Від кількості до якості експлуатації

Ще років п’ять тому однією з найобговорюваніших у галузі тем була доцільність використання на лісозаготівлях дорогої багатооперційної техніки. Сьогодні ефективність харвестерів і форвардерів уже ні в кого не викликає сумніву. Та й у світовій практиці лісового господарства схема заготівлі за допомогою цих машин використовується вже кілька десятиліть і досі вважається найбільш виправданою для більшості лісосік. Проблема лише в тому, що купити машину вартістю в мільярд рублів і більше – це лише півсправи. Потрібно ще й зуміти організувати її ефективну роботу.
Окупити харвестер при односмінній роботі практично неможливо. Деревина, яку він заготовляє, для цього має бути щонайменше в кілька разів дорожчою за ту, що росте в наших лісах. Та й двозмінний режим у країнах із розвиненим лісовим господарством – нонсенс. Розважливі європейці просто не можуть собі дозволити таку розкіш. Харвестер відомої марки вартістю в 350 тисяч євро — вагома покупка навіть для великих лісових холдингів. Тому й працює він, не втрачаючи ні хвилини, – у прямому розумінні цілодобово.
Чи можна організувати таку роботу в наших умовах, без належного технічного супроводу техніки, що продається, з боку виробників, слабкуватої, не будемо лукавити, для таких сучасних машин ремонтної бази лісгоспів, та ще й працюючи на досить «сирих» машинах вітчизняного виробництва? Можна. У цьому переконалися учасники обласного семінару Вітебського ДВЛГО, відвідавши минулого тижня Дретунський лісгосп.
Харвестер Амкодор 2551, куплений півтора року тому, щомісяця заготовляє близько 4 тисяч кубометрів деревини. Це не рекорд, поставлений перед семінаром, а середня місячна продуктивність із початку року. Хоча були й рекорди. Найбільший обсяг – 4,9 тисячі кубометрів – заготовили в найкоротшому місяці лютому, незважаючи на морози та високий сніговий покрив. Найвища продуктивність одного оператора за зміну — 312 кубометрів деревини.
Можна було б припустити, що трапився вдалий зразок машини, адже багато хто скаржиться на часті поломки. Трапляються вони й у Дретунському лісгоспі. Торік двічі знімали мотор, причому один раз для проведення капремонту. Лише за гарантією за перші дванадцять місяців експлуатації замінено 14 деталей і вузлів. Ще близько 10 мільйонів рублів протягом року лісгосп витратив на ремонт самостійно. Зате простої при цьому були мінімальні, у більшості випадків машину повертали в «стрій» протягом однієї робочої зміни й прямо на лісосіці. Саме досвід організації такої роботи й став найціннішим для учасників семінару.
— Головне в харвестері – кваліфіковані оператори, — вважає директор Дретунського лісгоспу Валентина Петрова. – Адже продуктивність залежить не лише від уміння працювати джойстиком, а й від якості технічного обслуговування машини, своєчасної діагностики, вміння самостійно усувати невеликі поломки, що виникають під час робочої зміни. Не менш важливо для операторів уміти працювати в команді, лише в такому разі процес заготівлі може бути безперервним.
Зараз на машині працюють троє людей, по черзі змінюючи одне одного. Машина заготовляє ліс цілодобово й без вихідних. Витримати зміну непросто, розповідають оператори, особливо якщо працювати доводиться вночі. Невдовзі ще один фахівець повернеться з навчання, і тривалість зміни планується скоротити до восьми годин.
Непросто при такому інтенсивному режимі доводиться й машині. Найчастіші поломки – вихід з ладу гідравлічних шлангів. Довелося купити їх повний комплект про запас, щоб не витрачати час на доставку з Мінська. На складі запчастин у лісгоспі зберігаються й інші витратні матеріали, шини, оливи, є власний верстат для обтиснення рукавів високого тиску. Щойно трапляється поломка, одразу ж машина привозить необхідні запчастини зі складу лісгоспу або купують у Мінську. Поки слюсарі проводять ремонт, оператори за потреби міняють витратні матеріали, моторну оливу, змащують рухомі вузли й деталі. Невдовзі в бригади, що обслуговує харвестер, з’явиться й свій автомобіль УАЗ для доставки операторів, служби ремонту, палива.
Кожен оператор зацікавлений, щоб машина не простоювала ні хвилини. Від заготовлених кубометрів напряму залежить заробітна плата. Якщо щомісяця бригадою заготовляти 4 тисячі кубометрів, кожен із операторів може отримати понад 4 млн рублів. Обов’язки між операторами чітко розподілені. Наприклад, той, хто працює в денну зміну, займається технічним обслуговуванням машини, заточує ланцюги. Вночі провести цю роботу було б проблематично. Якщо трапляються поломки, на ремонт оператори виїжджають разом.
У лісгоспі підрахували, що після переведення харвестера на цілодобову роботу ефективність його використання збільшилася приблизно у 2,8 раза. На тризмінний режим планується перевести й форвардер, після того як двоє операторів повернуться після навчання з РУЦ-Ліс.
Цим шляхом ідуть і інші лісгоспи Вітебщини. До першого червня всі багатооперційні машини в лісгоспах мають бути переведені на тризмінну роботу.
— Правильно організувавши роботу техніки, ми зможемо розв’язати цілий комплекс завдань, — зазначив генеральний директор Вітебського ДВЛГО Віктор Казловський. — По-перше, збільшимо обсяги заготівлі, це основне джерело доходу для наших господарств. По-друге, механізуємо найтравмонебезпечнішу працю в лісі – лісозаготівлі. Сьогодні багато лісгоспів відчувають дефіцит у робітниках і фахівцях, механізація розв’язує й цю проблему, особливо актуальну для Вітебщини. Ну і, звісно, не можна не сказати про якість. При вивезенні форвардером ми отримуємо практично чисту від піску деревину й набагато менше пошкоджуємо лісовий ґрунт. У перспективі до 80 відсотків деревини ми маємо заготовляти багатооперційними машинами.
Лісгоспи Вітебського ДВЛГО лідирують у галузі за кількістю сучасної лісозаготівельної техніки. Тут працює 32 форвардери, 12 харвестерів, 63 сортиментовози. Найближчими місяцями парк поповнять ще 7 сортиментовозів, 5 форвардерів і 4 харвестери.
— Лісгоспи практично повністю укомплектовані необхідною лісозаготівельною технікою, тепер головне завдання організувати її ефективну роботу та зміцнити ремонтно-технічну базу, — зазначив головний інженер Вітебського ДВЛГО Микола Привалов. – Від розв’язання цього завдання продуктивність машин залежить не менш ніж на 50 відсотків.