Сізіфова праця українських лісничих

99% усіх пожеж трапляються через безпосередню провину людей

Як би парадоксально це не виглядало, але найменше лісових пожеж відбувається в найлісистішому регіоні — Карпатському. Тому він і найлісистіший, що опадів тут випадає більше, ніж на решті територій країни. І головна біда тут не пожежі, а повені. А пожежі найчастіше виникають у хвойних насадженнях.

Причому найбільше від пожеж страждають хвойні молодняки, переважно соснові, виплекані зусиллями Держкомлісгоспу та інших відомств на піщаних та еродованих яружно-балкових землях у лісостеповій і степовій зонах. Вони мають I (найвищий) рівень пожежної небезпеки

ЗА ОСТАННІ п'ять років три лісові пожежі набули статусу надзвичайної пригоди регіонального рівня. Дві з них відбулися в серпні 2007 року на півдні країни. У Голопристанському та Цюрупинському районах Херсонської області на території Кардашинського та Цюрупинського лісництв пожежа знищила насадження на площі близько 7400 га. А в Ялті вогонь охопив близько 300 га Кримського природного заповідника. Торік у Балаклійському та Ізюмському районах Харківської області на території Придонецького, Завгородньківського, Петрівського та Ізюмського лісництв було знищено близько 1300 га хвойного лісу.

Загалом за 2000–2008 роки від вогню загинули лісові масиви на площі близько 38 тис. га. Це понад 0,3% усієї площі лісового фонду України (10,8 млн. га). Третина цих втрат припала на 2007 рік, який здивував дуже спекотним і тривалим літом із вітряною (що сприяє поширенню вогню) і водночас посушливою погодою (на деяких територіях південних і східних регіонів у серпні-жовтні опади взагалі не випадали).

Рекордний за масштабами розгул вогняної стихії змусив владу збільшити фінансування протипожежних програм. На оновлення та зміцнення пожежно-технічного забезпечення підприємств галузі було виділено 18,3 млн. грн. бюджетних коштів (2007 року — 2,3 млн., 2006-го — 0,8 млн.). Завдяки цьому на додачу до наявних у системі Держкомлісгоспу 537 пожежних автомобілів, з яких 60% експлуатувалися понад 16 років і практично відпрацювали свій ресурс, було куплено 57 нових пожежних машин, а також 25 повноприводних автомобілів УАЗ для оперативної доставки сил і засобів пожежогасіння до місць загорання. Також було закуплено 11 пожежних веж (усього їх діє близько 400) і 17 комплектів телекомунікаційного обладнання для спостереження за лісами (раніше таке обладнання було встановлено лише на восьми вежах). Кількість ранцевих лісових вогнегасників на оснащенні лісогосподарських підприємств збільшилася з 3,2 до 3,9 тис., радіостанцій — з 3 до 3,1 тис.

Останніми роками в повному обсязі виконуються профілактичні та запобіжні заходи з охорони лісів від пожеж, передбачені держпрограмою «Ліси України» на 2002–2015 роки, зокрема створення протипожежних розривів і мінералізованих смуг. Також відповідно до програми здійснюються заходи із захисту лісів від різноманітних шкідників (які живляться корою, листям або хвоєю) та хвороб. Це тісно пов'язано з боротьбою з пожежами, оскільки шкідники й хвороби сприяють всиханню дерев. Найбільше піддані цій біді, знову ж таки, хвойні насадження. Уражені шкідниками штучно створені ліси, підвідомчі Луганському та Херсонському обласним управлінням лісового господарства, обробляються вітчизняними біопрепаратами, які виробляє біологічна лабораторія спеціалізованого держпідприємства «Харківлісзахист».

Але потрібно зазначити й інше. З року в рік 98–99% усіх пожеж виникають через безпосередню провину людей, зокрема 92–96% — через необережне поводження з вогнем, 3–6% — через сільськогосподарські палі, тобто випалювання сухої рослинності на сільгоспугіддях біля лісових масивів. Однак заходи щодо впливу на горезвісний людський фактор традиційно обмежуються нагадуванням про необхідність берегти ліс від пожежі — на лекціях, у ЗМІ та на попереджувальних щитах біля доріг у лісовій зоні. Плакатів і щитів у найвідвідуваніших місцях 2008 року було виставлено вже 11,3 тис. (2007 року їх було 10,7 тис., 2006-го — 10,2 тис.), а крім того, встановлено вже 9,4 тис. шлагбаумів, що перекривають в'їзди до лісу (2007 року — 9,2 тис., 2006-го — 8,7 тис.). Але ось відповідальність за ігнорування цих закликів і заборон, як і раніше, по суті, нульова.

Наприклад, 2006 року витрати Держкомлісгоспу на протипожежну охорону лісів становили близько 35 млн. грн., 2007-го — понад 42 млн. Зокрема, службами держкомітету в підвідомчих лісах було проведено 19,7 і 21,7 тис. рейдів, унаслідок яких за порушення правил протипожежної безпеки були притягнуті до відповідальності 6,2 і 5,9 тис. осіб (один виявлений правопорушник за три-чотири рейди), загальна сума штрафів становила 98 і 116,4 тис. грн. — у середньому менше 16 грн. з людини 2006 року та менше 20 грн. — 2007-го, або 5 грн. штрафів, офіційно здобутих за один рейд (скільки збирали учасники рейду неофіційно, можна тільки здогадуватися). Мабуть, навіть чиновники визнали ці цифри надто смішними — принаймні, до національної доповіді про стан техногенної та природної безпеки в Україні 2008 року дані про суми зібраних штрафів не потрапили. А про відшкодування збитків від пожеж востаннє наважилися згадати в нацдоповіді за 2006 рік — тоді підприємства Держкомлісгоспу направили до слідчих органів 38 справ, але в жодній із них винних встановлено не було. Раніше, 2004–2005 років, сума задоволених позовів становила «аж» 2,3 і 3,9 тис. грн.

При цьому проблемою залишається забезпечення авіапатрулювання лісів, хоча його важливість для раннього виявлення осередків пожеж, здавалося б, має бути очевидною для всіх. 2007 року сумарний наліт літаків і вертольотів Української державної бази авіаційної охорони лісів Держкомлісгоспу становив лише 1065 годин. Економія виділюваних коштів перешкоджає збільшенню кількості польотів і площі авіаційного спостереження за лісами, не кажучи вже про купівлю нової авіатехніки.

Тим часом 2007 року збитки від пожеж досягли 188,4 млн. грн., з них 57,1 млн. — прямі збитки (вартість згорілого лісу та заготовленої продукції) і 131,3 млн. — непрямі (витрати на гасіння пожеж, очищення території та відновлення лісів). 2008 року сума збитків лише по Держкомлісгоспу становила 52,7 млн. грн. (11,9 плюс 40,8 млн.).

Останніми роками ймовірність лісових пожеж зростає навіть у Карпатах. Насамперед через всихання ялинників унаслідок поширення кореневих гнилей (вони полегшують роботу короїдам і вітру, що валить дерева). Це явище лише частково спричинене стихійними чинниками, такими як глобальне потепління. Не менше винні техногенне забруднення атмосфери та заготівля деревини, що порушують елементарні правила лісогосподарської діяльності.