Чи варто підвищувати податки для малого бізнесу в період кризи?

Упродовж останніх тижнів представники малого та середнього бізнесу влаштовують пікети біля стін обласних держадміністрацій. Підприємці протестують проти ухвалення Податкового кодексу, який передбачає збільшення фіскального навантаження на малий і середній бізнес.

У зв’язку з цим БІЗНЕС вирішив поцікавитися:

Чи варто підвищувати податки для малого бізнесу в період кризи?

PRO

Валерій Гладкий (39), генеральний директор дослідницького центру “БЕСТ” (м.Київ; з 2008 р.; 11 осіб):

— Запропонований Кабміном доопрацьований проект Податкового кодексу передбачає включення представників малого бізнесу до системи пенсійного та соціального страхування.

Ідеться не про підвищення податків, а про необхідність сплати внесків до фондів соціального страхування (підміна понять, типова й для розробників Кодексу; адже йдеться не так про цю норму, як про дискредитацію малого та середнього бізнесу в Кодексі. — Ред.).

Річ у тім, що чинне законодавство гарантує всім громадянам виплату мінімального розміру пенсійного забезпечення після досягнення відповідного віку. Теоретично представники малого бізнесу можуть і, швидше за все, отримуватимуть мінімальну пенсію.

Водночас розмір відрахувань, які “спрощенці” перераховують до Пенсійного фонду, менший, ніж розмір мінімального внеску для найманих працівників.

У зв’язку з цим цілком логічно підвищити ставки страхових внесків до соціальних фондів для дрібних підприємців. При цьому Податковий кодекс покладає на малий і середній бізнес обов’язок сплачувати мінімальний розмір страхового внеску до соціальних фондів незалежно від доходів. Хочу нагадати, що спрощена система оподаткування передбачає створення спрощених правил ведення обліку та сплати податків.

Але вона не повинна перетворюватися на систему пільгового оподаткування. Нині спрощена система оподаткування дає змогу підприємцям працювати фактично в пільгових умовах, що визнають і багато представників малого бізнесу.

Тому негативна реакція підприємців на ініціативи уряду щодо зміни умов спрощеної системи оподаткування цілком зрозуміла.

Проте питання про необхідність підвищення ставок оподаткування для малого та середнього бізнесу залишається відкритим. До речі, у Китаї розмір ставок оподаткування для “спрощенців” у кілька разів вищий, ніж в Україні.

Водночас Податковий кодекс не передбачає спрощення правил обліку та сплати податків для дрібного бізнесу, що є істотною перешкодою для успішного ведення підприємницької діяльності. Я думаю, що розробники Кодексу повинні врахувати ці поправки під час затвердження остаточної редакції документа.

CONTRA

Олександр Кендюхов (37), голова Всеукраїнського союзу вчених-економістів (м.Донецьк; з 2009 р.; 257 членів):

— Підприємці обґрунтовано побоюються, що основне податкове навантаження ляже на малий і середній бізнес. Нова редакція Податкового кодексу є кроком уперед порівняно з попереднім законопроектом, який було ухвалено в першому читанні та згодом скасовано народними депутатами.

У проекті враховано багато поправок і пропозицій, проте фіскальна конституція, як і раніше, не розв’язує цілу низку проблем, що перешкоджають розвитку підприємництва в Україні. Так, чиновники пропонують скоротити кількість видів підприємницької діяльності, на які поширюється спрощена система оподаткування.

Також розробники Кодексу пропонують запровадити податок на нерухомість, податок на прибуток від банківських депозитів (судячи з усього, ця норма не з’явиться до 2014 р.; див. БІЗНЕС №43 від 25.10.10 р., стор.42, 43. — Ред.).

Фактично основний податковий удар буде завдано по середньому класу та по малому бізнесу. Водночас розробники документа хочуть надати різні податкові пільги та преференції представникам великого капіталу.

Варто зазначити, що Податковий кодекс не передбачає істотних коригувань механізмів адміністрування податку на додану вартість і податку на прибуток. Отже, не варто розраховувати, що ухвалення Кодексу дасть змогу розв’язати проблеми тінізації економіки та корупції при адмініструванні податків.

Я вважаю, що слід створити просту, прозору й однакову систему оподаткування для всіх підприємницьких верств, але з урахуванням специфіки малого бізнесу. Необхідно знижувати податковий тиск на підприємців, на малий і середній бізнес — насамперед. Питання податків у період кризи — питання політичне.

Моя позиція з цього питання така: під час кризи фіскальну політику слід пом’якшувати, оскільки всім економічним агентам (і споживачам, і виробникам) потрібно надати можливості для розвитку. Вихід із кризи — не в тому, щоб держава перерозподіляла кошти, а в тому, щоб більше ресурсів залишалося в економічних агентів.

Така політика має тривати, доки не закріпиться довгостроковий позитивний тренд в економіці, доки ми не вийдемо на 6-7% економічного зростання. Тоді стане зрозуміло, що робити далі. Можливо, в посткризовий період рівень фіскального навантаження й не доведеться знову підвищувати.