Харків'яни проти кар'єрів

Перший день безстрокового пікету

Незаконний видобуток піску останніми роками став масовим і масштабним явищем у місті Харкові та його околицях. Якщо раніше пісок крали тихо й далеко, тепер "кар'єристи" не соромляться: на очах у всього міста. "КАМАЗи" і "КРАЗи" снують просто в межах міста. Справжньою "зоною поза законом" став селище Жихар.

Для місцевих мешканців видобуток піску став справжнім жахом. По-перше, при найменшому подиху вітру на їхніх вулицях починаються піщані бурі. По-друге, місця, де наче помахом чарівної палички виникають за кілька днів гігантські ями, ніяк не огороджені й не позначені жодними вказівниками. Тож грибник, що забрів до лісу, або просто дитина, що гуляє, може несподівано для себе провалитися на 15-20 метрів. Не менш небезпечно й перебувати всередині кар'єрів: їхні стінки не укріплені, жодна техніка безпеки не дотримується, не дай Боже хтось із дітей вибере для гри таку "пісочницю" - зсув може статися в будь-який момент. А те, що "кар'єристи" зробили з лісом, інакше як злочином не назвеш - повсюди на місці їхньої "роботи" бачиш повалені або розчавлені гігантськими машинами молоді дерева, повсюдно піщана виробка підібралася впритул до коренів величезних сосен, залишається тільки здогадуватися, куди поділися дерева, що ще недавно росли на місцях, захоплених "ділками".

Ось уже близько півтора року мешканці селища Жихар намагаються закрити кар'єри. Пишуть листи, скаржаться чиновникам, намагаються присоромити піщаних нелегалів. Від чиновників (зокрема й правоохоронних) - мовчок, від "кар'єристів" - погрози фізичної розправи. Найпоширеніша - "Закопаємо в кар'єрі". Чомусь ділки нелегального бізнесу впевнені, що в їхніх самовільних копанках громадян "не знайдуть і шукати не будуть". Попри погрози, багато хто боротьбу не припинив. Тільки толку від цієї боротьби виявилося небагато - хіба пару кар'єрів, надто вже наближених до міського крематорію, розробляти перестали, перейшли вглиб лісового масиву, втім, усе ще в межах міста, на території Червонозаводського району.

Члени громадської організації "Печеніги" спільно з мешканцями Жихаря й Основи дійшли спільної думки, що необхідні енергійніші дії. Вирішили організувати пікет і своїми тілами перекрити доступ "кар'єристам" до лісу. Пікет запланували безстроковий, тобто стояти домовилися до того моменту, поки правоохоронці та місцева влада остаточно не закриють "клондайк". А поки готували акцію - підрахували: у гігантських самовільних кар'єрах середньостатистичний "КАМАЗ" набирається за 10-12 хвилин. Машини на завантаження їдуть одна за одною - і з кожної нелегалам "капає" чималий зиск. А заправляють кожним таким кар'єром двоє людей - екскаваторник і так званий "касир". Одну з "кас" нам вдалося сфотографувати - прямо до дерева, що вціліло, цвяхом прибито умивальник. Замість столу й стільця - остови розбитих телевізорів. Замість офісу - легковий автомобіль, туди для укладання угод запрошуються найповажніші покупці. З рештою домовляються так, просто неба.

"Кар'єристи" на Жихарі поводяться як окупанти. Складно сказати, звідки взялися люди, які настільки ненавидять природу рідного краю. Наприклад, одну з доріг проклали просто по молодняку сосни, посадженому лісниками 5-7 років тому. "Проклали" - це гучно сказано. Просто нахабно кілька разів проїхали потужними вантажівками по цих посадках туди-сюди, ось і готовий об'їзний шлях. Вдавлені в землю сосонки так і залишилися речовим доказом цього злочину. Характерно, що пильне лісництво, яке бадьоро штрафувало на 200 гривень місцеву пацанву за зламану напередодні Нового року гілку, наче води в рот набрало при такому масштабному варварстві. Тільки за найскромнішими підрахунками під колесами завантажених авто полягло не
менше 500 деревців.

Перший день безстрокового пікету - 17 серпня. На захід люди почали збиратися о 9.00. Проблема акції - в тому, що проводити її необхідно в будні дні (саме тоді на будівництвах існує попит на пісок). Але в будні дні більшість жихарців працює. Тож масовості в пікету не було, зате зібралося близько 30 справді ідейних людей. Незаконний в'їзд до лісу, пробитий піщаними ділками (до речі, у пожежонебезпечний період в'їжджати в хвойні ліси взагалі заборонено), перекрили о 9 годині ранку. Вірніше, перекрити спробували. Але близько 30 хвилин вантажівки з піском продовжували свій рух, наплювавши на акцію (фото машин, що в'їжджають на кар'єр і виїжджають із нього, як і фото пікету див. за адресою http://www.greenkit.net/Members/Pe4eneg/Zhihar/Pik17_08/).

О 10.30 рух вщух, мабуть, інформація про виступ громадськості дійшла до "паханів" цих нелегальних копанок. З кар'єрів поспіхом було вивезено всю техніку, "касири" зникли з місць свого злодіяння в невідомих напрямках. Однак трохи пізніше до пікетувальників стали під'їжджати на машинах різного ступеня "крутизни" невідомі громадяни й провокувати їх. На адресу громадських діячів лунали як образи, так і погрози. Ще пів години - нова тактика: до пікетувальників підійшли робітники й сказали, що протест заважає їм заробляти гроші, мовляв, "беріть нас на роботу, а то сім'ї годувати нічим".

