Для городу в лісосмузі не вистачало сонця — спиляв дерева...

Громадські організації б’ють на сполох через те, що якщо не припинити злочинну вирубку лісів в Україні, то в найближчому майбутньому почнуться незворотні процеси в природі, які призведуть до екологічної катастрофи.
МАСШТАБНІ повені в західних областях країни, зокрема в Карпатах, екологи вважають наслідком варварського ставлення до природи. Ліси, що порідшали за останні десятиліття, стали причиною того, що ґрунт уже не здатен утримувати вологу. Вода стрімко стікає в долини і, як наслідок, виникають масштабні екологічні лиха.
Ця проблема стосується не лише так званих зон ризику, а й усієї території України. Страждають не лише ліси і заповідники, а й захисні лісосмуги вздовж полів і залізниць. Вирубуються дерева цінних порід, які можуть опинитися на межі зникнення. Про те, які дерева знищуються, з якою метою, яке передбачено за це покарання — на ці та інші питання погодився відповісти спеціально для «ВІДОМОСТЕЙ» заступник начальника УМВС України Південно-Західної залізниці, полковник міліції Вадим СЛОБОДЯНЮК.
— Вадиме Арсентійовичу, наскільки заслуговує на увагу ця проблема на території обслуговування Південно-Західної залізниці?
— Так, така проблема є. Справді, вздовж залізничного полотна часто можна побачити свіжозрубані дерева. Але щоб говорити про масштаб завданої шкоди, потрібно проводити ретельний аналіз, виходячи зі статистичних даних і висновків експертів, які займаються цим питанням. Як показує практика, сплеск такого роду правопорушень відбувається ближче до опалювального сезону. Починається він з жовтня і триває до грудня, поки не випаде сніг. Потім з лютого по березень. Як правило, страждають ті ділянки лісонасаджень, де поруч розташовані населені пункти. Особливо села, в яких не проведено газ.
— Які породи дерев страждають найбільше?
— Вирізають усе підряд: акацію, сосну, ялину, березу, вербу, тополю, граб. Не так давно весь цей перелік зрубаних дерев зафіксували на території обслуговування співробітники Бердичівської дистанції захисних лісонасаджень. Сума завданих матеріальних збитків склала 21 тис. 825 гривень (!) Частину дерев люди використовують на дрова. Переважно акацію, клен, вільху та ін. Цінніші породи — такі, як дуб, ясен, – більше застосовуються в будівництві.
— Як визначається вартість зрубаного дерева?
— Є постанова Кабінету міністрів №665 від 23.07.2008 року, де чітко вказано принципи, за якими визначається співвідношення параметрів зрубу дерева і розцінок. Простіше кажучи, вимірюється пеньок і за цими вимірами встановлюється сума завданих збитків. Тут відіграє роль не лише вік дерева, а й його місцезнаходження, порода. Мінімальна сума збитків — 42 гривні. Це в тому випадку, якщо дерево в діаметрі не перевищує 10 см. Якщо буде 10,1 см — це вже 74 грн. Понад 14 см — 190 грн. Понад 18 см — 390 грн. Понад 22 см — 685 грн. Чим товще дерево, тим дорожче. Починаючи з 46,1 см до 50 см, ціна вже 3 тис. 109 грн. Після цієї позначки сума зростає з кожним сантиметром, який оцінюється в 105 гривень. Тобто 50,1 см — плюс до зазначеної суми ще 105 грн. Якщо 50,2 см — плюс уже 210 грн. тощо.
— Хто відповідає за контроль цієї ситуації?
— Це входить в обов’язок насамперед дирекції залізниці. Для цього є спеціальні дистанції, де працюють співробітники відомчої охорони, майстри, лісники, начальники ділянок, які раз на тиждень обходять з перевіркою довірену їм територію. Завдання ж міліції виявляти і затримувати громадян, які ведуть незаконну вирубку дерев у зоні захисних лісонасаджень.
— Яка стаття передбачена в Кримінальному кодексі за це правопорушення?
