Вовчі новини
Спочатку я думав розмістити всі ці новини, що з'явилися 19–20 січня, по одній, але потім передумав. Читайте й сприймайте все разом. Подумайте, як по-різному сприймають люди вовка залежно від обставин... М.П.
До Японії хочуть завезти вовків
Японські фермери планують захистити свій урожай від набігів диких кабанів і оленів за допомогою вовків, куплених у Росії та Китаї, повідомили в понеділок місцеві ЗМІ.
Проєкт ввезення в країну <санітарів лісу> вивчають у префектурі Оїта на острові Кюсю, передає ИТАР-ТАСС.
Одним з ініціаторів придбання за кордоном <сірих хижаків> став мер Хасімото. Він пропонує виділити в бюджеті на поточний фінансовий рік необхідні кошти. Але спочатку план має отримати схвалення більшості
мешканців містечка Бунгооно, сусідніх районів і центральної влади. Ідею мера підтримує почесний професор Токійського сільгоспуніверситету, голова Японського товариства з вивчення вовків Наокі Маруяма.
<Ефективність їх використання для скорочення шкоди, що завдається природі іншими дикими тваринами, науково доведена, — підкреслює він. — Як правило, вовки на людей не нападають>. З його точкою зору вже згодні мешканці п'яти селищ префектур Оїта та Міє, інтерес виявляє населення ще п'яти селищ.
У цьому регіоні ростуть популярні в місцевій кулінарії та східній медицині гриби <сіїтаке>, урожаї яких привертають особливу увагу кабанів. А олені, що розплодилися, нерідко відвідують рисові поля та гаї. Торік загальна шкода майже 17 тис. господарств від потрави лише в містечку Бунгоно досягла значної для цих місць суми — 24 млн єн (близько 300 тис. доларів).
Статтю витрат збільшило спорудження різних пасток і огорож, у яких за рік опинилися понад дві тисячі кабанів і оленів. Але реальна шкода від їхніх навал, підкреслюють у райвідділі сільського господарства, набагато більша, оскільки далеко не всі постраждалі повідомляють владі про свої збитки.
Зазначимо, що вовків в Японії немає з 1905 року.
18.01.2011 Рубрики: Новини, Новини кампаній, Охорона вовків
http://ecoethics.ru/v-yaponiyu-hotyat-zavezti-volkov/
Уперше за 40 років до Молдови нагрянули вовки
19/01/2011, 10:57
Вовки повернулися на територію Молдови через 40 років — понад 20 хижаків помічено на території кількох районів країни, повідомив у середу журналістам заступник міністра довкілля Молдови Лазер Кіріке.
На його думку, поява вовків не повинна викликати паніку серед населення, оскільки в країні поки що не зафіксовано випадків їхнього нападу на людей.
«Відновлення цього виду тварин, навпаки, вигідне для регулювання чисельності хворих бродячих собак і котів, а особливо лисиць, що розплодилися сьогодні у великій кількості й становлять велику небезпеку для людей і домашніх тварин», — сказав Кіріке.
За словами завідувача лабораторії Інституту зоології Академії наук Молдови Андрія Мунтяну, вовки прийшли до Молдови з України та Румунії, де їх дуже багато.
«Ми продовжуємо контролювати ситуацію, щоб встановити, чи мігрують вовки територією країни, чи можуть розмножуватися», — зазначив він.
http://world.comments.ua/2011/01/19/223826/vpervie-40-let-moldovu.html
Російські вовки врятують японських фермерів?
19 січня 2011 р. 15:13
Японські поля щороку потерпають від постійних ушкоджень диких звірів. Кмітливим японським фермерам розв'язання проблеми підказала сама природа. Тепер Країна висхідного сонця працює над проєктом «санітари лісу». Суть проєкту полягає в тому, що на противагу японським диким кабанам і оленям із Росії та Китаю завезуть вовків, які із задоволенням візьмуться за звичну для них справу.
На острові Кюсю ростуть гриби «сіїтаке», які прийнято використовувати в медицині, саме вони приваблюють місцевих диких кабанів. Що стосується оленів, то їхня чисельність значно перевищує норму, тому вони шукають їжу на рисових полях і фермерських угіддях. Торік у самому лише Бунгоно постраждало близько 17 тис. ферм, а збитки сягнули 24 млн японських єн (300 тис. доларів). Окрім ушкоджень, до незапланованих витрат слід віднести будівництво захисних споруд, огорож і пасток. Так ловлять понад дві тисячі великих шкідників на рік. Але реальні збитки від завданої шкоди підрахувати поки що не вдається, оскільки не всі постраждалі поспішають повідомити про ушкодження.
