Буде порядок — буде й дохід

Розвиток мисливського господарства в республіці — одне з пріоритетних завдань на цьому етапі. Безсумнівно, у цьому напрямі зроблено чимало, особливо в останні роки. І, звісно ж, як і в будь-якій справі, є свої лідери та відстаючі. І нерідко останні не завжди знають, як працюють ті, хто досяг значних успіхів. Які оптимальні шляхи вони обрали? Що впровадили на практиці з рекомендацій, які надали вчені? У республіці ще недостатньо грамотних мисливствознавців із практичним досвідом. Молоді фахівці, які з ентузіазмом беруться до справи, не завжди чітко уявляють, з чого починати. Щоб допомогти працівникам лісомисливських господарств працювати впевненіше, було організовано республіканський семінар з мисливського господарства, який відбувся на базі Новогрудського лісгоспу. У ньому взяли участь головні мисливствознавці ДВЛГО та інженери з мисливського господарства лісгоспів, а також представники зацікавлених відомств.
Головне — не цифри й інші показники, які можуть навести багато хто, а живе спілкування, обговорення найактуальніших проблем, що виникають безпосередньо під час розв'язання конкретних завдань на місцях. У таке річище не раз спрямовував виступи керівник семінару, заступник міністра лісового господарства Республіки Білорусь Микола Юшкевич. Адже, окрім доповіді про підсумки мисливськогосподарської діяльності лісомисливських господарств за 2008 рік і половину 2009 року, більшу частину часу працівники з місць розповідали про те, як вони підвищують чисельність мисливських видів тварин, а отже, й дохідність від полювання, як залучають туристів і забезпечують прогресивний задел на майбутнє. Повідомляли виступаючі й про те, які рекомендації з боку вчених і вищого керівництва щодо поліпшення їхньої діяльності допомагають їм у роботі.
Мабуть, однією з найактуальніших тем розмови стала проблема подальшої реакліматизації благородного оленя. Цю велику роботу, розпочату понад тридцять років тому, мисливствознавці продовжують і нині. Головний мисливствознавець Гродненського ДВЛГО Микола Шулятьєв розповів про основні етапи розселення оленів на Гродненщині. Попри окремі невдачі, що виникли через брак досвіду, в області вже існують життєстійкі популяції оленя. І все ж, щоб поліпшити трофейні якості самців за рахунок оновлення генофонду, і зараз придбавають тварин, зокрема в Литві, Польщі, Австрії. Благородний олень залишається однією з найперспективніших тварин для трофейного полювання. Чисельність благородного оленя зростає на 8–10 % щороку, що свідчить про результативність проведених робіт із його розселення. Налагоджено надійну охорону тварин від хижаків, чотириногих і дволапих, добре дбають про них і в період зимової бескормиці. У Гродненській області, де зараз щільність оленя на 1 тис. га становить близько 1,5 особини, планують до 2015 року довести її до величини 3,5.
Відомий білоруський зоолог Петро Козло звернув увагу, що в нас у республіці ще є значні можливості для збільшення чисельності оленя. Для цього й створюються перші вольєри, в яких утримуватиметься маточне поголів'я. Надалі тварин можна буде як випускати в природу, так і утримувати у вольєрах з метою полювання.
Трофейне полювання на оленя, що живе в природних умовах, уже ведеться. Після ухвалення відповідного закону в нас, як це практикується в багатьох країнах, розвиватиметься вольєрне полювання, об'єктом якого стане насамперед благородний олень. Іншим перспективним видом є лань, понад сотня особин якої вже обжилися у вольєрах Островецького та Лепельського лісомисливських господарств. Ймовірно, в майбутньому звичайним вольєрним видом у нас стане й муфлон.
Петро Григорович зазначив також, що не зовсім обґрунтовані твердження про істотну шкоду, яку завдають кабани наземногніздним птахам. Наприклад, не можна пов'язувати зниження чисельності сірої куріпки з рясністю кабана.
Порушували виступаючі питання, пов'язані з біотехнічними заходами, обліком диких тварин, потравами, які вони завдають сільськогосподарським і лісовим культурам. Повідомляли, як рекомендований вченими метод запобігання захворюванню на метастронгільоз допоміг урятувати молодняк кабана.
Про розвиток мисливського туризму розповів представник «Білдержмисливства» Вадим Серпейко. Тепер, коли туроператорами стали й ДВЛГО, з'явилися ще більші перспективи для зустрічі іноземних мисливців. І там, де поки що не завжди є можливість прийняти на належному рівні гостей, потрібно ширше використовувати агросадиби, яких у республіці стає дедалі більше. Також необхідно приділяти увагу не лише мисливському, а й екологічному та сімейному туризму.
Серйозна проблема, що виникає під час проведення полювань, — нещасні випадки. Вони трапляються як під час браконьєрських вилазок до лісу недостатньо підготовлених людей, так і на колективних полюваннях, у яких беруть участь досвідчені мисливці. Найчастіше причиною є недисциплінованість окремих мисливців, особливо в тих господарствах, де інструктаж з безпеки проводиться формально. У підсумку один залишає номер і з'являється перед тим стрільцем, який стріляє по ньому, приймаючи людину за звіра. Це свідчить про те, що останній був налаштований стріляти по будь-якому звіру, незалежно від статі та віку. Саме такий «всеядний» підхід до стрільби на полюванні й слугує причиною більшості нещасних випадків, зазначив заступник начальника відділу мисливського господарства та побічного лісокористування Мінлісгоспу Володимир Зубко.
Створення правильно облаштованих стрілецьких ліній, чітко проведений інструктаж з безпеки — запорука виключення надзвичайних подій на полюванні. Їх стає менше завдяки дедалі серйознішому підходу до організації полювань, але це не привід заспокоюватися. Порядок має підтримуватися щодня, а під час проведення полювань — тим більше.
Під час такого обміну думками в невимушеній обстановці бесіди, що була характерна для семінару, відчувалося, що навіть на початку шляху багато чого вже досягнуто. Про деякі конкретні досягнення учасники дізналися з повідомлення начальника відділу мисливського господарства та побічного лісокористування Мінлісгоспу Володимира Довнара. З 43 заходів, передбачених програмою розвитку мисливського господарства, 20 уже виконано. Решта перебувають на стадії завершення.
На жаль, ці успіхи відзначено на тлі значного скорочення кількості мисливців у країні. Для цього існують і об'єктивні причини, але все ж необхідно приділяти увагу й цьому важливому аспекту, безпосередньо пов'язаному з мисливським господарством і його дохідністю.
Маленька подія, яка сталася під час огляду біотехнічних споруд в угіддях Новогрудського лісомисливського господарства, найпереконливіше підтвердила твердження виступаючих про помітне зростання багатьох показників, що характеризують мисливську справу. Тільки звернув автобус із жвавої дороги в бік лісу, як побачили косуль і вдалині, і зовсім поряд із узбіччям. І залунали голоси, що тут нітрохи не гірше, ніж у європейських країнах. Колись лише там можна було побачити подібне видовище. Тепер же досвід невеликого за площею Новогрудського мисливського господарства переконливо показує, що можна досягти в наших лісах високої щільності звірів, щоб успішно полювати на них, а отже, й отримувати високі доходи.