Заселення Чорнобильської зони скасовується

Зона відчуження перебуває в Україні, і там проводяться регулярні масові виміри вмісту радіонуклідів у різних компонентах екосистем. Чому ми дізнаємося про те, що, здавалося б, непорушні закони фізики в Зоні не працюють (період напіврозпаду цезію збільшився в 10 разів), зі звіту Американського геофізичного союзу? Може, існують джерела забруднення, які від нас приховують? Чи йдеться про вміст цезію в грибах? А може, ЗН почало полювати за  дешевими сенсаціями? Для України наведена інформація - сенсаційна. Якщо вона правдива, то її треба розглядати в Чорнобильському комітеті ВР і коригувати державні програми реабілітації.  М.П.

Рекультивація та повторне заселення Чорнобильської зони відчуження відбудеться, очевидно, не так скоро, як прогнозували вчені. Причина в тому, що радіоактивний цезій у природних умовах розпадається набагато повільніше, ніж це передбачено фізичними моделями. Такі дані були озвучені на грудневому засіданні Американського геофізичного союзу.

Період напіврозпаду ізотопу цезію-137 становить 30 років. За цей час половина наявної кількості ізотопу має перетворитися на стабільну речовину. Але кількість радіоактивного цезію в ґрунті Чорнобильської зони зменшується дуже повільно. І достовірних пояснень цьому наука поки що дати не може.

За підрахунками вчених, те, що вони назвали «екологічним періодом напіврозпаду цезію», — час, протягом якого з природного середовища Чорнобильської зони зникне половина радіоактивного цезію, — становить від 180 до 320 років.

«Ми завжди говорили, що через 30 років буде вдвічі краще, ніж після аварії. Але це не так», — заявив Тім Янник, учений-ядерник з Національної лабораторії в Саванна-Рівер і співавтор дослідження про «екологічний період напіврозпаду». «Здається, мине багато часу, перш ніж ці землі можна буде заселяти знову».

Результати дослідження стали повною несподіванкою для наукових кіл. Учені вважали, що «екологічний напіврозпад» відбудеться швидше, ніж той, яким оперують у фізиці, оскільки процеси природної дисперсії, на думку вчених, мають знижувати кількість ізотопів у пробах ґрунту. Така гіпотеза повністю підтвердилася щодо стронцію, але у випадку з цезієм було отримано протилежні результати.

Оскільки фізичні властивості цезію в пробах, узятих у Чорнобильській зоні, нічим не відрізняються від загальновідомих, учені шукають екологічні та геологічні пояснення. Серед гіпотез — переміщення цезію з близьких до реактора зон або підйом ізотопу з глибинних пластів ґрунту. На думку Тіма Янника, детальне вивчення можливих джерел додаткової появи цезію допоможе встановити істину.

«На даний момент надто багато невідомого, щоб з'ясувати причини цього феномена», — сказав він.

У 1986 році, після аварії на Чорнобильській АЕС, було створено мережу тестових майданчиків уздовж напрямків, якими, як вважають учені, мало поширюватися забруднення. При цьому здійснювався відбір проб ґрунту з метою моніторингу міграції ізотопів стронцію, цезію та плутонію. Проби брали протягом понад 20 років, що дало змогу зібрати унікальну інформацію про довгострокові екологічні наслідки масштабного ядерного інциденту.

До того ж учені так легше можуть зрозуміти процеси, які відбуваються в Чорнобильській зоні, ніж спостерігаючи за полігонами для ядерних випробувань, де фактори забруднення від різних експериментів активно взаємодіють.

У випадку з Чорнобилем учені мають точну дату початку забруднення та серію вимірювань з 1986 року до сьогодні, констатував експерт із питань відновлення радіоактивних територій з Національної лабораторії імені Лоуренса в Берклі Борис Файбишенко.

«Я брав участь у дослідженнях Чорнобильської катастрофи протягом багатьох років, і це дослідження (про високу концентрацію радіоактивного цезію. — Ред.) має велике значення для багатьох учених», — заявив Файбишенко.

Феномен високого вмісту цезію в Чорнобильській зоні ще раз переконав дослідників у тому, що в реальному світі радіоактивне забруднення може поводитися зовсім інакше, ніж у теоретичних моделях, вважає вчений.

«Інформація з Чорнобильської зони може бути використана для побудови реалістичних моделей динаміки радіоактивного забруднення, і це найбільша цінність, яку являє собою зона», — заявив Файбишенко.

за матеріалами Wired