Оцінка макроекономічного ефекту від включення України до Митного союзу та Єдиного економічного простору в межах ЄврАзЕС

У центрі уваги преси цього тижня вибір головного вектора в торговельній співпраці України. Тема дуже важлива і для лісового сектору, особливо у зв'язку з планами Уряду щодо залучення інвестицій у створення 2-3 великих  заводів, що переробляють деревину.  Судячи з  першого етапу  переговорів на Рівненщині, можна припустити, що це будуть інвестиції російського капіталу... Розміщую три різнопланові публікації з цього питання, які дають змогу краще зрозуміти як ситуацію, так і напрям  думок Уряду...М.П.

ЗВІТ (попередня версія) Інституту народногосподарського прогнозування РАН та Інституту економіки та прогнозування НАН України про дослідницьку роботу, проведену в межах договору з Євразійським банком розвитку на тему: «Оцінка макроекономічного ефекту від включення України до Митного союзу та Єдиного економічного простору в межах ЄврАзЕС»
Вступ

Економіка України має багато спільного з економіками інших членів ЄврАзЕС. Насамперед ідеться про ідентичність інженерних, конструкторських, проєктних і виробничих традицій та методик; про дуже близькі технічні стандарти; про фактичну відсутність мовного бар'єра; про схожість систем технічної та інженерної освіти; про багаторічні традиції виробничої кооперації та міжрегіонального поділу праці; про територіальну близькість тощо. Усе це є чинником, який міг би забезпечити великий економічний ефект за рахунок розширення міждержавної кооперації та пов'язаних із цим синергічних ефектів. Протягом майже 20 років ця глобальна конкурентна перевага пострадянських країн використовувалася дуже слабко, а економічна співпраця між ними постійно скорочувалася.

Однак останніми роками ситуація досить сильно змінилася. Сформовано Митний союз у межах ЄврАзЕС, підписано угоди про ЄЕП, оголошено про створення Євразійського економічного союзу. З'явилися реальні передумови для формування та швидкого розвитку економічного союзу країн ЄврАзЕС, зокрема за рахунок вступу до цього союзу України. Щоб цей процес отримав додаткові імпульси, потрібна професійна й добре прорахована оцінка макроекономічних ефектів, пов'язаних із включенням України до Митного союзу (далі — МС) та Єдиного економічного простору (далі — ЄЕП) ЄврАзЕС.

1. Загальні принципи інтеграції: теорія та міжнародний досвід

Як показує світовий досвід, економічна інтеграція, як правило, справляє позитивний вплив на темпи економічного зростання та підвищення добробуту населення.

Характерні ефекти інтеграції, що впливають на темпи та якість економічного розвитку, такі:

Постійні

- внутрішня та зовнішня економія за рахунок «ефекту масштабу»

- ефективніше використання праці та капіталу

- зростання віддачі за рахунок кооперації в НДДКР, прискорення НТП

Результати: підвищення рівня потенційного випуску та вихід на траєкторію вищих темпів зростання ВВП

Тимчасові (одноразові)

- зниження витрат взаємної торгівлі

- зростання конкуренції та демонополізація частини ринків

- підвищення мобільності чинників виробництва

Результати: одномоментне прискорення економічного зростання; при цьому рівень потенційного випуску залишається незмінним; після завершення інтеграційних процесів дія позитивних ефектів такого роду закінчується.

На думку європейських аналітиків, для темпів економічного зростання ЄС велике значення мали тимчасові (одноразові) ефекти інтеграції. Зокрема, наведені оцінки показують, що в разі відсутності інтеграційних процесів у Європі після Другої світової війни ВВП на душу населення в країнах Європейського Союзу на цей час був би приблизно на 20% нижчим. Проте для збереження позитивних ефектів від інтеграції ЄС необхідно постійно підтримувати розвиток інтеграційних процесів.

