Нелісові відгуки
Торік керівництво Держкомлісгоспу двічі зустрічалося за «круглим столом» з підприємцями — представниками деревообробних підприємств. На останньому з них (у жовтні 2005 р.) Держкомлісгосп запропонував новий порядок продажу деревини на аукціонних торгах. Тоді ж БІЗНЕС попереджав про можливі проблеми, з якими зіткнуться підприємці на подібних аукціонах.
Після запровадження нових правил минуло десять місяців. А проблема залишилася — на думку бізнесменів, лісові ресурси досі розподіляються не зовсім прозоро. Кількість деревини, яку щороку може бути отримано з українських лісів (так званий «ринок лісосічного фонду»), досі залишається таємницею за сімома печатями. І хоча в жовтні 2005 р. Держкомлісгосп озвучив обсяги деревини, які надійдуть на український ринок у 2006 р., на практиці, за словами підприємців, держлісгоспи «викидають» на аукціони лише частину обіцяного. Тому БІЗНЕС вирішив ще раз зібрати чиновників і підприємців за «круглим столом», щоб поговорити на тему «Прозорість розподілу лісових ресурсів в Україні».
УСПОКОЄНІСТЬ
Справедливості ради треба зазначити, що цього року директори держлісгоспів на місцях справді отримали команду забезпечити насамперед потреби внутрішнього ринку. Тому, за словами Віктора Сівця, за шість місяців цього року експорт деревини підприємствами, що перебувають у підпорядкуванні Держкомлісгоспу, зменшився на 130 тис. куб. м (див. «Реалізація лісопродукції...» на стор. 98). Та й ціни на неї цього року зростали вже не такими високими темпами, як у 2004-2005 рр. Очевидно, тому учасники «круглого столу» в БІЗНЕСі виглядали дещо знітженими перед чиновниками «від лісу».
Втім, зменшення обсягів експорту деревини лише з натяжкою можна пояснити бажанням забезпечити внутрішній ринок.
Основна причина, на думку фахівців, - падіння попиту на український ліс на зовнішніх ринках. Наприклад, на сайті Науково-дослідного центру лісоуправління (м. Ірпінь, Київська обл.) наводяться слова начальника Чернігівського обласного управління лісового господарства Йосипа Райчинця.
Він підтверджує, що частка поставок на експорт деревини чернігівськими держлісгоспами в першому півріччі 2006 р. скоротилася порівняно з аналогічним періодом минулого року на 10 в. п., до 36% загального обсягу заготівлі. Це, за його словами, пов'язано зі зниженням цін на турецькому ринку. Також скорочення споживання української сировини зарубіжними компаніями фахівці пояснюють вирівнюванням цін на деревину з України з вартістю сировини з інших країн. При цьому за якісними характеристиками український ліс часто програє.
Зі зміною кон'юнктури на світовому ринку дефіцит може знову поглибитися, а ціни на внутрішньому ринку почати зростати.
Тому жваві дискусії за «круглим столом» точилися здебільшого навколо цінової політики та недоліків роботи лісових господарств на місцях.
Щоб заспокоїти обурених учасників «круглого столу», чиновники «від лісу» обіцяють підприємцям уже на наступних аукціонах знизити стартові ціни на сосну на 10-15%...
Насамперед бізнесмени зацікавлені в гарантованому забезпеченні своїх підприємств сировиною. А «круглі столи», як показує практика, так чи інакше впливають на ухвалення рішень законодавчою та виконавчою владою. «З "круглого столу" торік розпочалося розв'язання наявних проблем, — зізнався Юрій Марчук. — Тоді ми вислухали все, що про нас говорили, і почали готувати документи щодо реформування лісового господарства.»
МЕХАНІЗМИ
Обурення учасників «круглого столу» викликали численні порушення під час проведення аукціонів. Торік Держкомлісгосп запевняв підприємців, що відкриті торги розв'яжуть проблему дефіциту деревини й зупинять зростання цін. І справді, зазначив Олексій Рева, «цього року сировинну проблему здебільшого розв'язано». Але, як і припускав БІЗНЕС, практика аукціонних торгів показала, що найкращі починання зацікавлені особи можуть звести нанівець.
