Корупція в бізнесі: схеми відкатів

Це стара стаття, на яку я натрапив, досліджуючи проблеми корупції. У нас у базі її немає, тому вношу й розміщую на сайті. М. П.

Відкати беруть усюди: у банках за кредити, у магазинах за полиці та з кандидатів при працевлаштуванні.
Фоторепортажі.

Перемогти корупцію можна системою мотивації та жорстким контролем. На жаль, в Україні відкатники за свою, загалом-то, протизаконну й неетичну діяльність практично не зазнають переслідування. Винен у тому закон. Так, згідно із Законом України «Про боротьбу з корупцією», під корупцією розуміється «діяльність осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямована на протиправне використання наданих їм повноважень для отримання благ, послуг, пільг та інших переваг». Одним словом‚ корупціонером можуть назвати лише чиновника.

«Корупція в бізнесі — це неправильна постановка питання, — переконував нас, наприклад, співробітник Управління з боротьби з організованою злочинністю МВС. — Якщо бізнесмен дасть хабар бізнесменові, то кримінальної справи не буде. Тут навіть протокол не зможуть скласти». Не без жалю погодився з колегою і співробітник Управління з боротьби з економічними злочинами Олександр: «Те, що ви називаєте бізнес-корупцією, не становить інтересу для правоохоронних органів. Нас більше цікавлять бюджетні гроші, а внутрішні справи бізнес-структур нібито не завдають шкоди державі, тому ми туди не надто влізаємо».

Водночас Олександр зізнався, що в практиці УБЕЗ все ж бувають випадки, коли бізнес-здирники отримують по заслугах, але для цього має бути ініціатива, наприклад, з боку підприємства, яке зазнає втрат через відкати. «Якщо власники чи керівники підприємств виявляють такі моменти в роботі співробітників і звертаються до нас, то ми реагуємо й допомагаємо», — каже експерт. Але, за словами Олександра, буває таке нечасто, оскільки підприємства намагаються не виносити сміття з хати: з співробітником, що завинив, розбираються самостійно — роблять попередження або звільняють. «Адже якщо вони звертаються до нас, то ми починаємо слідчі дії, дивимося фінансову документацію… Мало кому подобається, коли риються в його брудній білизні. Адже ви ж знаєте, більша частина економіки — в тіні», — пояснив Олександр.

Нині про корупцію та про необхідність боротьби з нею не чув хіба що глухий. Ухвалюються закони, даються гучні обіцянки, а віз і нині там. Точніше, віз скотився назад. За даними міжнародної організації Transparency International, яка займається глобальними дослідженнями корупції, її рівень в Україні за рік зріс: якщо у 2008 році Україна посідала 134-те місце зі 180 держав, то у 2009-му з'їхала на 146-те. Тому ми продовжуємо публікацію матеріалів, присвячених корупції в усіх сферах нашого життя. Цього разу ми торкнемося проблеми корупції в бізнес-середовищі. Про відкати та здирництво в бізнесі не прийнято говорити вголос, більше того, створюється враження, що їх не існує. «Корупція не характерна для бізнес-сектору економіки. Зовсім інша справа — у держсекторі або у зв'язці «бізнес-структура—держава» — корупція завжди присутня там, де бізнес-проєкт фінансується з держбюджету», — сказав нам експерт Ради підприємців при Кабміні Сергій Радзивіл.

Так, масштаби корупції в держсекторі величезні, але це не привід не помічати її прояви в приватних компаніях і на підприємствах. Цікаво, що нам не вдалося знайти жодного гідного дослідження, присвяченого здирництву в бізнес-середовищі. Наприклад, та сама організація Transparency International досліджує ситуацію з корупцією лише в держсекторі. Але це, ймовірно, на краще. Інакше Україна, напевно, була б набагато нижче за 146-те місце.

