Піщаний дерибан

Незаконний видобуток піску останніми роками став масовим і масштабним явищем у Харкові та його околицях. Якщо раніше пісок крали тихо й далеко, тепер «кар'єристи» не соромляться: на очах у харків'ян КамАЗи й КРАЗи снують просто в межах міста. Справжньою зоною поза законом став селище Жихар.

Акція — безстрокова, пікет — постійний!

Для місцевих мешканців видобуток піску став справжнім жахом. По-перше, при найменшому подиху вітру на їхніх вулицях починаються просто-таки піщані бурі. По-друге, місця, де наче помахом чарівної палички за кілька днів виникають гігантські ями, не огороджені й не позначені жодними вказівниками. Тож грибник, що забрів до лісу, або просто дитина, що гуляє, може несподівано для себе провалитися на глибину 15—20 метрів. Не менш небезпечно перебувати всередині кар'єрів: їхні стінки не укріплені, техніка безпеки не дотримується. Якщо хтось із дітей вибере для гри таку «пісочницю», зсув може статися в будь-який момент.

А що робиться з лісом! Повсюди повалені або розчавлені машинами молоді дерева. Піщана виробка вже біля самого коріння величезних сосен. І залишається тільки здогадуватися, куди поділися ті дерева, що ще недавно росли на ділянках, захоплених ділками.

Ось уже близько півтора року мешканці селища Жихар намагаються закрити кар'єри. Пишуть листи, скаржаться чиновникам, намагаються присоромити піщаних нелегалів. Від чиновників (зокрема й правоохоронних) — мовчок, від «кар'єристів» — погрози фізичної розправи. Найпоширеніша, за словами місцевих мешканців, — «закопаємо в кар'єрі». Чомусь ділки нелегального бізнесу впевнені, що в їхніх копанках громадян «не знайдуть і шукати не будуть».

Попри погрози, багато хто боротьбу не припинив. Тільки толку від цієї боротьби поки небагато. Хіба що пару кар'єрів, надто вже наближених до міського крематорію, розробляти перестали — перейшли вглиб лісового масиву. Втім, усе ще в межах міста, на території Червонозаводського району.

Члени громадської екологічної організації «Печеніги», знайомі читачам «2000» за матеріалом «Ліс рубають — гроші летять» («2000», № 26 (467) 26 червня — 2 липня 2009 р.), спільно з мешканцями селищ Жихар і Основа дійшли спільної думки, що необхідні енергійніші дії. Вирішили організувати пікет і своїми тілами перекрити доступ «кар'єристам» до лісу. Пікет запланували безстроковий, тобто стояти домовилися до того моменту, поки правоохоронці та місцева влада остаточно не закриють «клондайк». Акція протесту почалася 17 серпня.

«Окупація селища»

У гігантських нелегальних кар'єрах середньостатистичний КамАЗ навантажують піском за 10—12 хвилин. Машини їдуть одна за одною, і з кожної «капає» чималий зиск. Заправляють кожним кар'єром двоє людей — екскаваторник і так званий касир. Показувати екологам і місцевим мешканцям документи, що дозволяють розробку пісків, жоден із них не став. Але й так, зважаючи, з якими порушеннями вона ведеться, у законність того, що відбувається, слабо віриш.

Одну з «кас» екологам вдалося побачити й навіть сфотографувати. Прямо до живого дерева цвяхом прибито умивальник. Замість столу й стільця — остови розбитих телевізорів. Замість офісу — легковий автомобіль. Туди для укладання угод запрошуються найповажніші покупці. З рештою домовляються просто неба.

«Кар'єристи» в Жихарі поводяться як окупанти, обурюються місцеві мешканці. Складно сказати, звідки взялися люди, які настільки ненавидять природу рідного краю. Наприклад, одну з доріг проклали просто по сосновому молодняку, посадженому лісниками 5—7 років тому. Хоча «проклали» — ще м'яко сказано. Просто нахабно кілька разів проїхалися потужними вантажівками по зелених посадках туди-сюди. Ось і готовий об'їзний шлях! Вдавлені в землю сосонки — речовий доказ злочину.

Характерно, що пильне лісництво, яке бадьоро штрафувало на 200 грн. місцевих мешканців за зламану напередодні Нового року гілку, наче води в рот набрало при такому масштабному варварстві. Тільки за найскромнішими підрахунками екологів під колесами завантажених авто полягло щонайменше 500 молодих дерев.

Піски розробляють у лісових масивах. Молоді дерева при цьому просто вивертаються бульдозером. За оцінками екологів, жихарівські кар'єри вже знищили близько 12 га лісу. А якщо врахувати їхню глибину, то найближчим часом слід чекати й порушення водного балансу на цій території. Щойно буде зачеплено водоносний горизонт, кар'єри почнуть збирати воду з найближчих водойм і колодязів місцевих мешканців.

Пісок — справа прибуткова

Наскільки взагалі вигідний піщаний бізнес? Здавалося б, не особливо, адже пісок коштує копійки. Але це дивлячись на скільки копійок продати. Зараз попит на цей матеріал великий, оскільки він потрібен кожному будівництву — а їх сотні в Харкові. Якщо ще й добувати без дозвільних документів, великі гроші заробляються досить швидко.

