Про що шумить зелена діброва…

Лісові угіддя оберігають місцевість як від пилових бур, так і від повеней, а городян рятують від нестачі кисню. Крім того, ліс — помічник хлібороба, під захистом лісопосадок урожаї зернових культур збільшуються на 20 — 30%, а овочевих — на 50 — 70%.

Можливо, комусь це видасться дивним, але Україна не лише високоурбанізована, індустріальна, а й велика лісова держава. За обсягом заготівлі деревини ми посідаємо десяте, за загальною площею лісів — восьме, за запасом стовбурової деревини на пні — шосте місце в Європі.

Щоправда, значно гірші показники відносної лісозабезпеченості країни. За площею та запасом лісу на пні в перерахунку на одного мешканця ми перебуваємо, відповідно, на 27 і 21 місці у світі. Більше того, у різних регіонах України цей показник відрізняється на порядки. Якщо в Запорізькій області на одного мешканця припадає менше 3 кубометрів запасу на пні (менше, ніж у Туркменістані, але більше, ніж в Ізраїлі), то в Закарпатській — 160 (менше, ніж у скандинавських країнах, Латвії та Естонії, але більше, ніж у Словенії, Австрії та Литві).

На кожного мешканця Харківської області припадає 0,15 га лісу, а загалом лісистість нашого регіону становить 12,1% — за науково обґрунтованих норм для промислових потреб і екологічної безпеки в 15%.

Крім того, ліси підлягають сертифікації за міжнародними стандартами Лісової опікунської ради (ЛОР). Незалежна міжнародна організація по всій Європі оцінює, чи є ведення лісового господарства в регіонах екологічно безпечним, соціально корисним і економічно обґрунтованим.

Гутянський лісгосп Харківської області став пілотним у проєкті «Сприяння стабільному веденню лісового господарства в Україні», що здійснюється нідерландським урядом спільно з Українським НДІ лісового господарства та агролісомеліорації (УкрНДІЛГА) і Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, і першим на Харківщині отримав сертифікат за стандартами ЛОР. Зацікавленість Нідерландів цілком зрозуміла — ця країна закуповує 92% деревини для своїх потреб саме в Україні.

— Ми не повинні відмовлятися від споживання лісу, необхідно лише постійно оновлювати його покоління — по можливості, насадженнями вищої якості, ніж вирубані, — цитує слова засновника вітчизняного наукового лісівництва, автора праці «Вчення про ліс» Г. Ф. Морозова (1867 — 1920) заслужений лісівник України, головний лісничий Гутянського лісгоспу Володимир Яценко.

Щороку в лісгоспі висаджується по 160 — 170 га нових лісових насаджень за найсучаснішими технологіями, рекомендованими вченими з УкрНДІЛГА. У теплицях господарства щороку вирощується понад мільйон соснових саджанців, а в індивідуальних розсадниках — понад 20 тисяч штук саджанців інших порід, зокрема й для закладання майбутніх дібров. Дуб — одна з найцінніших порід деревини, користуватися якою вже будуть наші нащадки й лише через 120 років!

— Тут народжується нове життя лісу, — каже Володимир Леонтійович, демонструючи плантацію пишних сосен.

Це не проста плантація, а клонове-насіннєва, де шляхом щеплення різних соснових порід поліпшуються генетичні властивості рослин.

— За своїми елітними якостями такої, можливо, в нашій країні більше немає, — підкреслює головний лісничий Гутянського лісгоспу. — Тут ми вирощуємо елітне насіння спільно з науковцями Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Висоцького. А

науковий керівник робіт — кандидат сільськогосподарських наук Ольга Мажула.

За оцінками головного лісничого області Олександра Попова, на Харківщині необхідно посадити… 100 тисяч лісів. Під словом «ліс» у цьому випадку розуміються не гектари, а лісові посадки й діброви по берегах річок, на непридатних землях тощо.

Що заважає розвитку лісової галузі в Україні?

— Сьогодні питання стоїть про те, наскільки ефективно використовуються землі сільськогосподарського призначення? — каже Олександр Федорович. — В Україні 70% земель мають статус сільськогосподарського призначення, а чи потрібно нам стільки, якщо в Європі цей показник 40%, а в США — 12% орних земель? Адже ці ґрунти виснажуються, зазнають ерозії. Можливо, варто деградовані землі вилучити із сільськогосподарського призначення та провести їх консервацію шляхом посадки лісів?

Однак, щоб засадити пустуючі землі лісом, необхідно безліч висновків відповідальних органів, а також — заплатити 86 тисяч грн. за кожен гектар. У Харківській області розроблено проєкт, який передбачає протягом двох років вкрити новими лісами 2,5 тисячі гектарів земель. Неважко помножити 2,5 тисячі га на 86 тисяч грн., щоб визначити, які величезні потрібні гроші. Виникає питання: хіба держава не в змозі своєю волею землі однієї категорії, що втратили економічний ефект, перевести в іншу категорію?

Фахівці Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства пропонують внести зміни до Земельного кодексу з тим, щоб землі, які відчужуються на користь державного лісового господарства, не вимагали виплати фінансового відшкодування. Це було б розумно й правильно.
Довідка
Гутянський лісгосп займає площу в 30 тисяч гектарів, з них 27 тис. га — безпосередньо ліси: діброви, соснівники, березняки, модрина, вільха. Тут діють три ботанічні заказники, де зберігаються пам'ятки природи — 300 — 400-річні дуби, серед яких і знаменитий «Дуб Петра Першого». За договором з Українським НДІ лісового господарства та агролісомеліорації фахівці Гутянського лісгоспу беруть участь у розробленні наукових рекомендацій зі збереження лісів Лівобережної України. Територія лісгоспу багата на тваринний світ. Тут водяться дикі кабани, косулі, лосі. А помилуватися фазанами сюди приїжджають любителі дикої природи з усієї