Міграції хижих птахів в Україні: що ми про них знаємо?

Сезонні міграції є одним із важливих етапів річного циклу птахів. Вони властиві більшості видів хижих птахів України. Однак досі прольотні шляхи та місця масових скупчень залишаються недостатньо вивченими. Розв'язання цього питання має не лише наукове значення, ці знання надзвичайно важливі для планування й організації охорони хижих птахів. Безсумнівний інтерес місця масової міграції становлять для всіх любителів птахів (бердвочерів).

Нині для переважної більшості мігрантів на території України приймається широкий фронт руху, але з застереженням, що міграції проходять не всюди рівномірно, а переважно вздовж екологічних русел, або, принаймні, екологічно сприятливими місцями (Севастьянов, 1992). Тому міграцію хижих птахів можна спостерігати по всій території України. Однак її інтенсивність відрізняється в різних регіонах і окремих місцях.
Причин тому кілька. Птахи зі специфічною трофікою (скопа, орлан-білохвіст) змушені дотримуватися звичних стацій, і в них перелітні «коридори» виділяються чіткіше. Тому орлана й скопу на прольоті в Україні набагато частіше можна зустріти вздовж Дніпра та інших великих річок. Однак частина особин навіть цих видів летить під час міграції по всій території країни.
Чим евритопніші в трофічному відношенні мігранти, тим більше фронт прольоту наближається до суцільного. Тому більшість хижаків-мігрантів летять в Україні широко. Звуження їхнього фронту міграції зумовлене ландшафтними або погодно-кліматичними бар'єрами.

Для аналізу інтенсивності міграції хижих птахів на території України нами використано дані про максимальну кількість особин, зустрінутих за один день в одній точці спостереження в період осінньої міграції (рисунок).
Попри малу кількість даних, результати підтверджують міграцію широким фронтом. Істотний вплив на інтенсивність міграції скрізь мають погодні умови. У пікові дні прольоту кількість мігрантів може зростати в десятки разів.