ДЯКУЮ В КИШЕНЮ ПОКЛАДЕШ

Найпоширеніша схема корупції в бізнесі — відкат. Фактично — це хабар особі, яка ухвалює рішення про витрачання коштів на підприємстві (див. схему). Сума хабара розраховується від суми контракту. При цьому продавець товарів чи послуг нерідко включає відкат до їхньої вартості, щоб не втрачати свій прибуток. Тобто фактично хабар оплачує підприємство, на якому працює здирник.

Ця схема стандартна (за таким самим принципом працює корупція в держорганах) і застосовується в усіх галузях економіки. Хоча можливі й варіанти. Буває так, що відкат доводиться платити не продавцю, а покупцеві. Це відбувається, якщо йдеться про якийсь рідкісний товар чи послугу (наприклад, потрібно просунути свою заявку на товар/послугу в довгій черзі) або в разі, якщо покупець не може законними шляхами отримати товар чи послугу (наприклад, банківський кредит — їх зараз майже не дають). Нерідко на схему відкату нашаровуються ще й схеми обналічування грошей та мінімізації податкових зобов'язань (наприклад, з податку на прибуток). Буває й так, що замість звичної частки від суми контракту здирник отримує якісь нестандартні блага й пільги.

ВІДКАТИ ВІД СТРАХУ

Ті, хто брали кредити на житло чи авто, знають, що банк не дає застрахуватися в будь-якій страховій компанії (СК) за вибором клієнта — лише в «рекомендованій». Банкіри кажуть, що обмежують вибір клієнта йому на благо — мовляв, обираються найнадійніші страхові компанії, у яких немає проблем з виплатами за полісами. Але при цьому позичальникам варто знати, що банк зазвичай вимагає зі страхової компанії хабар за можливість продавати поліси позичальникам. Цю схему не перший рік намагається зламати Антимонопольний комітет. Поки безуспішно.

Гендиректор Асоціації страхувальників України Леонід Хорін розповів нам про ще один вид «страшної» корупції: «Нерідко трапляються випадки, коли співробітники СК, які займаються врегулюванням страхових випадків (перевіркою та підготовкою документів до виплати грошей), пропонують клієнтам за відкат (5—10%, а іноді й вище) прискорити виплату грошей. І треба сказати, що багато хто погоджується, оскільки страховики сьогодні часто затримують виплати відшкодування або просто відмовляють у них під надуманим приводом». Також, за словами Леоніда Хоріна, відкати часто практикуються, коли підприємство гуртом купує поліси (від нещасного випадку чи за програмами добровільного медичного страхування) на всіх співробітників. Так СК каже «дякую» (у розмірі до 10% від загальної вартості полісів) кадровику за вибір саме її послуг.

Корупційний початок є і в питанні ліквідації страхових компаній. Як клієнти банку шикуються в чергу за вкладами при його ліквідації, так само й клієнти страхової компанії, у яких трапилася надзвичайна подія і їм належить виплата, стоять у черзі за грошима до ліквідатора, якого призначить Держфінпослуг (держкомісія, що наглядає за страховими компаніями). Так от, за словами пана Хоріна, на ринку ходили чутки, що ліквідатори за відкат (% від належної клієнтові виплати) просували людей у чергах за грошима.

ВІДКАТНА РЕКЛАМА

У рекламі відкати — справа звична. За словами керівника Асоціації зовнішньої реклами України Артема Біденка, як правило, у рекламі йдеться про стандартний відкат — подяку за лобіювання того чи іншого підрядника перед керівництвом компанії. Спочатку відкат може платити рекламне агентство менеджеру компанії, яка рекламу хоче виготовити чи розмістити. Потім співробітник рекламного агентства може отримувати відкат за розміщення замовлення в певних підрядників. Суми відкатів стандартні — близько 10% (щодо соціальної реклами за рахунок держбюджету — до 30%). За словами Біденка, далеко не завжди відкат дається грошима. «Це можуть бути знижки на друк буклетів, бонуси за купівлю великого обсягу часу на ТБ. Але це відрізняється від звичайних знижок тим, що рекламне агентство не говорить про ці бонуси клієнтові, за рахунок якого їх отримало, а потай продає іншим», — каже експерт. Ще один негрошовий відкат — поїздки. Це характерно для рекламних акцій, де розігруються поїздки в теплі країни — пропонуючи відправити за акцією менеджера «для контролю та звіту», підрядник дякує йому за те, що він зміг пролобіювати укладення контракту саме з ним.