Головним ініціатором ввезення російських хижаків став Хасімото — місцевий мер. Саме він запропонував у бюджеті на поточний рік виділити окрему статтю витрат на реалізацію ідеї. Але спочатку ідею мають підтримати представники науки й населення. Наокі Маруяма — професор сільськогосподарського університету в Токіо з питань вивчення вовків, підтвердив, що вовки — це ідеальний спосіб позбутися шкоди. А на людей, як правило, сірі хижаки не нападають. З теорією професора вже погодилися п'ять префектур. Нагадаємо, що 1905 року вовки зникли з території Японії.
Текст: Марія Колумбет
http://profi-forex.org/news/entry1008063279.html
19/01/2011, о 16 г. 10 хв., 93 перегляди
Експерт: скорочення площі лісів змушує вовків нападати на худобу
Раптова поява зграй вовків у Якутії та Молдові пов'язана зі зменшенням площі лісів і зниженням чисельності копитних, вважає директор природоохоронних програм громадської організації «Зелений патруль» Роман Пукалов.
У середу стало відомо, що вовки повернулися на територію Молдови через 40 років — понад 20 хижаків помічено на території кількох районів країни. Крім того, якутські мисливці об'єдналися в бригади, щоб відстріляти зграю вовків, що складається приблизно з 400 хижаків, які всього за кілька днів уже задерли у Верхоянському улусі Якутії 30 коней.
«Хижі тварини дуже сильно залежать від кормової бази, насамперед від чисельності копитних. Природна кормова база нині підірвана. Велика вина тих самих лісорубів і лісових пожеж, коли втрачається кормова база копитних, зникають самі копитні, і вовк виходить до людей, стає помітним», — сказав Пукалов РИА Новости в середу.
За словами експерта, чисельність вовків сильно коливається і залежить як від кормової бази, так і від активності мисливців. При цьому він завагався сказати, наскільки зросла чисельність вовків нині.
«За Радянського Союзу було штучне регулювання, за вовка давали премію, і чисельність значно знизили. Втратили цю практику виплати премій мисливцям — і знову чисельність зросла. Для вовка головний ворог — це людина з рушницею», — сказав Пукалов.
Тим часом, як зазначив координатор Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) Росії з біологічного різноманіття Володимир Кревер, вовки ніколи не об'єднуються в зграї по 400 голів.
«Вовки не можуть і не будуть ніколи організовувати зграї в 400 голів із простої причини — не вистачить жертв, їжі, щоб прогодувати єдину зграю. Вони як трималися, так і тримаються в зграях по 10–20 голів», — зазначив Кревер.
При цьому, за оцінкою експерта, чисельність вовків зросла порівняно з радянським часом.
«Станом на сьогодні, з одного боку, втрачені традиції полювання на вовків, зникли фахівці-вовчатники, плюс немає коштів на такі види полювання, як полювання з вертольота, що велося цілеспрямовано для зниження чисельності вовків у ряді регіонів», — сказав експерт WWF Росії.
http://ecoportal.su/news.php?id=51378
Якутська аномалія: 400 вовків збилися в жахливу зграю
На полюс холоду прийшов звіриний Апокаліпсис. Сірі хижаки ріжуть усіх підряд
Верхоянський улус (район) республіки Якутія від початку цього тижня перебуває в облоговому стані: одразу кільком селищам там загрожує навала вовків. Звірі з поки що незрозумілої причини зібралися в гігантську зграю з 400 особин. Це майже безпрецедентний випадок для вовків, зазначають біологи. Як повідомляють в адміністрації Верхоянського району, кілька бригад мисливців намагаються винищити хижаків, поки «сірі» не почали нападати на людей. Що стосується худоби, то втрати вже серйозні: усього за кілька днів вовки зарізали понад 30 коней.
«Полювання розпочалося, і про його перші результати ми, сподіваємося, дізнаємося завтра», — повідомили «СП» в адміністрації району. Раніше журналістам повідомили, що вже сформовано 24 бригади з-поміж мисливців, які на снігоходах приступили до вистежування та відстрілу вовків в околицях населених пунктів.
