Не податком єдиним // Підприємствам ускладнили роботу з «єдиноподатниками»

Великому бізнесу стало невигідно працювати з дрібними підприємцями, які сплачують єдиний податок. З 1 січня низку послуг, що надаються ними, звільнено від сплати ПДВ, а з 1 квітня всі витрати, понесені юридичними особами на придбання товарів і послуг у підприємців-фізосіб, не включатимуться до валових витрат. При цьому юрособи зобов'язані сплачувати єдиний соціальний внесок за своїх контрагентів. Ця реформа покликана усунути схеми мінімізації сплати податків, але постраждає від неї весь бізнес, запевняють учасники ринку. Малюнок: ВІКТОР ЧУМАЧОВ

Виживають усіх

Податковий кодекс і закон «Про єдиний соціальний внесок» (ЄСВ), що набули чинності з 1 січня 2011 року, змусили бізнес екстрено переглядати схеми своєї роботи. Підприємців, які надають аудиторські, бухгалтерські, консультаційні та юридичні послуги, було звільнено від нарахування ПДВ. Це зробило невигідною купівлю їхніх послуг, оскільки юрособи тепер не можуть сформувати податковий кредит з ПДВ. При цьому анулюються всі свідоцтва платників ПДВ фізосіб–суб'єктів підприємницької діяльності (СПД), що перебувають на спрощеній системі оподаткування. При імпорті товарів вони й надалі сплачуватимуть 20% на загальних підставах.
Ще одне обмеження закладено в системі стягнення єдиного соціального внеску. У законі прописано суперечливі норми – п. 1 ст. 4 р. II і п. 1 ст. 7 р. III. Згідно з першою, дохід від будь-яких цивільно-правових відносин з фізособами–СПД, які надають роботи й послуги відповідно до даних свідоцтва про держреєстрацію, не обкладаються ЄСВ. Але друга норма гласить, що в разі роботи з СПД понад один місяць юрособа зобов'язана сплатити ЄСВ з усього обсягу виплачених «єдиноподатнику» коштів. «Соцвнески становлять близько 36%. Якщо мінімальна зарплата 941 грн, то 346 грн – внески на найманих працівників, плюс єдиний внесок за себе, виплати із зарплати, єдиний податок. Ми несемо таке навантаження, яке повністю вбиває бізнес, – каже приватний підприємець-«єдиноподатник» Олександр Московченко. – І це без плати за електроенергію, яка для нас коштує 88 коп./кВт•год. Зрештою ми маємо сплачувати 3,6 тис. грн, а навантаження тих, хто працює в малих архітектурних формах і сплачує ще й оренду, наближається до 5 тис. грн на місяць». За оцінками пана Московченка, з урахуванням сплати всіх податків малий бізнес зараз виходить у «нуль».
Уже з 1 квітня почне діяти розділ III Податкового кодексу, що регламентує принципи оподаткування податком на прибуток. У ньому передбачено заборону юрособам на включення до валових витрат затрат, понесених на купівлю в фізосіб–СПД товарів, робіт, послуг та інших матеріальних і нематеріальних активів. Виняток – закупівля IT-послуг у «єдиноподатників». «Для реєстрації на отримання свідоцтва IT-фахівця не потрібні документи, що посвідчують кваліфікацію», – зазначає глава департаменту внутрішнього аудиту консалтингової компанії EBS Людмила Рассахацька. Президент Академії фінансового управління при Мінфіні, ексзаступник міністра фінансів Тетяна Єфименко вважає, що ця заборона торкнеться 15–17% підприємців-фізосіб: «У тих підприємців, які надають послуги кінцевому споживачеві, а їх понад 80%, ніяких проблем не виникає. Це насамперед ті, хто займається торгівлею, тому вони не потребують вирішення проблем, пов'язаних із віднесенням на витрати».
Обмежувальна норма запрацює лише через місяць, але юрособи вже відмовляються працювати з СПД. «У великих підприємствах нам розповідають, що їм дзвонили й попереджали вже зараз, що працювати з підприємцями не можна», – розповідає «Комерсанту» аудитор–СПД Ірина Березинець. Генеральний директор АТ «СКФ Україна» (Луцький підшипниковий завод) Володимир Цибульський повідомляє, що рада директорів АТ ухвалила рішення в I кварталі до мінімуму скоротити співпрацю з СПД, а з II кварталу повністю припинити. «Уже на 80% скоротили. Здебільшого підприємці-фізособи надавали нам транспортні послуги, ми купували в них канцелярські товари, дрібні запчастини. Після відмови від послуг фізосіб нам довелося вирішувати проблеми інакше, оскільки потреба в товарах і послугах збереглася», – визнає пан Цибульський.

