Практичні поради щодо вибору харвестера чи форвардера

До підготовки цього матеріалу мене спонукало те, що останнім часом мені часто доводиться консультувати фахівців лісового господарства та лісової промисловості з питань добору та практичного використання лісових машин. Дуже багато хто звертається з проханням допомогти їм розібратися в величезній різноманітності лісових машин, що випускаються нині, і допомогти їм у виборі форвардера чи харвестера. Це пов’язано з тим, що, з одного боку, мій досвід у галузі практичного використання багатооперційних лісових машин становить понад 20 років, і за цей час безпосередньо мною було організовано роботу 14 різних лісових машин, у тому числі чотирьох харвестерів, а з другого боку, за родом своєї роботи я постійно стежу за тим, що відбувається в цій сфері, регулярно відвідуючи найвідоміші європейські виставки та демонстрації, вивчаю зарубіжний практичний досвід, відвідав не один завод-виробник лісових машин. Консультуючи тих, хто бажає придбати лісові машини, я змушений щоразу починати з деяких базових речей, які необхідно знати, щоб згодом зробити для себе правильний вибір. Саме цьому й присвячено цю статтю.
Останнім часом використання сучасних технологій на лісозаготівлях уже не є чимось дивовижним для білоруських лісозаготівельників. Найбільшого поширення в республіці набула так звана скандинавська сортиментна технологія, в основі якої лежить повне розроблення поваленого дерева безпосередньо біля місць валки та подальше трелювання сортиментів повністю навантаженим способом. Ця технологія, з одного боку, дає змогу мати порівняно невисоку собівартість на лісозаготівлях, а з другого боку, скоротити строк постачання сортиментів споживачеві за рахунок відсутності додаткових витрат на транспортування та утримання нижніх складів. Важливою перевагою цієї технології є також практично повна відсутність землі, піску та бруду на сортиментах, що дуже важливо для подальшого перероблення деревини.
Насамперед дозволю собі нагадати шановним читачам, що йтиметься про два типи лісових машин: харвестери та форвардери. Перші призначені для валки, обрізання сучків, розкряжування та первинного підсортування сортиментів. Другі — для трелювання та первинного сортування сортиментів. Останніми роками з’явилися ще й комбіновані машини, що поєднують у собі можливості і харвестера, і форвардера. Потужні комбімашини з повноцінними харвестерними головками не знайшли широкого застосування через їхню економічну недоцільність (дуже дороге трелювання, коли машина працює в режимі форвардера). Використання таких машин може бути виправдане лише в дрібного підрядника, який не може дозволити собі купити і харвестер, і форвардер. Реальний інтерес для нас можуть становити комбімашини для заготівлі дрібної паливної деревини для потреб біоенергетики. Ці машини мають, як правило, простішу валочну головку гільйотинного типу, яка призначена лише для валки та розроблення стовбурів без обрізання сучків. Вони трохи дорожчі за форвардер, але істотно дешевші за харвестер. Тому собівартість заготівлі й трелювання цими машинами перебуває на прийнятному рівні.
Як уже було зазначено, в основі скандинавської технології лежить трелювання повністю навантажених на трелювальний транспортний засіб сортиментів. Для навантаження сортиментів використовуються гідроманіпулятори, встановлені безпосередньо на трелювальний транспортний засіб. Тут важливо нагадати, що під трелюванням сортиментів розуміється будь-яке переміщення сортиментів від місць валки до місць навантаження на лісовозний транспорт. І не важливо, яким способом це робиться. Останнім часом часто стали використовувати термін «підвезення» для відображення трелювання повністю навантаженим способом. Насправді — це те саме трелювання, лише без волочіння деревини по поверхні ґрунту. Ми не розглядатимемо всі можливі машини для трелювання повністю навантаженим способом. Зупинимося лише на тих, що набули найбільшого практичного поширення в Білорусі. Це, передусім, форвардери та тракторні візки з гідроманіпуляторами.