Ситуація настільки серйозна, що вперше за багато років проти вовків вийшли мисливці на вертольотах. Буде також застосовано й капкани, розповіли в адміністрації. За одну шкуру вовка влада виплачує мисливцям винагороду — 10 тисяч рублів. Втім, ураховуючи північні ціни, це не така велика сума.
Зграя в 400 вовків — явище не лише страшне практично для будь-якої істоти, що опинилася на її шляху, а й рідкісне. Можна навіть сказати — аномальне; мисливствознавці не пригадують появи подібних зграй, вважається, що для вовків це неприродно. Справді, хижий звір не може довгий час існувати в таких великих «колективах», для цього жоден біогеоценоз не може надати достатньо живої їжі.
Як правило, вовки «працюють» невеликими «командами», розповіла оглядачеві «СП» старший мисливствознавець Військово-мисливського товариства Емілія Купріянова:
«СП»: — Наскільки типова ситуація склалася в Якутії?
— Зізнаюся, я не пригадую такого. Зазвичай вовки живуть сім'ями, але не такими величезними зграями. Загалом, це незвичайна ситуація.
«СП»: — Коли мисливські товариства дозволяють полювання на вовків?
— Зазвичай таке полювання відбувається, коли на територію мисливського господарства заходить вовк. Тоді мобілізують усіх і відстрілюють звіра. При цьому, якщо він іде на суміжну територію, то й єгері з іншого регіону підключаються — кожне регіональне мисливське товариство працює лише на території свого регіону.
Зараз вовків добувають лише в таких випадках.
«СП»: — Тобто вовк розглядається насамперед як шкідник?
— Так, звісно. Тому що на території господарства він починає різати все підряд. Зрозуміло, що він розглядається як шкідник. Хоча в природі він, звісно, необхідний…
«СП»: — Наскільки часто трапляються появи вовків у середній смузі?
— Візьмімо для прикладу нашу підмосковну базу в Сергієво-Посадському районі. Там майже зовсім немає вовків — лише «прохідні», як ми це називаємо. Пройшов — і його немає. А в іншому мисливському господарстві, у Коробово, майже щороку вони бувають. Але їх небагато: два, три, не більше. Ми взагалі не стикалися з такою масовістю, як у Якутії, вони поодинокі в нас.
«СП»: — Кого ріжуть вовки, коли заходять до господарства?
— Загалом, усіх підряд. І кабанів, і плямистих оленів. І до житла виходять…
«СП»: — Вовк — цінний для мисливця трофей?
— Звісно! Та й саме по собі полювання на вовків — одне з дуже складних і водночас цікавих. Люди іноді навіть просять, якщо раптом до вас зайдуть, будь ласка, зателефонуйте! У цьому полюванні використовуються і снігоходи, і прапорці...
«СП»: — Вони досі використовуються?
— Так, у нас, власне, лише вони й використовуються. У середній смузі взагалі майже не використовують цькування, капкани тощо. Лише прапорці! А ось що в Якутії — достеменно не знаю, ймовірно, можуть використовуватися й інші способи, аж до вертольотів.
Цікаво, що саме на сході Росії — зокрема в Якутії — до вовка традиційно ставляться з крайньою шаною, цей звір, поряд із чорним ведмедем, вважається «непростим» — навіть магічним. Так, якути-шамановіри вірять, що у вовків уміють перевтілюватися шамани — як добрі, так і злі, за обставин. Навала ж вовків у тих місцях вважається карою духів — на кшталт старозавітних «страт». Тож жахливу зграю хижаків (до речі, навіть саме слово «вовк» у якутів, бурятів, монголів — табуйоване!) цілком можна трактувати як локальну репетицію кінця світу — на свій, якутський лад.
Можливо, духи предків і великі шамани розгнівалися за щось на жителів «полюса холоду» — а вже за що, ймовірно, відомо всім, хто живе у Верхоянському районі. Адже жителів там зовсім небагато — за даними 2009 року, лише 11954 людини. Ще 1989 року було вдвічі більше, але «демографічна яма» тут позначилася повною мірою: частково люди виїхали (особливо з віддалених селищ), частково залишили цей світ.
Згадаймо, що в усьому світі з кінця минулого року спостерігаються страшні й такі, що нагадують про Апокаліпсис, явища: насамперед ідеться про масову загибель птахів у різних районах планети. Відзначалася також загибель риб, а якщо згадати про недавнє забруднення Дунаю так званим червоним шламом, а Рейну — сірчаною кислотою під час корабельної аварії, то кінець світу, «намічений» на 2012 рік, видається не таким уже й малоймовірним.