По-перше, зазначили учасники «круглого столу», лісники досі «складають» в один лот деревину різних сортів і діаметра. Робиться це для завищення її вартості.
Наприклад, ті, хто купує лише 3-й сорт тієї чи іншої деревної породи для виготовлення промислового паркету, змушені одночасно придбавати й дорожчі сорти. Адже стартова ціна на такі лоти аналогічна вартості високосортного лісу. «З різною сортністю в одному лоті треба боротися», — запропонував Ігор Щапін. Ось тільки способів боротьби з цим явищем у підприємців немає.
Факт змішування сортів у лотах представники Держкомітету не заперечували. «Держлісгосп зацікавлений продати все й одразу», — відверто зізнався пан Марчук. Але з практикою змішування сортів обіцяв боротися. «На аукціонах у ІІІ кварталі цього року компанії вже матимуть можливість придбавати як змішані, так і незмішані лоти», — пообіцяв заступник голови Держкомлісгоспу.
По-друге, нерідко директори держлісгоспів тієї чи іншої області під час проведення аукціонів домовляються про однакові ціни на свій товар. Тоді як дехто з них не проти знизити стартові ціни. Але, якщо вони так вчинять, потім доведеться пояснюватися перед колегами та «лісовим активом» області.
Крім того, за словами бізнесменів, іноді в аукціонах беруть участь підставні фірми від держлісгоспів для штучного завищення вартості деревини. Ці компанії торгуються, щоб придбати деревину для власних потреб.
Однак, зазначають оператори, ліс їм не потрібен, оскільки деревообробкою вони не займаються. «Однозначно, змова між лісгоспами існує», — підтверджує Ігор Шапін.
Про небезпеку участі підставних компаній в аукціонах БІЗНЕС попереджав ще в жовтні минулого року. Тоді голова Держкомлісгоспу Віктор Червоний пообіцяв не допускати на аукціони фірми, які спеціально завищують вартість деревини. Для чого було заплановано сформувати спеціальні комісії. Але річ у тім, що створювати такі комісії мають самі держлісгоспи та місцеві адміністрації. І хоча, за словами пана Марчука, такі комісії у 2006 р. було створено, «хто туди увійшов, не знаю», — тут же чесно зізнався він. Самі ж підприємці про існування подібних формувань нічого не чули.
Щоправда, і в Держкомлісгоспу є претензії до підприємців. Віктор Сівець звинуватив бізнесменів у тому, що вони, буває, вступають у змову одне з одним. А саме: домовляються не купувати деревину на аукціоні, щоб трохи пізніше держлісгосп знизив ціни на ліс.
Участь у цих маніпуляціях підприємці заперечують. «На останньому аукціоні в Харківській області було близько 50 фірм із різних областей, і можливість змови між нами нереальна, бо ми конкуренти», — зазначив Олексій Рева.
По-третє, цього року проявився ще один недолік аукціонних торгів. Згідно з «Порядком проведення спеціалізованих аукціонних та біржових торгів з продажу необробленої деревини», компанія, яка виграла лот, має внести аванс у розмірі 0,5% вартості продукції.
І, як зазначив Павло Колесников, якщо протягом трьох днів переможець не уклав договір із держлісгоспом, результати торгів анулюються, а аванс автоматично залишається в організаторів. Тому нерідко держлісгоспи не поспішають із підписанням договору або ж пропонують «договір на одній сторінці, половину з якої займають реквізити сторін», нарікає пан Колесников. «Мовляв, не подобається — не підписуйте. І покупець змушений іти на будь-які умови», — додає він.
