На даху Держпрому живе яструб, а в Печенігах бачили фламінго

Напередодні Міжнародного дня птахів, який відзначається 14 травня, кореспондент «Комсомолки» дізнавався у фахівців, які пернаті мешкають у Харківській області. Фото автора.

Місцеві: совенята влаштували переполох в університеті

У Харкові добре живеться досить великій кількості найрізноманітніших птахів. Горобці, голуби, ластівки, синиці, сороки, ворони облюбували лісопосадки, сквери, для них парк – частина лісу. Водяться в нас і хижаки – яструби, соколи, сови.
- На даху університету з року в рік гніздиться боривітер (дрібний сокіл), іноді його пташенята провалюються у витяжку, їх потім приносять нам. Взагалі хижаки в місті – нормальне явище: в районі площі Свободи – на дахах Держпрому, готелю «Харків» - живе яструб-перепелятник, полює на голубів, горлиць, - дивує орнітолог, кандидат біологічних наук, викладач ХНУ ім. Каразіна Тетяна Атемасова.
Нерідко в місті трапляються вухаті сови, вони майже нічого не бояться, живуть поруч із людиною. Одна з представниць цього племені – старожилка саду Шевченка.
- Сови не будують гнізд, а займають їх у сорок, - зазначає Тетяна Атемасова. – Пару років тому на ялинці біля університету загніздилася сова, ніхто, крім нас, цього не знав, а коли почали вилітати совенята, виш стояв на вухах: усі бігали дивитися, фотографувати.

Залітні: рибалки бачать у бакланах конкурентів

У наших краях будують гнізда і виводять пташенят близько 280 видів пернатих. Деякі переселяються з півдня України й обживаються. Зрідка до Харківської області залітають дивовижні екземпляри.
- Пару років тому на Печенізькому водосховищі з'явився молодий фламінго. Кілька днів його бачили, а потім раз – і зник, напевно, відкочував на південь у бік Каспійського моря. Взагалі фламінго живуть на степових озерах Казахстану. Мабуть, птах приєднався до якоїсь зграї, полетів, а потім не міг зрозуміти, куди потрапив, - розповідає Тетяна Андріївна.
Був випадок, коли в районі Мартової зловили гагу. Як північна качка там опинилася, вчені досі губляться в здогадах. Окільцьований птах був ослаблений, потім відгодувався й полетів.
- Печенізьке водосховище приваблює морських птахів: велике водне дзеркало, багато риби, острови, місця для гніздування - чому б і ні. Іноді з'являються великі морські чайки, до нас почали прилітати баклани, - каже орнітолог.
Фахівці передбачають, що з цими представниками пташиної братії ще можуть бути проблеми. Бакланів своїми конкурентами вважають рибалки, тому напевно вестиметься відстріл цих птахів. Але й від самих пернатих шкоди не оберешся - пташиний послід баклана випалює всю рослинність навколо. Дерево, на якому оселився баклан, через пару років такого «квартирування» всихає.

Зоопаркові: балабани не долетіли до шейхів

У вольєрах зоопарку живе майже сто видів пернатих, здебільшого це рідкісні й екзотичні птахи, але є й цілком звичайні, вони потрапили до зоопарку через травми й поранення. На волі їм жилося б краще, вважають учені, адже, наприклад, ворони в зоопарку не розмножуються, а в саду Шевченка – запросто.
Розповідати про своїх підопічних працівники Будинку птахів можуть нескінченно, особливо вихваляють абіссінських рогатих воронів, ці фантастичні істоти приїхали до нас із зоопарку Алма-Ати.
- Вони дуже розумні й грайливі, дивитися за ними – одне задоволення, можуть годинами гратися з пляшкою або м'ячиком, - запевняє Наталя, працівниця Будинку птахів.
У зоопарку до того ж знаходять притулок пернаті, яких конфіскували на кордоні. У 2005 році Запорізька митниця передала нашим зоологам партію рідкісних хижаків родини соколиних.
- 46 балабанів намагалися вивезти в Емірати, коли птахів передали нам, їхній стан був критичним, половина не вижила, - розповідає завідувач відділу хижих птахів Володимир Гук. – Балабан - ловчий птах, їх із гнізд вилучають місцеві жителі, при багаторазовому перепродажу ціна зростає. Вартість навченого балабана сягає 30 – 40 тисяч доларів. Їх купують арабські шейхи, у них соколине полювання є престижним заняттям.
Гордість зоопарку – невелика зграя рожевих фламінго. Ці птахи в природі живуть великими колоніями, на самоті страждають. У Харкові 15 дивовижних створінь перезимували в збудованому спеціально для них будиночку, зараз більшу частину часу проводять на ставку – між двох березок і з видом на університет.

Червонокнижні: орлам загрожують мисливці та вирубування лісів

А ось зникаючим птахам у наших краях живеться несолодко. Рідкісні види пристосовуються до нових умов життя, а частіше взагалі зникають з лісів нашої області. Уже кілька років орнітологи не зустрічають орла-змієїда, раніше він водився на півночі регіону.
- Великих хижаків багато не буває за визначенням, а якщо починається вирубування лісу, тим більше, - із сумом у голосі каже орнітолог. - Хижі птахи гніздяться на старих деревах, у яких добре розвинена крона. Орлан-білохвіст, занесений до всіх Червоних книг, водиться в нас у Гомільшанських лісах. Він будує гнізда на соснах, яким по 100 – 120 років. І ось приходить лісник із сокирою, якому все одно – орлан, не орлан – він навіть голови не підніме й не побачить його, для нього сосна – це деревина.
Орнітологи радіють тому, що на півдні області виводить пташенят чорний лелека, хоча цей птах мешкає північніше. Орлани-білохвости ховаються в лісах на берегах Сіверського Дінця, але їх мало. Орлам-могильникам загрожують мисливці, а сірому журавлю - осушення боліт.
- Рідко який мисливець не вистрелить у великого птаха – таке відчуття, що в наших людей це в генах, - обурюються орнітологи.
Список рідкісних птахів лише збільшується, до книги потрапляють найзвичайніші раніше види – луні, кулики. Дивовижно, що пернаті знаходять усамітнення в найнеочікуваніших місцях. Традиційне місце мешкання кулика-довгоніжки (ходуличника) - озера, але коли у водойму заганяють худобу, гине гніздо птаха. Фахівці помітили, що довгоногий мешканець водойм перебрався на очисні споруди в районі Безлюдівки.
- Йому що потрібно – бруд, місце гніздування і щоб ніхто не чіпав, а на очисні споруди ніхто не ходить, тому на полях фільтрації птахів більше, ніж у будь-якому заповіднику, - усміхається фахівець.