19 січня 2011 року 13:19 | Антон Размахнін
http://svpressa.ru/society/article/37333/
Вовки нападають на собак у Приангар'ї
• 20.01.2011 немає коментарів
Зі справжнім лихом намагаються впоратися жителі північних територій Іркутської області. Хижаки заходять у селища й дерть худобу та собак.
— У нас у селищі Перевіз вовки вже задерли всіх собак, — розповідає депутат думи Бодайбинського району Іркутської області Леонід Шиц. — Одного звіра вдалося пристрелити, на решту мисливці поставили капкани. Але впіймати в них вовків дуже складно — це хитрі тварини.
Схожа ситуація в сусідній Якутії. З початку осені хижаки задерли понад 30 оленів і коней на місцевих пасовищах. Щоб захистити стада, тут створюють мобільні бригади мисливців, які патрулюють територію на снігоходах. Про це повідомляє КП-Іркутськ.
— Поки що у нас 12 таких бригад на «Буранах» — у кожному селищі по одній, — розповідає начальник Управління сільського господарства Верхоянського району республіки Степан Рожин. — Планували, що буде вдвічі більше, але не вистачає коштів. Та й ті мисливці, що є, працюють на чистому ентузіазмі, а його надовго не вистачить. За шкуру добутого вовка ніхто не платить ні копійки. А на те, щоб упіймати звіра в капкан чи вбити його з рушниці, потрібні і вміння, і час, і гроші на той самий бензин і патрони. А з вертольота на вовків полювати теж не можна.
Про ті самі проблеми розповідають і в Бодайбо.
— Я сам мисливець і одразу вам скажу — вовка так просто не добудеш, — пояснює Леонід Шиц. — За ним доведеться неабияк по тайзі помотатися. Водночас м'ясо його не їдять, а шкура нікому не потрібна. Ось вони й плодяться. За радянських років, щоб регулювати чисельність цього звіра, застосовували отруту. Тепер це заборонено. Але чому не запропонували нічого іншого? Між іншим, одному вовкові на місяць на прогодування потрібно 5 ізюбрів. У тайзі зникають копитні! Ось звірі й виходять до селищ.
Мисливці вважають, що потрібно знову застосовувати забуті радянські правила, коли мисливцям, за потреби, звісно, видавали ліцензії на відстріл хижака й платили реальні гроші.
ГазетаИркутск.ру
http://inforotor.ru/visit/10244044?url=http://www.gazetairkutsk.ru/2011/01/20/id27733/
Навали диких кабанів у Європі (Туга за вовком М.П.)
Вчора, 15:50 | Роздрукувати |
Останнім часом у Європі спостерігається небачена раніше навала диких кабанів. Учені підрахували, що за останні двадцять років їхня кількість зросла майже в 5 разів. Пояснення цьому явищу досить просте — кількість вовків, які їх контролювали, різко зменшилася. Так як же можна змінити цю ситуацію?
Дуже стурбовані набігами кабанів французькі фермери — ці нахабні свині повністю знищують посіви на їхніх городах і полях. І, як не дивно, на них не впливають ні суворі холоди, ні виснажлива спека. У свою чергу працівники служби охорони тварин заявляють, що цього року чисельність диких кабанів досягла неймовірної кількості. І це не дивно, адже за два десятки останніх років кількість кабанів збільшилася більш ніж у двадцять разів. При цьому слід урахувати, що в багатьох країнах Європи дикий кабан (Sus scrofa) охороняється, і полювання на цього звіра там просто заборонене. Заборона на полювання на цих тварин діє з 50-х років. Саме цим і пояснюється таке стрімке збільшення їхньої кількості.
У Німеччині ж дикі кабани завдають шкоди не лише мешканцям сільських місцевостей, а ще й городянам. Наприклад, минулої весни 12 кабанів, що вибігли з лісу, неабияк налякали багатьох мешканців Гамбурга. А кілька цих диких звірів навіть примудрилися заскочити у вікно офісу й попсувати там усі меблі та оргтехніку.
Ще кілька диких кабанів увірвалися на одну зі станцій метро, наполохавши цим усіх пасажирів. А одна свиня вистрибнула прямо на рейки, що ледь не призвело до аварії. Щоб відновити рух потягів, цю дику тварину довелося застрелити співробітникам правоохоронних органів.
