Замість неродючих земель – зелені ліси (лісорозведення в Литві)
Ті, хто хоче закласти на неродючих землях ліси, можуть зробити це завдяки допомозі Євросоюзу. До кінця цього року заявки на закладення лісів можна подавати в рамках двох наступних заходів програми «Розвиток села Литви у 2007-2013 р.р.»: «Перше закладення лісу на землях сільськогосподарського призначення» і «Перше закладення лісу на площах несільськогосподарського призначення та на закинутих сільгоспугіддях».
Понад 360 млн літів
Допомога в рамках першого заходу — «Перше закладення лісу на землях сільськогосподарського призначення» надається за лісопосадки на площах сільськогосподарського призначення, які перебувають у доброму аграрному стані. Ця земля впродовж останніх двох років до подання заявки має бути задекларована для прямих виплат. Площа лісопосадок не може бути меншою за пів гектара. Виняток може робитися лише в тому випадку, якщо ліс, що закладається, стане продовженням уже наявного.
Допомогу в рамках другого заходу – «Перше закладення лісу на площах несільськогосподарського призначення та на закинутих сільгоспугіддях» можуть отримати власники землі та керуючі закинутих земель сільгосппризначення й земель, призначених для ведення лісового господарства. На реалізацію цих двох заходів на новий період програмування виділено близько 360 млн літів.
Допомогу на закладення лісів можуть отримати як фізичні, так і юридичні особи, яким земля належить на правах власності. Крім того, допомога виділяється й керуючим державними землями, які вже заклали або мають намір закласти ліси.
Потрібен проект зелених насаджень
Фермери, які бажають отримати допомогу на закладення лісу чи догляд за ним, мають бути зареєстровані та мати оновлені дані про землеволодіння в Реєстрі сільського господарства та сільського бізнесу. Крім того, заявники повинні отримати в територіальному відділі землеустрою дозвіл на закладення лісу на землях, не призначених для лісу.
Землеробам слід звернути увагу на те, що важливо подати проект закладення лісу, який відповідав би вимогам положень про відновлення та закладення лісів. У цьому плані має бути передбачено висадити на одній кадастровій ділянці не менше 20 відсотків дерев і кущів листяних порід від загальної кількості саджанців.
Виплата за закладення лісу призначатиметься одержувачу допомоги в перший або другий рік після посадки саджанців з урахуванням того, коли буде завершено лісопосадки. Ті, хто хоче отримати цю допомогу, мають подати до Національного платіжного агентства при Міністерстві сільського господарства документ, отриманий у посадових осіб державних лісів, що підтверджує, що лісопосадки проведено за всіма правилами.
Більше допомоги – для неугідь
Усі, хто виконав поставлені вимоги, отримають одноразову виплату за закладення лісу. Найбільшу допомогу, тобто 80 відсотків витрат на закладення лісу, компенсуватимуть тим, хто планує провести лісопосадки на землях менш сприятливих для ведення господарства – на неугіддях. Решті компенсуватимуть 70 відсотків витрат на закладення лісу. Розмір допомоги значною мірою залежатиме від площі лісопосадок і вибраних для посадки видів дерев.
Найбільші виплати отримають ті, хто закладає дубові, листяні ліси, а найнижчі виплати – за посадки, в яких переважають хвойні породи. Одноразова виплата не призначатиметься тим, у кого закинуті земельні площі самі по собі заросли лісом і на них не потрібно здійснювати додаткові посадки. Власникам таких земель виплачуватиметься лише виплата за догляд і захист лісу.
Щорічний розмір виплати за догляд і охорону лісу також залежатиме від складу закладеного лісу. Чим більше в ньому переважатимуть листяні породи, тим виплата буде більшою. Вона виплачуватиметься впродовж п’яти років за кожен гектар площі лісу.
Розмір виплати залежно від того, чи посаджено ліс на придатних для ведення господарства площах, менш сприятливих для цієї мети, чи на неугіддях, не відрізнятиметься. Щоправда, цю виплату не зможуть отримати ті, хто здійснив посадки порід короткої ротації та тих, що часто вирубуються, а також здійснив посадки на державних землях сільськогосподарського призначення.
За втрачені доходи – компенсація
Якщо здійснюються посадки лісу на землях, призначених для сільськогосподарського виробництва, то фермерам чи іншим особам упродовж 15 років виплачуватиметься річна компенсація за втрачені доходи від сільськогосподарської діяльності внаслідок закладення лісів. Виплата подавачам заявок, віднесеним до категорії фермерів, на рік становитиме 383 літи за 1 гектар лісопосадок, а тим, які не працювали й не декларували сільгоспугіддя, – 86 літів за га.
Господарі закинутих земель, які отримують допомогу в рамках заходу «Перше закладення лісів на сільгоспугіддях і закинутих площах сільськогосподарського призначення», не отримають компенсацій за втрачені доходи.
Компенсація втрачених доходів їм не належить, бо на цих площах не велася сільськогосподарська діяльність. Цю компенсацію не отримають також ті особи, які заклали ліси короткої ротації, а також здійснили їх закладення на державних землях сільськогосподарського призначення.
У нових лісах – традиційні породи дерев
У знову закладуваних лісах можна буде висаджувати всі традиційні для литовських лісів види дерев, у тому числі й короткої ротації – вільху білу, осику та ін. Між тим посадку лозняку підтримуватимуть у рамках програми «Модернізація сільгоспугідь», за третім пунктом діяльності – «Закладення плантацій зелених насаджень короткої ротації».
Пріоритет в отриманні коштів ЄС матимуть ті, хто ще не отримав допомоги із закладення лісу, а також фізичні особи, що закладають ліси не короткої ротації на власній землі, засаджують лісом менш придатні для ведення фермерського господарства місця, родючість яких не сягає 32 балів, а також у районах карстових провалів. Пріоритет надаватиметься й тим, хто закладає ліси, в яких саджанці дуба становитимуть половину або більше площі, а також тим, хто здійснює посадки лісу на земельних ділянках, сформованих у процесі проекту консолідації.
Допомогу із закладення лісів не зможуть отримати колишні фермери, які отримують допомогу за вихід із товарного сільськогосподарського виробництва. Допомога також не надаватиметься на вирощування різдвяних ялинок, закладення захисних лісосмуг навколо полів, а також при озелененні території «Натура-2000».
Треба буде дотримуватися правил
При подачі заявок на отримання допомоги із закладення лісів власники землі повинні звернути увагу на те, які зобов’язання вони мають виконувати, отримавши допомогу Євросоюзу.
Подавачі заявок зобов’язуються впродовж 15 років здійснювати поданий разом із заявкою проект посадки та вирощування лісу. У разі зміни обставин фермери можуть передати свої зобов’язання іншій особі. Проте ця особа має дати письмове зобов’язання про продовження проекту закладення лісу та вже закладені площі лісів має зареєструвати на своє ім’я в Реєстрі нерухомого майна.
Усі зобов’язання особи, що передає, і допомогу може взяти на себе лише одна особа, яка має відповідати вимогам, що висуваються до подавача заявки. Якщо зобов’язання не передаються, одержувач допомоги має повернути надану допомогу.
Ті фермери, які хочуть закласти нові ліси й отримати на це підтримку ЄС, до кінця цього року можуть подавати заявки.
Автор: Томас Салис. Джерело: Литовский курьер,№43 (713), 23.10.2010