Лише об 11.00 (тобто через 3 години після заявленого початку пікету) на місці з'явилася міліція. На цей час провокації практично припинилися. Правоохоронці мотивували своє запізнення тим, що лише за півгодини до цього дізналися про цей захід. Маленька деталь: заявку на проведення пікету було подано до Червонозаводського райвиконкому ще 12 серпня, а 13 серпня аналогічний документ було передано до ГУ МВС України в Харківській області.

О 13.00 на пікеті побували харківські журналісти. П'ять телеканалів, представники кількох газет та інформагентств виявили великий інтерес до цієї проблеми. Побувавши на одному з кар'єрів, вони були шоковані побаченим. Багато хто ніяк не міг повірити, що це справді відбувається в межах міста Харкова. А коли кореспонденти побачили, що для економії пального машини, які приїжджають по пісок, привозять із собою до лісу міське сміття (від побутового до будівельного), вони й зовсім втратили мову. Багато хто з журналістів, не замислюючись, поставили свої підписи під зверненням до влади, яке підготували пікетувальники.

О 15.30, незадовго до закінчення першого дня пікету, учасники акції... знайшли на в'їзді до кар'єру два снаряди й міну, судячи з усього, часів Великої Вітчизняної війни (фото - http://www.greenkit.net/Members/Pe4eneg/Zhihar/Pik17_08/mina,
http://www.greenkit.net/Members/Pe4eneg/Zhihar/Pik17_08/snarad). До речі, привіт невибагливим будівельникам, які купують пісок у нелегалів - на місці більшості незаконних кар'єрів колись ішли запеклі бої. Свою сировину аферисти не перевіряють, тож не дивуйтеся, якщо у фундаменті ваших будівель раптом виявиться щось вибухонебезпечне...

Більшу частину дня на узбіччі біля Крематорію приречено стояли півтора десятка "КАМАЗів", чекаючи, коли розчиститься шлях по жаданий пісок. Шлях не розчистився, і наприкінці робочого дня вони поїхали. Деякі вантажівки буквально патрулювали довколишні дороги, шукаючи лазівки до піщаних родовищ. А надвечір всюдисущі хлопчаки на велосипедах донесли: ділки почали копати новий кар'єр. Але пікетувальники вирішили твердо: переходитимуть від кар'єру до кар'єру й закриватимуть їх усі, щоб не залишити цьому варварському "бізнесу" жодних шансів. Звісно, ця акція вдасться лише в тому разі, якщо кожен харків'янин, який помітив в околицях свого двору подібних ділків, не залишиться байдужим і приєднається до пікету.

Чи вдасться перемогти піщану мафію? Це покажуть наступні дні пікетування. Чекайте подальших репортажів... Принаймні 17 серпня пісок на більшості жихарських кар'єрів не видобувався, а це - зовсім непоганий для початку результат!

Другий день безстрокового пікету

18 серпня пікетувальники провели на своєму посту. Вийшли на місце, як і планувалося, о 9.00. Пісок уже возили вовсю.

Мабуть, "кар'єристи" вирішили, що громадські діячі днем раніше жартували про те, що їхній пікет буде безстроковим. Як і в перший день пікету, міліціонерів на місці акції зранку не виявилося. На те, щоб їх викликати й остаточно перекрити доступ зловмисників до лісового піску, пішла майже година. Зате після 10.00 до пікету стало під'їжджати міліцейське начальство, причому не лише з Червонозаводського райвідділу, а й з обласного главку. Правоохоронці, треба віддати їм належне, не лише дивилися на місце злочину варварів-браконьєрів з дороги, а й, попри пил і пісок, пройшли до кар'єрів. Побачене надихнуло їх на рішучі дії. Вони навіть
склали якісь протоколи й ухвалили рішення про вилучення одного з браконьєрських екскаваторів. Щоправда, на відповідальне зберігання цю махину віддали чомусь тим самим людям, які з її допомогою нівечили ліс. Але
це, як кажуть, уже інша історія.

Після 10.00 жодна машина не вивезла пісок із жихарських незаконних кар'єрів. Пікет стояв до вечора й пильно стежив за цим. Деякі сумнівного вигляду громадяни, виявляючи нетерпіння, встигли пограозити одному з пікетувальників, а
якісь люди, що проїжджали на солідних автомобілях, висловлювали туманні погрози, втім, малозрозумілі. Загалом же день минув спокійно.

З приводу снарядів і міни, виявлених першого дня пікетування, на місце приїхав співробітник райуправління МНС, який підтвердив підозри пікетувальників - ідеться справді про небезпечні боєприпаси. Відповідну
заявку подали рятувальникам-саперам. Хто знає, скільки ще подібних "сюрпризів" виявлять фахівці в околицях місця видобутку піску за допомогою свого обладнання...

Чи серйозно міліція взялася за цю проблему? Чи вдасться громадськості та правоохоронцям зупинити варварське знищення природи під Жихарем і на Основі? Це покажуть наступні дні пікетування. Як завжди, активісти з
місцевих мешканців та екологи будуть завтра на своєму посту на незаконному в'їзді до лісу з 9.00 до 17.00.
____________________

КОНТАКТИ:
Олег Перегон, ЕкГ "Печеніги": тел. (050)228-82-36 <peregon_oleg@mail.ru>