Багато міст і сіл Росії також час від часу потерпають від набігів цих знахабнілих тварин. Лісники й фермери нашої країни б'ють на сполох: «Європейська частина Росії перебуває в зоні кабанячої навали». Ці люті тварини не лише псують сади й городи, ламають паркани й огорожі, а іноді навіть нападають на людей, які захищають своє добро. Вони зовсім нічого не бояться: ні собак, ні пострілів, ні сигналізацій.
Окрім цього, дикі кабани шкодять ще й природним угрупованням. У пошуках їжі ці тварини повністю знімають шар дернини, а також ламають на своєму шляху всі молоді дерева й чагарники. Після них не залишається жодної рослини, а лише величезні плями бруду. Це є причиною деградації лісів, ерозії ґрунту, виникнення ярів і зсувів.
Так у чому ж основна причина такого стрімкого зростання чисельності диких кабанів? Адже ніколи не існувало повної заборони на полювання на цих тварин. Виявляється, мисливці не можуть самостійно впоратися зі зниженням їхньої чисельності. Інша річ — хижаки. Але вони, на жаль, за останні кілька років були майже повністю винищені.
Звісно ж, ми говоримо зараз про вовка. Саме для них кабан є найулюбленішою їжею. Вовки, звісно ж, не полювали на дорослих кабанів. Але молоді кабанчики завжди були для них улюбленим делікатесом.
Навіть якщо вовк не міг повністю вбити кабана, він впливав на зменшення чисельності цих тварин. Адже цілком зрозуміло, що поранений кабан — легка й апетитна здобич для рисей, ведмедів, росомах, які не люблять зв'язуватися з такими сильними суперниками, як кабани. Але навіть ці види хижаків стали великою рідкістю в сучасному лісі Росії. І знахабнілі кабани просто перестали будь-кого боятися. Навіть люди їм тепер не указ.
Кабана бояться й дикі собаки, що мешкають у селах і на околицях міст. Сильний, лютий, спритний і агресивний кабан — для них велика загроза. Таким чином, виходить, що з кабанами можуть упоратися лише вовки.
Але лісники стверджують, що повторна акліматизація вовків там, де їх раніше винищили, не зможе дати очікуваного ефекту. Адже вовк — це найзвичайніший хижак. А він, як правило, нападає на тих, хто слабший за нього. І цілком зрозуміло, що вовк, швидше за все, нападе на корову, вівцю чи іншу домашню худобу, а не на дикого кабана.
Швидше за все, для винищення кабанів доведеться звертатися по підмогу до мисливців. Наприклад, у Франції користуються популярністю школи з відстрілу диких тварин, зокрема й кабанів. Передбачається, що за кожного вбитого кабана мисливець нагороджуватиметься премією. Це зможе стимулювати діяльність мисливців із відстрілу цих лютих диких тварин.
Мікробіологи також упритул почали займатися проблемами регуляції чисельності кабанів. Зараз вони працюють над створенням такого вірусу, який убиватиме кабанів і не завдаватиме шкоди іншим лісовим тваринам. Але це дуже складне завдання. Адже свині та люди мають схожу фізіологію, і є хвороби, здатні вражати організм і людей, і кабанів (той самий свинячий грип).
Але в багатьох країнах дуже серйозно стоїть питання про відновлення популяції вовка. Адже вовк, незважаючи на те, що теж є хижаком, на відміну від кабана не шкодить довкіллю.
За матеріалами http://rnns.ru
http://rnns.ru/news/190762-nashestviyami-dikix-kabanov-v-evrope.html
«Я жив із вовками» — шокуюча розповідь дослідника
Шон Елліс, учений-зоолог, який вивчає вовків, відомий тим, що кілька років прожив у зграї вовків, ставши повноправним членом вовчої сім'ї. Не так давно Шон повернувся у світ людей і днями дав інтерв'ю британській газеті «Гардіан», розповівши про свої пригоди.
«У дитинстві я боявся вовків, як і більшість дітей, — але коли підріс і вперше побачив вовка в зоопарку, то зрозумів, наскільки моє уявлення про вовків, отримане з книжок і фільмів, відрізняється від дійсності.