МЕХАНІЗМИ
Обурення учасників «круглого столу» викликали численні порушення під час проведення аукціонів. Торік Держкомлісгосп запевняв підприємців, що відкриті торги розв'яжуть проблему дефіциту деревини й зупинять зростання цін. І справді, зазначив Олексій Рева, «цього року сировинну проблему здебільшого розв'язано». Але, як і припускав БІЗНЕС, практика аукціонних торгів показала, що найкращі починання зацікавлені особи можуть звести нанівець.
По-перше, зазначили учасники «круглого столу», лісники досі «складають» в один лот деревину різних сортів і діаметра. Робиться це для завищення її вартості.
Наприклад, ті, хто купує лише 3-й сорт тієї чи іншої деревної породи для виготовлення промислового паркету, змушені одночасно придбавати й дорожчі сорти. Адже стартова ціна на такі лоти аналогічна вартості високосортного лісу. «З різною сортністю в одному лоті треба боротися», — запропонував Ігор Щапін. Ось тільки способів боротьби з цим явищем у підприємців немає.
Факт змішування сортів у лотах представники Держкомітету не заперечували. «Держлісгосп зацікавлений продати все й одразу», — відверто зізнався пан Марчук. Але з практикою змішування сортів обіцяв боротися. «На аукціонах у ІІІ кварталі цього року компанії вже матимуть можливість придбавати як змішані, так і незмішані лоти», — пообіцяв заступник голови Держкомлісгоспу.
По-друге, нерідко директори держлісгоспів тієї чи іншої області під час проведення аукціонів домовляються про однакові ціни на свій товар. Тоді як дехто з них не проти знизити стартові ціни. Але, якщо вони так вчинять, потім доведеться пояснюватися перед колегами та «лісовим активом» області.
Крім того, за словами бізнесменів, іноді в аукціонах беруть участь підставні фірми від держлісгоспів для штучного завищення вартості деревини. Ці компанії торгуються, щоб придбати деревину для власних потреб.
Однак, зазначають оператори, ліс їм не потрібен, оскільки деревообробкою вони не займаються. «Однозначно, змова між лісгоспами існує», — підтверджує Ігор Шапін.
Про небезпеку участі підставних компаній в аукціонах БІЗНЕС попереджав ще в жовтні минулого року. Тоді голова Держкомлісгоспу Віктор Червоний пообіцяв не допускати на аукціони фірми, які спеціально завищують вартість деревини. Для чого було заплановано сформувати спеціальні комісії. Але річ у тім, що створювати такі комісії мають самі держлісгоспи та місцеві адміністрації. І хоча, за словами пана Марчука, такі комісії у 2006 р. було створено, «хто туди увійшов, не знаю», — тут же чесно зізнався він. Самі ж підприємці про існування подібних формувань нічого не чули.
Щоправда, і в Держкомлісгоспу є претензії до підприємців. Віктор Сівець звинуватив бізнесменів у тому, що вони, буває, вступають у змову одне з одним. А саме: домовляються не купувати деревину на аукціоні, щоб трохи пізніше держлісгосп знизив ціни на ліс.
Участь у цих маніпуляціях підприємці заперечують. «На останньому аукціоні в Харківській області було близько 50 фірм із різних областей, і можливість змови між нами нереальна, бо ми конкуренти», — зазначив Олексій Рева.
По-третє, цього року проявився ще один недолік аукціонних торгів. Згідно з «Порядком проведення спеціалізованих аукціонних та біржових торгів з продажу необробленої деревини», компанія, яка виграла лот, має внести аванс у розмірі 0,5% вартості продукції.
І, як зазначив Павло Колесников, якщо протягом трьох днів переможець не уклав договір із держлісгоспом, результати торгів анулюються, а аванс автоматично залишається в організаторів. Тому нерідко держлісгоспи не поспішають із підписанням договору або ж пропонують «договір на одній сторінці, половину з якої займають реквізити сторін», нарікає пан Колесников. «Мовляв, не подобається — не підписуйте. І покупець змушений іти на будь-які умови», — додає він.