БАНКИ: ХАБАР ЗА ВКЛАДИ ТА КРЕДИТИ

Нині отримати кредит непросто не лише фізособам, яких банки майже не кредитують, а й підприємствам і компаніям. Змусити банківського клерка таки видати кредит допоможе відкат. За словами заступника голови правління невеликого столичного банку, відкат за кредит — давня практика, яка в кризу лише набрала обертів. «Стандартна такса — 5—10% від суми кредиту. Але це лише для нормально працюючих компаній. Якщо йдеться про завідомо неповоротний кредит, відкат досягає 40—50%. Тобто гроші діляться навпіл. Це своєрідний бізнес: потенційний позичальник вступає в змову зі співробітником банку (з кимось із керівництва) і за підробленими чи підправленими документами видається кредит, який не буде повернуто», — розповів банкір. Є в банках і депозитна корупція. Якщо пам'ятаєте, наприкінці 2008—2009 років НБУ вводив тимчасову адміністрацію приблизно у двох десятках банків. При цьому банки через мораторії та відсутність грошей не повертали депозити (до речі, кілька банків досі або не видають вклади, або затримують розрахунки з клієнтами). У банківських колах тоді ходили легенди про те, за яке саме здирство співробітники банків заплющували очі на мораторій і віддавали депозити «своїм». Кажуть, цей процес курували особисто тимчасові адміністратори, а відкати становили від 10 до 30—40% від суми вкладу, що завис у банку.

ПОДАТОК НА РОБОЧЕ МІСЦЕ

Нині, коли після кризи знайти роботу все ще непросто, нерідко трапляється здирство при працевлаштуванні. Якщо працівника наймає безпосередньо відділ кадрів, то співробітник відділу кадрів може натякнути на подяку. А буває й так, що самі кандидати вже на співбесіді пропонують кадровикові пухкий конверт. Розмір оплати — за домовленістю.

Якщо пошук персоналу, то тут чорних схем більше. Почнемо з того, як рекрутингові компанії взагалі отримують замовлення. Звісно, за відкат — його або агентство пропонує керівникові відділу кадрів, або він сам вимагає, наприклад, 10% від вартості послуг рекрутера. Крім того, рекрутингові агентства можуть вимагати гроші з кандидатів на вакансію за лобіювання саме їх перед майбутнім роботодавцем. Так, заступник голови правління невеликого банку розповів нам, що дуже часто агентства при найманні середнього та вищого керівного складу банків (від начальників відділів і департаментів до заступників голів) натякають кандидатам на те, що за певну плату (наприклад, в 1—2 зарплати) вони пролобіюють саме його. І це при тому, що за свої послуги рекрутингова компанія бере з роботодавця (у цьому випадку з банку) 15—25% від річної зарплати майбутнього співробітника. За словами партнера групи компаній «Алла Коняєва і партнери» Алли Коняєвої, таке здирство трапляється нечасто і, як правило, це не політика рекрутингової компанії, а спроба конкретного менеджера нажитися на здобувачеві.

МАГАЗИНИ ТОРГУЮТЬ ПОЛИЦЯМИ

У торгівлі стандартна відкатна схема «хочеш продати — плати» набуває цікавих форм. У популярних торгових центрах вільних площ під магазини немає, і з охочих орендувати куток для торгівлі зазвичай шикується черга. Зрозуміло, що за хабар («плата за вхід») керівництво торгового центру здасть приміщення потрібним людям. Супермаркети й великі торгові мережі поставили здирство на потік. Вони беруть з компаній-виробників продуктів харчування та інших товарів не лише плату за вхід (можливість продавати свій товар у супермаркетах), а й торгують полицями. Маркетингові дослідження показують, що один і той самий товар з різних полиць (трохи вище чи трохи нижче) у магазині продається по-різному, ось торгові мережі й «штовхають» постачальникам порожні полиці.