Я виріс у маленькому селі в графстві Норфолк і з дитинства цікавився природою та тваринами. Я достеменно знав, що працюватиму з дикими тваринами, коли виросту. Ставши дорослим, я дізнався про американського натураліста на ім'я Леві Холт, у якого був власний дослідницький центр, де вивчають вовків. Цей центр знаходився в штаті Айдахо, і я твердо вирішив, що вирушу туди. Щоб зібрати потрібну суму грошей, мені довелося продати все, що в мене було, — але зрештою я все-таки потрапив до цього центру й влаштувався на роботу молодшим співробітником. Мене вчили спостерігати за вовками та збирати потрібну інформацію про них.
Невдовзі, роблячи свої спостереження, я почав підходити до вовків дедалі ближче, хоча інші співробітники центру цього не схвалювали й часто казали мені, що я сильно ризикую. Але я хотів якомога краще зрозуміти вовків, їхній спосіб життя та мислення, і мені було дуже цікаво, чи може людина стати членом вовчої сім'ї.
Пропрацювавши в центрі пару років, я як слід вивчив його територію — пагорби, вкриті густим лісом, і скелі, і вирішив сам оселитися в лісі. Коли я вперше побачив вовка зблизька, на відстані близько 30 метрів, то спочатку трохи злякався, але невдовзі страх поступився місцем повазі до цієї дивовижної тварини. Я оселився неподалік одного з вовчих барлогів — звірі бачили мене, виходячи на полювання чи граючись зі своїми вовченятами, і потроху почали до мене звикати, а потім пустили до себе. Я спав на землі й їв те саме, що й вовки, — здебільшого сире м'ясо, яке вовки іноді самі мені приносили, а також фрукти та ягоди. Як не дивно, я чудово почувався, був сповнений сил і жодного разу не захворів за час свого життя в лісі. Зараз, згадуючи про ті часи, я сам дивуюся, як можна було все це їсти, — проте після тижня голоду й сире м'ясо видається делікатесом.
Я не міг полювати, але вовки довірили мені доглядати за своїм потомством — цілими днями я сидів біля барлогу, спостерігаючи за вовченятами, помічаючи їхні звички й намагаючись тримати їх у безпеці.
Я жив із вовчою сім'єю близько року й зовсім не сумував за людьми — згадуючи своє минуле життя, я навіть повірити не міг, що все це було зі мною. Мені здавалося, що я народився і виріс серед вовків, і це відчуття було приголомшливим. Втім, якби я захворів або вовки покусали б мене, я завжди міг попросити про допомогу співробітників дослідницького центру. Але за весь час, що я провів із вовками, мені довелося зіткнутися зі справжньою небезпекою лише двічі. Перший раз це сталося, коли я ділив із вовками їжу й ненароком узяв собі не той шматок — серед вовків діють дуже суворі закони щодо того, кому який шматок м'яса дістанеться. Тоді один із вовків, голова сім'ї, накинувся на мене, повалив на землю й учепився іклами в обличчя — і я зрозумів, наскільки я все-таки слабкий і безпорадний порівняно зі своїми новими «братами й сестрами» і наскільки вони були добрі до мене, дозволяючи жити серед них.
Іншого разу я йшов до струмка, захотівши пити, і тут на моєму шляху раптом з'явився вовк. Він гарчав, вишкірював зуби й явно збирався напасти — і я подумав, що тепер мені точно не жити. Я стояв, не рухаючись, і просто дивився на звіра, намагаючись дати йому зрозуміти, що не бажаю йому зла, — минув, здається, годину, а може, й більше часу, і вовк почав лизати моє обличчя та руки, а потім ми разом пішли до струмка. Там я побачив свіжі ведмежі сліди й зрозумів, що вовк хотів мене захистити й не пускав до струмка, тому що ведмеді вже точно б мене не пощадили. При цьому вовк думав і про своїх побратимів, бо за моїми слідами ведмеді могли б відшукати лігво й напасти на вовченят.