ЦІННА СИРОВИНА
Попри те що проблему з дефіцитом деревини на внутрішньому ринку нібито розв'язано, ціни цього року на неї все ж підвищилися на 10%. І, за словами учасників «круглого столу», рентабельність більшості українських деревообробних підприємств цього року через дорожнечу сировини наблизилася до нульової позначки.
...А то, як стверджують деревообробники, «з такими цінами на сировину через 2-3 роки більшість вітчизняних підприємств просто помруть. І тоді всю деревину Держкомлісгосп зможе безперешкодно відправляти на експорт»
За словами Сергія Калмикова, у 2000 р. його підприємство ТОВ «Модерн 21 вік» експортувало брус (заготовка для виготовлення вікон) до Німеччини. На той час соснова деревина на ринку коштувала 210 грн за 1 куб. м. Уже на початку цього року ціни на український ліс зрівнялися з цінами на європейський (в Україні на аукціонах вартість 1 куб. м пиловника соснового 1-го сорту (діаметр понад 26 см) становила близько 550 грн, зараз — близько 600 грн). Щоправда, Держкомлісгосп надав БІЗНЕСу зовсім інші дані: або чиновники Держкомітету не знають, що робиться на місцях, або свідомо намагаються ввести нас в оману. Як зазначає пан Калмиков, «експортувати брус стало невигідно». З одного боку, цей факт можна лише вітати: більшість вітчизняних підприємців змушені були приступити до глибшої переробки деревини. З другого — навіть якщо коефіцієнт переробки деревини буде доведено до 42% (вихід «корисної» продукції під час обробки кругляка), вважає Сергій Калмиков, виробляти брус з української сировини все одно буде невигідно — рентабельність цього виробництва близька до нуля.
Наприклад, дубові двері, вироблені в Індії чи Китаї, з урахуванням митних витрат в Україні коштують $180. Якщо такі самі двері виготовити тут, то лише їхня собівартість становитиме $ 180-190. Тому, як справедливо зауважив пан Калмиков, звертаючись до чиновників Держкомлісгоспу, «з такими цінами на сировину через 2-3 роки більшість вітчизняних підприємств просто помруть. І тоді всю деревину Держкомлісгосп зможе безперешкодно відправляти на експорт».
Ця перспектива, попри привабливість експортних продажів (через повернення ПДВ), все ж не надто тішить Держкомітет.
Наприклад, дубові двері, вироблені в Індії чи Китаї, з урахуванням митних витрат в Україні коштують $180. Якщо такі самі двері виготовити тут, то лише їхня собівартість становитиме $ 180-190. Тому, як справедливо зауважив пан Калмиков, звертаючись до чиновників Держкомлісгоспу, «з такими цінами на сировину через 2-3 роки більшість вітчизняних підприємств просто помруть. І тоді всю деревину Держкомлісгосп зможе безперешкодно відправляти на експорт».
Ця перспектива, попри привабливість експортних продажів (через повернення ПДВ), все ж не надто тішить Держкомітет.
Щойно активізується попит на ліс на зовнішніх ринках, ціни на українському ринку знову підуть угору
РЕАЛІЗАЦІЯ
лісопродукції підприємствами Держкомлісгоспу тис. куб. м
лісопродукції підприємствами Держкомлісгоспу тис. куб. м
Причиною цього, можливо, є падіння попиту й вартості деревини на європейському ринку на початку цього року. Адже ліс — продукт, що псується, і в разі втрати зовнішніх ринків збуту держлісгоспи так чи інакше будуть змушені знижувати ціни на внутрішньому ринку. Держкомлісгосп зовсім не збирається різати курку, що несе золоті яйця, — вітчизняну деревообробку. Підтвердженням цього стало таке.
У II кварталі 2006 р. багато держлісгоспів практично провалили аукціони: у деяких областях було реалізовано лише близько 10% заявленої на продаж деревини. Сталося це якраз через необґрунтовано високу стартову ціну на ліс. Очевидно, тоді ще чиновники розраховували успішно реалізувати незатребуване за кордоном. Але українським бізнесменам пощастило: зважаючи на «зіпсовану» кон'юнктуру на зовнішніх ринках, Держкомлісгосп зобов'язав невдах провести повторні аукціони.
