Вдень посвітимо

Схоже, попри численні бравурні реляції про успіхи, пов'язані з наповненням Бюджету-2010, реальний стан справ влада все ж усвідомлює, а тому Кабінет міністрів гарячково шукає способи наповнення державної казни.

Наповнювач

2 вересня прем'єр Микола Азаров провів нараду з питань виконання показників дохідної частини державного бюджету за вісім місяців 2010 р., боротьби з ухиленням від оподаткування та мінімізацією податкових зобов'язань.

За підсумками наради з'явилося доручення Кабміну №54705/0/1-10 від 10.09.10 р., у якому міститься низка цікавих завдань, поставлених контролюючим та іншим органам державної влади. І знання про них явно не будуть зайвими для платників податків (див. “Основні…”).

Є сумніви, що більшість запропонованих заходів принесе скільки-небудь серйозну користь для дохідної частини бюджету поточного року. Тим більше що багато з них (такі, наприклад, як налагодження належної взаємодії податківців і митників) не вирішуються навіть не роками, а вже десятиліттями.

Проте багато з цих заходів напевно можуть обернутися додатковими проблемами для платників податків. Таким може, наприклад, стати виконання контролюючими органами вказівки про створення реєстру “сумнівних” нерезидентів.

Чим податківці й митники керуватимуться під час віднесення нерезидента до розряду “сумнівних”, можна лише здогадуватися. Тому не виключено, що таким може стати будь-який, навіть давній контрагент вітчизняного підприємства. А вже після цього цілий ворох проблем, пов'язаних як з додатковими перевірками, так і з проблемами митного оформлення, буде забезпечено.

Крім того, особливе замилування викликає, по суті, відродження вигаданої колись Юлією Тимошенко програми “Контрабанда-стоп”, нехай і не під цією вивіскою. Як у старої, так і в нової програм підсумок, безумовно, буде один — великотоварна контрабанда нікуди не подінеться, але в окремих дрібнотоварних контрабандистів проблеми виникнуть обов'язково.

Злокодексність

Окремо варто зазначити низку доручень, реалізація яких виходить далеко за межі проблем Бюджету-2010. Складається враження, що вони пов'язані, скоріше, з відсутністю впевненості влади в тому, що їй таки вдасться домогтися ухвалення Податкового кодексу. До таких можна віднести, наприклад, вказівку Мінекономіки та ДПАУ підготувати зміни до Закону про РРО, що зобов'язують усіх суб'єктів господарювання застосовувати реєстратори.

Зрозуміло, що до доходів Бюджету-2010 реалізація цього доручення стосунку не має. Водночас примітно, що подібна норма присутня і в проєкті Податкового кодексу. Такими самими довгостроковими, у сенсі реалізації, і дублюючими положення проєкту Кодексу є й доручення:
про розроблення методичних рекомендацій щодо розрахунку вартості роялті;
про підготовку законодавчих змін, які б передбачали застосування податкової застави на період адміністративного чи судового оскарження платником результатів перевірки правильності сплати податків.

Рентгенографія

До речі, деякі вказівки Кабміну вже активно виконуються. Зокрема, у ДПАУ вже підготовлено зміни до форми реєстраційної заяви платника ПДВ.

Нову версію заяви пропонується розширити за рахунок подання тими, хто бажає стати платниками ПДВ, численних додаткових відомостей про себе, своїх засновників, керівників, саме підприємство тощо й т. ін. По суті, реєстраційна заява має стати величезним талмудом, що є “рентгенівським” знімком підприємства (див. “Додаткові…”).

Гадаємо, у разі ухвалення таких змін процес реєстрації платників ПДВ неабияк затягнеться. Одне лише заповнення заяви стане досить трудомістким. Адже протилежна сторона муситиме додатковий обсяг інформації занести до баз даних і, очевидно, якось перевірити.

А ось чи не єдиним поставленим урядом завданням, яке справді може (причому вже в короткостроковій перспективі) вельми суттєво поповнити бюджет, є доручення ДМСУ, Мінфіну та НАК “Нафтогаз України” забезпечити сплату ПДВ за імпортований у травні-червні газ.

Нагадаємо: майже до кінця червня (моменту набрання чинності Законом №2275 від 20.05.10 р.) операції з імпорту газу обкладалися ПДВ за загальною ставкою.

Проте в НАК уже в травні знали, що незабаром ситуація зміниться, і не побажали розмитнювати травневі й тим більше червневі поставки зі сплатою ПДВ. Тепер усе питання в тому, чи вдасться Миколі Азарову змусити НАК “Нафтогаз України” розщедритися за майже двомісячний ввіз газу. Тут може не вистачити навіть його прем'єрської “ваги”, адже за компанією теж стоять не останні люди.

ПДВ

Біле більше за кругле

Відкриваючи 17 вересня позачергове засідання уряду, присвячене презентації проєкту Податкового кодексу, прем'єр-міністр Микола Азаров заявив: “До 1 жовтня ми зведемо цю заборгованість (з відшкодування ПДВ. — Ред.) до 3 млрд грн, скоротивши її в 10 разів (порівняно з її сумою на момент початку діяльності нинішнього уряду. — Ред.)”.