Потім я зрозумів, що час повертатися до цивілізації — як не крути, а лісове життя важке. Я сильно схуд і здавався глибоким старцем — треба було відновлювати сили. Не приховую, у світі людей у мене спочатку був справжній культурний шок — зате який унікальний досвід я отримав! Тепер у мене свій дослідницький центр у місті Девон — ми вивчаємо й лікуємо вовків, що живуть на природі та в неволі, а ще проводимо освітні курси. Я хочу показати людям, що вовки зовсім не такі злі й страшні, якими їх звикли вважати. Це розумні й віддані тварини, які понад усе цінують свою сім'ю та дітей».
http://www.all4pet.ru/new/__YA_zhil_s_volkami_____shokiruushii_rasskaz_issledovatelya
Вовчі зграї загрожують уже двом регіонам країни
Сотні хижаків тримають у страху жителів Якутії, а на Чукотці під ударом опинилося поголів'я оленів
ВЛАДИВОСТОК, 20 січня, PrimaMedia. Вовчі зграї тримають у страху щонайменше два регіони Росії. На території країни помічено понад 20 особин, повідомляє РИА Новости. У Якутії розгорнуто масштабне полювання на зграю вовків, що складається приблизно з 400 хижаків, які всього за кілька днів уже задерли у Верхоянському улусі Якутії 30 коней. Крім того, сотні вовків відстрілюють на Чукотці, щоб урятувати поголів'я північних оленів, ідеться в повідомленні ИТАР-ТАСС.
На думку експертів, раптова поява зграй вовків у Якутії та Молдові пов'язана зі зменшенням площі лісів і зниженням чисельності копитних.
«Хижі тварини дуже сильно залежать від кормової бази, насамперед від чисельності копитних. Природна кормова база нині підірвана. Велика вина тих самих лісорубів і лісових пожеж, коли втрачається кормова база копитних, зникають самі копитні, і вовк виходить до людей», — пояснив РИА Новости директор природоохоронних програм громадської організації «Зелений патруль» Роман Пукалов.
За словами експерта, чисельність вовків сильно коливається і залежить як від кормової бази, так і від активності мисливців.
Тим часом координатор Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) Росії з біологічного різноманіття Володимир Кревер зазначив, що вовки ніколи не об'єднуються в зграї по 400 голів.
«Вовки не можуть і не будуть ніколи організовувати зграї в 400 голів із простої причини — не вистачить жертв, їжі, щоб прогодувати єдину зграю. Вони як трималися, так і тримаються в зграях по 10–20 голів», — зазначив Кревер.
При цьому, за оцінкою експерта, чисельність вовків зросла порівняно з радянським часом.
Тим часом відлиги та морози на Чукотці поставили під удар поголів'я північних оленів — крижана кірка на снігу позбавляє їх можливості добувати корм, тварини стали легкою здобиччю вовків, пише ИТАР-ТАСС.
Зимівля оленярських бригад в арктичній тундрі проходить у складних умовах. Як повідомив директор найбільшого оленярського підприємства «Піонер» Олександр Буглак, оленячі пасовища стали непридатними на 150 кілометрах: січневі відлиги призвели до утворення міцного насту.
«Прибережна смуга суші від Східно-Сибірського моря до Чукотського практично недоступна тепер для здобування корму оленям, — сказав Буглак. — Унаслідок теплих заметілей утворилися півтораметрові замети. Широкі долини рік також забиті снігом, а це основні кормові угіддя. Обстановка дуже тривожна. Ускладнюється все й тим, що в пухкому снігу вовк не розвиває такої швидкості, та й втомлюється, оленя не наздоганяє. А по насту він вільно пересувається, і зграї вовків починають напади на стада».
Зараз на Чукотці встановилася звична морозна погода. І тепер від результатів пошуку нових пасовищ залежатиме успішна робота оленярських бригад і збереження поголів'я північних оленів. У пошуках нових пасовищ чукотські оленярі зараз виїжджають на снігоходах і їздових оленях глибоко в тундру: швидше за все, стада доведеться перегонювати на десятки кілометрів.
Щорічна шкода Чукотки від нападів полярних вовків уже далеко перевищує 50 млн рублів. За даними окружної єгерської держінспекції, популяція хижаків в окрузі останнім часом значно збільшилася, і за підсумками зимових маршрутних обліків наближається до 2,5 тисячі особин. Відстріл же за сезон не перевищує сотні голів. Для збереження поголів'я домашніх оленів і для підвищення мотивації місцевого населення до розширення відстрілу хижаків, зараз кожному мисливцеві Чукотки за знищення вовка дають ліцензію на добування п'яти диких північних оленів.