Схемотехніка

Один з кураторів реформи, віцепрем'єр–міністр соціальної політики Сергій Тігіпко заявляв, що не слід перебільшувати значення мікробізнесу в економіці – 2,6 млн підприємців–СПД сплачують до бюджету лише 3 млрд грн. Обмежувальні норми мають сприяти ліквідації схем податкової мінімізації. Юридичні особи більше не можуть «роздувати» податковий кредит і збільшувати заявки на відшкодування ПДВ, а заборона на включення до витрат затрат за договорами з СПД збільшить сплату податку на прибуток. «Ми не проти працювати! Нехай уряд створює робочі місця, відкриває наукові інститути, будує заводи, інвестує, – каже Олександр Московченко. – Але за рабів нас тримати не потрібно. Ніхто не враховує, скільки людей зайнято в бізнесі та що всі вони будуть викинуті на вулицю».
Член ради громадської організації «Правозахист», підприємець Олександр Красовський зазначає, що масштаби сум від ухилення від оподаткування через «єдиноподатників» мізерні порівняно з доходами, які великий бізнес відмиває через офшори, конвертаційні центри та трансфертне ціноутворення. «Але ці схеми складніше прибрати, адже задіяні інтереси великого бізнесу, який іноді пов'язаний із владою. З малим бізнесом простіше – взяли й обрубали», – погоджується директор українського бюро Міжнародного комітету захисту прав платників податків Ірина Кемпл. Тому підприємці вважають, що мінімізатори реєструватимуться юрособами й продовжуватимуть сплачувати єдиний податок, адже на них обмеження не поширюються. «Усе йде до того, що збільшуватиметься кількість фірм для відмивання та ухилення», – вважає Ірина Березинець. Тому Володимир Цибульський упевнений, що запроваджувати обмеження для всіх видів діяльності в кодексі не слід було, а до вирішення проблеми необхідно підходити диференційовано.

Обхідні податки

У процесі розроблення Податкового кодексу Кабмін обіцяв реформувати спрощену систему оподаткування та ліквідувати її до 2016 року. Але час показав, що система роботи малого бізнесу вже змінена кардинальним чином. Пані Кемпл вважає, що в умовах відмови держави від підтримки малого бізнесу підприємці масово зніматимуться з реєстрації, йтимуть у тінь або виїжджатимуть за кордон. Пані Березинець додає, що легше закритися як СПД і працювати як фізособа. «Якщо фізособа надасть послугу, за неї підприємство сплатить 15% прибуткового податку, а якщо залишиться СПД – то 15% (за співробітників СПД. – «Комерсант») і 34% до Пенсійного фонду. І підприємець втрачає половину доходу», – пояснює вона. Людмила Рассахацька каже, що законодавство не забороняє компаніям враховувати витрати на закупівлю товарів і послуг у юросіб-«єдиноподатників», тому СПД можуть працювати через них. «Виходить транзитна схема: компанія-замовник укладає посередницький договір на надання послуг, а посередник купує послуги в СПД», – каже експерт. «Але тоді збільшується вартість товарів, вироблених малим бізнесом», – зазначає голова Всеукраїнського об'єднання малого та середнього бізнесу «Фортеця» Оксана Продан.
Найболючішими виявляться перехід «єдиноподатників» на загальну систему оподаткування або перереєстрація в статус юрособи зі сплатою 6% податку з обороту плюс ПДВ або 10% без ПДВ. Процес перереєстрації ускладнений, адже ліквідовано єдиний держреєстр юросіб, зазначає пані Продан. Зареєструвавшись юрособою, стати платником ПДВ можна буде лише після досягнення обороту в 300 тис. грн (половина суми має припадати на операції з платниками ПДВ). «До 15 березня потрібно подати заяву: або переходиш на загальну систему, яка просто нереальна, тому що потрібно вести повний бухоблік, або працювати за нинішніх умов. Підприємців змушують ухвалювати рішення», – підсумовує Оксана Продан.