У серпні екологи виявили в районі селища Жихар, а конкретно — в Бабаївському лісництві, шість піщаних кар'єрів. П'ять — уздовж дороги, що йде на південь від траси Харків — Бабаї, повз крематорій. Кар'єри тягнуться по обидва її боки до колишньої військової частини та складських приміщень «Омега». Шостий кар'єр — у сосняку, на південному березі Основ'янського водосховища.

Загальна площа цих кар'єрів — близько 5 га, глибина — 7—15 м. Навколо — жодних попереджувальних знаків і споруд. І жодної техніки безпеки при розробці: через крутизну схилів стінки кар'єрів у будь-який момент можуть обвалитися на працюючі екскаватори. Так само можуть упасти вниз і дерева, до коренів яких наблизилися межі кар'єру.

Якщо навколо кар'єрів, розташованих уздовж дороги, людей мало, то Основ'янський кар'єр — за десятки метрів від берега водосховища. І за сотню — від найближчих будинків. Там ходять відпочивальники, гуляють діти. Навколо — звалища сміття, здебільшого будівельного. Взагалі складається враження, що машини спочатку висипають сміття, а потім уже завантажуються піском. Причому подекуди відходи, що містять азбест, шифер, скловату. Але всі ці «витрати» піщаним «кар'єристам» ні по чому. Адже на кону — великий куш!

Який же прибуток приносить пісок жихарівським копачам? Водії за завантажену машину платять по 20 грн. за кубометр — усього 120 грн. У Харкові кузов піску коштує вже близько 700 грн. На кожен кар'єр щодня заїжджає близько 300 автомашин. Далі рахуйте самі. І це, зауважте, — чистий прибуток, без жодних витрат, окрім зарплат екскаваторнику й контролеру!

Незаконний видобуток піску став нормою

Область повністю забезпечена будівельним піском. Видобуток його 2006 р. становив 742,71 тис. м3 — 7,1% видобутку в Україні. Зрозуміло, що ці дари природи не дають спокійно спати любителям дешевої наживи. Ось і розробляється значна частина піщаних покладів без оформлення відповідної документації та геологічного вивчення, не проводиться рекультивація кар'єрів, потерпає навколишнє середовище.

Інвентаризації таких кар'єрів не існує. Те, що могло б надалі використовуватися як будівельні матеріали, залишається в області поза державним обліком.

Упродовж останніх років Держекоінспекція в Харківській області проводить перевірки підприємств, що займаються видобутком твердих корисних копалин. 2007 р. це були ВАТ «ХЦЗ № 13», ТОВ «Куряжський завод силікатних виробів», «Інтерфакт плюс», «Завод залізобетонних конструкцій». Результати для них виявилися невтішними. Для харків'ян теж: у ВАТ «ХЦЗ № 13» було встановлено відсутність документів на право використання земельної ділянки, у ТОВ «Інтерфакт плюс» і «Куряжський завод силікатних виробів» — відсутність висновків Державної екологічної експертизи щодо проєктів розробки покладів.

Упродовж 2008 р. Держекоінспекція встановила, що в Червонозаводському р-ні Харкова — на землях державного лісового фонду (Бабаївське лісництво, ДП «Жовтневий лісгосп») — невстановлені особи добували пісок. Унаслідок незаконних дій площа порушених земель, що підлягає рекультивації, сягнула близько 8000 м2. Середня глибина кар'єру при цьому становила близько 3м. Таким чином, незаконно було добуто близько 24 тис. м3 сировини.

Біля села Омельченки Зміївського р-ну також було порушено близько 14 тис. м2 лісових земель. Середня глибина розриття становила близько 3 м. Орієнтовний обсяг видобутку піску дорівнював 42 тис. м3.

У Харківському районі незаконні розробки піску були виявлені в селі Караван на території Люботинської міськради та Малороганської сільради.

За результатами проведених перевірок матеріали було направлено до Харківської міжрайонної природоохоронної прокуратури. Вона своєю чергою порушила чотири кримінальні справи за фактом порушення правил охорони надр за ст. 240 ч. 1 Кримінального кодексу України.

Збитки, завдані державі внаслідок самовільного захоплення, нецільового використання земельної ділянки та несанкціонованого видобутку піску, становили 406 971,41 грн.

Хроніка одного дня протесту

Але повернімося до селища Жихар. За словами місцевих мешканців, видобуток піску на прилеглій території триває вже не один рік, і обсяги його постійно зростають. Давність проблеми підтверджує й обласна Держекоінспекція (http://ecoinsp.kharkov.ua/underground.html). Проведені нею перевірки стосувалися й цього селища. Ось тільки чим закінчилася ця історія, в інспекції, на жаль, не повідомляють. Але відомо, що пісок добувають і зараз, причому дуже інтенсивно, а «невстановлені особи» невстановленими так і залишилися. Люди кажуть, що законність видобутку піску на цій ділянці лісу неодноразово перевіряла й міліція. Однак наступного дня після цього роботи відновлювалися.

