Руцани-2-3. Кабан і бобер

Закінчую розміщувати фотонарис про тварин у Руцанах (Латвія). Зауважу, що за посиланнями можна переглянути значно більше цікавих фото, ніж наводимо ми, ілюструючи текст. М.П.

Ще один типовий і дуже поширений звір латвійських лісів - кабан.

Тварина потужна, навіть агресивна. Ходить стадами, веде присмерковий і нічний спосіб життя. Дуже обережний. Ми в лісі вночі не буваємо, сидимо вдома й дивимося по телевізору передачі про тварин. Тому ми його нечасто зустрічаємо в лісі. Якщо випадково потривожите кабана вдень, то не треба шуміти й бігти. Кабанові від вас нічого не треба. А будете поводитися агресивно, ну нарікайте на себе, повторюсь, це звір серйозний. Через нічний спосіб життя фотографій кабана небагато.

Це не кабан, а равлик (жарт). Їх теж багато в лісах і навіть на дорогах. Якось вийшов уранці й зібрав до 30 штук. Хотіли спробувати приготувати, та щось завадило, випустив на волю. Мій приятель розповідав, що був у нього один француз-мисливець, так той їх, равликів, відварив у вині й пригощав господарів. На запитання – ну і як? – відповідь була на кшталт того – м’ясо смачніше.

А це стадо кабанів ми сполохали взимку, фото зроблене з вікна машини. Поки зупинилися, поки вилізли, кабани пішли. Єгері завозять купи сіна в загони, і кабани в них охоче влаштовують лежанки.

А це стадо заманили в загін-пастку, а інакше зробити фото важко. Відловлених кабанів розвозять в інші місця, іноді навіть в інші країни. Щоб читачів порталу не хвилювати, скажу, що в загонах звірів не вбивають, окрім випадків із хворими тваринами. Але це робиться з добрими цілями, для усунення загрози поширення зарази.

Один із трофеїв, зверніть увагу на величину іклів.

А це вишки не для огляду, а збудовані для полювання на звіра. Вишки стоять не на огородженій території, а в чистому полі, в місцях годівниць. Працівники господарства самі їх будують, регулярно завозять корм і кормову сіль. Мисливці приїжджають засвітла й сидять тихо в цих вишках, розмови тільки пошепки й не курити. Слух і нюх у звірів відмінний, а тиша там яка! У місті такої не буває. Звір приходить у сутінках будь-який, і олені, і кабани, і козулі.

Доріг до вишок немає. Виручають джипи (ну це для гостей), зазвичай машини старі, власникам яких уже не престижно на таких їздити в місті. Ну а працівників виручає стара надійна Нива, ще радянських часів. Їй що чисте поле, що ліс, немає проблем. Був би вмілий водій. На ній і розвозять корми та мисливців попроще. Трофей вивозить Нива з причепом «Зубрьонок», теж радянських часів.

http://www.gazeta.lv/story/17675.html

І ось ще один типовий звір лісів Латвії – бобер.

З дитинства нам розповідали в мультиках і книжках про надзвичайно симпатичного звірка – річкового бобра. Він трудівник, будує греблі, не їсть інших тварин тощо. Правда? Так, правда, але не вся, на жаль. За радянської влади проводилися широкі меліоративні роботи, осушувалися болота, меліоративні канави регулярно чистилися. Не стало кому стежити за цим господарством. І бобри, чия чисельність регулювалася навколишньою природою та кормовою базою, різко зросла. Бобри стали будувати свої греблі там, де їх раніше не було. Ліси затоплювалися. Пропадала кормова база інших тварин, тих же козуль, кабанів тощо, з відповідним їх скороченням. Дерева, опинившись постійно у воді, гнили. У природі все пов’язане. Пару років тому «Латвіяс Межи» замовила в кількох районах почистити стічні канави, розібрати боброві греблі. Ну звісно, довелося й скоротити чисельність бобрів.

Я покажу кілька фотографій, як це робилося. Дуже важка робота. Тим, кому буде шкода бобрів, нехай згадають про ненароджених дитинчат зайців, лисиць, борсуків та інших мешканців затопленого лісу.

Як бачите, не маленькі звірятка. Одній із собак легко перекусив лапу. Бобри зараз не дуже затребувана здобич для мисливця. Шкури гарні, але попитом не користуються. М’ясо бобра цілком їстівне, нагадує яловичину. Важливо, щоб він був не старший за два роки, потім з’являється специфічний присмак, але їсти все одно можна. Тварина він чиста, їсть здебільшого кору дерев.

Я свідомо не поставив фотографії полювання на бобрів, когось вони можуть шокувати.

Для розбирання гребель залучається техніка, вручну важкувато.

Вийшло скоріше не про бобрів, а про те, що людина повинна виконувати свою роль у природі й усувати перекоси в ній, що виникли, у тому числі й з її вини. Так, гроші, виділені на роботи, давно скінчилися, бобри знову затоплюють ліси, гинуть птахи та звірятка. На жаль, ведення лісового господарства — не кампанія, а постійна праця, але «грошей у країні немає».

Я б не хотів, щоб склалося враження, що я ворог цих тварин, але в усьому має бути міра. Ризькі мешканці знають, що бобри вже оселилися в межах міста й гублять дерева парку вздовж міського каналу. Поява їх хороший знак, значить у Даугаві чиста вода. А проблема бобри та парки вирішується досить просто. Ті, хто бачив міський канал, знають, що він витікає й упадає в Даугаву. Ну поставте на вході й виході сітчасте загородження з хвірткою для проходу човнів. Не бозна які витрати. Думати треба.

 http://www.gazeta.lv/story/17678.html