Мерт-а

У середу, 20 квітня, Комітет Верховної Ради з питань економічної політики затвердив остаточну редакцію законопроєкту №7532 від 31.12.10 р. “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель”.

У п’ятницю, 22 квітня, текст законопроєкту офіційно не був оприлюднений, хоча 21 квітня планувався його розгляд парламентом. В останній момент народні обранці перенесли дату голосування на 12 травня. Але БІЗНЕСу все ж вдалося ознайомитися з цим документом.

Банк і повноваження

Ініціатором коригування чинного Закону про держзакупівлі став Кабінет міністрів. У грудні минулого року, менш ніж через пів року після ухвалення останньої редакції Закону про держзакупівлі, уряд направив до парламенту свій варіант поправок до документа.

Головне, на чому наполягав Кабмін, — на виведенні зі сфери дії Закону державних підприємств (див. БІЗНЕС №7 від 14.02.11 р., стор.24, 26). Але народні депутати доповнили пропозиції Кабміну власними ініціативами. У результаті остаточний варіант законопроєкту істотно відрізняється від первісного урядового проєкту.

Головне нововведення, що з’явилося в документі з ініціативи депутатів, — упровадження в систему торгів так званого банку-агента. Передбачається, що цей банк має обслуговувати всі операції, пов’язані з проведенням торгів.

Насамперед ідеться про обов’язкове забезпечення тендера, яке всі учасники торгів зобов’язані вносити, щоб їх допустили до участі в конкурсі. Зараз воно становить 5% вартості майбутнього підряду, і сплачувати його можна в будь-якому банку країни. Якщо законопроєкт буде ухвалено, внесок буде збільшено до 15%.

Також документ визначає, що затвердити банк-агент має Міністерство економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ). При цьому зазначено, що цей банк обов’язково має мати частку державного капіталу.

Експерти зазначають, що «банківська» ініціатива загрожує неприємними наслідками для учасників ринку держзакупівель.

“Практика показує, що надання будь-якого монопольного права на надання того чи іншого виду послуг у системі держзакупівель призводить до їх подорожчання і погіршує умови конкуренції. У нашому випадку банк отримає можливість висувати додаткові умови для учасників торгів і брати за це додаткову плату”, — вважає Валерій Гладкий, генеральний директор дослідницького центру “БЕСТ” (м.Київ; з 2008 р.; 11 осіб).

Своєю чергою, Геннадій Островерх, редактор інформаційного бюлетеня “Редукціон” (м.Харків; тематика — держзакупівлі), зазначає, що підвищення розміру обов’язкового тендерного забезпечення до 15% фактично позбавить можливості брати участь у тендерах дрібних і середніх виробників товарів і послуг, які мають обмежені кошти.

Крім того, документ пропонує закріпити за МЕРТ функцію аналізу ефективності проведення торгів (згідно з чинним Законом про держзакупівлі, це компетенція Держфінінспекції). За МЕРТ збережуться функції уповноваженого органу у сфері держзакупівель, зокрема, щодо погодження питань проведення закупівлі товарів і послуг в одного учасника, а також щодо розгляду скарг учасників, і право скасовувати торги.

“У разі ухвалення законопроєкту МЕРТ отримає фактично необмежені повноваження у сфері держзакупівель, що неминуче призведе до зростання корупції”, — вважає Олексій Кляшторний, директор Всеукраїнської профспілки “Народна солідарність” (м.Київ; з 2009 р.; об’єднує 23 організації).

Штрихи майстра

Над останньою редакцією законопроєкту №7532 у Комітеті ВР з питань економічної політики працювали понад місяць (проєкт було ухвалено в першому читанні 15 березня. — Ред.).

За цей час у документі з’явилася, а потім була ліквідована норма про запровадження обов’язкового страхування учасників торгів. За словами Олександра Бондаря, депутата від НУНС і члена Комітету з питань економічної політики, головним ініціатором більшості правок законопроєкту №7532 виступив голова підкомітету з питань держзакупівель Антон Яценко.

До останнього часу п. Яценко був затятим прихильником посилення ролі громадських організацій у сфері держзакупівель. Але остання редакція законопроєкту №7532 свідчить про те, що тепер він схиляється до посилення держрегулювання. У цьому зв’язку згадується, що наприкінці минулого року народний депутат перейшов зі складу парламентської фракції “БЮТ — Батьківщина” до фракції “Партії регіонів”.

Подейкують, що відтоді він став вхожим до кабінету першого віцепрем’єра Андрія Клюєва, за яким також числиться посада керівника МЕРТ. І в разі ухвалення вищеописаної редакції законопроєкту №7532 саме п. Клюєв отримає фактично повний контроль над сферою державних тендерів.

“Первісний текст законопроєкту №7532 відводив Кабміну ключову роль у сфері держзакупівель. Але після правок п. Яценка головною фігурою в держзакупівлях буде голова МЕРТ”, — вважає п. Бондар.

Істотне коригування законодавства про держзакупівлі може ускладнити відносини України з міжнародними фінансовими організаціями (див. БІЗНЕС №7 від 14.02.11 р., стор.24, 26).

Поки що представники Світового банку в Україні та Міжнародного валютного фонду офіційно ситуацію навколо коригування законодавства про держзакупівлі не коментують.