— Це стаття 246 (незаконна вирубка лісу). У ній сказано, що незаконна вирубка лісу та чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, яка завдала істотної шкоди, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях і об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах карається штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією незаконно добутого.
— Ким визначається ступінь завданої шкоди?
— Істотна шкода чи ні, завдана природі та державній скарбниці, визначають у прокуратурі. Після чого вже виноситься рішення, і справа передається до суду. Але, як показує практика, ті збитки, які завдаються в лісосмугах, розташованих уздовж залізничного полотна, не належать до розряду «істотних», тому, напевно, від безкарності і процвітає цей вид злочинів.
— Частіше доводиться порушувати кримінальні справи за фактом чи щодо конкретної особи?
— Частіше за фактом. Самі розумієте, встежити за величезною територією складно. Іноді телефонують люди, які випадково стали свідками того, як хтось рубає дерева, а буває, і міліція ловить на «гарячому». Так, днями було затримано 31-річного мешканця Сумської області, який перевозив у причепі свого автомобіля погублені дерева. Як з’ясувалося, чоловік зрубав у захисній лісосмузі на перегоні Ворожба–Волвино чотири дерева для господарських потреб. З невеликою різницею в часі було затримано мешканця Хмельницької області, який на перегоні Кривин–Острог спиляв дуб діаметром 30 см, що склало суму матеріальних збитків понад одну тисячу гривень. Щоб вирости дереву до такого розміру, потрібно років 45, а то й більше.
— Яких збитків зазнає залізниця від вирубки лісонасаджень?
— Неприємностей від цього вистачає. Нещодавно був випадок, пов’язаний із вирубкою дерев, який не обмежився лише 246 статтею Кримінального кодексу. До нас надійшло повідомлення, що на станції Калинівка на лінію електропередач упало дерево. Через це ледь не загинули люди. Як з’ясувалося, місцевий мешканець вирішив спиляти кілька дерев, які закривали йому сонце! Ні, це не клієнт психіатричної лікарні. Просто чоловік спорудив у лісосмузі город, який через буйну рослинність був мало освітлений. Ось і було ухвалено ним рішення спиляти «зайві» дерева. Але сталося непередбачене. У стовбурі могутнього столітнього ясена застряла електропилка. Намагаючись її витягти, «лісоруб» трохи не розрахував, і дерево рухнуло на лінію електропередач, що могло стати причиною аварії поїзда, яка не виключає небезпеки для життя людей. За цим фактом було порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 277 (Пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів).
Захисні лісонасадження є складовою частиною інженерного комплексу дорожнього господарства. Вони покликані захищати залізниці від снігових заносів, сильних вітрів та інших несприятливих кліматичних природних явищ. Без цього неможливий нормальний рух поїздів у будь-яку пору року. Виконують вони також озеленювальні, санітарно-гігієнічні, протиерозійні та інші важливі функції, охороняючи довкілля від шкідливого впливу транспорту, в т. ч. від шуму, газу, диму, вібрацій тощо. Говорячи про естетичний бік, навряд чи комусь сподобається пейзаж із засохлих пеньків і скалічених дерев, які ще вчора тішили око своєю величчю і красою.
— Що, на ваш погляд, потрібно зробити, щоб виправити ситуацію?
— Природа України — наше національне надбання. Щоб викорінити безвідповідальне ставлення до неї окремих громадян, однозначно, потрібно посилити міру покарання. Саме до такого висновку вже дійшов уряд Російської Федерації. Слід знизити нижню межу значного розміру збитків, що є обов’язковою ознакою для настання кримінальної відповідальності. За незаконну вирубку, пошкодження лісових насаджень або самовільне викопування в лісах дерев необхідно не лише збільшити штрафи, а й максимальний строк виправних робіт, а також переглянути строки позбавлення волі. До того ж, вирішувати цю проблему потрібно спільними зусиллями, залучаючи до неї громадські організації, засоби масової інформації тощо. Часто знищуються дерева, яким по 80 — 100 і більше років. Щоб саджанці зміцніли й перетворилися на могутнє дерево, інколи не вистачить людського життя. Але щоб знищити це дерево, достатньо лічених хвилин...