4.5 Ринок деревини

4.5 Ринок деревини

Ринок продукції деревообробки, особливо експортний ринок і його динаміка, добре відображають стан лісового сектора в цілому та окремих напрямків. В 1990-х українські виробники круглого лісу й пиломатеріалів переорієнтувалися на зовнішній ринок. Це пов'язане з низькою купівельною спроможністю вітчизняних споживачів, різницею в цінах на зовнішньому та внутрішньому ринках, а також податковими пільгами для експортерів. Обсяги експорту деревної продукції швидко зросли (мал. 4.8). Спостерігається явна тенденція зниження експорту круглого лісу й зростання експорту пиломатеріалів й інших продуктів деревообробки (дошки, фанери й т.д.). Експорт технічної деревини є низьким, при тому, що обсяги її виробництва значні, а внутрішнє споживання - незначне. Пошук іноземних споживачів технічної деревини був і залишатиметься стратегічним напрямком лісового господарства України доти, поки не з'явиться стабільний попит на цю продукцію на внутрішньому ринку, що відбудеться, за прогнозами не раніше, ніж через 10-15 років. У цій ситуації законопроекти про заборону на вивіз лісопродукції, включаючи низькоякісну деревину, виглядають нелогічними. Варто особливо підкреслити сприятливий баланс між експортом й імпортом лісопродукції, що існує лише для невеликої групи українських товарів.

Не вдаючись у деталі експорту лісопродукції в різні країни, слід відзначити, що основними покупцями української ліспородукції є Угорщина, Словаччина, Польща й Італія. Обсяг експорту державних лісових підприємств зростає в ціновому відношенні цін, однак його частка в загальному обсязі експорту залишається постійною й дорівнює 20%.

Рис 4.8 Експорт української деревини, 1000$.