Крім того, пан Азаров нагадав, що на той час, коли його уряд приступив до виконання своїх обов'язків, заборгованість держави з відшкодування ПДВ перевищувала 35 млрд грн.

БІЗНЕС вирішив проаналізувати висловлювання прем'єра на предмет його реалістичності й дійшов висновку, що виконати обіцянку голови Кабміну законними шляхами не видається можливим.

У березні, коли нинішній уряд приступив до виконання своїх обов'язків, загальна заборгованість з відшкодування ПДВ справді становила близько 35 млрд грн, а іноді могла перевищувати цей показник. З цим сперечатися не станемо. Але річ у тім, що до 22.09.10 р. вона зменшилася лише до 23 млрд грн.

І це при тому, що уряд цього року не лише відшкодовував ПДВ грішми (хоча й у вельми мізерних обсягах), а й розмістив ПДВ-облігації більш ніж на 16,4 млрд грн!

Загальний обсяг заборгованості за пів року скоротився лише на 12 млрд грн (слід урахувати, що весь цей час подавалися нові заявки на відшкодування, які частково були погашені, а частково включені до загальної заборгованості).

У цьому зв'язку вельми цікаво, яким чином влада за останні 10 днів вересня зможе скоротити обсяг заборгованості на 20 млрд грн? Нехай ще близько 3 млрд грн буде погашено шляхом відображення в обліку ПДВ-облігацій, що поки залишилися невідображеними. Але скоротити ще приблизно 17 млрд грн законним шляхом (тобто, власне, їх відшкодуванням грішми) до 1 жовтня ніяк не можна.

Можливо, Микола Азаров говорив не про загальну суму заборгованості, а лише про її прострочену частину. Але в такому разі він вводить громадськість в оману, порівнюючи непорівнянні величини: загальний борг станом на березень поточного року та його прострочену частину станом на 1 жовтня. Але чи можна бодай прострочений борг з відшкодування скоротити до 3 млрд грн до 1 жовтня?

Звісно, обсяг простроченого боргу менший за його загальну суму. Але враховуючи, що середньомісячні заявки на відшкодування становлять 3,5-4 млрд грн, а законодавчо закріплений строк для цього — близько двох місяців, прострочений борг станом на 22 вересня ніяк не може бути меншим за 15 млрд грн.

Знову-таки, погодимося, що за рахунок відображення в обліку всіх розміщених урядом ПДВ-облігацій сума простроченого боргу може зменшитися ще на 3 млрд грн. І все одно: як не крути, а за решту 10 днів вересня зменшити обсяг простроченої заборгованості з 12 млрд грн до 3 млрд грн законним шляхом неможливо!

Проте відповідно до додатка 1 до Меморандуму про економічну та фінансову політику, спрямованого Україною МВФ 16.07.10 р., 3 млрд грн зафіксовано як “стелю” для обсягу заборгованості з відшкодування ПДВ” до 1 жовтня. А відмовлятися від отримання наступних траншів кредиту МВФ в уряді явно не збираються.

Тому не виключено, що те, що неможливо зробити законним шляхом, влада спробує здійснити іншими способами. Наприклад, можуть творчо “доопрацювати” звітність і повідомити МВФ про виконання відповідного пункту Меморандуму.

Або ж “пробачити” борг держави платникам ПДВ шляхом незаконного внесення відповідних коректив до карток особових рахунків платників податків…

БІЗНЕС звернувся до Міністерства фінансів України із запитом, що містить прохання роз'яснити, про яку саме заборгованість з відшкодування вів мову Микола Азаров і яким чином заборгованість може бути скорочена до 3 млрд грн за решту вересневих днів. Відповіді на поставлені запитання ми поки що не отримали.

Основні завдання, поставлені держорганам відповідно до доручення Кабміну №54705/0/1-10

1. ДПАУ та ДМСУ:
забезпечити спільно з МВС здійснення практичних заходів із запобігання фактам ухилення від сплати ПДВ, а також недопущення його незаконного відшкодування з бюджету (строк — постійно);
запровадити механізм обміну інформацією, що надходить під час проведення митних розслідувань, розслідувань кримінальних справ щодо нелегітимності нерезидентів — учасників ЗЕД (строк — щомісяця);
розробити й затвердити регламент централізованого накопичення відомостей про “сумнівних” нерезидентів (строк — до 1 жовтня);
забезпечити створення та спільне використання єдиної бази даних щодо оформлення митних процедур і реєстрації митних платежів (строк — два тижні);
внести зміни до Порядку взаємодії митних і податкових органів під час здійснення держконтролю за експортом у частині розширення критеріїв ризику експортних операцій:

- декларування експортних операцій на адресу нерезидента, про “сумнівність” якого є інформація;

- експорту продукції, що є нетиповою для основного виду діяльності експортера (строк — до 15 жовтня).