Більше того, падіння попиту на зовнішньому ринку та надто високі ціни на внутрішньому навесні 2006 р. призвели до невтішного результату — на складах лісгоспів скупчилися залишки деревини всіх сортів, які потихеньку гниють і псуються.
Вітчизняні переробники були готові забрати навіть некондиційний ліс, але зі знижкою. На що, під час напруженої дискусії з підприємцями, пан Марчук парирував: «Навіть на деревину з підпарем є покупець, який купить її для експорту за вищою ціною, ніж може запропонувати внутрішній переробник».
Можливо, щоб заспокоїти обурених учасників «круглого столу», пан Сівець заявив, що вже на наступних аукціонах буде знижено стартові ціни на окремі сорти. Наприклад, «на сосновий пиловник ціна знизиться на Ю-15%», пообіцяв чиновник.
ДИВИСЬ У КОРІНЬ
«Бізнесмени хочуть поліпшити умови доступу до лісопродукції. Звісно ж, можна вдосконалити систему аукціонних торгів і цінову політику, але це нічого не розв'яже. Проблема набагато ширша — сьогодні завершується процес ліквідації конкуренції в лісовому господарстві. В особі Держкомлісгоспу ми маємо монополіста, який лобіює інтереси експортерів», — резюмував Михайло Вдовцов.
На його думку, на тимчасові поступки у вигляді зменшення цін на деякі сорти деревини держлісгоспи, можливо, і погодяться.
Але щойно активізується попит на ліс на зовнішніх ринках, ціни на українському ринку знову підуть угору. Деревообробники такого розвитку подій побоюються, але відкрито заявити про це за «круглим столом» із представниками Держкомітету побоялися.
Як вважає пан Вдовцов, зараз іде цілеспрямований процес «прибирання до рук» і встановлення контролю на законодавчому рівні над однією з найважливіших галузей економіки — лісовою. Згідно з новим Лісовим кодексом (ухвалений ВР 8 лютого 2006 р.), усі ліси України мають перейти в підпорядкування Держкомлісгоспу. Тим самим конкуренцію на українському ринку деревини буде практично усунено.
«Ліс - швидковідновлюваний енергоресурс. Тому лісові чиновники спрогнозували, що роль біоресурсу в енергетичній безпеці країни зростатиме з кожним роком», - поділився своїми міркуваннями пан Вдовцов. Логіка в його міркуваннях є.
Наприклад, уже зараз існують котли на органічному паливі, коефіцієнт корисної дії яких дорівнює 93% (до речі, в Україні їх випускає житомирське ВАТ «Промавтоматика»). І, за інформацією операторів, нині з'являється дедалі більше компаній, що виробляють органічне паливо для таких котлів. Навіть ходять чутки, що деякі підприємства, пов'язані з Держкомлісгоспом, відмовилися від переробки лісу на пиломатеріали й перейшли на виготовлення деревних брикетів, зокрема на експорт.
Хоча поки що статистика свідчить лише про незначне збільшення експорту деревного вугілля — на 6%.
А ось на що варто звернути увагу, так це на експорт деревини паливної (в народі — дров): лише за п'ять місяців 2006 р. порівняно з аналогічним періодом минулого року його обсяги збільшилися на 175%. БІЗНЕС у своєму спецвипуску в жовтні 2005 р. уже припускав, що під виглядом дров з України вивозиться технологічна сировина для виробництва деревних плит.
Але у світлі нових тенденцій можна припустити, що кондиційна деревина вивозиться, знову ж таки під виглядом дров, не лише для виготовлення ДСП і МДФ, а й для виробництва органічного палива.
