Бережіть ліс. Його скоро продадуть

У гонитві за грішми уряд готовий розпродати лісові ресурси. Але для цього потрібна згода парламенту. Минулого тижня віце-прем’єр Сергій Тігіпко зробив чергову сенсаційну заяву. На зустрічі з представниками ЄБА (Європейської Бізнес-Асоціації) він заявив, що Фонд держмайна може у 2010 році отримати від приватизації до 20 млрд грн. Зокрема, за рахунок приватизації "нових секторів", у тому числі підприємств лісового господарства.

Подібні заяви можна трактувати по-різному, але експерти одразу заговорили про майбутню приватизацію українських лісів. Річ у тім, що привабливі підприємства первинної обробки деревини в нас були приватизовані ще в 90-х, і зараз у країні працює не більше 200 державних деревообробних цехів, які виробляють продукції на суму близько 450 млн грн. Навряд чи приватизація цих об’єктів стане особливо прибутковою. До того ж під поняття підприємств лісового господарства більшою мірою підходять держлісгоспи. В Україні налічується близько 230 державних лісогосподарських підприємств, які, по суті, поєднують дві функції: ведення лісового господарства і заготівлю деревини. І якщо перша функція - лісовідновлення, розширення лісових площ та їх охорона - у розумінні українських чиновників належить виключно до функцій держави, то друга - це вже перспективний бізнес.

Найімовірніше, віце-прем’єр якраз говорив про необхідність розділити ці функції і другу продати. Ідея не нова, уже багато років існують теорія і необхідність розділити комерційну й державну складові. Незалежні експерти відзначають одразу кілька «але», які роблять подібний поділ неефективним. По-перше, якщо за лісгоспом залишити лише комерційну функцію, то виникне потреба в якомусь контролюючому органі, який необхідно фінансувати з бюджету. Причому не одному. Сьогодні лісгосп як орган влади часто діє одразу в кількох адміністративних районах, і відповідно до адміністративно-територіального поділу необхідно на один лісгосп створювати одразу кілька так званих "лісових служб".

Другий момент. Щоразу, коли мова заходить про можливий поділ повноважень, тактика лісгоспів завжди однакова - рубати все що можна і швидко реалізовувати. Якщо процес реформування зрушить із мертвої точки, то саме цього слід очікувати найближчим часом. Сьогодні в Україні й так величезні проблеми з незаконною вирубкою. Лише за офіційними даними, торік зареєстровано 17,6 тис. м3 незаконних рубок, збиток від яких склав 33,8 млн грн. Якщо ж лісгоспи почнуть потурати таким починанням, то ці цифри орієнтовно зростуть у п’ять-сім разів.

Але головне - у разі поділу повноважень незрозуміло, навіщо продавати прибутковий бізнес і залишати державі лише витратні функції. Зараз Держкомлісгосп фінансується на рівні 900-950 млн, тоді як доходи від його комерційної діяльності перевищили 3 млрд грн. Лісівники впевнені, що слід робити прямо протилежні кроки. Необхідно дозволити приватну власність, але не на існуючі ліси, а виключно на новостворені - приватні ліси повинні з’являтися шляхом їх створення на приватних землях, де лісу не було 50 і більше років. З одного боку, це дозволить державі заощадити величезні кошти на лісорозведенні. Згідно з програмою "Ліси України" на 2010-2015 роки, за п’ять років на збільшення площі та лісорозведення планується витратити 2,3 млрд грн, тобто близько пів мільярда на рік. Тоді як ці витрати міг би взяти на себе бізнес. З іншого боку, це відповідатиме загальноєвропейським нормам без загрози втратити вже існуючі насадження. І для бізнесу досить прибутково, оскільки існує можливість отримати компенсації в рамках Кіотського протоколу і розвивати одвічне джерело енергії (дрова). Не кажучи вже про престижність власного лісу. Щоправда, головний мінус - надто вже довгий термін окупності.

Крім того, Держкомлісгосп (який відійшов Блоку Литвина) навряд чи підтримає починання щодо відокремлення найпривабливішої частини лісгоспів. Керівництво комітету, що постійно змінюється, протягом останніх п’яти років дотримувалося різних точок зору щодо необхідності поєднання комерційних і управлінських функцій. Але нове керівництво Держкомлісгоспу, в особі Миколи Шершуна виступає за збереження повноти влади лісгоспів. Тобто в найближчі терміни розділити функції держлісгоспів не вдасться. І тим паче їх продати. За словами ексголови ФДМУ Валентини Семенюк-Самсоненко, Кодекс законів про надра і Лісовий кодекс України забороняють продаж об’єктів лісового господарства.

Втім, охочі освоїти український ліс у разі його приватизації завжди знайдуться. Деревообробна промисловість (і не лише українська) давно оцінює перспективи власної заготівлі деревини. До 2005 року державні лісогосподарські підприємства мали право реалізовувати лісоматеріали круглі й лісопродукцію за будь-якою ціною. Потім з’явився ряд обмежень, а з березня 2007 року весь ліс, за винятком дров’яної деревини, має продаватися лише через аукціони на біржі. Це ускладнило життя багатьом, але досить швидко підприємці призвичаїлися купувати ліс під виглядом дров. Про це свідчить і той факт, що за останні п’ять років обсяги санітарної вирубки зросли в сім разів, і зараз "дрова" в обсязі заготівель займають найбільшу частку (близько 32%). Але далі нарощувати обсяги санітарної вирубки вже небезпечно, і деревообробний бізнес шукає можливість вертикальної інтеграції.

Зацікавленість приватизацією лісового господарства України з боку європейців теж цілком зрозуміла. 17 квітня комітет ЄС з охорони природи схвалив документ, який передбачає повну заборону на використання нелегальної деревини на всій території Євросоюзу. Якщо закон пройде друге читання, то для нелегальної української деревини шлях до Європи буде закрито. Водночас Україна є одним з найбільших експортерів деревини до ЄС, навіть за даними Держмитслужби щороку ми вивозимо лісу на $272 млн. Неофіційна цифра - близько $400 млн. Різниця виходить не за рахунок фактичних обсягів, а через те, що європейські країни (зокрема, Словаччина, Угорщина, Туреччина та Італія) згідно з документами вивозять паливну деревину: 0,92 тис. т при загальному обсязі експорту в 2,2 млн т. Українські дрова йдуть у середньому по $55 за тонну. Насправді ж часто виявляється, що під виглядом дров поставляється цілком якісна деревина, яку вдалося купити в лісгоспів за мінімальною ціною, - як відходи санітарної рубки. Але нові ініціативи ЄС передбачають, що ввезений таким чином ліс вважатиметься нелегальним. А отже, багато європейських компаній зараз зацікавлені в легалізації української деревини. Приватизація цілком вкладається в цю концепцію.