Якщо будь-який форвардер можна без жодних натяжок віднести до професійних лісових машин, оскільки він створювався спочатку лише для однієї мети — транспортування сортиментів від місць валки до місць навантаження, то з тракторними візками ситуація дещо інша. Основна їхня маса — це поєднання звичайного колісного просапного сільськогосподарського трактора з двовісною причіпною платформою та гідроманіпулятором. Це в більшості випадків — компроміс, оскільки машина не є спеціалізованою й у будь-який момент може бути переобладнана для зовсім інших цілей. Такий варіант часто має назву «фермерський». Основний мінус «фермерських» машин — у їхній недостатній маневреності та відсутності можливості «збирати» буквально поштучно сортименти по ходу свого руху незалежно від його напряму. Для цього потрібна спеціальна конструкція рами, трансмісія та органи керування самою машиною та гідроманіпулятором у вигляді електричних джойстиків. Тому «фермерські» машини завжди поступатимуться за продуктивністю та якістю трелювання спеціалізованим. У країнах (у тому числі й скандинавських), де фермери в зимовий період займаються лісозаготівлями, «фермерський» варіант цілком виправданий. До переваг тракторних візків можна віднести те, що вони можуть своїм ходом пересуватися з одного об’єкта робіт на інший, чого не можна сказати про професійні лісові машини, які здебільшого вимагають, щоб їх перевозили, якщо відстань між об’єктами понад 5–7 кілометрів. Це зумовлено різницею в конструкціях трансмісій лісових машин та сільськогосподарських і промислових тракторів. У наших лісгоспах тракторні візки за останнє десятиліття також набули досить широкого поширення. Слід зазначити, що вони, безсумнівно, відіграли свою позитивну роль на шляху переходу від трелювання волоком до трелювання повністю навантаженим способом. Але для професійних промислових цілорічних лісозаготівель потрібні не «фермерські», а спеціалізовані професійні лісові машини.
Важливо пам’ятати, що технологія починається з трелювання, а не з валки. Тому головна технологічна машина в лісі — це форвардер. Яким чином валити й розробляти дерева, вручну чи харвестером, — це категорія, насамперед, суто економічна та соціальна, а лише по-друге — технологічна. Якщо у вашому регіоні вистачає достатньо робочої сили для роботи як вальників і вартість її ще не настільки висока, як при заготівлі харвестером, то з придбанням останнього можна зачекати. А ось коли вартість ручної та машинної лісозаготівлі зрівнялися або просто немає охочих працювати вальниками, ось тоді настав час замислитися про придбання харвестера.
Отже, розглянемо ситуацію, коли потрібен весь комплекс лісових машин — харвестер і форвардер.
З кожним роком у нашій республіці зростає кількість лісових машин. І якщо спочатку це були здебільшого форвардери, то останнім часом дедалі частіше наші лісозаготівельники купують харвестери. Однак, якщо ви професійний лісозаготівельник і безсумнівно вирішили придбати для себе професійну техніку, то перед вами стоїть не менш складне завдання вибору лісових машин з усієї різноманітності, представленої на ринку. Принцип тут діє той самий: спеціалізована техніка в переважній більшості випадків продуктивніша й економічно ефективніша, ніж універсальна.
Професійні лісові машини приблизно можна поділити на три великі групи за потужністю та вагою, а отже, й за призначенням.
Перша, найлегша (орієнтовна вага до 7 тонн), група лісових машин, спеціально призначених лише для проведення абсолютно всіх видів рубок догляду, причому практично з раннього віку (освітлення, прочищення, проріджування, прохідні рубки), а також для проведення більшості інших рубок. Багато машин із цієї групи мають такі параметри, що здатні проводити рубки догляду навіть без прокладання технологічних коридорів. А це вже зовсім інша якість рубок догляду, оскільки не доводиться «жертвувати» деревами майбутнього та супутніми деревами під час прокладання технологічних коридорів.
Друга, середня або універсальна (орієнтовна вага 8–12 тонн), група лісових машин, які можуть бути використані як при проведенні деяких видів рубок догляду (прохідні рубки, іноді проріджування), так і при проведенні рубок головного користування з відносно невеликим об’ємом хлиста, включно з поступовими та вибірковими рубками, а також для проведення інших рубок.
Третя, найважча (орієнтовна вага 14 тонн і більше), група лісових машин, спеціально створених для максимально продуктивної роботи на суцільнолісосічних рубках головного користування, особливо на ділянках із великими об’ємами хлиста.