У західній Україні існує два основні прольотні шляхи − Карпатський і Західний (Грищенко, 1994). Однак М.С. Прушинський та І.В. Шидловський (1996) не виявили високої інтенсивності міграції − вивчаючи міграції канюка, який є фоновим прольотним видом, на п'яти стаціонарах відзначали восени зграї цього виду до 60 ос. У Хмельницькій обл. у Летичівському р-ні В. Новак (1996) 24.09.1995 р. під час пікового прольоту спостерігав 228 ос. хижаків.
На півночі та в центрі України міграція йде широким фронтом. У Чернігівській обл. дещо інтенсивніше птахи летять уздовж долини Десни, але міграція загалом має низьку активність (Кузьменко та ін., 2008; Ю. Кузьменко, особ. повідомл.). Нижче за течією річки кількість мігруючих птахів, відзначених з однієї точки, збільшується − у Вишгородському районі Київської обл. уже спостерігається до 230 ос., наприклад 10.10.2009 р. (Письменний, 2009). На Дніпропетровщині чисельність мігруючих птахів у тому чи іншому місці більше залежить від погодних умов, тобто йде широким фронтом (В. Сижко, особ. повідомл.).
У східній Україні виділяють східний шлях міграції (Грищенко, 1994), однак щодо хижих птахів даними, що його підтверджують, ми не володіємо. У Харківській обл. у середній течії р. Сіверський Донець, що тече на ПдС, міграція хижаків слабка (А. і Т. Атемасови, усн. повідомл.). У Луганській обл. з огляду на те, що канюки номінативного підвиду є рідкісними на прольоті, осіння міграція також має слабку інтенсивність. Максимальна чисельність хижаків за день може становити кілька десятків особин (Ветров, 1992; В. Ветров, особ. повідомл.). У Провальському степу максимум реєстрували трохи більше десятка птахів (Галущенко, Мороз, 2008). Лише восени 2008 р., після проходження атмосферного фронту, протягом дня спостерігали бл. 1200 канюків, що є аномальним випадком. Невелике звуження міграційного потоку відбувається вздовж приток р. Сіверський Донець, що течуть у південному напрямку, наприклад, уздовж р. Айдар (В. Ветров, особ. повідомл.).
У південних областях України загалом міграція також іде широким фронтом (Пилюга, 2000). Навіть уздовж морського узбережжя не всюди спостерігається висока інтенсивність міграції. У Скадовському р-ні (Херсонська обл.) восени 2002 р. пік прольоту відзначено 20.10 − бл. 150 ос., домінантом був яструб-перепелятник (Домашевський, 2007).
На тлі міграції широким фронтом за наявності більш-менш значущих ландшафтних бар'єрів можливе звуження міграційних потоків хижих птахів. Такими бар'єрами виступають деякі Дніпровські водосховища, гірський Крим і узбережжя морів.
Так, існує потік птахів, що огинають восени Київське водосховище завширшки в нижній третині до 7 км (Полуда, 1992). У нижній його частині, бл. с. Лебедівка (Вишгородський р-н, Київська обл.) тільки канюка за один день відзначали до 110 ос. (Домашевський, 1996). Однак інтенсивнішим проліт є в десятку кілометрів південніше, де на околиці Києва зливаються потоки птахів, що мігрують уздовж водосховища та долини Десни (Домашевський, 2002). 25.10.2008 р. у цьому місці після зміни погоди спостерігали міграційну хвилю, коли було враховано понад 1 тис. птахів! (Домашевський, Демиденко, 2009).
Звуження потоку мігрантів спостерігається нами також восени вздовж лівого берега Канівського водосховища хоч і не такої високої інтенсивності. Птахи огинають його і далі летять на Пд − ПдЗ. Наприклад, в районі м. Канева (Черкаська обл.) 25.10.2009 р. нами було зустрінуто близько 180 ос. хижаків, серед яких домінували канюки.
Подібна картина восени спостерігається нами в районі Кременчуцького водосховища, що сягає ширини понад 10 км. З огляду на його орієнтацію з ПнЗ на ПдС, птахи в середній його частині змушені летіти на З − ПнЗ, утворюючи потік для того, щоб оминути водосховище у верхній частині. Цей потік спостерігається, принаймні, від смт Ірклієв (Чорнобаївський р-н) до с. Кедина Гора (Золотоніський р-н). У пікові дні прольоту нами тут відзначається до 300 ос. (3.10.2004 р.) хижих птахів.
Місцем з високою інтенсивністю міграції є Кінбурнська коса (Херсонська та Миколаївська обл.). 26.09.2006 р. тут було враховано майже 600 хижаків, серед яких домінантом був канюк (Олійник та ін., 2008).
У західній Україні І. Горбань (особ. повідомл.) виділяє кілька точок звуження міграційних потоків. Це околиці м. Жовква (Львівська обл.), в районі якого спостерігається звуження поліських лісових масивів, що переходять у вигляді перешийка в ліси Розточчя. Максимальна кількість хижих птахів тут може сягати бл. 800 ос. В районі Шацьких озер (Волинська обл.) в окремі роки чисельність хижаків, що пролітають, може сягати 300−400 ос. Приблизно стільки ж хижих птахів на піку міграції можна зустріти в Радехівському районі (Львівська обл.).
В Одеській області підвищена концентрація мігрантів відзначається вздовж узбережжя моря та великих лиманів (Дністровського, Тилігульського та ін.) (Пилюга, 2000).
Вельми інтенсивна осіння міграція хижих птахів спостерігається на Кримському півострові, де сходяться три прольотні шляхи (Грищенко, 1994). Птахи, що залітають до Криму, ймовірно, потрапляють у «котел», оскільки лише деякі види можуть наважитися на переліт через Чорне море. Тому більшість шукає інші шляхи продовження міграції. Досить інтенсивним і різноманітним за видовим складом є проліт хижаків на півострові Тарханкут. 16.10.2001 р. тут відзначено понад 200 ос. (Домашевський, 2002а), що, звісно, не є максимальним для цього місця. Птахи біля південного узбережжя Криму летять у різних напрямках, звуженню мігруючих потоків тут сприяють Кримські гори. На перевалі Байдарські ворота С.В. Домашевський (2002б) 29 і 30.09.2002 р. спостерігав по 1200 ос. хижих птахів, серед яких домінував канюк. Не зовсім логічним виглядає напрямок міграції на ПдС і С, тим більше що сам автор статті вказує, що вже за 26 км на С, на перевалі Ай-Петрі всі відзначені птахи летіли на З. Можливо, виявлений напрямок міграції є нетиповим і виник унаслідок впливу погодних умов.

