Віктор СІВЕЦЬ: «Чітка вертикаль державної влади забезпечує стійкий і системний розвиток лісової галузі»

У квітні в межах адміністративної реформи Віктор Янукович підписав указ, яким затверджено положення про Державне агентство лісових ресурсів України. Про основні досягнення лісової галузі, етапи її реформування та перспективи розвитку наша сьогоднішня розмова з головою Держлісагентства Віктором СІВЦЕМ.

— Вікторе Миколайовичу, що принципово нового для агентства принесла адміністративна реформа?

— Державне агентство лісових ресурсів України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого координує Кабінет міністрів України через Міністерство аграрної політики та продовольства.

— Тобто вас просто підпорядкували Мінагрополітики?

— Справа не в підпорядкованості. Незважаючи на реформу, ми залишаємося структурним підрозділом системи центральних органів виконавчої влади та забезпечуємо реалізацію держполітики у сфері лісового та мисливського господарства. І головним для галузі є не питання про наслідки адміністративної реформи, а реформування самої галузі лісового господарства. Чітка вертикаль державної влади забезпечує стійкий і системний розвиток лісового господарства країни. Саме це є на сьогодні нашим основним пріоритетом. Для початку треба розібратися, що ми маємо. Цього року буде проведено державний облік лісів України, який взагалі не проводився останні 15 років.

Причому йдеться не про разову кампанію з упровадження в лісовому господарстві сучасних технологій геоінформаційних систем, а про системну роботу. Це і супутникове спостереження, і прилади дистанційного зондування землі, і топографічні карти, які допоможуть у проведенні моніторингу стану лісів, у запобіганні незаконним рубкам і контролі за впровадженням проєктів організації та розвитку лісового господарства загалом. Це дасть змогу отримувати повну та узгоджену інформацію про стан лісового фонду всіх лісокористувачів кожної області країни.

Зараз іде конструктивний діалог між усіма гілками влади, як наслідок, ми знаходимо повне розуміння щодо системи заходів, спрямованих на розвиток лісового господарства. Торік обсяг виробництва продукції лісової галузі становив понад 4 млрд. грн., цього року плануємо щонайменше удвічі збільшити цю цифру.

— За рахунок чого?

— Забезпечуємо прозорість ринку, впроваджуємо систему відкритих аукціонів з продажу необробленої деревини. На виході отримуємо прозорий і зрозумілий ринок деревини, що гарантує поліпшення основних економічних показників, підвищення рівня соціального захисту працівників лісового господарства, а також створення умов для малого та середнього бізнесу.

На сьогоднішній день я з упевненістю можу констатувати, що ми навели лад у реалізації деревини. Ще нещодавно її продавали шляхом укладення прямих угод за довільними й часто заниженими цінами. Як наслідок, до бюджетів наших підприємств надходило дуже мало коштів і, звісно, виникали проблеми з виплатою заробітної плати. Про якісь можливості для розвитку говорити не доводилося.

— Треба думати, це не викликає захоплення в тих, хто втрачає тіньові «лісові» доходи…

— Ми маємо чітке доручення і президента України, і уряду щодо подолання корупції, яке виконуємо. І, судячи з перших підсумків, успішно…

— І який механізм проведення аукціонів?

— На спеціальні відкриті аукціони з продажу деревини виставляється необхідна кількість деревини, що забезпечує потреби малого, середнього та великого товаровиробника. Це — найефективніший спосіб викорінити корупцію та економічні зловживання, що дає нам можливість забезпечити стійкий розвиток галузі. Причому нами було проведено масштабну роботу з визначення єдиної економічно обґрунтованої європейської ціни на сировину різних сортів.

Ми розробили і єдиний сертифікат відповідності, що підтверджує законність придбання товару та робить неможливим товарообіг деревини, одержаної шляхом незаконних рубок.

— І що це дає?

— Отримані результати підтверджують, що підхід, запропонований і підтриманий президентом та урядом, одразу ж дав економічний ефект. За три місяці поточного року було реалізовано продукції на 1,13 млрд. грн., тобто приріст порівняно з відповідним періодом минулого року становив 40%. А це вже сприяє і стабілізації фінансового стану лісогосподарських підприємств, і підвищенню рівня заробітної плати працівників лісової галузі. На початок квітня середньомісячна заробітна плата в галузі становила 2381 грн., збільшившись порівняно з аналогічним періодом минулого року на 39%.

— Не можна сказати, що це величезні цифри.

— Для Києва — так, але ми тільки почали… Зараз ми підвищуємо й ефективність роботи. У середньому по галузі продуктивність праці з початку року зросла майже на 52%, становивши 20,5 тис. грн. на одного працівника. І темпи зростання продуктивності праці випереджають темпи зростання заробітної плати.

До європейського рівня, звісно, далеко, але динаміка позитивна.

— А на що йдуть отримані кошти?

— Насамперед на будівництво лісових доріг і збільшення площі лісів, тобто на пріоритетний напрям роботи для Держлісагентства. Адже ефективне ведення лісового господарства неможливе без розвитку лісової інфраструктури.

Цього року ми поставили мету власними коштами збудувати понад 450 км лісових автодоріг. Ідеться про 300 км у Поліській зоні та 150 км у Карпатах. Зараз у Карпатах на 1 тис. га лісу припадає лише 2 км доріг, а в середньому по Україні — близько семи кілометрів. Для порівняння, у сусідній Польщі — майже 30 км, тобто вчетверо більше.