Якщо проаналізувати основний потік лісових машин, ввезених до Білорусі за весь період (Довідково: перші фінські лісові машини було ввезено до Білорусі 1990 року), то виявиться, що переважну більшість їх становили машини другої, середньої або універсальної, групи. І це при тому, що основними власниками лісових машин тоді були підприємства — лісофондоутримувачі, тобто лісгоспи або організації, які мають щорічні гарантовані обсяги як головних, так і проміжних рубок.
Універсальні машини гарні саме своєю універсальністю, тобто можливістю бути використаними на різних видах рубок. Ці машини найбільше підійдуть невеликим підрядникам, які не мають великих гарантованих щорічних обсягів за конкретними видами рубок. Іншими словами, сьогодні машина працює на головній рубці, завтра — на іншій, післязавтра — на рубках догляду тощо. У цьому випадку вибір універсальної машини цілком виправданий. Але слід мати на увазі, що в більшості випадків собівартість робіт цих машин буде вищою, ніж у спеціалізованих. Так, на рубках догляду вони матимуть ту саму продуктивність, що й легші (а отже, й дешевші) спеціалізовані машини, і за рахунок більшої амортизації та експлуатаційних витрат формуватимуть більші витрати. На рубках головного користування вони відчутно відставатимуть від потужніших машин, також показуючи більші витрати. До цієї групи належать також лісові машини для рубок головного користування на слабких і болотистих ґрунтах. Їх уже з повним правом можна назвати спеціалізованими.
З усього цього випливає висновок: якщо ви змушені працювати на найрізноманітніших за своїм характером і об’ємом хлиста ділянках рубок, то ви обираєте середні за розмірами універсальні машини. Якщо ж у вас є можливість чіткого планування робіт із розподілом за видами рубок, то ваш вибір — спеціалізовані лісові машини. Для рубок догляду — це одні машини, для головних рубок — зовсім інші. Цей вибір дасть змогу раціонально використати наявні у вас інвестиційні кошти та отримати максимальний ефект від їх вкладення. Що стосується організацій, які ведуть лісове господарство (лісгоспів), то тут наявні гарантовані щорічні обсяги і найрізноманітніших рубок догляду за лісом, і рубок головного користування, і інших рубок. Саме тому під час розгляду інвестиційних проектів для лісгоспів важливо мати на увазі ці рекомендації. Іншими словами, для лісгоспів краще мати два типи лісових машин: один для проведення рубок догляду за лісом, інший — для проведення рубок головного користування. Тоді кожна гривня інвестицій дасть максимальну віддачу. Те саме стосується й досить великих підрядних організацій, що мають щорічні обсяги рубок за різними видами користувань і мають у своєму розпорядженні не один комплекс лісових машин. Що стосується традиційних професійних лісозаготівельних підприємств (ліспромгоспів), основні об’єкти яких — рубки головного користування, то для них вибір однозначний — лише важка лісова техніка, спеціально створена для проведення рубок головного користування.
Варто сказати кілька слів про організацію роботи лісових машин. Протягом свого багаторічного досвіду мною було випробувано найрізноманітніші варіанти організації робіт. Докладний опис займе надто багато місця. Зупинюся лише на головному. Для умов Білорусі залишати в лісі без нагляду лісові машини навіть на кілька годин — справа небезпечна. Результатом таких експериментів були злите пальне, олива, зняті магнітоли, акумулятори, галогенові фари тощо. Тому оптимальним рішенням є організація цілодобової роботи лісових машин або організація їх охорони в неробочий час на лісосіці. Перший варіант з економічного погляду кращий. Він вимагає не менше трьох підготовлених операторів на кожну машину, які працюють вахтовим режимом, змінюючи один одного відповідно до встановленого графіка. З кожною лісовою машиною в лісі перебуває або вахтова машина, або причіп, обладнані для відпочинку та проживання операторів. У цьому випадку можна організувати практично цілодобову роботу лісових машин. Що дасть змогу отримати непогані результати за продуктивністю, а отже, й за собівартістю робіт. Заради справедливості варто зазначити, що вночі, як правило, продуктивність нижча, ніж удень, особливо на рубках догляду. Але це краще, ніж якби машина просто стояла. Щоправда, для рубок догляду існує непогане рішення. Воно пов’язане з особливістю низки легких машин. Так, якщо для перевезення середніх і важких машин потрібен багатотонний трейлер, то для деяких легких машин достатньо 4–5-тонного транспортного засобу, який може щодня використовуватися для доставки техніки на об’єкти. У цьому випадку немає необхідності в організації цілодобової експлуатації лісових машин. Достатньо двох операторів на одну машину, які працюють посмінно по 11–12 годин. Техніка при цьому щодня повертається на базу. Це значно спрощує як організацію праці, так і обслуговування техніки та підбір персоналу. До речі, практика показала: підібрати двох операторів на одну машину цілком реальне завдання, трьох — на порядок складніше, чотирьох — майже неможливо.