2. Інвентаризація потенційних ефектів, пов'язаних з інтеграцією України

Економічна вигода як України, так і Росії (у разі приєднання України до Митного союзу та Єдиного економічного простору країн ЄврАзЕС) буде пов'язана зі зменшенням бар'єрів для транскордонного обміну товарами та послугами. Розмір цієї економічної вигоди можна досить точно розрахувати.

Розглянемо економічний ефект для України. Він складається з таких складових частин:

- Виграш від зниження (скасування) імпортних мит у країнах — партнерах з ЄврАзЕС. На практиці цей виграш виражатиметься в зростанні прибутку українських експортерів.

- Виграш від зниження (скасування) експортних мит на нафту, газ і деякі інші види сировини, що постачаються з країн ЄврАзЕС на українські ринки. На практиці цей виграш виражатиметься в зниженні цін на вуглеводні на українських ринках, що спричинить зменшення витрат українських споживачів, зростання купівельної спроможності населення та поліпшення зовнішньоторговельного балансу.

- Виграш від зниження деяких цін (не пов'язаних із нафтогазовими постачаннями) внутрішнього українського ринку. Це станеться в тих випадках, коли товари й послуги з країн ЄврАзЕС будуть нижчими за ціни внутрішньоукраїнського ринку. Це також призведе до зменшення витрат українських споживачів і зростання купівельної спроможності населення.

- Виграш від розширення ринків збуту для українських виробників (унаслідок підвищення конкурентоспроможності українських товарів і послуг на ринках країн — членів ЄврАзЕС). На практиці це виражатиметься в розширенні обсягів виробництва на українських підприємствах-експортерах, а також у появі нових експортерів. Крім того, цей процес призведе до створення нових робочих місць в експортному секторі та до сплати цим сектором додаткових податків до бюджету.

- Мультиплікативний ефект від збільшення виробництва на українських підприємствах-експортерах (ці підприємства висунуть додатковий попит на продукцію своїх українських постачальників; у свою чергу, постачальники експортерів транслюватимуть цей ефект далі тощо). Мультиплікативний ефект також забезпечить виникнення нових робочих місць і додаткові доходи українського бюджету.

- Виграші від зростання транзитної активності, що здійснюється через територію України. На практиці це виражатиметься в збільшенні доходів українських підприємств за надання послуг із транзиту.

- Виграші від додаткового припливу туристів з країн ЄврАзЕС на українську територію. Цей виграш буде отримано за рахунок зростання доходів в українській туристичній сфері.

- Виграш за рахунок синергічних ефектів, що виникають завдяки відновленню коопераційних зв'язків між українськими підприємствами та підприємствами з країн ЄврАзЕС, а також завдяки створенню нових консорціумів. З одного боку, цей виграш буде зумовлений близькістю технологічної культури, схожістю проєктних рішень, відсутністю мовних бар'єрів тощо. З іншого боку, він буде пов'язаний з ефектами масштабу та поділу праці.

- Програш від втрати частини внутрішніх ринків, який буде пов'язаний зі зниженням (обнуленням) мит на низку товарів, що постачаються з країн ЄврАзЕС. На практиці це може вилитися в скорочення обсягів виробництва на деяких українських підприємствах, які працюють на внутрішній ринок.

- Програші та виграші, пов'язані з посиленням міграційних потоків. У сучасних умовах міграційне сальдо України з країнами ЄврАзЕС швидше за все виявиться від'ємним. Програш у цьому разі полягатиме в скороченні трудового потенціалу української економіки. А виграші будуть пов'язані зі зниженням рівня безробіття та з додатковим припливом фінансових коштів, що їх перераховують українські працівники на батьківщину.

- Програш від підвищення імпортних мит на низку товарів, що ввозяться з-за меж ЄврАзЕС. Цей програш матиме місце в тих випадках, коли ціни на товари з далекого зарубіжжя будуть нижчими за ціни на товари з країн ЄврАзЕС та України. У цих випадках зростуть витрати українських споживачів і знизиться купівельна спроможність населення.