«В останні роки великі торгові мережі переводять ці платежі на легальну основу — прописують у контрактах конкретні умови продажу товарів цього постачальника. Але все одно поле для зловживань залишається. Адже полиці в магазинах не гумові й потрапити туди хочуть багато компаній і товарів. Якщо ти Coca-Сola, то це одна справа — магазину це вигідно, оскільки попит на товар гарантований, але якщо ти невеликий виробник товару, який уже в достатку продається в магазині, то розмова буде інша», — розповіла керівник аналітичного департаменту агентства «ААА» Марія Колесник.

ЧИМ ШКІДЛИВІ ВІДКАТИ

По-перше, вони впливають на ціну товару. «Витрати «на підношення» включаються у вартість товарів, робіт, послуг — стають частиною механізму утворення ціни», — каже Сергій Радзивіл. Довга низка відкатів на різних етапах виробництва товару чи послуги накопичується й призводить до зростання ціни. Якщо говорити про пересічного покупця, йому доводиться переплачувати за «відкатний» товар.

Другий недолік відкатів — зниження ефективності та прибутковості компанії — частково є наслідком першого. У компанії, яка закуповує товар з відкатом (наприклад, техніку, канцтовари тощо), ростуть витрати на ведення бізнесу й падає прибуток. Якщо за відкатною схемою закуповується сировина для подальшого виробництва, то росте ціна на кінцевий товар, що робить його неконкурентоспроможним. Не виключено, що його компанії доведеться продавати, мотивуючи покупця пухким конвертом. Крім того, як правило, закупівля товарів і послуг за корупційними схемами означає, що відкатник вибрав не найякісніший товар, а найвигідніший для свого гаманця. Це також відбивається на ефективності роботи компанії та знижує якість кінцевого товару.

Ще одна проблема корупції в бізнесі — неефективна робота персоналу. Як правило, перший отриманий працівником відкат ніколи не буває останнім.

3 НОЖІ В СПИНУ КОРУПЦІЇ

Ми систематизували думки експертів і даємо поради щодо боротьби з відкатами.

1. Зарплата й мотивація. Відкати беруть не від гарного життя, тож зростання зарплати — чинник боротьби з корупцією. Водночас лише піднявши зарплату, відкати не побороти — до хліба з маслом рано чи пізно захочеться ікри. Не зайвим буде також прив'язати зарплату співробітника до результатів його праці та компанії загалом.

2. Публічна кара. Наразі в Україні немає покарання за корупцію в бізнес-середовищі. Першого січня 2011 року в силу має набути цілий звід законів про боротьбу з корупцією (але й там немає такого поняття). Однак наші експерти вважають, що їхні норми надто жорсткі (наприклад, серед потенційних корупціонерів записали навіть приватних підприємців) і загальні, і закони не будуть ефективні. Зате краще посилити контроль за корупційними діями чиновників і частіше влаштовувати публічні кари для них. Може, й бізнесмени підтягнуться.

3. Посилення контролю за співробітниками. Перетворювати невелику фірму на поліцейську дільницю не варто, але деякі заходи все ж можна вжити. Наприклад, влаштовувати «контрольні закупівлі» для менеджерів із закупівель, проводити ротацію постачальників між різними менеджерами. Можна звернутися й до нестандартних методів. Так, одна велика компанія якось вирішила перевірити всіх менеджерів із закупівель на детекторі брехні. Але зробити це вирішили акуратно: без оголошення результатів і звільнень, крім того, дали можливість відмовитися проходити перевірку. Щоправда, кілька менеджерів звільнилося до перевірки. Тим, хто відмовився, обмежили просування кар'єрними сходами.

Джерело: дані «Сьогодні»

Джерело: Сьогодні, 14.09.2010