Таким чином, на сьогодні ми далекі від повного уявлення про міграції хижих птахів в Україні. Ймовірно, відомі не всі місця концентрації птахів під час міграції. Виявлені місця звуження міграційних потоків потребують подальших досліджень і всілякої охорони.

Якщо у Вас є доповнення до цієї статті, будемо вдячні за інформацію.

Максим Гаврилюк
Література

Ветров В. В. Проліт хижих птахів у Луганській області // Сезонні міграції птахів на території України. − К.: Наук. думка, 1992. − С. 254−258.

Галущенко С. В., Мороз В. А. Сезонні міграції птахів у Провальському степу // Наукові праці Луганського прир. запов. − Луганськ, 2008. − Вип. 1. − С. 185–206.

Грищенко В. М. Фенологічні закономірності осінньої міграції птахів на території України: Автореф. дис… канд. біол. наук. – К., 1994. – 23 с.

Домашевський С. В. Осіння міграція хижих і деяких навколоводних птахів в районі Київського водосховища // Праці Українського орнітол. товариства. – К., 1996. − Т. 1. − С. 76−85.

Домашевський С. В. Спостереження за міграціями хижих і навколоводних птахів у нижній течії р. Десна // Авіфауна України. − 2002. − Вип. 2. − С. 52−59.

Домашевський С. В. Спостереження за осінньою міграцією хижих птахів на Кримському півострові // Беркут. – 2002а. – Т. 11, вип. 1. – С. 112−116.

Домашевський С. В. До прольоту хижих птахів у передгірному та гірському Криму восени 2002 року // Бранта: Зб. наук. пр. Азово-Чорноморської орнітол. станції. − 2002б. − № 5. − С. 139−142.

Домашевський С. В. Міграція хижих птахів біля п. Лазурне Скадовського району Херсонської області в жовтні 1992 року // Бранта: Зб. наук. пр. Азово-Чорноморської орнітол. станції. – 2007. – №10. – С. 143−146.

Домашевський С. В., Демиденко Ю. А. (2009) Проліт хижих птахів в околицях Києва восени 2008 р. − Український центр досліджень хижих птахів

Кузьменко Ю. В., Федун О. М., Корнієнко Т. М. Осіння міграція денних хижих птахів на території Чернігівщини // Новітні дослідження соколоподібних та сов. Матер. ІІІ Міжнар. наук. конф. «Хижі птахи України», м. Кривий Ріг, 24−25 жовтня 2008 р. − Кривий Ріг, 2008. − С. 210−216.

Новак В. Міграції хижаків в Україні // Raptors-Link. Інф. вісник з хижих птахів і сов Росії. − 1996. − Vol. 4, №2. − С. 3.

Олійник Д. С., Рединов К. А., Форманюк О. А. Про проліт денних хижих птахів на Кінбурнському півострові восени 2006 р. // Новітні дослідження соколоподібних та сов. Матер. ІІІ Міжнар. наук. конф. «Хижі птахи України», м. Кривий Ріг, 24−25 жовтня 2008 р. − Кривий Ріг, 2008. − С. 281−285.

Пилюга В. І. Деякі аспекти сезонних міграцій хижих птахів у Північно-Західному Причорномор'ї // Птахи Азово-Чорноморського регіону на рубежі тисячоліть. − Одеса: Астро-Принт, 2000. − С. 27−29.

Письменний К. (2009) Повідомлення від 10.10.2009 р. Осіння міграція хижих птахів в Україні. − Український центр досліджень хижих птахів

Полуда А. М. Загальна характеристика видимих сезонних міграцій птахів у районі Київського водосховища // Сезонні міграції птахів на території України. − К.: Наук. думка, 1992. − С. 24−53.

Прушинський М. С., Шидловський І. В. До прольоту звичайного канюка на заході України // Матеріали ІІ конф. молодих орнітологів України. − Чернівці, 1996. − С. 151–154.

Севастьянов В. І. Загальний характер сезонних міграцій птахів в Україні // Сезонні міграції птахів на території України. − К.: Наук. думка, 1992. − С. 11–23.