Дрова зі закордонним акцентом

Ще недавно колоті дрова навіть не значилися в переліку експортної продукції. Але часи змінюються. Від копалин енергоресурсів увесь цивілізований світ активно переходить на використання «зеленого» палива. Попит зростає, і білоруські дрова вже готові купувати по 30–35 євро за кубометр.
Дрова в нас завжди вироблялися з надлишком. Навіть зараз, коли в Білорусі збудовано десяток міні-ТЕЦ, а котли на дровах щороку встановлюються сотнями, незатребуваними в лісгоспах залишаються 600–700 тисяч кубометрів дров'яної деревини. Це резерв для експортних поставок. Але не все так просто. Завезти сирі дрова на місцеву котельню прямо з лісу й відправити їх на експорт — дві великі різниці. У цьому переконалися лісгоспи, які почали розвивати цей напрям.
Знайти покупця за кордоном — не найбільша проблема. Набагато складніше виготовити дрова експортної якості й упакувати їх. Обладнання для колу дров мають лише три лісгоспи: Ельський, Речицький і Дятловський. У Рогачовському та Верхньодвінському працюють найпростіші пристосування. Лісгоспи Брестського ДВЛГО орендують процесори для колу в гортопах. Поколоти дрова — це лише півсправи. Їх необхідно ще висушити. Найчастіше закордонні покупці вимагають вологість не більше 25 відсотків. Це рівно вдвічі менше за природну.
В Ельському лісгоспі дрова виробляються за допомогою сучасного процесора. До необхідної вологості паливо доводиться в сушильній камері. Колоті дрова пакуються в спеціальні касети з палетки й у такому вигляді завантажуються в сушарку. У цих самих касетах дрова вантажаться в машини й відправляються на експорт. Важливо, щоб під час транспортування товар не розсипався.
Сушити дрова в камерах — задоволення не дешеве. Але за ціни в 30 євро за кубометр виробництво окупається. Ельський лісгосп щомісяця відправляє до Голландії 5 машин дров по 32 кубометри кожна. Це приносить підприємству експортну виручку майже в 5 тисяч євро. Непогано, якщо врахувати, що на виробництві зайнято лише 2 людини. Але резерв нарощування обсягів є величезний. Дровокольну машину фінського виробництва придбали в квітні 2009 року. До неї цю роботу виконувала бригада з 3 осіб. Великі витрати ручної праці ледве окупалися. Зараз рентабельність невисока, близько 5 відсотків, зате попит на дрова постійно зростає і є можливість збільшувати виробництво. Один із варіантів — переведення дровокольної машини на 2-змінний режим роботи.
До кінця року лісгоспи уклали контракти на поставку закордонним покупцям майже 6 тисяч кубометрів колотих дров. Частину замовлень вдасться виконати на наявному обладнанні . Щоб закрити решту обсягу, доведеться працювати сокирою або орендувати дровокольні верстати. Якщо плани із закупівлі додаткових процесорів буде реалізовано, галузь механізовано зможе виробляти до 10 тисяч кубометрів колотих дров. Поки ж повсюдно використовується ручна праця.
Активніше за інших експортують дрова лісгоспи Гомельського та Брестського ДВЛГО. У Гомельському до кінця року укладено контрактів на поставку 3,2 тисячі кубометрів колотих дров, у Брестському — майже 2,2 тисячі. Контракти на поставку 500 кубометрів дров природної вологості є в Могильовському ДВЛГО. На жаль, наявність контракту ще не гарантує, що продукцію вдасться реалізувати. Наприклад, Столбцівський дослідний лісгосп підготував до відвантаження 100 кубометрів дров з ясена, але на них досі немає покупця. Ще 300 кубометрів дров чекають на покупця в Шумілінському лісгоспі. У Дятловському є домовленість на поставку 90 кубометрів сушених дров, але покупець не поспішає підписувати контракт, наполягаючи на термообробці упаковки. Поширені проблеми дві: одні не можуть виробити, інші — реалізувати.
Ще одна складність, пов'язана із заготівлею дров'яної деревини, — чинна вимога готувати дрова не довші за 2 метри. Виняток зроблено лише для дров, що постачаються в паливопостачальні організації. На думку лісозаготівельників, це робить процес заготівлі та вивезення трудомістким і несе додаткові витрати. Наприклад, при заготівлі дров'яної деревини довжиною 4 метри кількість операцій під час навантаження й розвантаження зменшується вдвічі. За часів масового всихання ялини, щоб знизити корупційні ризики, на такі «непопулярні» заходи довелося піти. Коли вартість дров'яної деревини й найдешевшої ділової відрізнялися в рази, було багато охочих під виглядом дров вивезти діловий ліс, хоч і сухостійний.
— Зараз же ціна дров'яної деревини та дрібнотоварної майже зрівнялася, тому, розпилюючи дрова по 2 метри, ми лише збільшуємо їхню собівартість, ускладнюємо заготівлю та транспортування, — вважає генеральний директор Республіканської лісопромислової асоціації Сергій Родіонов. — Скасування такої вимоги значно підвищило б ефективність роботи лісозаготівельників.
Вдосконалення законодавства та придбання сучасної техніки для виробництва деревного палива й дров може принести дивіденди в найближчий час. Попри розвиток технологій виробництва пелет і паливних брикетів, дрова навряд чи зникнуть в осяжному майбутньому. Принаймні зараз їх споживання стійко зростає (втім, як і іншого деревного палива). На відміну від країн із розвиненою деревообробною промисловістю, у наших лісгоспів є серйозна перевага — не повною мірою затребувана сировинна база. Це одна з головних умов розвитку паливного напряму.
Як повідомили в УП «Беллісекспорт», зараз попит на колоті дрова з боку закордонних покупців перевищує можливості лісгоспів щодо їх виробництва. Найбільш затребувані дрова твердолистяних порід — дуба й ясена. Їхня ціна коливається в межах 38–40 євро. У ряді країн до твердолистяних належить і береза. Вона також користується великим попитом. Як зазначила начальник відділу зовнішньоекономічних зв'язків УП «Беллісекспорт» Ольга Левко, попит на дрова дуже високий. Але закордонні споживачі частіше зацікавлені в придбанні сухих дров (вологістю не більше 25–35 відсотків), а лісгоспи не готові в потрібних обсягах постачати таку продукцію. Є складнощі й з упаковкою. Практично всі лісгоспи реалізують дрова в дерев'яних ящиках, водночас є покупці й на дрова, упаковані в сітчасті мішки. Вимоги до якості такої продукції жорсткіші, але вища й ціна. За даними УП «Беллісекспорт», з початку року на експорт поставлено 1,7 тисячі кубометрів дров, укладено контрактів на 5,5 тисячі кубометрів.
Заробити великих грошей на дровах навряд чи вдасться. Але якщо є можливість розвантажити накопичені запаси, в які вже вкладено сили та кошти, при цьому отримати валютну виручку, чому б нею не скористатися? Обладнання для колу дров хороших марок (Фінляндія, Швеція) у білоруських дилерів можна купити, починаючи з 10 мільйонів рублів за найкомпактніший варіант. Потужніші процесори, здатні одночасно розкряжовувати й колоти колоди, коштують від 30 до 70 мільйонів. Очевидно, промислове виробництво дров — це не той напрям, де потрібно робити ставку на ручну працю. До того ж обладнання може використовуватися і для виробництва дров для внутрішнього ринку.