Балки Херсонщини: пам’ять про минуле, надії сьогодення

Балки – елемент рельєфу. На перший погляд, від’ємний: заглиблення, вимиті водою, – результат ерозії та змиву ґрунту. Але в другій половині ХХ століття виявилося, що саме в цих «від’ємних» місцях збереглася мало не половина всієї площі неораних степів Херсонщини. Тож про балки нашого краю є що розповісти

Балки та яри: схожість і різниця
І те, й інше виникає внаслідок дії води, яка розмиває і змиває і шар ґрунту, і розташовані нижче породи. Але балка зазвичай має більші розміри, ніж яр, і рельєф її більш вирівняний, а вік старший. Дуже часто балка з’єднується з рікою: адже якщо десь поблизу є річка, то досить потужний водний потік рано чи пізно «знаходить» її: бо тече туди, де нижче.

Особливості балок
Якщо водний потік існував досить довго, то в тому місці, де розташована балка, оголюються шари гірських порід, що виникли в минулі часи. Наприклад, схили балок Херсонської області утворені вапняками та мергелями – осадовими породами, створеними морськими організмами. Вік тих шарів, що виходять на поверхню, – від десятків тисяч до мільйонів років.

Усе це, загалом, дуже цікаво. Але набагато важливішим виявилося інше. У ті роки, коли степи розорювали нестримно і (називаючи речі своїми іменами) по-варварськи, балки стали місцями, де орати було неможливо – через рельєф. Тут збереглася степова рослинність. І хоча ці ділянки невеликі, але й вони становлять чималу цінність. Крім рослинності, залишилися й деякі мешканці степів. Наприклад, дибка степова – дуже великий і досить рідкісний коник.

Шилова Балка: що це таке?
Це один із характерних елементів рельєфу Бериславського району. Взагалі, історія виникнення та розвитку Шилової Балки досить типова для інших таких самих елементів рельєфу Херсонської області. Колись тут протікала річка, що впадала в Дніпро. Точніше, в один із його рукавів – у річку Казак. Та й була це, власне кажучи, не річка, а тимчасовий водяний потік: він існував переважно навесні – під час танення снігу. Ну і ще в період рясних дощів – влітку та пізньої осені. Хоча, може бути, колись тут і протікала «справжня» річка – серед дослідників єдиної думки з цього питання немає. Так чи інакше, але за багато років вода вимила цілий каньйон. А якщо ще врахувати, що тут залягають не лише м’які й пухкі породи, а й вапняки, то правильніше було б сказати не «вимила», а «прорізала».

Після будівництва Каховської ГЕС води з Каховського водосховища почали просочуватися крізь навколишні породи й стікати вниз – відповідно до зниження рельєфу. З’явилися несподівані джерела води – джерела-кринички. У 1960-ті роки тут було створено систему ставків: балку перегородили дамбами. А береги засадили деревами та кущами, щоб запобігти осипанню берегів і збільшенню розміру самої балки.

Рибництво. Перипетії часу
Вже в ті «далекі часи» в Шиловій Балці почали розводити рибу. Утім, саме так використовували територію та водні ресурси й інших балок Херсонської області. Які були успіхи за часів СРСР – авторові невідомо. Але в останні роки рибництво в Шиловій Балці йшло, так би мовити, ні шатко ні валко – риби у ставках було дуже мало. А причина, загалом, психологічна: адже багато наших, з дозволу сказати, бізнесменів-господарників вважають, що із землі, води, мисливських угідь та іншого можна лише брати. А вкладати не треба – «саме виросте».

Щоправда, у 2010 році новий орендар узявся за справу вже по-іншому: із застосуванням сучасних розробок, вкладень і наукового підходу. Кажуть, ще й планує брати участь у спеціальній програмі з розведення аборигенних видів риб. Їхню молодь випускатимуть у Нижній Дніпро – для поповнення рибних запасів. Це можна лише вітати. Адже рибою наші річки й озера явно не переповнені!

Що й кого можна побачити в Шиловій Балці
Водойми, круті береги, зарості барбарису, лісові масиви, джерела, очеретяні зарості... У певних місцях можна вийти до витоків водних потоків – і відчути себе першовідкривачем! А від нижніх ділянок балок (принаймні основних) ви вийдете або до Каховського водосховища, або до Нижнього Дніпра, або до Дніпровсько-Бузького лиману.

А живуть тут… Та багато хто живе! Птахи й бобри, єноти та козулі, метелики й коники –
це на суходолі. А у воді – риби, раки та молюски. І дуже багато видів занесено до Червоних книг – України, Європи (Європейський Червоний список) і навіть світу.

Балка – об’єкт під охороною
Територію однієї з найбільших і найвідоміших балок Херсонщини – Каїрської – оголошено заказником. Також подано клопотання й обґрунтування щодо понад 10 таких об’єктів – по всіх найбільших балках області.

Відповідні документи готують і щодо Шилової Балки. Імовірно, може виникнути питання: а чи потрібно це? Чи варто, вибачте, «плодити» заповідники, національні парки та заказники? Відповідь однозначна: варто! Бо за часів небаченого зубожіння природи навіть найменша її ділянка має величезну цінність. До речі, ходять чутки, що в Херсонській області збереглася не лише коник дибка степова, а й одна з найрідкісніших комах світу – коник степовий товстун. Він може жити лише на цілинних ділянках і «офіційно» в Україні вже не мешкає.

А може бути, все-таки десь у дальньому чи не дуже дальньому куточку Херсонщини живе собі цей величезний коник – жива пам’ять про минуле, про ті часи, коли наша місцевість являла собою безкраї степи? Хотілося б, щоб це було саме так.