Панда, яку знають усі

Історія Всесвітнього фонду дикої природи налічує близько 50 років. За цей час фонд, до 1986 року відомий як Світовий фонд дикої природи, став однією з найвідоміших і найшанованіших природоохоронних організацій у світі. У нього з'явилося близько 5 мільйонів прихильників у понад 90 країнах. З 1985 року Всесвітній фонд інвестував понад 1 мільярд доларів у понад 12 000 проєктів по всьому світу.

З ЧОГО ВСЕ ПОЧАЛОСЯ?

Створення WWF тісно пов'язане з ім'ям першого генерального директора ЮНЕСКО, британського біолога сера Джуліана Гакслі (Sir Julian Huxley). У 1960 році, здійснивши поїздку до Східної Африки з питань збереження дикої природи в регіоні та будучи вражений побаченим, сер Джуліан Гакслі написав серію статей у британському виданні The Observer, де попередив громадськість про руйнування середовища існування та про варварський обсяг видобутку тварин, що може призвести до повного знищення деяких видів тварин протягом 20 років. Статті викликали величезний резонанс у суспільстві. В одному з отриманих листів від бізнесмена Віктора Столена (Victor Stolan) уперше прозвучала думка про необхідність створення міжнародної організації - фонду для підтримки та збереження дикої природи.

Цю ідею, крім самого сера Джуліана Гакслі, підтримав і директор Британського відділення Всесвітнього союзу охорони природи (IUCN) орнітолог Макс Ніколсон (Max Nicholson). Саме він до весни 1961 року зумів зібрати команду з учених, рекламістів і фахівців зі зв'язків з громадськістю. Серед них був і віце-президент IUCN орнітолог Пітер Скотт (Peter Scott), який згодом став першим головою нової організації. Також було ухвалено рішення організувати штаб-квартиру у Швейцарії, а як емблему взяти чорно-біле зображення панди (на таку думку його наштовхнув той факт, що саме в цей час до лондонського зоопарку привезли панду Чі-Чі).

Офіційну реєстрацію Світовий фонд дикої природи отримав 11 вересня 1961 року. Саме з цього моменту він почав здійснювати велику місію зі збору коштів для вирішення гострих екологічних проблем. По всьому світу почали створюватися регіональні офіси, які проводять роботу на регіональному рівні. Було вирішено, що 2/3 зібраних коштів регіональні філії надсилатимуть до Міжнародного фонду, а 1/3 - залишатимуть для вирішення своїх національних екологічних проблем.

Уже за перші три роки фонд зумів зібрати й реалізувати в різних проєктах 1,9 мільйона доларів. Більшу частину цієї суми внесли звичайні люди після низки статей з актуальних проблем екології. Наприклад, після публікації статті в Daily Mirror британська громадськість протягом тижня надсилала до Фонду близько 60 000 фунтів. Більшу частину суми WWF пожертвував до фонду Чарльза Дарвіна для Галапагоських островів. У результаті на островах було створено Національний парк, де здійснювався контроль за рідкісними видами тварин і рослин, а також проводилися різні дослідницькі та освітні програми. Відтепер Галапагоські острови стали прикладом позитивної взаємодії туристичної, дослідницької та освітньої сфер на одній природоохоронній території.

ЯК WWF СТАВ ВСЕСВІТНЬО ВІДОМИМ

Справжню відомість Всесвітній фонд дикої природи отримав, однак, через 10 років, коли Бернард, який очолював на той час WWF, особисто звернувся до найзаможніших і найвпливовіших людей світу з проханням матеріально підтримати фонд і перерахувати йому по 10 тисяч доларів. Таким чином вдалося зібрати суму в розмірі 10 мільйонів доларів, що стало основою фінансової незалежності фонду. Ті ж, хто підтримав принца, об'єдналися в так званий "Трест 1001" (1000 учасників плюс сам принц Бернард). Ця акція дозволила фонду проводити масштабнішу роботу в галузі охорони природи.

У 1973 році WWF надав підтримку уряду Індії на чолі з Індірою Ганді в проведенні заходів зі порятунку популяції тигрів. У результаті за сім років чисельність тигрів у країні збільшилася на 30%.