Виграші та програші Росії від інтеграційних процесів матимуть здебільшого дзеркальний щодо України характер.

Крім того, для Росії ефекти будуть дещо інакше розподілені в часі: негативні ефекти проявлятимуться насамперед у перші роки після початку форсованої інтеграції, позитивні ефекти більшою мірою проявлятимуться в довгостроковій перспективі.

3. Оцінка ефекту створення єдиного економічного простору між Росією та Україною (розрахунок за методикою ІНП РАН)

Під час оцінки ефекту треба відштовхуватися від ключових макроекономічних показників Росії та України (табл. 1).

Найочевидніші ефекти економічної інтеграції пов'язані з розширенням товарообігу між країнами, яке відбудеться за рахунок спрощення торговельно-економічних відносин.

Стосовно Росії та України розрахунки виконувалися виходячи з логіки, що передбачає, що за умов форсованої інтеграції ціна російського імпорту (з країн, крім України) за низкою конкретних товарних позицій буде вищою, ніж ціна російського імпорту на аналогічний товар, що ввозиться з України. За цих умов імпортні потреби Росії в цих товарах будуть насамперед покриватися за рахунок імпорту з України. При цьому враховується умова, відповідно до якої російський імпорт з України за цією товарною позицією не повинен перевищувати експорту цього товару з України в усі країни, крім Росії.

За аналогічною схемою проводилася оцінка приросту українського імпорту з Росії.

У розрахунках використовувалися дані про зовнішню торгівлю Росії та України на рівні чотиризначної деталізації за класифікатором Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Стосовно експорту енергетичних ресурсів з Росії в Україну було зроблено кілька ключових припущень.

Щодо експорту нафти, нафтопродуктів і природного газу передбачається повне скасування експортних мит на російські постачання, що йдуть для внутрішньоукраїнського споживання, що знижує кінцеву вартість продукції для українських споживачів. Оскільки ціни на нафту й нафтопродукти в Росії формуються за принципом Net-back (внутрішня ціна дорівнює світовій за вирахуванням витрат на експортне мито й транспортування), ціни для України знизяться лише на величину експортних мит.

Щодо природного газу, поточні ціни на який у Росії суттєво нижчі за світові, було прийнято гіпотезу про можливий ціновий коридор у діапазоні від 180 дол./куб. м (ціна для Білорусі у 2010 р.) до поточних значень, скоригованих на обнулення експортного мита (240 дол./куб. м у 2010 р.).

Щодо сільськогосподарської продукції було прийнято гіпотезу про копіювання умов у торгівлі, характерних для поточних взаємин усередині ЄЕП (Росія, Білорусь, Казахстан). Це означає, зокрема, що в найближчі роки суттєвого зростання взаємних постачань сільськогосподарської продукції не відбудеться (через неформальне самообмеження цих постачань, яке є результатом двосторонніх переговорів щодо визначення ринкових часток).

У табл. 2 представлено величину можливого приросту взаємної торгівлі між Росією та Україною для обох країн за описаних вище умов.

Згідно з нашими розрахунками, за скасування в межах Митного союзу експортних мит на вуглеводні, що експортуються з Росії в Україну, позитивний приріст сальдо торговельного балансу України становитиме 2,9 млрд дол. (за рахунок зниження вартості ввезених вуглеводнів).

У разі якщо за домовленостями в межах Митного союзу та ЄЕП ціну на природний газ, що експортується з Росії в Україну, буде знижено до 180 дол./куб. м, позитивний приріст торговельного сальдо України збільшиться до 5,1 млрд дол. (див. табл. 3.2).

За нашими розрахунками, приріст експорту і для України, і для Росії буде пов'язаний із чотирма основними групами товарів. До їх числа входять такі: харчові продукти, продукція машинобудування, металургійна та хімічна продукція.