Усього на Чукотці 16 оленярських господарств, у яких випасається 200 тисяч одомашнених оленів. Оленина вже давно стала мало не основним продуктом у раціоні місцевих жителів. Чукотоптторг як головний постачальник продовольства на Чукотку думає навіть відмовитися від завезення до округу яловичини: оленина вважається тут кориснішим м'ясом, рекомендується людям усіх віків.
http://primamedia.ru/news/economics/20.01.2011/144704/volchi-stai-ugrozhayut-uzhe-dvum-regionam-strani.html
Швецію покарають за вовче полювання
Європейська Комісія заявила про рішення вжити формальних заходів проти Швеції внаслідок того, що країна порушила законодавство ЄС і відкрила полювання на вовків.
Минулого місяця влада Швеції оголосила, що мисливцям буде дозволено вбити 20 вовків протягом 2011 року, незважаючи на жорстку європейську критику цієї практики торік. Своє рішення шведська влада обґрунтувала тим, що, на її думку, це не суперечить законодавству Союзу. 2009 року парламент країни вирішив обмежити популяцію вовків до 210 тварин за допомогою видачі ліцензій на відстріл вовків у регіонах, де вони нещодавно вивели потомство. Вовче полювання нинішнього року стало першим із 1964 року.
Після критичної ситуації, коли тварини перебували на межі вимирання, за останні тридцять років популяція вовків збільшилася настільки, що стала загрожувати популяції оленів і овець у регіоні. Громадськість Швеції розділилася на два табори. Захисники довкілля з оптимізмом чекають на вердикт Європейської Комісії, а влада країни не бачить нічого поганого у своїх діях, які мають на меті контролювати зростаючу кількість хижаків.
За повідомленнями інформаційних агентств.
19.01.2011 р., 15:00
http://statuspress.com.ua/international-news/shveciyu-nakazhut-za-volchyu-oxotu.html
Фермерам у Грузії роздано патрони для відстрілу вовків
19.01.2011 23:40
Правління муніципалітету Сагареджо роздало місцевим фермерам патрони для відстрілу та захисту від хижаків.
Як заявив Інформаційному центру Кахетії голова муніципалітету Гія Чалаташвілі, у зимовий період почастішали напади вовків на домашніх тварин.
Два дні тому на отару Ніко Суликашвілі напала зграя вовків і задерла кілька овець і осла.
«Випадки нападу вовків почастішали, тому для вжиття превентивних заходів ми роздали фермерам патрони», — сказав Чалаташвілі.
http://www.apsny.ge/2011/other/1295505628.php
У регіоні йдуть облави на вовків
Ліси зачищають від небезпечних хижаків.
Павло КОЛЕСНИК — 20.01.2011
У мисливських господарствах області добігає кінця полювання на зайців і набирають обертів облави на вовків. Погода мисливцям сприяє, адже в мороз набагато легше блукати лісами й полями, відстежуючи звіра за чіткими слідами на снігу. Особливо людними стають ліси на вихідних, причому без трофеїв практично ніхто не залишається.
— Облави підтвердили припущення про те, що вовків цього року більше, ніж зазвичай, — розповів «Комсомольській правді» Володимир Тюфкий, завідувач сектору мисливського господарства Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства. — Щовихідних відстрілюють кількох хижаків.
Влітку й восени вовки не давали спокою жителям Донбасу, нападаючи на худобу та людей. Хижаки з легкістю заходили в населені пункти, хоча зазвичай обходять людське житло стороною. Фахівці пояснюють зміну в їхній поведінці міграцією вовків із Росії, де вирували масштабні лісові пожежі. Сірі були змушені рятуватися від вогню в донецьких степах, але тут їх зустріли неприязно — їм довелося оспорювати територію в місцевих вовків і голодувати, забрідаючи в пошуках їжі до курників і на скотні двори.
Організувати облаву — справа нелегка, зазвичай у ній бере участь близько 20 осіб. Частину з них розставляють у певних точках, а потім решта заганяють звірів на лінію вогню. Іноді заганяльникам допомагають собаки, але при вигляді вовків вони тушуються й воліють обгавкувати далеких родичів на відстані.
— Російських хортів і гончаків у Донецькій області практично немає, тому організувати справжнє псове полювання дуже важко, адже собаки інших порід нападати на вовків не хочуть, — пояснив Володимир Тюфкий.
Облави на вовків триватимуть доти, доки тримається сніг, але полювання на них фактично ніколи не припиняється. Дозвіл на відстріл хижаків отримувати не потрібно, тому будь-яка зустріч озброєної людини з вовком загрожує останньому бідою. Мисливці пощадять хіба що вовчиць із вовченятами, оскільки закон забороняє відстріл тварин під час виведення потомства.