Через два роки Всесвітній фонд розпочав здійснення програми з порятунку тропічних лісів, завдяки чому було створено безліч національних парків і заповідників у Центральній і Західній Африці, Південно-Східній Азії, а також у Латинській Америці. Ця "Тропічна кампанія " поклала початок проведенню "Лісової програми", результатом якої можна вважати підтримку понад 350 проєктів зі збереження як тропічних лісів, так і лісів помірних зон по всьому світу.

Великим успіхом у роботі фонду можна вважати розпочату ним у 1976 році спільно зі Всесвітнім союзом охорони природи спеціальну програму "Траффік" (Trade Records Analysis of Fauna and Flora in Commerce) - для моніторингу торгівлі дикими видами тварин, рослин, а також їх частинами. Вибудувавши мережу з 17 регіональних відділень на п'яти континентах, "Траффік" зміг переконати уряди країн вжити рішучіших заходів для боротьби з такими злочинами. Саме тому програма має величезне значення у справі скорочення нелегальної торгівлі такими продуктами, як роги носорогів, слонова кістка, органи тигрів, тропічні птахи та риби тощо.

Таким чином, до кінця 1970-х років Світовий фонд захисту диких тварин виріс з невеликої організації в міжнародну мережу, головною метою якої залишалося збереження природного розмаїття.

ПРО МАРКИ І "БОРГИ ЗА ПРИРОДУ"

У 1980-х роках WWF продовжив свій розвиток, співпрацюючи з IUCN і Програмою ООН з охорони навколишнього середовища (UNEP). У результаті було вироблено загальну Світову Стратегію Збереження (World Conservation Strategy), яку одразу ж підтримало 34 країни. У ній були визначені пріоритетні питання збереження, а також пропонувалися шляхи для їх вирішення.

У 1983 році фонд здійснив чергову масштабну кампанію зі збору коштів, яка принесла близько 13 мільйонів доларів. Згідно з нею, у понад 200 країнах на поштових марках було розміщено зображення видів тварин, що зникають. Така активна позиція допомогла фонду домогтися у 1985 році заборони на полювання на китів.

Крім цього, саме в 1980-х роках Світовий фонд виступив з важливою і водночас унікальною ініціативою з реструктуризації зовнішніх боргів країн, що розвиваються, в рахунок додаткового бюджетного фінансування природоохоронних заходів на своїй території. В історію ця ініціатива увійшла під назвою "Борги за природу". У результаті частину зовнішнього боргу було списано таким країнам, як Болгарія, Замбія, Коста-Рика, Мадагаскар, Мексика, Польща, Філіппіни, Еквадор та ін.

WWF СЬОГОДНІ І ЗАВТРА

Активний розвиток світової промисловості та пов'язані з цим негативні наслідки призвели до координації основних напрямів діяльності WWF. На початку 1990-х років фонд окреслив три основні напрями: збереження біологічного різноманіття на планеті, просування ідей сталого ощадливого використання природних ресурсів, а також боротьба із забрудненням навколишнього середовища. Головною ідеєю стало те, що кожна людина може сприяти поліпшенню екологічної обстановки, наприклад, скорочуючи споживання викопного палива. Працюючи в цьому напрямку, фонд за підтримки урядів низки розвинених країн став активним учасником в обговоренні та подальшому підписанні в 1992 році в Ріо-де-Жанейро Конвенції ООН з біологічного різноманіття.

Після досліджень з оцінки своєї діяльності керівництвом Всесвітнього фонду було ухвалено рішення зосередитися головним чином на роботі за трьома позиціями: ліси, прісноводні екосистеми, а також океани.

З 1998 року WWF почав публікувати доповіді, що дають оцінку тому, наскільки швидко виснажуються природні ресурси на планеті. Доповіді ґрунтуються на кількісних даних і відображають зміни популяцій видів тварин у лісових, морських і прісноводних екосистемах. Згідно з цим документом, усього за 30 років людство втратило одну третину свого природного багатства!

Автор висловлює подяку співробітникам WWF, а також співробітникам російського представництва WWF за надану інформацію про діяльність Всесвітнього фонду дикої природи