Росії вдасться більшою мірою, ніж Україні, наростити експорт продукції машинобудування, хімічної продукції, целюлози та паперу.

Україна має можливість більшою мірою, ніж Росія, наростити експорт чорних металів і виробів із них, харчових продуктів, одягу та взуття (див. рис. 2).

4. Попередня макросценарна оцінка економічного ефекту від вступу України до Митного союзу (розрахунок за методикою ІЕП НАН України)

Підходи до оцінок економічних наслідків утворення зон вільної торгівлі (ЗВТ) і митних союзів (МС) мають ураховувати міжнародний досвід такого роду робіт, який дає підстави для принципового висновку про те, що наявні сьогодні у світі методи економіко-математичного моделювання дають змогу лише частково оцінювати точні кількісні параметри майбутніх макроекономічних ефектів. Унаслідок цього такі розрахунки не можуть правити за абсолютно надійну основу для доведення майбутнього однозначно позитивного або однозначно негативного впливу ЗВТ і МС на економічний розвиток. При цьому велике значення мають труднощі з урахуванням довготривалих ефектів структурного характеру від ЗВТ (МС).

Виконана попередня оцінка ефекту від входження України до Митного союзу також лише частково враховує можливі ефекти. Вона насамперед базувалася на припущенні, що зміна митних тарифів спричинить відповідне розширення (скорочення) експортних постачань з України до Російської Федерації та зміну питомої ваги української продукції в російському імпорті товарів. При цьому розширення експорту буде здійснено за рахунок додаткового випуску української продукції за збереження обсягів постачань до країн, які не є членами Митного союзу. При цьому в розрахунках використовувалися дані про зовнішню торгівлю Росії та України на рівні чотиризначної деталізації за класифікатором УКТЗЕД (розроблений на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів).

На цьому етапі проведення оцінки — через дефіцит часу, відведеного на проведення розрахунків, і відсутність у готовому вигляді необхідних даних для відповідних розрахунків — не було враховано зміни обсягів зовнішньої торгівлі України з Білоруссю та Казахстаном, так само як і не виконано деякі розрахунки, пов'язані з використанням більш деталізованих даних у торгівлі України з Росією (на базі 10 знаків товарної номенклатури). Для збору та обробки відповідних даних знадобиться період у 4—6 місяців.

Розрахунки проводилися за трьома варіантами, що передбачають різні сценарії зміни митних тарифів. Два перші варіанти базуються на припущенні, що Україна входить у два відмінні режими до Митного союзу. У третьому варіанті розглянуто наслідки для українського експорту товарів у разі невходження України до Митного союзу при укладенні з Європейським Союзом угоди про вільну торгівлю на умовах, які вимальовуються на нинішній момент переговорного процесу, що наближається до свого завершення. Остання обставина може правити за основу для переведення України країнами — членами Митного союзу в звичайний режим найбільшого сприяння, тобто застосування до неї звичайних ставок митного тарифу, що застосовуються для більшості країн світу.

1-й варіант: передбачає, що буде одномоментно ліквідовано всі нетарифні бар'єри на шляху експорту з України, а також митні тарифи на окремі групи товарів, які підпадають під вилучення з режиму вільної торгівлі, що застосовується нині на двосторонній основі. У результаті питома вага України в імпорті РФ за кожною з товарних груп на рівні 4-го знака класифікатора зросте і в найближчому періоді гіпотетично досягне свого максимального значення за період 2005—2008 рр.

2-й варіант: за своїм змістом аналогічний першому, але з тією відмінністю, що він є варіантом поетапної лібералізації торгівлі, коли нетарифні бар'єри в найближчому періоді буде ліквідовано лише частково — на 30%. У результаті питома вага України в імпорті РФ за кожною з товарних груп на рівні 4-го знака класифікатора гіпотетично досягне середнього за 2005—2008 рр. значення або ж збережеться на рівні 2009 року за умови, що він перевищував середній показник за аналізований період.