У II кварталі 2006 р. багато держлісгоспів практично провалили аукціони: у деяких областях було реалізовано лише близько 10% заявленої на продаж деревини. Сталося це якраз через необґрунтовано високу стартову ціну на ліс. Очевидно, тоді ще чиновники розраховували успішно реалізувати незатребуване за кордоном. Але українським бізнесменам пощастило: зважаючи на «зіпсовану» кон'юнктуру на зовнішніх ринках, Держкомлісгосп зобов'язав невдах провести повторні аукціони.
Більше того, падіння попиту на зовнішньому ринку та надто високі ціни на внутрішньому навесні 2006 р. призвели до невтішного результату — на складах лісгоспів скупчилися залишки деревини всіх сортів, які потихеньку гниють і псуються.
Вітчизняні переробники були готові забрати навіть некондиційний ліс, але зі знижкою. На що, під час напруженої дискусії з підприємцями, пан Марчук парирував: «Навіть на деревину з підпарем є покупець, який купить її для експорту за вищою ціною, ніж може запропонувати внутрішній переробник».
Можливо, щоб заспокоїти обурених учасників «круглого столу», пан Сівець заявив, що вже на наступних аукціонах буде знижено стартові ціни на окремі сорти. Наприклад, «на сосновий пиловник ціна знизиться на Ю-15%», пообіцяв чиновник.
ДИВИСЬ У КОРІНЬ
«Бізнесмени хочуть поліпшити умови доступу до лісопродукції. Звісно ж, можна вдосконалити систему аукціонних торгів і цінову політику, але це нічого не розв'яже. Проблема набагато ширша — сьогодні завершується процес ліквідації конкуренції в лісовому господарстві. В особі Держкомлісгоспу ми маємо монополіста, який лобіює інтереси експортерів», — резюмував Михайло Вдовцов.
На його думку, на тимчасові поступки у вигляді зменшення цін на деякі сорти деревини держлісгоспи, можливо, і погодяться.
Але щойно активізується попит на ліс на зовнішніх ринках, ціни на українському ринку знову підуть угору. Деревообробники такого розвитку подій побоюються, але відкрито заявити про це за «круглим столом» із представниками Держкомітету побоялися.
Як вважає пан Вдовцов, зараз іде цілеспрямований процес «прибирання до рук» і встановлення контролю на законодавчому рівні над однією з найважливіших галузей економіки — лісовою. Згідно з новим Лісовим кодексом (ухвалений ВР 8 лютого 2006 р.), усі ліси України мають перейти в підпорядкування Держкомлісгоспу. Тим самим конкуренцію на українському ринку деревини буде практично усунено.
«Ліс - швидковідновлюваний енергоресурс. Тому лісові чиновники спрогнозували, що роль біоресурсу в енергетичній безпеці країни зростатиме з кожним роком», - поділився своїми міркуваннями пан Вдовцов. Логіка в його міркуваннях є.
Наприклад, уже зараз існують котли на органічному паливі, коефіцієнт корисної дії яких дорівнює 93% (до речі, в Україні їх випускає житомирське ВАТ «Промавтоматика»). І, за інформацією операторів, нині з'являється дедалі більше компаній, що виробляють органічне паливо для таких котлів. Навіть ходять чутки, що деякі підприємства, пов'язані з Держкомлісгоспом, відмовилися від переробки лісу на пиломатеріали й перейшли на виготовлення деревних брикетів, зокрема на експорт.
Хоча поки що статистика свідчить лише про незначне збільшення експорту деревного вугілля — на 6%.
А ось на що варто звернути увагу, так це на експорт деревини паливної (в народі — дров): лише за п'ять місяців 2006 р. порівняно з аналогічним періодом минулого року його обсяги збільшилися на 175%. БІЗНЕС у своєму спецвипуску в жовтні 2005 р. уже припускав, що під виглядом дров з України вивозиться технологічна сировина для виробництва деревних плит.
Але у світлі нових тенденцій можна припустити, що кондиційна деревина вивозиться, знову ж таки під виглядом дров, не лише для виготовлення ДСП і МДФ, а й для виробництва органічного палива.
БІЗНЕС №31(706)
31 липня 2006 року