Така безкарність і спонукала місцевих мешканців до активних дій. Не будемо перевантажувати читача докладною хронікою акції протесту. Розкажемо лише про один, перший її день — 17 серпня. Тим більше що автор цих рядків при цьому був присутній.

На захід люди почали збиратися о 9.00. Проблемою було те, що проводити акцію необхідно в будні дні (саме тоді на будівництвах беруть пісок). Але більшість жихарців працює. Тож масовості в пікету не було. Зібралося близько 30 осіб — зате це були справді ідейні люди.

Незаконну дорогу до лісу, прокладену піщаними ділками (до речі, у пожежонебезпечний період в'їжджати в хвойні ліси заборонено!), перекрили о 9 годині ранку. Вірніше — спробували перекрити — упродовж 30 хв. вантажівки з піском продовжували рух, не рахуючись із протестувальниками.

О 10.30 рух вщух, мабуть, інформація про виступ громадськості дійшла до розпорядників нелегальних копанок. З кар'єрів поспіхом було вивезено всю техніку, «касири» зникли з місць свого злодіяння. Однак трохи пізніше до пікетувальників стали під'їжджати на машинах невідомі. На адресу громадських діячів залунали образи й погрози. Ще пів години — нова тактика: до людей підійшли робітники й сказали, що протест заважає їм заробляти гроші, мовляв, «беріть нас на роботу, а то сім'ї годувати нічим».

Лише об 11.00, тобто через 3 години після початку пікету, на місці акції протесту з'явилася міліція. На цей час провокації практично припинилися. Правоохоронці мотивували своє запізнення тим, що лише за півгодини до цього дізналися про захід. Однак, за словами організаторів акції, заявку на проведення пікету було подано до Червонозаводського райвиконкому ще 12 серпня. А 13 серпня аналогічний документ передали до ГУ МВС України в Харківській обл.

Місцеві ЗМІ виявили до події великий інтерес. П'ять телеканалів, представники кількох газет та інформагентств прибули о 13.00 до місця акції. Побувавши на одному з кар'єрів, кореспондент «2000» разом з іншими колегами по перу були шоковані побаченим. Не вірилося, що це відбувається в межах Харкова. Після цього представники ЗМІ, не замислюючись, поставили свої підписи під зверненням до влади, підготовленим пікетувальниками.

О 15.30, незадовго до закінчення першого дня пікету, учасники акції знайшли на в'їзді до кар'єру два снаряди й міну — судячи з усього, часів Великої Вітчизняної війни. Такий ось «привіт» невибагливим будівельникам, які купують пісок у нелегалів (на місці більшості незаконних кар'єрів колись ішли запеклі бої). Свою сировину аферисти не перевіряють, тож не дивуйтеся, якщо у фундаменті ваших будівель раптом виявиться щось вибухонебезпечне!

Більшу частину дня на узбіччі біля крематорію приречено стояли півтора десятка КамАЗів, чекаючи, коли розчиститься шлях по жаданий пісок. Шлях не розчистився, і наприкінці робочого дня вони поїхали. Деякі вантажівки буквально патрулювали довколишні дороги, шукаючи лазівки до піщаних родовищ. А надвечір всюдисущі хлопчаки на велосипедах донесли: ділки почали копати новий кар'єр. Але пікетувальники твердо вирішили переходити від кар'єру до кар'єру й закривати всі, щоб не залишити варварському бізнесу жодних шансів.

За словами організаторів акції, зокрема, представників екологічної групи «Печеніги», піщані «кар'єристи» не очікували такого натиску громадян. Тому вирішили відступити. Мовляв, нехай стихне запал протестувальників, потім можна заново братися до справи...

Як розгортатимуться події далі, покаже час. Звісно, акція вдасться лише в тому разі, якщо кожен харків'янин, який помітив в околицях свого двору подібних ділків, не залишиться байдужим і приєднається до пікету.

Проте повірити в розсудливість піщаних «кар'єристів» дуже важко. Адже, як відомо, немає такого злочину, на який не пішов би капітал при високій нормі прибутку. А вона в цьому разі зашкалює!

@ - коментарі

Meliorator, 26.08.2009

Авторе, доповніть статтю, новина в тему: восьмирічний хлопчик загинув у піщаному кар'єрі в селищі Рогань під Харковом. Дитину засипало піском. Дітвора гралася в кар'єрі, коли там стався зсув ґрунту. Врятувати хлопчика МНСники не змогли. Рятувальники знайшли й викопали дитину лише через три години, у понеділок увечері. Піщаний кар'єр і стихійне сміттєзвалище, яке розташоване поруч, — звичайні місця для ігор, розповіли «МедіаПорту» в Роганській селищній раді.

Від інтерв'ю чиновники категорично відмовляються: мовляв, нещасний випадок — коментувати нічого. На запитання ж, кому належить піщане родовище і хто має право на його розробку, тобто хто відповідатиме за смерть дитини, кажуть: офіційно земля комунальна, а видобуток піску там несанкціонований, отже, незаконний.

Сьогодні в кар'єрі й поруч — жодного працівника і жодної машини (http://www.mediaport.ua).

Віктор СИДОРЧЕНКО