2. МВС інформувати ДПАУ про встановлені факти відкриття й закриття кримінальних справ за ст.205 Кримінального кодексу (фіктивне підприємництво) з метою проведення органами ДПС перевірок суб'єктів господарювання, які мали стосунки із суб'єктами з ознаками фіктивності (строк — щотижня).

3. МВС, Мін'юсту, СБУ, ДПАУ та Держкомпідприємництва створити єдину інформаційну базу даних про втрачені або викрадені паспорти та осіб, щодо яких винесено вироки суду за ст.205 Кримінального кодексу або які позбавлені права обіймати посади директора й бухгалтера, займатися підприємницькою діяльністю, — для мінімізації можливості реєстрації підприємств з ознаками фіктивності (строк — до 1 жовтня).

4. ДМСУ, СБУ, МВС та ДПАУ запровадити практику здійснення спільних заходів із запобігання та протидії контрабандному ввезенню товарів, виявленню каналів їх надходження й подальшої реалізації (строк — до 1 жовтня).

5. Мінекономіки спільно з ДПАУ внести пропозиції щодо змін до Закону про застосування РРО в частині розширення сфери застосування РРО на всіх суб'єктів господарювання (строк — до 1 жовтня).

6. Мінекономіки проаналізувати діяльність центру “Держзовнішінформ” з питань обґрунтованості встановлення в актах цінової експертизи вартості роялті та послуг нематеріального характеру й розробити методичні рекомендації щодо визначення їхньої вартості (строк — до 1 жовтня).

7. Мін'юсту спільно з ДПАУ подати Кабміну пропозиції щодо внесення змін до чинних нормативно-правових актів, якими передбачити запровадження податкової застави на період адміністративного чи судового оскарження платником податків результатів перевірки правильності сплати податків (строк — протягом місяця).

8. ДПАУ:
розробити для підвищення ефективності оцінки даних про особу зміни до Положення про реєстрацію платників ПДВ у частині вдосконалення форми реєстраційної заяви платника й подати його, погодивши з Мінфіном і Держкомпідприємництва, на реєстрацію до Мін'юсту (строк — до 1 жовтня);
забезпечити відповідність обсягів надходжень до держбюджету показникам економічного та соціального розвитку України (строк — постійно);
вжити заходів щодо зменшення обсягу невідшкодованих сум ПДВ до рівня, визначеного в Меморандумі про економічну та фінансову політику в межах програми уряду України та МВФ (строк — до 1 жовтня);
розробити й подати Мінфіну пропозиції щодо внесення змін до законодавства, спрямованих на ліквідацію схем мінімізації (ухилення) від оподаткування та боротьбу з формуванням “фіктивних” збитків (строк — протягом двох тижнів);
посилити контроль за дотриманням податкового законодавства, правильністю розрахунку, повнотою та своєчасністю сплати АЕК “Київенерго” податків і зборів, зокрема під час здійснення розрахунків за газ (строк — до 1 жовтня).

9. Мінпраці забезпечити оперативне інформування підрозділами Держнаглядохоронпраці органів ДПС про всі випадки виявлених порушень законодавства про оплату праці (строк — постійно).

10. ДМСУ спільно з Мінфіном та НАК “Нафтогаз України” розробити заходи із забезпечення надходжень ПДВ від операцій імпорту газу, проведених протягом травня-червня 2010 р. (строк — протягом двох тижнів).

Додаткові відомості, які планується вносити до реєстраційної заяви платника ПДВ
Попереднє й додаткове місце роботи, адреса фактичного проживання керівника.
Попереднє й додаткове місце роботи, адреса фактичного проживання бухгалтера.
Інформація про особу, яка подає заяву (представника платника).
Розмір статутного капіталу.
Кількість працюючих (осіб).
Перелік видів діяльності.
Дані про рахунки, відкриті у фінансових установах.
Перелік приміщень платника податків, його філій, представництв, відокремлених підрозділів.
Відомості про фізичних осіб, які мають право здійснювати дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори (відповідно до відомостей, що містяться в установчих або розпорядчих документах).
Перелік юридичних осіб, у заснуванні й управлінні якими бере участь платник податків і (або) відповідальні особи, засновники платника податків — юридичної особи.
Відомості про засновників.
Додаткова інформація:

коли розпочато (планується розпочати) фінансово-господарську діяльність; відомості про очікувану (на найближчий квартал, рік) господарську діяльність;який відсоток товарів (послуг) за попередні 12 місяців здійснюється платникам ПДВ; чи очікується регулярне декларування сум ПДВ до відшкодування; чи планується здійснення пільгових поставок; чи планується ведення ЗЕД; відомості про балансову вартість основних фондів; відомості про орендодавців основних фондів; наявність ліцензій, інших дозволів; чи здійснюється продаж товарів (послуг) за готівку; наявність касових апаратів; чи вперше здійснюється реєстрація платником ПДВ; підстави, які призвели до анулювання попередньої реєстрації (за повторної реєстрації); інформація про усунення підстави, яка призвела до анулювання реєстрації (за повторної реєстрації).