3-й варіант: у результаті невходження України до Митного союзу й укладення угоди про ЗВТ з ЄС буде збережено всі нетарифні бар'єри на шляху експорту з України, а також запроваджено митні тарифи щонайменше на окремі групи товарів на рівні, передбаченому для імпорту з країн — нечленів Союзу. У цьому випадку динаміка зниження обсягу експорту України до РФ за кожною з товарних груп (на рівні 4-го знака класифікатора) залежатиме від цінової еластичності попиту на ці товари на ринках Російської Федерації та від «запасу» рівня цінової конкурентоспроможності українських виробників як порівняно з РФ, так і з виробниками третіх країн. У цьому варіанті для оцінки наслідків було використано два підходи: перший базувався на припущенні, що при підвищенні ціни українського товару на 1% обсяг попиту РФ також скорочується на 1%; другий передбачав скорочення питомої ваги української продукції в імпорті РФ до мінімального рівня, який спостерігався в період 2005—2008 рр.

За результатами розрахунків при реалізації сценарних умов за першим варіантом приріст експорту українських товарів до РФ (без урахування експорту вуглеводнів) збільшиться на 4,6 млрд дол. США, що відповідає зростанню експорту до Росії на 34,3%. При цьому умови торгівлі для України поліпшаться на 5 відсоткових пунктів. При частковому усуненні торговельних бар'єрів (2-й варіант) експорт зросте на 1,2 млрд дол. США, або на 9%. У разі невходження України до МС очікується скорочення експорту до Росії на 1,4—1,9 млрд дол. США, або на 10—14% (табл. 3).

При цьому найбільшою мірою зросте вартість постачань продукції машинобудування, питома вага якої в структурі приросту становить, залежно від варіанта розрахунків, 36—40%, і металургійної промисловості — 22—42%. Приріст експорту харчових продуктів і товарів хімічної промисловості очікується помірнішим (табл. 4).

Потенційні можливості розширення зовнішньоторговельного обороту між Україною та Росією при реалізації найсприятливіших умов торгівлі наведено в табл. 5.

Проведена на основі агрегованих даних оцінка свідчить про наявність позитивних ефектів для розширення українського експорту до Росії при вступі України до Митного союзу. Водночас існує низка моментів, які мають бути враховані для правильного трактування наведених розрахункових показників.

По-перше, представлені в таблицях оцінки зростання експорту певною мірою мають умовний характер, оскільки ґрунтуються на митних тарифах, які вводяться в дію для країн — нечленів Митного союзу, а не на тарифах, які реально існували до створення МС. Однак Україна одночасно веде переговори з ЄС про створення взаємної зони вільної торгівлі (ЗВТ). І все питання полягає в тому, наскільки серйозними будуть для України в такому разі вилучення з режиму ЗВТ у торгівлі з Росією та іншими членами Митного союзу.

По-друге, у варіанті 1 передбачається одномоментне зняття торговельних бар'єрів, і, крім того, в усіх варіантах передбачається миттєва реакція на зміни торговельного режиму з боку суб'єктів господарювання. Однак насправді позитивна реакція бізнесу на зміну умов може розтягнутися на кілька років, коли миттєве пристосування на основі використання резерву наявних виробничих потужностей доповнюватиметься довгостроковішим пристосуванням на основі інвестицій. Через це повний ефект від інтеграції також, вочевидь, буде отримано не відразу, а згодом.

По-третє, не враховано наслідки від підвищення тарифних ставок на ввезення продукції на територію України з третіх країн, які при її вступі до МС у середньому зростуть у 2,3 раза (з 4,6% до 10,2%), зокрема на інвестиційні товари — у 3,4 раза. Не враховано й розмір можливих компенсацій за погіршення умов торговельного режиму, які Україні, вочевидь, доведеться виплатити країнам — учасницям СОТ відповідно до прийнятих у цій організації положень щодо створення зон вільної торгівлі та митних союзів.