Кілька слів про продуктивність праці. Ніколи не використовуйте в розрахунках продуктивність роботи за годину чи за добу, оскільки простої в роботі неминучі. Намагайтеся оперувати цифрами реальної продуктивності за рік або хоча б за кілька місяців. Це будуть об’єктивні цифри.
Отже, ми дійшли висновку, що кожен вид обладнання створено для певних умов і лісозаготівельник сам робить для себе вибір залежно від його конкретних умов.
Але вибором класу лісових машин справа не закінчується, оскільки лісові машини можуть бути як на колісному ходу, так і комбіновані, і на гусеничному ходу. У європейській практиці найбільшого поширення набули колісні машини, тандемні візки яких для підвищення прохідності можуть додатково «переувзуватися» в гусениці. Важливий момент, який треба мати на увазі, — прохідність і маневреність харвестера, за інших рівних умов, завжди істотно вища, ніж форвардера. Це зумовлено конструкцією машин і тим, що харвестер завжди везе лише свою власну вагу, на відміну від форвардера, вага якого з вантажем практично подвоюється. І ще, якщо для легких машин звичайною є колісна формула 4х4 для харвестера та 6х6 для форвардера, то для середніх, і особливо важких, у більшості випадків для наших умов колісна формула харвестера має бути 6х6, а для форвардера 8х8 з обов’язковою можливістю встановлення гусениць на тандеми. Лісові машини на гусеничному ходу набули значно меншого поширення й використовуються здебільшого в найважчих умовах, там, де потрібна максимальна прохідність техніки.
Окрім цього, у світі існує величезна кількість виробників лісових машин. Лише їх перелічення може зайняти досить багато місця. Головне, що тут потрібно мати на увазі, — це надійність і пристосованість техніки працювати в найважчих умовах у поєднанні з можливістю її ефективної експлуатації. Для простоти розуміння можна сказати, що лісозаготівельне обладнання для скандинавської технології краще за самих скандинавів поки що ніхто не навчився робити. Тому світовими лідерами тут є виробники з Фінляндії та Швеції. Останнім часом у центральній і західній Європі з’явилося досить багато виробників лісових машин, але навіть німецькі виробники поки що поступаються скандинавським. Очевидно, що, купуючи лісові машини, раціонально чинять ті, хто купує харвестер і форвардер одного виробника. «Різнобій» у марках нічого доброго не приносить. Зайве казати, що це полегшує не лише експлуатацію, а й обслуговування, ремонт тощо. Ось ми й підійшли до того, що називається сервіс. Заради справедливості варто зазначити, що станом на сьогодні, на жаль, повноцінного сервісу лісових машин у Білорусі немає в жодного виробника, включно з вітчизняними. Але в ринкових умовах це — справа часу. Будь-який виробник, продавши сюди бодай одну машину, сподівається продати ще. А без наявності реального сервісу зробити це буде непросто. Тож ринок — штука могутня, він усе розставить по своїх місцях. Закон тут простий — спочатку машини, потім сервіс, але не навпаки.
Що стосується вітчизняних лісових машин, то поки що за якістю їх ще зарано порівнювати із західними, але прогрес за останні роки очевидний. Важливо, щоб розвиток вітчизняного лісового машинобудування відбувався в умовах наявності реальної конкуренції. Лише в цьому випадку можна буде сподіватися, що ми отримаємо якісну вітчизняну техніку.
Докладніші рекомендації можна дати лише в кожному конкретному випадку з урахуванням різноманітності всіх факторів, які впливають на роботу того чи іншого лісозаготівельного підприємства.