконність перетворює нашу область на пустелю. Багатії роблять, що хочуть і коли хочуть. Звичайним мисливцям часто й зайців не вистачає.

"Приїжджаєш на Десну в районі Брусилова – валяються 2 кабанячі голови та копита. І це в час, коли суворо заборонено будь-яке полювання", - розповів голова Чернігівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок Олександр Сербін. Полюють люди, які нічого не бояться, - упевнений він.

Єгері – рідкісний вид у лісі?

"На 250 тисяч гектарів мисливських угідь у нас було 7 єгерів і один автомобіль", - розпочав розповідь Олександр Сербін.  Хоча за законом кожні 10 тисяч гектарів угідь має охороняти один єгер, ці норми давно не виконуються. Та й узагалі – немає єгерів як таких, вони водночас є й лісниками. А отже – просто фізично не можуть устигати виконувати роботи з охорони та розведення тварин. А роботи багато. Зокрема, взимку лісових мешканців потрібно підгодовувати, давати їм сіль.

Нещодавня перевірка лісових господарств встановила, що все це є лише на папері. Якщо навіть годівниці для тварин є (а це на Чернігівщині скоріше дивина, ніж правило) – то вже кормів і солі на них точно немає. Або кладуть те, що їжею тварини не вважають, – сміття, яке називається "зерновідходи". Стежки до годівниць давно позаростали. Проте гроші на підгодівлю списуються регулярно. Дивина, та й годі! "На купівлю солі грошей Прокоп'єв не дає. Кожен сам купує, скільки може", - каже Олександр Сербін.

Що там тварини?! Людей не шкода!

За останні кілька років збільшилася кількість нещасних випадків на полюванні. Чому так?

Олександр Сербін пояснив: змінилася процедура надання дозволу на полювання. Раніше за кожним первинним колективом мисливців було закріплено господарство. Вони на ньому господарювали. Хочеш полювати – будь ласка, приїжджай, домовляйся з місцевими жителями, допоможи їм у догляді за тваринами. І вже потім – бери в руки рушницю.

Тепер усе стало набагато простіше – для багатіїв і Олександра Прокоп'єва. Первинних колективів немає. Мисливець звертається особисто до Голови Чернігівської організації УТМР – і отримує дозвіл на полювання будь-де на Чернігівщині. Усе.

"Через таке господарювання скрізь порушується техніка безпеки. У районі Замглая – щосезону по трупу", - нагадав Олександр Сербін. Але яка може бути безпека, коли столичні мисливці їдуть всюдиходами, джипами, виламуючи ліс і залишаючи за собою пустку?!

"Навіть ріжки та ніжки стали рідкістю. Буває - ідеш і за день зайця не побачиш. Залишилася гола земля, самі миші", - зі смутком каже Сербін.

Хто контролюватиме "крутих" мисливців, якщо в них потужні машини, а в єгеря-лісника – бабуся-розвалюха без бензину? Правильно, ніхто навіть не намагається це робити. Навіщо? Дружити із сильними – вигідно. Передусім – Олександру Прокоп'єву. А там – хоч трава не рости, і заєць не живи.

Куди йдуть гроші? За Кудикині гори

Членські внески в Чернігівській організації УТМР немалі – 200 гривень на рік, та ще 200 – за дозвіл на полювання. Щоб вийти з рушницею, законослухняний мисливець загалом платить близько півтисячі. Як для сільської Чернігівщини – надто вже багато.

Ось і виходить, що всього по області зареєстровано близько 100 мисливців. Усі інші займаються браконьєрством. А куди йдуть членські внески? Про це знову ж таки знає лише Прокоп'єв. Селекційної роботи, техніки й пального, кормів і солі немає.

Мисливці зі смутком згадують часи, коли вони разом з єгерями були господарями у власних лісах. Тоді тварини не винищувалися бездумно, були принципові охоронці, було розведення й охорона. Де все це тепер?

Звільнити єгеря, якщо він не догодив Прокоп'єву, дуже просто. Потрібно посадити його на "голу ставку" – 200 гривень. Прибрав доплати – і єгер піде сам, навіть напружуватися не потрібно. Тепер замість них тут господарюють випадкові люди на чолі з Олександром Прокоп'євим.

Як зупинити неподобство?

Щоб зупинити винищення тварин наших лісів, потрібно повернутися до первинних організацій – упевнений мисливець із 40-річним стажем Олександр Сербін. Якщо вся влада опиняється в одних, не дуже чесних руках – стається катастрофа. Це наразі й відбувається на Чернігівщині.

Мисливці всіх рівнів давно знають, як "працює" пан Прокоп'єв. Незадовільною визнав його роботу й Президія Українського товариства мисливців і рибалок.

Про катастрофу в чернігівських лісах говорив з губернатором і головою обласної ради голова УТМР Микола Шуляр. Проте поки що Олександр Прокоп'єв залишається на своїй посаді, а багаті угіддя Полісся щодня біднішають.