По-четверте, не враховано інші можливі позитивні, а також і негативні ефекти, які можуть бути отримані при розширенні торгівлі товарами та послугами, а також активізації науково-технічної співпраці. Серед важливих неврахованих ефектів, що потребують окремого розгляду, є ефекти масштабу (від розширення розміру єдиного економічного простору), що неодмінно позначиться в позитивному плані на рішеннях про інвестиції в капіталомісткі галузі високих технологій. Не враховано й ефекти зниження трансакційних витрат унаслідок зняття митного контролю на кордонах і суттєвого спрощення та стандартизації багатьох процедур, пов'язаних з обігом товарів у взаємній торгівлі членів Митного союзу.

Досить очевидно, що розмірність майбутньої економічної ефективності внаслідок входження до Митного союзу, так само як і до ЄЕП, може суттєво зрости при адекватному врахуванні не лише суто торговельних ефектів від збільшення експорту та імпорту й зміни зовнішньоторговельних цін, а й ефектів концентрації та узгодженого розвитку (синергії), що роблять можливими інвестиції в галузі, де вони були б за інших розмірів ринку недостатньо рентабельними, а також ефектів від загального поліпшення умов торгівлі з третіми країнами внаслідок підвищення «політичної ваги» об'єднаного угруповання в міжнародних переговорах.

Зокрема, необхідно врахувати результати торгівлі з урахуванням групи товарів, за якими Україна та Росія конкурують одна з одною (металургія, машинобудування, хімічне виробництво тощо). Так, питома вага внутрішньогалузевої торгівлі з Росією (коли країни експортують і імпортують один і той самий товар), розрахована на рівні 10-го знака класифікатора, становила в 2010 р. 11,2% від усього обсягу. Зважаючи на близькість технологічного рівня продукції України та Росії, розширення товарообігу, з одного боку, посилить конкуренцію української продукції з російськими товаровиробниками на ринку Росії, а з другого — може спричинити відплив продукції з вітчизняного ринку й виникнення дефіциту, що провокуватиме прискорення інфляційних процесів в Україні. Це вимагає проведення досліджень за більш деталізованою класифікацією товарів (розрахунків середньої ставки митних тарифів на рівні 6—10 знаків класифікатора, структури товарообігу та цінової динаміки — на рівні 10 знаків).

Не менш важливо відстежити й вплив на зміну структурних характеристик експорту та імпорту, які поки що далекі від оптимуму.

Так, у 2010 р., за даними Державної служби статистики України, експорт товарів до РФ здійснювався за 906 позиціями, а імпорт з РФ за 941 позицією на рівні чотиризначної деталізації за класифікатором Гармонізованої системи опису та кодування товарів (на рівні десятизначної деталізації — відповідно 4168 і 4518 позицій) і характеризувався високим рівнем концентрації. Диференціація експорту з України до Росії, а особливо імпорту з Росії надзвичайно низька. Так, питома вага 100 груп товарів на рівні десятизначної деталізації в експорті товарів до РФ та імпорті з РФ становила 65,1% і 84,5%; питома вага 200 груп — відповідно 77,2—89,5%. Суттєве від'ємне сальдо в торгівлі товарами України з Російською Федерацією у 2010 р. формувалося за рахунок продукції видобувної промисловості (-13,8 млрд дол.), у той час як сумарне сальдо постачань усіх інших продуктів було позитивним і становило 5,0 млрд дол.

Також необхідно врахувати наслідки зміни тарифних ставок для наповнення бюджету та проведення заходів у галузі технологічної модернізації.

Серйозного аналізу потребує чинник застосування політично вмотивованих рішень в економічній сфері. Зокрема, Україна має досвід застосування до її постачальників м'ясної та молочної продукції не завжди достатньо обґрунтованих обмежень у галузі фітосанітарних заходів.