При цьому кожен кілометр нової лісової дороги вартістю близько півмільйона гривень відкриває доступ до додаткових ресурсів на 15—17 млн. грн. Ось така економіка. Ми хочемо залучити інвесторів у галузь. Ідеться про те, щоб за два-три роки організувати ряд потужних виробництв і повністю переробляти в Україні деревину, яку ми заготовляємо. Більше того, ще й імпортувати сировину з інших країн.

Зараз ми вивчаємо, яким чином підвищити інтерес інвесторів, наприклад, забезпечивши їм можливість безмитного ввезення обладнання для виробництва та скасування на кілька років сплати податку на прибуток. Працюємо над розробкою механізму укладення угод, щоб наші підприємства протягом п’яти-семи років забезпечували ці виробництва сировиною за ринковою ціною, що склалася на аукціонах.

До речі, минулого тижня я перебував із робочим візитом у Західній Україні. Однією з цілей поїздки було ознайомлення з промисловим майданчиком для будівництва заводу з переробки деревини в місті Сарни Рівненської області.

Ми дійшли повного взаєморозуміння в цьому питанні з губернатором Рівненської області Василем Берташем, з керівництвом Сарненського району та з інвестором. Тож уже найближчим часом коштом інвестора буде збудовано завод, який щороку зможе переробляти близько
500 тис. кубометрів деревини. При цьому буде економічно доцільно привозити деревину на переробку з площі радіусом 200 км. Тобто сировина постачатиметься з Рівненської, Житомирської, Волинської та Київської областей, що забезпечить наповнення бюджетів усіх рівнів, сплату податків, відрахування до Пенсійного фонду, а головне — значно знизить рівень безробіття в лісових районах Рівненської області.

— Чи не призведе будівництво потужного заводу до зменшення площі лісів у зазначених регіонах?

— Навпаки, за рахунок збільшення обсягів реалізації ми отримаємо більший прибуток, який спрямовуватиметься, зокрема, і на збільшення площі лісів за рахунок створення нових лісів. Цього року на створення в Україні 21,8 тис. га нових лісів виділено 96 млн. грн., тож ми щороку нарощуватимемо площі садіння.

В Україні запаси лісу оцінюються в 1,7 млрд. кубометрів. Торік вирубка становила близько 16 млн. кубометрів, або менше одного відсотка. У Європі це співвідношення вдвічі вище.

Ліс у нас є, але потрібно грамотно ним розпорядитися, збільшувати глибину переробки, організовувати своєчасне очищення перестійного лісу. Такі лісисті області, як Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська, Чернівецька, не повинні сидіти на дотаціях із бюджету, а бути донорами місцевих бюджетів.

Зараз ми проводимо аналітичні дослідження рівня недофінансування галузі від підприємницької діяльності із заготівлі та переробки продуктів лісу, а саме — грибів і ягід. Є багато посередників, які за мізерні кошти скуповують у людей гриби та ягоди, потім вони платять копійки до місцевих бюджетів, а в результаті отримують надприбутки від реалізації цих продуктів у країнах Західної та Східної Європи.

Сьогодні ми вже вийшли на європейських споживачів, готових купувати гриби та ягоди без посередників. Говоримо з ними про те, щоб вони напряму платили гроші держпідприємствам, а державні підприємства — людям.

Також ми працюємо і над розвитком мисливського господарства. Президент поставив конкретні завдання: змінити на законодавчому рівні підхід до мисливської справи, щоб це дало змогу істотно розвивати цей напрям.

— Над якими ще ініціативами працює Державне агентство лісових ресурсів України?

— Планів та ініціатив багато. Це і впровадження системи електронного обігу та реалізації деревини, і залучення до діяльності малого, середнього та великого бізнесу, який використовує у власному виробництві сучасну техніку, для того щоб заготовляти деревину, не пошкоджуючи ґрунт, і розвиток співпраці з бізнесом при наданні послуг із лісозаготівельних робіт, садіння та догляду за лісом.

— Ви відповідаєте за весь ліс країни?

— Раніше з 10,8 млн. га земель лісового фонду в нашому віданні перебувало близько 7,4 млн. га, тобто понад дві третини. Зараз ми в одній структурі з Мінагрополітики, якому належать 17%. Решта площі земель лісового фонду розподіляється таким чином: у віданні МНС і Міноборони перебуває по 2%, Мінекології та Міністерства інфраструктури — по 1%, інших міністерств і відомств — 2%, ще 7% — це землі запасу. Зараз ведуться досить непрості переговори про передачу нам від Міністерства оборони ділянок лісу, які не використовуються ним для бойової підготовки.

До речі, Генеральна Асамблея ООН оголосила поточний рік Міжнародним роком лісів, і ми у зв’язку з цим теж проводимо ряд заходів. Так, у межах акції «Майбутнє лісу у твоїх руках», що проходила з 21 березня по 20 квітня, ми і висаджували ліс власними силами, і долучали до такої відповідальної справи громадськість. В усіх регіонах України протягом чотирьох субот тривали масштабні суботники, організовані з нашої ініціативи. У результаті їх проведення було упорядковано 2 тис. га парків, скверів і алей, створено майже чотири сотні нових парків, висаджено понад 4,5 млн. дерев.
Також ми розчищали й упорядковували території водних джерел, очистили від сміття 10 тис. га лісових насаджень. В акції взяли участь сотні тисяч людей, яким небайдужа доля наших лісів, а отже, і рідної країни. Думаю, це найцінніший підсумок нашої роботи.