Спеціального вивчення потребує й питання про поступове скорочення практики застосування антидемпінгових і спеціальних захисних заходів у взаємній торгівлі (де нерідко застосовується довільний підхід до визначення підстав для відповідних заходів) — що особливо актуально для українського металургійного комплексу та харчової промисловості. При цьому слід ураховувати, що повна відмова від антидемпінгових і спеціальних захисних заходів об'єктивно вимагатиме проведення країнами-учасницями дуже ретельно узгодженої (якщо не єдиної) конкурентної політики та застосування ефективних, взаємно узгоджених норм надання субсидій.

Важливим аспектом для України є питання про рівноправний доступ до транзитних потужностей на території країн-учасниць, і насамперед вільного доступу до транзитних потужностей Росії для постачання вуглеводнів, а також питання про повніше завантаження транзитних потужностей українських трубопроводів і гарантії прокачування через них мінімально необхідних для рентабельності обсягів вуглеводнів (що актуалізується будівництвом Російською Федерацією обхідних магістралей газопроводів).

Економічні ефекти у сфері торгівлі послугами можуть для України визначатися тим, що, вочевидь, унаслідок вступу до СОТ сектор послуг України буде суттєво більш лібералізованим, ніж сектори послуг інших трьох партнерів з МС. Зокрема, зобов'язання України щодо ринків послуг поширюються на 137 секторів послуг з існуючих 155, тоді як в інших країнах ЄЕП цей рівень після приєднання до СОТ, швидше за все, буде значно меншим. Беручи до уваги вищенаведене, заходи з лібералізації ринків послуг партнерів з МС могли б відкрити для України додаткові можливості та принести позитивні економічні ефекти, хоча їх оцінити в кількісному вимірі сьогодні поки що досить складно.

Важливим для України є проведення поглибленого аналізу можливих ефектів для торгівлі з країнами Митного союзу після входження України до зони вільної торгівлі з ЄС. З іншого боку, не менш важливою є оцінка можливих надбань і втрат для України у відносинах з ЄС у разі ухвалення рішення про входження до Митного союзу. Очевидно, що потенційні надбання можуть бути пов'язані насамперед з отриманням у довгостроковій перспективі сильніших і міцніших позицій у міжнародних торговельних переговорах та з можливим поліпшенням умов міжнародних договорів, що укладаються з ЄС, зокрема й щодо умов створення ЗВТ та інтеграції в європейські економічні структури загалом. Водночас у короткостроковому та, можливо, середньостроковому періодах можна очікувати загалом негативного ефекту у відносинах з ЄС, спричиненого гострим розчаруванням останнього від припинення далеко просунутих переговорів про асоціацію та ЗВТ. Фактично в такому разі може йтися про масштабний перегляд ЄС усього комплексу відносин з Україною: недвозначні натяки на це вже зроблено на досить високому рівні керівництва Європейського Союзу.

Таким чином, повніше врахування якомога ширшої сфери різноманітних ефектів від входження до Митного союзу вимагає щонайменше відмови від спрощеного підходу, відповідно до якого інтеграційні заходи — це завжди позитив. Потрібен виваженіший підхід з урахуванням як позитивних, так і негативних впливів, причому з їх чітким розмежуванням на ефекти короткострокові та довгострокові.

Додаток

Тарифні ставки при ввезенні товарів в Україну (середньозважені за структурою імпорту України з Російської Федерації) і на територію Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану (середньозважені за структурою експорту України до Російської Федерації), розраховані на основі 4 знаків класифікатора ЗЕД

Тарифні ставки при ввезенні товарів в Україну (середньозважені за структурою імпорту України з Російської Федерації у 2010 р.) і на територію Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану (середньозважені за структурою експорту України до Російської Федерації у 2010 р.), розраховані за 4 знаками класифікатора

Розподіл на групи здійснено на основі класифікатора BEC (Classification by Broad Economic Categories)